Рішення № 85259529, 22.10.2019, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/848/18

№ 2/688/244/19

Рішення

Іменем України

22 жовтня 2019 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючого судді Мазур Н.В.

за участю секретаря судового засідання Березенської Н.О.,

представника позивача Лук`янчука О.А. ,

представника відповідача ОСОБА_2 . ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В березені 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому банк просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.02.2009 року в розмірі 33492 грн. 39 коп., яка складається із заборгованості кредиту 4716 грн. 69 коп.; 26604 грн. 63 коп. заборгованість по процентам за користуванням кредитом;100 грн. заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. фіксована частина, 1571 грн.07 коп. процентна складова, стягнути судові витрати в розмірі 1762 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що відповідно до укладеного договору № б/н від 20.02.2009 року ОСОБА_4 отримала кредит в сумі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте, в зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань, ОСОБА_4 станом на 14 березня 2018 року має заборгованість за кредитним договором в сумі 33492 грн. 39 коп., яку банк і просив стягнути на свою користь.

23 квітня 2018 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними в справі матеріалами.

Представник позивача Лук`янчук О.А. в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, хоча про час, день та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник відповідача - адвокат Євтушенко А.С. в судовому засіданні позов визнав частково в сумі 1189 грн.83 коп., як різницю між отриманими та повернутими (сплаченими) коштами, в решті позовних вимог Банку про стягнення з ОСОБА_4 відсотків за користування кредитними коштами, пені і комісії та штрафів просив відмовити.

Судом встановлено, що 20 лютого 2009 року ОСОБА_4 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за змістом якої відповідач визнала, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг з встановленим кредитним лімітом на картковий рахунок в розмірі 5000 грн.

Разом з цим ОСОБА_4 засвідчила, що вона ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщені на офіційному сайті Приватбанку - www.privatbank.ua) та погоджується з ними. Також відповідач зобов`язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку.

В зв`язку з цим 09 лютого 2009 року банком було видано ОСОБА_4 кредитну картку № НОМЕР_1 з терміном дії до лютого 2013 року, на яку було перераховано кредитні кошти і якою користувалася відповідач.

В послідуючому неодноразово кредитний ліміт збільшувався банком.

Відповідач користувалася кредитними коштами та відповідно кредитними картками, періодично витрачаючи кредитні кошти та відповідно періодично погашаючи кредит.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт, або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (ч. 1 ст. 633 ЦК України).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч.1,2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Так, відповідно до ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд, вважає, що анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 20 лютого 2009 року, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/; витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; розрахунки заборгованості за договором № б/н від 20 лютого 2009 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_4 не є належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні процесуального законодавства на підтвердження доводів позивача.

Так, згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року).

Відповідно до ч.1 ст.6 зазначеного Закону, фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту;10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Встановлено, що в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 20 лютого 2009 року відсутні дані про вид і характер банківських послуг, які АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало ОСОБА_4 , крім того анкета-заява не містить відомостей щодо домовленості сторін про встановлення розміру кредиту, розміру та підстав для нарахування процентів, комісії і неустойки.

Витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов`язкового щомісячного платежу, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років, а також інші умови.

Як вбачається із матеріалів справи, зазначені вище документи не підписані ОСОБА_4 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Тарифів та Умов розумів відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.

З огляду на відсутність достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, що регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19).

Згідно ч. 4 ст.263 ЦПК України зазначена правова позиція має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Проте враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті суд вважає, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Як вбачається із наданого банком розрахунку заборгованості, станом на 14 березня 2018 року ОСОБА_4 фактично отримала та не повернула банку 4616 (чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн. 69 коп., які і підлягають стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ КБ «ПриватБанк».

За таких обставин слід дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог банку в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4616 (чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн. 69 коп., фактично отриманих та неповернутих банку відповідачем грошових коштів.

При цьому у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч.10 цієї статті ЦПК при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 1762 грн.

Позовні вимоги було задоволено частково на суму 4616 грн. 69 коп. при ціні позову 33492,39 грн., що становить 13,78% від ціни позову.

З врахуванням вимог ст.141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 232 грн. 41 коп.

Керуючись ст.ст.81,141, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІПН: НОМЕР_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, на рахунок № НОМЕР_3 заборгованість за кредитним договором б/н від 20 лютого 2009 року в сумі 4616 (чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн. 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІПН: НОМЕР_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 232 грн. 41 коп. в повернення судових витрат.

В решті позову відмовити.

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса: м. Київ вул. Грушевського, 1Д , код ЄДРПОУ - 14360570.

Відповідач - ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Шепетівським МВ УМВС України в Хмельницькій області 06 грудня 2000 року; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В.Мазур