Рішення № 85259524, 21.10.2019, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/4818/18

№ 2/688/210/19

Рішення

Іменем України

21 жовтня 2019 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої судді Мазур Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Березенської Н.О.,

представника позивача - прокурора Шепетівської місцевої прокуратури Семенюк Н.В.,

представника відповідача – представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Макарової М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань в м.Шепетівка цивільну справу за позовом керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки (ціна позову 48596,671 грн.),

встановив:

Керівник Шепетівської місцевої прокуратури, який діє інтересах держави, звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та зобов`язання витребувати земельну ділянку.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 квітня 2016 року №22-9568-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,6285га (кадастровий номер 6825580500:04:017:0003), розташованої за межами населених пунктів Великорішнівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства. 27 квітня 2016 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку. Проект розроблено на підставі наказу від 18.03.2016 року №22-5887-СГ. 21 травня 2016 року, на підставі договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 вказану земельну ділянку продав ОСОБА_2 .

Водночас ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14 грудня 2015 року №22-6737-СГ вже отримав у приватну власність (право власності зареєстровано 24 грудня 2015 року) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825884000:04:049:0071 ) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Монастирської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області. Позивач вважає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 квітня 2016 року №22-9568-СГ підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка витребуванню у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управлення Держгеокадастру у Хмельницькій області з тих підстав, що відповідач ОСОБА_1 , зловживаючи своїми правами, передбаченими ч.4 ст.116, ч.1 ст.121 ЗК України, при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, не повідомив, що він уже отримав 21 12.2015 року земельну ділянку на території Монастирської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області. Тобто, використав своє право на безоплатне отримання такої для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельної ділянки для даного виду використання.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Макарова М.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила. Пояснила, що відповідач ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру повідомляв, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки він не скористався, тому Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області діяло відповідно до норм чинного законодавства України. Крім того, представник відповідача вважає, що з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області при вирішенні даного спору не підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про час та день слухання справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши і дослідивши письмові докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 18.03.2016 року №22-5887-СГ про надання дозволу на розробку документації із землеустрою надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами населених пунктів Великорішнівської сільської ради Шепетівського району Хмельницькох області, орієнтовною площею 2.0000 га. і наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 квітня 2016 року №22-9568-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,6285 га (кадастровий номер 6825580500:04:017:0003) та безоплатно передано йому у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Великорішнівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Даний проект розроблено на підставі наказу Держгеокадастру від 18.03.2016 року №22-5887-СГ.

На підставі наказу Держгеоказастру від 22.04.2016 року № 22-9568-СГ державним реєстратором Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області 27 квітня 2016 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою.

ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 21 травня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, продав вказану земельну ділянку ОСОБА_2 .

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14 грудня 2015 року №22-6737-СГ отримав у приватну власність (право власності зареєстровано 24 грудня 2015 року) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825884000:04:049:0071) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Монастироцької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно припису ч.4 ст.116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до п. б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами у справі, а саме: даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №146445769 від 22.11.2018 року, наказом Держгеокадастру від 09.12.2015 року № 22-6361-СГ про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, наказом Держгеокадастру від 14.12.2015 року №22-6737-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність.

Наведене свідчить про доведеність обставин про те, що ОСОБА_1 , всупереч зазначеного вище чинного законодавства, звертаючись в 2016 році до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не вказав, що ним раніше, у 2015 році, було використано право на приватизацію земельної ділянки площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, земельна ділянка площею 1,6285 га з кадастровим номером 6825580500:04:017:003, що розташована за межами населених пунктів Великорішнівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області безпідставно вибула із державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 у 2016 році права на повторну безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду використання - ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Водночас на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.

При цьому статтею 346 ЦПК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими способами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, яка викладена у постановах від 21.02.2018 року у справі №363/2936/15-ц, від 12.06.2018 року у справі №916/3727/15, від 09.07.2018 року у справі №910/3513/17.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики ЄСПЛ (рішення у справах «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року), втручання в право особи на мирне володіння майном має бути законним, повинно переслідувати «суспільний, публічний» інтерес та бути пропорційним визначеним цілям.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.

Виходячи з основних критеріїв дотримання вимог Статті 1 Першого протоколу до Конвенції у вказаній справі, суд констатує, що таке втручання у майно відповідача ОСОБА_2 є законним в контексті положень національного законодавства; переслідує «суспільний, публічний» інтерес, при цьому буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільст ва та приватними інтересами відповідача, а отже, таке втручання буде законним та справедливим.

З врахуванням наведенного, суд знаходить постановити рішення про витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_2 на підставі ст. 388 ЦК України на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню понесені судові витрати за подачу позову в сумі 3524 грн., з кожного відповідача по 1174 грн. 67 коп. на користь прокуратури Хмельницької області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, ст.ст. 16, 1212 ЦК України, ст. ст. 13, 56, 76, 81,141, 263-265, 268 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22 квітня 2016 року № 22-9568-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,6285га (кадастровий номер 6825580500:04:017:0003) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Великорішнівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 1,6285 га (кадастровий номер 6825580500:04:017:0003) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Великорішнівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (місцезнаходження: вул.Інститутська, 4/1, м.Хмельницький; код ЄДРПОУ 39767479), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, рахунок 35218028002814, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені судові витрати по 1174 грн. 67 коп. з кожного.

Позивач – Шепетівська місцева прокуратура, адреса: вул. С.Оврашка, 43 м. Шепетівка Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02911102.

Відповідач – Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, адреса: м.Хмельницький вул.Інститутська, 4/1; код ЄДРПОУ 39767479.

Відповідач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Ярмолинецьким РС УДМС України в Хмельницькій області 19 листопада 2013 року; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_4 виданий Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області 10 червня 2002 року; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 28 жовтня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В.Мазур