Постанова № 8525893, 11.03.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Україна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія статобліку 2.11

Справа № 2-а-16095/09/0470

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 березня 2010 року місто Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Н.В. Захарчук

судді: - Л.Є. Букіна

- І.О. Верба

при секретарі - Михалевич І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську про визнання нечинними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

30 листопада 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (далі позивач або ВАТ «ДМЗ ім. Петровського») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську (далі відповідач або СДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, складених відповідачем на підставі акта перевірки № 478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року: № 0000298813/0 від 10.06.2009 року; № 0000298813/1 від 20.07.2009 року; № 0000298813/2 від 21.09.2009 року.

01 грудня 2009 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 29 січня 2010 року.

При розгляді справи по суті, позивачем надавалися уточнення до адміністративного позову, в яких ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» просить суд визнати протиправними дії Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську щодо визнання нікчемними договору про надання маркетингових послуг №0310/2008 від 03.10.2008 року, укладеному між ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» та ПП «Інко-Фрахт», а також договору № КУ 172-08 від 16.05.2008 року, укладеного між ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» та ТОВ «Промтехсталь»; визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000288813/0 від 10.06.2009 року, №0000288813/1 від 20.07.2009 року, №0000288813/2 від 21.09.2009 року, №0000288813/3 від 08.12.2009 року, складені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на підставі акту перевірки №478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року, якими визначено суму податкового зобов'язання ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 17 544002 грн. 40 коп. з яких 9 761647 грн. 00 коп. - сума основного платежу, 7 782355 грн. 40 коп. - сума штрафних (фінансових) санкцій; визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000298813/0 від 10.06.2009 року, №0000298813/1 від 20.07.2009 року, №0000298813/2 від 21.09.2009 року, №0000298813/3 від 08.12.2009 року, складені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на підставі акту перевірки №478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року, якими зменшено суму бюджетного відшкодування ВАТ «Дніпропетровській металургійний завод імені Петровського» (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань) наступних періодів з податку на додану вартість, заявленого до відшкодування в податкові декларації за червень-жовтень 2008 року у розмірі 5 703430 грн. 00 коп. та нараховані штрафні фінансові санкції у розмірі 471485 грн. 00 коп.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити їх повністю, а саме визнати дії протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Представники відповідача проти позову заперечують, посилаючись на те, що діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вважають, що підстав для скасування оспорюваних рішень не має, з огляду на зазначене просять Дніпропетровський окружний адміністративний суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частовому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відкрите акціонерне товариство «ДМЗ ім. Петровського» є реєстрованим платником податку на додану вартість.

Отже, на підставі акту планової виїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року №478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000288813/0 від 10.06.2009 року (отримано позивачем 11.06.2009 року).

Даним податковим повідомленням-рішенням ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 17 544002 грн. 40 коп. з яких 9 761647 грн. 00 коп. - сума основного платежу, 7 782355 грн. 40 коп. - сума штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись із висновками Акту перевірки та вважаючи податкове повідомлення-рішення незаконним, ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» звернулося до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську зі скаргою № 250/3-159 від 19.06.2009 року про перегляд та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000288813/0 від 10.06.2009 року. Рішенням про результати розгляду первинних скарг № 21986/10/05-15-24 від 20.07.2009 року (отримано підприємством 24.07.2009 року), скарга ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення було залишено без змін.

Крім того, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську було винесено податкове повідомленні-рішення № 0000298813/0 від 10.06.2009 року (отримано 11.06.2009 року).

Даним податковим повідомленням-рішенням ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань) наступних періодів з податку на додану вартість, заявленого до відшкодування в податкові декларації за червень-жовтень 2008 року у розмірі 703430 грн. 00 коп. Та нараховані штрафні фінансові санкції у розмірі 471485 грн. 00 коп.

Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення незаконним, ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» звернулось до відповідача зі скаргою № 250/3-154 від 18.06.2009 року про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000298813/0 від 10.06.2009 року. Рішенням про результати розгляду первинних скарг № 21986/10/05-15-24 від 20.07.2009 року (отримано підприємством 24.07.2009 року), скарга ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

24.07.2009 року на адресу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» надійшло податкове повідомлення - рішення № 0000288813/1 від 20.07.2009 року, яким було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 17 544002 грн. 40грн. з яких 761647 грн. 00 коп. - сума основного платежу, 7 782355 грн. 40 коп. - сума штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з Рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську про результати розгляду скарги № 21986/10/05-15-24 від 20.07.2009 року, ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» звернулося до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області з повторною скаргою № 250/3-192 від 31.07.2009 року про перегляд та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0000288813/0 від 10.06.2009 року та № 0000288813/1 від 20.07.2009 року.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про результати розгляду повторної скарги № 25115/10/25-008 від 21.09.2009 року (отримано підприємством 23.09.2009 року) залишені без змін податкові повідомлення - рішення № 0000288813/0 від 10.06.2009 року та № 0000288813/1 від 20.07.2009 року, а скарга ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» - без задоволення.

Також 24.07.2009 року на адресу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» надійшло податкове повідомлення-рішення № 0000298813/1 від 20.07.2009 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів з податку на додану вартість, заявленого до відшкодування в податкові декларації за червень-жовтень 2008 року у розмірі 5 703430 грн. 00 коп. та нараховані штрафні фінансові санкції у розмірі 471485 грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням відповідача про результати розгляду скарги №21986/10/05-15-24 від 20.07.2009 року, ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» звернулось до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області з повторною скаргою №250/3-193 від 31.07.2009 року про перегляд та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000298813/0 від 10.06.2009 року та № 0000298813/1 від 20.07.2009 року.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про результати розгляду повторної скарги № 25115/10/25-008 від 21.09.2009 року (отримано підприємством 23.09.2009 року) залишені без змін податкові повідомлення рішення № 0000298813/0 від 10.06.2009 року та №0000298813/1 від 20.07.2009 року, а скарга ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» - без задоволення.

29.09.2009 року на адресу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» надійшло податкове повідомлення-рішення № 0000288813/2 від 21.09.2009 року, яким було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 17 544002 грн. 40 коп. з яких |9 761647 грн. 00 коп. - сума основного платежу, 7 782355 грн. 40 коп. - сума штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, 29.09.2009 року на адресу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» надійшло податкове повідомлення-рішення № 0000298813/2 від 21.09.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань) наступних періодів з податку на додану вартість, заявленого до відшкодування в податкові декларації за червень-жовтень 2008 року у розмірі 5 703430 грн. 00 коп. та нараховані штрафні фінансові санкції у розмірі 471485 грн. 00 коп.

Вищенаведені податкові повідомлення-рішення від 29.09.2009 року також були оскаржені позивачем до ДПА України, однак ця скарга була залишена без задоволення.

14 грудня 2009 року позивачем були отримані податкові повідомлення-рішення від 08.12.2009 року № 0000288813/3 та № 0000298813/3, якими визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 17 544002 грн. 40 коп. з яких 9 761647 грн. 00 коп. - сума основного платежу, 7 782355 грн. 40 коп. - сума штрафних (фінансових) санкцій, та зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань) наступних періодів з податку на додану вартість, заявленого до відшкодування в податкові декларації за червень-жовтень 2008 року у розмірі 5703430 грн. 00 коп. та нараховані штрафні фінансові санкції у розмірі 471485 грн. 00 коп., відповідно.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення за № 0000288813/0, № 0000288813/1, № 0000288813/2, № 0000288813/3 були прийняті відповідно до висновків Акту перевірки №478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року, відповідно до яких, позивачем були порушені вимоги пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.4 статті 5 з урахуванням пункту 1.32 статті 1,підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, відповідачем було зазначено, що в IV кварталі 2008 року позивачем завищено валові витрати виробництва (обігу) на суму витрат по проведенню маркетингових досліджень ПП «Інко-Фрахт», що, на думку податкового органу, безпосередньо не пов'язані із веденням господарської діяльності підприємства. У зв'язку з зазначеним, відповідач, керуючись вимогами статті 216 Цивільного кодексу України визнав нікчемним договір про надання маркетингових послуг за № 0310/2008 від 03.10.2008 року, укладений між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ПП «Інко-Фрахт», згідно з яким останнє надало ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» маркетингові послуги. Крім того, на думку відповідача, позивачем були порушені вимоги пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, з урахуванням пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та завищено валові витрати в податковій декларації з податку на прибуток за 2008 рік на суму - 37 210311 грн. 70грн. у зв'язку включенням до їх складу витрат на одержання товарів від ТОВ «Промтехсталь» за договором № КУ 172-08 від 16.05.2008 року, в свою чергу був визнаний відповідачем, як зазначено в акті перевірки, нікчемним.

Визнання нікчемним договору, укладеного ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» з ПП «Інко-Фрахт», відповідач мотивує непричетністю директора ПП «Інко-Фрахт» до фінансово-господарської діяльності очолюваного ним підприємства та підписання договору, інших документів, у т.ч. податкових накладних іншою особою; відсутністю у «Інко-Фрахт» трудових ресурсів та достатнього офісного приміщення для здійснення маркетингових досліджень; невідповідністю акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0000001 вимогам, встановлених законодавством; відсутністю заходів, проведених позивачем, для подолання кризи за результатами маркетингового дослідження; відсутністю реально здійсненого маркетингового дослідження. Безпосередньо, в акті перевірки відповідач зазначає, що «Вищенаведене свідчить про відсутність реального здійснення господарських операцій по проведенню ПП «Інко-Фрахт» маркетингового дослідження. Зміст операції, наведений в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 свідчить, що підписаний сторонами договору паперовий носій на одному аркуші за № ОУ-0000001 носить загальний характер, стверджуючи про виконані роботи та послуги тільки на «папері» - (абзац 6, аркуш 20 Акту); «документи, які ані ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» по взаємовідносинах з ПП «Інко-Фрахт», не доводять використання отриманих послуг (маркетингових досліджень) в господарській діяльності (детально вказані обставини наведено в пункті 3.1.2 акту)» - (абзац 7 аркуш 77 Акту); «вищевикладене свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих виконання взятих на себе зобов'язань» - (абзац 8, аркуш 21 Акту); таким чином, договір від 03.10.2008 року № 0310/2008 укладений з метою надання юридичної правдоподібності перерахуванню грошових коштів з несплатою податкових в'язань, що суперечать інтересам держави».

Визнання відповідачем нікчемним договору № КУ 172-08 від 16.05.2008 року з ТОВ «Промтехсталь», вмотивоване тим, що ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» діяло без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан та умови ведення підприємством ТОВ «Промтехсталь» господарської діяльності. Ці обставини господарської діяльності ТОВ «Промтехсталь» дають відповідачу підстави вважати, що договори поставки, укладені між ТОВ «Промтехсталь», ПП «Крістіна - Д», ПП «КМ «Сфайрат», ТОВ «Європейський бізнес альянс», ТОВ «ІБК «Жилпромбуд», та, як наслідок, договір, укладений між ТОВ «Промтехсталь» та позивачем, не спричиняють реального настання правових наслідків, і на підставі статей 203, 215, 216, 228, 626, 629, 655, 662, 658 Цивільного Кодексу України є нікчемними та такими, що вчинені з метою відомо суперечною інтересам держави та суспільства, та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

З вищевказаних підстав нікчемності договору на поставку продукції № КУ 172-08 від 16.05.2008 року, укладеного з ТОВ «Промтехсталь», Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, крім вищенаведеного, зробила висновок про порушення ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» положень підпунктів 7.4.1, 7.4.5, пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення податкового кредиту (показники, відображені в рядку 10.1 декларації) за 2008 рік на суму 7 799962 грн. 00 коп. (стор. 71 Акту), в т. ч. по періодах: травень 2008 року - на суму 462892 грн. 74 коп.; червень 2008 року на суму 1 327855 грн. 66 коп.; липень 2008 року - на суму 2 158427 грн. 90 коп.; серпень 2008 року - на суму 1 092124 грн. 48 коп.; вересень 2008 року - на суму 661128 грн. 86 коп.; листопад 2008 року - на суму 796342 грн. 00 коп.; грудень 2008 року - на суму 943290 грн. 48 коп.

Саме на підставі зазначеного, відповідачем на адресу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000298813/0, № 0000298813/1, № 0000298813/2 та № 0000298813/3.

Отже, твердження про незаконність дій відповідача в частині визнання нікчемним договору про надання маркетингових послуг № 0310/2008 від 03.10.2008 pоку, укладеного між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ПП «Інко-Фрахт» ґрунтується на наступному.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Проведення маркетингових досліджень ПП «Інко-Фрахт» за замовленням ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» за договором від 03.10.2008 року № 0310/2008, повністю відповідає положенням статей 901-907 Цивільного кодексу України, які регулюють укладення та виконання договорів про надання послуг. Так, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тобто результат послуг не має матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг.

Докази споживання послуги, наданої ПП «Інко-Фрахт» на користь підприємства, а саме: рекомендації щодо зниження витрат шляхом застосування скороченого робочого тижня, оформлення актів простоїв та інше, було не тільки безпосередньо спожито підприємством, але й отриманий значний економічний ефект у сумі 28 578 900 грн. 00 коп. за час застосування вказаних рекомендацій (з 21.10.2008 року до 25.05.2009 року, тобто на дату закінчення перевірки), що підтверджується «Інформацією про зниження витрат на оплату праці за рахунок здійснення антикризових заходів по ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» за жовтень 2008 року - травень 2009 року», вих. № 030/297 від 04.06.2009 року, «Звітом про заходи з скорочення витрат у травні 2009 року», вих. № 01-06-59 від 05.06.2009 року, а також листом ТОВ «Об'єднані облікові системи Україна» вих. № 335 від 23.03.2009 року (яким здійснюється ведення бухгалтерського обліку підприємства на підставі договору № 1/2 від 01.11.2008 року) щодо розрахунку економічного ефекту від передання дитячих шкільних закладів до комунальної власності на підставі рішення Дніпропетровської міської Ради, відповідно до якого до 9 місяців 2009 року економія витрат підприємства становити 3 299 900 грн. Таким чином, споживання послуги, наданої підприємству «Інко-Фрахт» у вигляді маркетингових послуг має реальний результат шляхом впливу результати господарської діяльності замовника послуг шляхом скорочення витрат на оплату праці.

Таким чином, прямо чи опосередковано зміст та, безпосередньо, предмет договору про надання маркетингових послуг за № 0310/2008 від 03.10.2008 року, не суперечить вимогам чинного законодавства та моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Будь-який правочин реалізується суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення - у даному випадку, шляхом укладення договору на надання послуг у вигляді маркетингового дослідження.

Однак форма зовнішнього волевиявлення може виявитися неадекватною внутрішній волі суб'єкта правочину внаслідок неправомірних дій контрагента чи третіх оciб, внаслідок юридично значущої помилки у сприйнятті суб'єктом правочину його очікуваного юридичного результату. За таких обставин дії особи не можуть об'єктивно відображати внутрішню волю суб'єкта цивільних правовідносин досягти бажаного юридичного результату. Тому в частині 3 статті 203 Цивільного кодексу України законодавець прямо передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правові наслідки недотримання цієї вимоги закону передбачені статтями 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235 Цивільного кодексу України (регулювання правочинів, здійснених під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представників, тяжкої обставини, та регулювання правових наслідків фіктивного та удаваного правочинів відповідно). Необхідно зазначити, що усіма перерахованими нормами Цивільного кодексу України передбачені правочини, недійсність яких законом прямо не встановлена, тобто є оспорюваними правочинами і це прямо встановлено зазначеними нормами. Тобто, законодавством не передбачена можливість одночасного визнання таких правочинів нікчемними.

У зв'язку з цим, висновки відповідача щодо правочину між підприємством та ПП «Інко-Фрахт», що викладені вище, фактично містять вказівку на ознаки фіктивного правочину: так, частиною першою статті 234 Цивільного кодексу України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Слід звернути увагу, що частиною другою тієї ж статті прямо передбачено, що фіктивний правочин визнається недійсним виключно судом.

Але й з такими висновками (що вказують на фіктивність) відповідача не можна погодитись, виходячи з наступних обставин, що спростовують висновки, викладені в акті перевірки: непричетність директора ПП «Інко-Фрахт» до фінансово-господарської діяльності очолюваного ним підприємства та підписання договору, інших документів, у т.ч. податкових накладних іншою особою - обставини, зазначені в акті, спростовуються інформацією, яка наявна у розпорядженні ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» про подання 25.05.2009 року заяв директором ПП «Інко-Фрахт» Дорошенко К.О. до прокуратури Дніпропетровської області та ГВПМ СДПІ по роботі з ВВП у м. Дніпропетровську (зареєстровані 26.05.2009 року) про те, що пояснення працівникам податкової міліції були надані ним під впливом насильства та не відповідають дійсності; відсутність у ТОВ «Інко-Фрахт» трудових ресурсів та достатнього офісного приміщення для здійснення маркетингових досліджень - ані чинним законодавством країни, ані будь-якими загальновідомими нормами чи стандартами не встановлена необхідність будь-яких спеціальних трудових ресурсів, будь-якої спеціальної освіти, будь якого спеціального приміщення чи обладнання для виконання маркетингових досліджень надання консультаційних послуг; відсутність права ПП «Інко-Фрахт» здійснювати такий вид діяльності, як надання маркетингових послуг, у зв'язку з відсутністю таких видів діяльності в зареєстрованих документах - спростовується положеннями частини першої статті 92 Цивільного кодексу країни, відповідно до якої юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Установчим документом - статутом ПП «Інко-Фрахт», зареєстрованим державним реєстратором виконкому Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області Садиленко О.В. 07.08.2008 року за реєстраційним № 12241020000043624, зокрема абзацом 28 пункту 2.2. статуту, серед інших прямо передбачений такий предмет діяльності ПП «Інко-Фрахт» як маркетингова діяльність; невідповідність акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 вимогам, встановлених законодавством - спростовується тим, що чинним законодавством не встановлено вимог до одиниць виміру, відповідно до яких визначається й обсяг маркетингових послуг та досліджень. Виходячи з цього і на підставі пункту 12.3. «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, яким передбачені наступні одиниці виміру товарів (послуг) - грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо, в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 застосована така одиниця виміру, як штука, відповідно, обсяг виконаної послуги також становить 1 шт. Таким чином, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 повністю відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88, а надання послуг належним чином підтверджено документально; відсутність заходів, проведених ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», для подолання кризи за результатами маркетингового дослідження - спростовується застосуванням у власній діяльності проектів наказів, наданих ПП «Інко-Фрахт» у складі маркетингового дослідження, шляхом фактичного видання цих наказів та реальним економічним ефектом по зниженню витрат ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» на суму 28 578 900 грн. 00 коп. Зниження витрат ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» на оплату праці завдяки рекомендаціям, отриманим у маркетинговому дослідженні, є адекватним зниженню обсягів реалізації продукції, про які зазначає відповідач в Акті (аркуш 18). Зазначені заходи є одним з шляхів подолання наслідків світової фінансової кризи для позивача, а не фінансової кризи, яка виникла лише на ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та з внутрішніх причин, як про це намагається стверджувати відповідач на тому ж аркуші 18 Акту; відсутність реально здійсненого маркетингового дослідження - спростовується по-перше, самим дослідженням як систематизованою інформацією, викладеною на паперовому носії, що містить реальні фактичні дані щодо діяльності підприємства, реальні рекомендації можливих заходів та навіть проекти документів, що необхідні для реалізації таких заходів. По-друге, як вже вказувалось вище, значним реальним економічним ефектом підприємства від застосування такого дослідження, та належним оформленням документального підтвердження наданих послуг.

Виходячи з наведеного, сторони вказаного вище правочину виклали своє дійсне та вільне волевиявлення шляхом укладення договору від 03.10.2008 року № 0310/2008, мали намір створити та створили реальні правові наслідки, а тому висновки СДПІ, якими фактично зазначена наявність ознак фіктивності правочину між підприємством та ТОВ «Інко-Фрахт», є необгрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Частиною 1 статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Аркуш 22 Акту перевірки № 478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року містить пряму вказівку відповідача, що правочин між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ПП «Інко-Фрахт» щодо надання послуг з проведення маркетингових досліджень за договором від 33.10.20 08 року № 0310/2008, є недійсним, оскільки був направлений саме на незаконне заволодіння майном держави у вигляді грошових коштів, що підлягали перерахуванню до державного бюджету у складі податків, виходячи з чого відповідач намагається застосувати наслідки нікчемного правочину шляхом зменшення валових витрат позивача в податковій декларації за 2008 рік на підставі статті 216 Цивільного кодексу України, відповідно до якої недійсний правочин не здійснює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Такий висновок відповідача та застосування наслідків нікчемного правочину прямо суперечить як чинному законодавству України, так і обставинам, на які посилається відповідач як на підстави зазначеного висновку, що підтверджується наступним.

По-перше, відповідач в абзаці 10 на аркуші 21 Акту перевірки №478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року стверджує про наявність умислу сторін на ухилення від сплати податків, що проявився в завищенні валових витрат. Разом з тим, в абзаці третьому на 22 аркуші цього Акту відповідачем прямо вказано, що: «в результаті допущених порушень контрагентом ПП «Інко-Фрахт» своїх договірних зобов'язань, приписів податкового законодавства (моральних засад), угода, укладена з ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» має протиправний характер».

Зазначене спростовується відсутністю порушень контрагентом ПП «Інко-Фрахт» своїх договірних зобов'язань - зазначені договірні зобов'язання виконані в необхідному та достатньому для ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» обсязі та строки, встановлені Договором, крім того, як вже вказано вище, Сторони мали на меті настання реальних правових наслідків передбачених для даної категорії договорів - договорів про надання послуг, про що детально викладено вище та підтверджено відповідними документами. Таким чином, підстави вважати договір від 03.10.2008 року № 0310/2008 таким, що порушує приписи статті 228 Цивільного кодексу України, відсутні.

Слід зазначити, що податковим органом не були надані належні докази, які б підтвердили чи спростували порушення податкового законодавства з боку ПП «Інко-Фрахт».

Виходячи з наведеного, сторонами вказаного вище правочину - договору від 03.10.2008 року № 0310/2008, були дотримані норми чинного законодавства, протиправний умисел при укладенні правочину був відсутній, а тому висновки СДПІ, якими фактично зазначена наявність ознак антипублічності правочину між підприємством та ТОВ «Інко-Фрахт», є необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на яку посилається відповідач в Акті перевірки № 478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року, не підлягає віднесенню до складу валових витрат виплати винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» на підставі підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті, включило до складу валових витрат витрати у грошовій формі при оплаті послуг наданих ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» відповідно до договору маркетингових досліджень від 03.10.2008 року № 0310/2008 укладеного між ПП «Інко-Фрахт» та ВАТ «ДМЗ ім. Петровського».

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше; або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» правомірно віднесло до валових витрат у IV кварталі 2008 року витрати по проведенню маркетингових досліджень ПП «Інко-Фрахт» за договором від 03.10.2008 року № 0310/2008 у сумі 1 789 500 грн. 00 коп.

Що стосується завищення валових витрат в податковій декларації з податку на прибуток за 2008 рік в сумі 37 210311 грн. 70 коп. по операціям, що проведені на підставі договору між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ТОВ «Промтехсталь» № КУ 172-08 від 16.05.2008 року, який відповідач протиправно вважає нікчемним, слід зазначити наступне.

Отже, в акті перевірки (сторінка 53 акта) відповідач вказує, що ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан та умови ведення підприємством ТОВ «Промтехсталь» господарської діяльності, тому відповідач вважає договори поставки, укладені між ТОВ «Промтехсталь», ПП «Крістіна - Д», ПП «КМ «Сфайрат», ТОВ «Європейський бізнес альянс», ТОВ «ІБК «Жилпромбуд», та, як наслідок, договір, укладений між ТОВ «Промтехсталь» та ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», не спричиняють реального настання правових наслідків, на підставі статей 626, 629, 655, 662, 658, пунктів 1 та 2 статті 215, статті 203, статті 228 Цивільного Кодексу України.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», на підставі підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті, було включено до складу валових витрат витрати у грошовій формі при оплаті товару, поставленого на адресу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» відповідно до договору поставки № КУ 172-08 від 16.05.2008 року, укладеного між ТОВ «Промтехсталь» та ВАТ «ДМЗ ім. Петровського». Даний товар в подальшому, тобто протягом з травня по грудень 2008 року, був використаний в господарській діяльності ВАТ «ДМЗ ім. Петровського».

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Факт використання даного товару ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», та, відповідно, реальність виконання договору сторонами, у власній виробничий діяльності підтверджується наступними доказами.

На підтвердження використання товару за договором поставки № КУ 172-08 від 16.05.2008 року, необхідно навести технологічний процес ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» по прийому та використання феросплавів, що були предметом названого договору. Даний процес був врегульований на ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» розпорядженням начальника кіснево-конвертерного цеху (далі - «ККЦ») № 499 від 23.02.2005 року, з 14.07.2008 року - розпорядженням начальника ККЦ № 283 від 14.07.2008 року, а з 18.09.08 року - «Положенням про облік феросплавів», затвердженим головним інженером ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» 18.09.08 року.

При доставці товару на територію ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» автомобільним транспортом здійснювалась фіксація такого транспорту працівниками служби режиму Дирекції з безпеки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» в «Журналі обліку ввозу ТМЦ» та в «Журналі реєстрації перепусток на вивіз ТМЦ». Факт доставки товару саме від ТОВ «Промтехсталь» підтверджується відповідними записами у названих вище Журналах.

Далі вхідні феросплави зважувались на автомобільних вагах № 20, у присутності комісії із приймання вантажів, інспекторів відділу економічної безпеки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та представника зовнішнього приймання відділу технічного контролю (далі - «ВТК»), представника ККЦ (комірника, а у випадку його відсутності - майстра цеху). Результати зважування фіксуються у відомості, що ведеться ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» в електронному вигляді.

Після зважування вантаж доставлявся на шихтовий двір ККЦ, де працівникам зовнішнього приймання ВТК представниками постачальника пред'являвся сертифікат якості. Одночасно працівниками ВТК провадився відбір проб на хімічний аналіз, результати аналізу зафіксовані в «Журналі обліку контрольних аналізів».

У випадку відповідності даних сертифіката й хімічного аналізу відібраних проб вимогам додатку № 3 технологічної інструкції «Виробництво конвертерної сталі» ТИ-233-СТ КК-02-2002, провадилось розвантаження в накопичувальні засіки на шихтарнику, далі автотранспортний засіб таровано на вагах № 20.

Комірником одержувались відвантажна відомість, на підставі якої оформлялась «Приходна вимога» форми М-11 в 2-х екземплярах. Ці документи підписані комірником цеху, начальником цеху та були направлені у відділ сировинних поставок (начальникові бюро). Один екземпляр документів повертався до ККЦ і передавався до бухгалтерії ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», а з листопада 2008 року - до управління первинного обліку ВАТ «ДМЗ ім. Петровського».

Згідно пункту 9 «Положення про облік феросплавів» від 18.09.2008 року, феросплави зберігаються в спеціальних накопичувальних засіках шихтового двору (кожен вид окремо) накриті спеціальними кришками й опечатані інспектором відділу економічної безпеки. Видача феросплавів із шихтового двору провадиться тільки в ранкову зміну, з дозволу й у присутності інспектора відділу економічної безпеки, комірника, майстра конвертерів. Матеріали за допомогою грейферного крана вантажаться в спеціальні ємності й під охороною транспортуються в цех для зважування на ломових вагах. Після зважування складався акт, у якому вказується вид і вага феросплавів. Акти підписані інспектором відділу економічної безпеки і майстром. На підставі цього акту комірник оформляє видаткову вимогу форми М-10, що підписується комірником, майстром і начальником цеху й зберігається в комірника.

Після оформлення документів відповідно до розпорядження начальника ККЦ №283 від 14.07.2008 року, феросплави висипають у видаткові бункери на площадці конверторів. Майстер конверторів здійснює запис у диспетчерському журналі про кількість прийнятих й витрачених протягом робочої зміни феросплавів, згідно п.9.10 «Технологічної інструкції».

Контролером ВТК, на підставі даних бункерних ваг, фіксується витрата феросплавів на кожну плавку, згідно пункту 9.6 «Технологічної інструкції», про що провадиться запис у паспорт плавок ВТК. Наприкінці зміни цей документ підписувався контролером ВТК, старшим змінним майстром виробництва, майстром конверторів начальником цеху. На підставі паспорту плавок ВТК в ОАСУП провадиться щозмінний і щодобовий облік кількості витрачених феросплавів, що відображається в документі № 5 ОАСУП. Першого числа кожного місяця відбувалось зняття фактичних залишків шляхом повного підняття феросплавів з накопичувальних бункерів шихтового двору, у спеціально підготовлені та протаровані вагони. Після цього було здійснено контрольне зважування на вагах №5. Всі вказані вище заходи проводились під контролем комісії із працівників ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», призначеної Розпорядженням головного інженера за № 55 від 29.08.2008 року під головуванням представника технічного відділу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» Отченашева О. Д.

За результатами зазначеної роботи комісією складались акти, що затверджувались головним інженером ВАТ «ДМЗ ім. Петровського». В акті вказувались залишки феросплавів що розраховують виходячи з витрати феросплавів згідно «паспортів конвертерних плавок», фактична наявність феросплавів, виявлені відхилення. Після затвердження результати роботи комісії доводять до відомості служб заводу для керівництва. Всі дані відображаються в технічних звітах роботи цеху за звітний період, які підписує начальник цеху.

Крім того, протягом перевірки представникам відповідача були надані первинні документи, з яких вбачається, що протягом окремих періодів 2008 року - липень, листопад, грудень, ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» споживало феросплави лише від ТОВ «Промтехсталь». За таких обставин, при відсутності фактичного постачання феросплавів від ТОВ «Промтехсталь», як це стверджується відповідачем, ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» з технічних та технологічних причин не випустило б жодної тони продукції. При виготовлені конверторної сталі та електросталі використовуються феросплави. Так в 2008 році підприємством вироблено сталі в кількості 1 086 372 тон, що підтверджується довідкою економічного управління ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» № 01-06-65 від 18.06.2009 року. Оскільки інформація про обсяг продукції, випущеної підприємством була надана відповідачу в ході перевірки, то висновки, зроблені відповідачем, не відповідають дійсності.

Стосовно дій відповідача, які виразились у зменшенні сум бюджетного відшкодування ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань) наступних періодів з податку на додану вартість, заявленого до відшкодування в податкові декларації за червень-жовтень 2008 року у розмірі 5 703430 грн. 00 коп. та нарахуванні штрафні фінансові санкції у розмірі 471485 грн. 00 коп. за операціями, проведеними на підставі договору між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ТОВ «Промтехсталь» № КУ172-08 від 16.05.2008 року, який відповідач вважає нікчемним, слід зазначити наступне.

16.05.2008 року між позивачем та ТОВ «Промтехсталь» було укладено договір купівлі-продажу товару № Ю/172-08. На виконання умов цього договору ТОВ «Промтехсталь» здійснило поставку товару на користь позивача, що підтверджується податковими накладними, рахунками на сплату товару, сертифікатами якості та накладними на оприбуткування товару на складі позивача. Даний товар було викорастано ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» в своїй господарській діяльності.

Згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкові накладні виписуються продавцем у момент виникнення в нього податкових зобов'язань.

Оригінал податкової накладної передається покупцеві.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3. статті 7 цього ж Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталося раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

Згідно підпункту 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на виписування податкових накладних дано винятково особам, зареєстрованим платниками податків на додану вартість у встановленому цим законом порядку.

Згідно підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцеві податкову накладну, що повинна містити обов'язкові реквізити зазначені в цьому Законі.

У відповідності до вказаних положень Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Промтехсталь» є платником ПДВ, зареєстрованим у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим після відвантаження товару, ТОВ «Промтехсталь» позивачу були виписані відповідні податкові накладні. Податкові накладні містять всі необхідні, встановлені законом реквізити та були надані і вивчені відповідачем в ході перевірки.

Таким чином, вищезазначені податкові накладні були виписані і передані ТОВ «Промтехсталь» позивачу в повній відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», одержавши вищевказані податкові накладні від ТОВ «Промтехсталь», відобразив їх у своєму податковому обліку, а саме у зведеному контрольному журналі й книзі покупок за період з травня 2008 року по грудень 2008 року, і включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену ТОВ «Промтехсталь» у складі оплати за товар. Фактичне одержання товару надалі не призвело до зміни податкового кредиту у ВАТ «ДМЗ ім. Петровського».

Слід зазначити, включаючи суму ПДВ, сплачену в сумі уплати за товари до складу податкового кредиту, позивач керувався наступними пунктами Закону України «Про податок на додану вартість»: підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 норма якого встановлює наступне, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пункту 6.1. статті 6 та статті 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається дата настання першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг); або дата одержання податкової накладної, що підтверджує факт одержання платником податків товарів (робіт, послуг).

Оскільки позивачем було сплачено у звітному періоді суму податку на додану вартість, пов'язану із придбанням товарів, які надалі використані в його господарській діяльності й вартість яких входить до складу валових витрат виробництва, вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було виконано у повному обсязі. А оскільки ця сума була підтверджена податковими накладними, отриманими на законних підставах, то позивачем жодним чином не було порушено вимоги підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, дії ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» по включенню до складу податкового кредиту в період з травня 2008 року по грудень 2008 року витрат по сплаті податку на додану вартість, понесених у складі оплати, сплаченої ТОВ «Промтехсталь» за договором поставки, повністю відповідає чинному Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальниками таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву по повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації з відміткою податкового органу про її прийняття для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Крім того, підпунктом 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30-ти днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у 5-ти денний термін після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Оскільки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського у повній відповідності до вимог чинного законодавства були виконані дії, направлені на цілком обґрунтоване та правомірне відшкодування сум ПДВ, а відповідач жодним чином не скористався можливостями, встановленими вказаними нормами закону «Про податок на додану вартість», які б свідчили про наявність сумнівів у відповідача щодо правомірності вимог ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» відносно відшкодування сум ПДВ, є обґрунтовані підстави вважати таке відшкодування з бюджету цілком законним. Таким чином, ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» не завищувало податковий кредит за 2008 рік на суму, вказану в Акті - 7 442062 грн. 00 коп.

Стосовно висновків відповідача, згідно з якими договір укладений ТОВ «Промтехсталь» з ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» не спричиняє реального настання правових наслідків та відповідно до пунктів 1 та 2 статті 215, пунктів 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, оскільки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» було порушило статтю 228 Цивільного кодексу України та уклало правочин, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, слід зазначити наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 65 Господарського кодексу України передбачено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів; для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства; керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України; підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Товар, який виступає об'єктом договірних відносин поставки, призначається, як правило, для використання у підприємницькій діяльності або для інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. На момент укладення договору поставки товар може бути відсутнім у продавця.

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Відповідно до статті 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з висновків відповідача, викладених в акті перевірки №478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 р., договір №КУ172-08 від 16.05.2008 р. був укладений між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ТОВ «Промтехсталь» без наміру створення правових наслідків. Тобто, фактично надає йому риси фіктивного договору, але підміняє поняття «фіктивний правочин», який відповідно до приписів Цивільного законодавства (стаття 234 Цивільного Кодексу України) є оспорюваним та може визнаватись недійсним лише за рішенням суду, на поняття «нікчемний правочин», що дає можливість відповідачу без будь-якого рішення суду протиправно робити висновки, наслідками яких є направлення на адресу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» податкових повідомлень-рішень № 0000298813/0, № 0000298813/1, № 0000298813/2 та № 000029881 3/3.

Але й припущення про фіктивність договору № КУ 172-08 від 16.05.2008 року, укладеного між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ТОВ «Промтехсталь» спростовується вищевказаними доводами, оскільки кожна із сторін цього правочину отримала правові наслідки, які переслідувались при його укладанні: ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» отримало феросплави, у подальшому використані у виробництві, докази чого були приведені вище, а ТОВ «Промтехсталь» отримало грошові кошти за поставлені феросплави.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд звертає увагу на те, що ТОВ «Промтехсталь» та ПП «Інко-Фрахт» є діючими підприємствами, які здійснюють господарську діяльність, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством, щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо визнання її банкрутом, щодо скасування державної реєстрації припинення; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення.

Згідно із наданими до суду витягами (АД № 419002, АД № 419003), визначена частиною 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» інформація не зазначена.

Згідно із частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та статті 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зазначено, що органи державної влади (органи державної податкової служби України) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську про визнання нечинними та скасування рішення є обґрунтованими. В судовому засіданні, представником відповідача не доведено що податкові повідомлення-рішення, складені відповідачем на підставі акта перевірки № 478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року за № 0000298813/0 від 10.06.2009 року; № 0000298813/1 від 20.07.2009 року та № 0000298813/2 від 21.09.2009 року було прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України, в свою чергу судом визнано позицію відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» такою, яка ґрунтується на нормах Конституції та законах України, з огляду на викладене позовні вимоги є такими, які підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 9, 71, 86, 58-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську про визнання нечинними та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000288813/0 від 10.06.2009 року, № 0000288813/1 від 20.07.2009 року, № 0000288813/2 від 21.09.2009 року, № 0000288813/3 від 08.12.2009 року, складені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на підставі акту перевірки № 478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року, якими визначено суму податкового зобов'язання ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 17 544002 грн. 40 коп. з яких 9 761647 грн. 00 коп. - сума основного платежу, 7 782355 грн. 40 коп. - сума штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000298813/0 від 10.06.2009 року, № 0000298813/1 від 20.07.2009 року, № 0000298813/2 від 21.09.2009 року, № 0000298813/3 від 08.12.2009 року, складені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на підставі акту перевірки № 478/08-02/3-05393056 від 01.06.2009 року, якими зменшено суму бюджетного відшкодування ВАТ «Дніпропетровській металургійний завод імені Петровського» (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань) наступних періодів з податку на додану вартість, заявленого до відшкодування в податкові декларації за червень-жовтень 2008 року у розмірі 5 703430 грн. 00 коп. та нараховані штрафні фінансові санкції у розмірі 471485 грн. 00 коп.

Судовий збір у розмірі 02 грн. 27 коп. присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського».

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 12.03.2010 року.

Головуючий суддя Н.В. Захарчук

Суддя І.О. Верба

Суддя Л.Є. Букіна