Постанова № 8525883, 04.02.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Україна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія статобліку – 2.11.17

Справа № 2-а-10144/09/0470

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 лютого 2010 року місто Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук Н.В.

при секретарі – Михалевич І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Дніпрометиз /ДМВО/» до Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську про стягнення бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

04 серпня 2009 року Відкритого акціонерного товариства «Дніпрометиз /ДМВО/» (далі – позивач або ВАТ «Дніпрометиз /ДМВО/») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (далі – відповідач 1 або ГУДКУ у Дніпропетровській області), Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську (далі – відповідач 2 або Спеціалізована ДПІ ВПП) про стягнення з державного бюджету України через відповідача 1 на користь позивача бюджетної заборгованості по деклараціях з ПДВ за січень, березень, квітень та травень 2009 року в сумі 12 422 505 грн. 00 коп.

05 вересня 2009 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 29 жовтня 2009 року.

20 листопада 2009 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справі було залучено Державну податкову адміністрацію у Дніпропетровській області.

Також, необхідно зазначити, що при розгляді справи по суті, представником позивача неодноразово змінювалися позовні вимоги. 26 січня 2010 року представником позивача була надана заява про часткову відмову від позовних вимог. Отже, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем 1 бюджетної заборгованості по декларації з ПДВ за січень 2009 року у розмірі 3 920 802 грн. 00 коп., що, також, підтверджується банківською випискою від 30 вересня 2009 року позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо позивача в частині ненадання ним до відповідача 1 висновків із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню позивачеві з бюджету (бюджетної заборгованості по деклараціях з ПДВ за березень, квітень та травень 2009 року в сумі 8 501 703 грн. 00 коп.), визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо позивача в частині ненадання ним сум бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивача (бюджетної заборгованості по деклараціях з ПДВ за березень, квітень та травень 2009 року в сумі 8 501 703 грн. 00 коп.), стягнути з державного бюджету України через відповідача 1 на користь позивача бюджетну заборгованість по деклараціях з ПДВ за березень, квітень та травень 2009 року в сумі 8 501 703 грн. 00 коп., а також, стягнути з відповідачів на користь позивача понесені останнім витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 1 708 грн. 50 коп., разом з цим представник позивача посилався на статтю 95 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, якщо позивач відмовляється від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх повністю, а саме стягнути бюджетну заборгованість.

Представник відповідача 2, третьої особи та прокурора у судовому засіданні проти позову заперечують, вважають, що зазначені суми не підлягають відшкодуванню, просять Дніпропетровський окружний адміністративний суд відмовити в задоволенні позову.

Також, представник відповідача 1, надав заяву про розгляд справи без його участі, просить Дніпропетровський окружний адміністративний суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до змісту пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою КМУ № 1232 від 21.12.2005 року, пунктів 1, 4 Типових положень про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 332 від 04.04.2006 року, відповідач 1 (як територіальний орган Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління) уповноважений повертати кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким згідно із законодавством надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Згідно із змістом статті 4 та 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статтіі 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 1, 4 Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою КМУ № 778 від 26.05.2007 року та Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом ДПАУ № 412 від 25.06.2008 року, Відповідач 2 (як територіальний орган Державної податкової адміністрації України, яка є центральним органом виконавчої влади) уповноважений здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, в судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.02.2009 року за вхідним № 901 до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року (далі - декларація з ПДВ за січень) з відповідними розшифровками та додатками, в т.ч. розрахунком суми бюджетного відшкодування.

В подальшому, 20.02.2009 року декларацію з ПДВ за січень з розрахунком бюджетного відшкодування позивачем було подано до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, про що були зроблено відповідні відмітки на ній.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви позивача про повернення на його розрахунковий рахунок суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року позивачем заявлено до відшкодування з бюджету суму ПДВ у розмірі 3 920 802 грн. 00 коп.

За результатами проведеної відповідачем 2 позапланової документальної невиїзної (камеральної) перевірки підприємства позивача з питання достовірності заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за січень 2009 року порушень податкового законодавства щодо відшкодування ПДВ встановлено не було, що підтверджується довідкою відповідача 2 за № 8-08-02/2-56/05393145 від 20.03.2009 року, тобто суму ПДВ в розмірі 3 920 802 грн. 00 коп. підтверджено в повному обсязі.

Отже, розмір задекларованої, але не отриманої позивачем суми податку на додану вартість за січень 2009 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача, становить 3 920 802 грн. 00 коп.

Як було зазначено вище, представником позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано заяву в якій підприємство частково відмовляється від позовних вимог, а саме, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем 1 бюджетної заборгованості по декларації з ПДВ за січень 2009 року у розмірі 3 920 802 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 30 вересня 2009 року, відмовляється від позову в цій частині.

17.04.2009 року за вхідним № 2974 позивачем до відповідача 2 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року (далі - декларація з ПДВ за березень) з відповідними розшифровками та додатками, в т.ч. розрахунком суми бюджетного відшкодування.

В подальшому, 23.04.2009 року декларацію з ПДВ за березень з розрахунком бюджетного відшкодування було подано позивачем до відповідача 1, про що були зроблені відповідні відмітки на ній.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви позивача про повернення на його розрахунковий рахунок суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року позивачем було заявлено до відшкодування з бюджету суму ПДВ у розмірі 3 082 134 грн. 00 коп.

Таким чином, за результатами проведеної відповідачем 2 позапланової документальної невиїзної (камеральної) перевірки позивача, з питань достовірності заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за березень 2009 року, порушень податкового законодавства щодо відшкодування ПДВ встановлено не було, що підтверджується довідкою відповідача 2 № 368-08-02/205393145 від 15.05.2009 року, тобто суму ПДВ в розмірі 3 082 134 грн. 00 коп. було підтверджено в повному обсязі.

Отже, розмір задекларованої, але не отриманої позивачем суми податку на додану вартість за березень 2009 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача, становить 3 082 134 грн. 00 коп.

Також, 20.05.2009 року за вхідним № 6450 позивачем до відповідача 2 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року (далі - декларація з ПДВ за квітень) з відповідними розшифровками та додатками , в т.ч. розрахунком сумі-бюджетного відшкодування.

В подальшому, 21.05.2009 року декларацію з ПДВ за квітень з розрахунком бюджетного відшкодування було подано позивачем до відповідача 1, про що було зроблено відповідні відмітки на ній.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви позивача пре повернення на його розрахунковий рахунок суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року позивачем було заявлено до відшкодування з бюджету суму ПДВ у розмірі 1 260 327 грн. 00 коп.

За результатами проведеної відповідачем 2 позапланової документальної невиїзної (камеральної) перевірки позивача з питання достовірності заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за квітень 2009 року порушень податкового законодавства щодо відшкодування ПДВ встановлено не було, що, також, підтверджується довідкою відповідача 2 за № 579-08-02/2-05393145 від 18.06.2009 року, тобто сума ПДВ в розмірі 1 260 327 грн. 00 коп. підтверджено в повному обсязі.

Отже, розмір задекларованої, але не отриманої позивачем суми податку на додану вартість за квітень 2009 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача, становить 1 260 327 грн. 00 коп.

22.06.2009 року за вхідним № 8254 позивачем до відповідача 2 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року (далі - декларація з ПДВ за травень) з відповідними розшифровками та додатками, в т.ч. розрахунком суми бюджетного відшкодування.

В подальшому, 23.06.2009 року декларацію з ПДВ за травень з розрахунком бюджетного відшкодування позивачем було подано до відповідача 1, про що було зроблено відповідні відмітки на ній.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування та заяви позивача про повернення на його розрахунковий рахунок суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року позивачем заявлено до відшкодування з бюджету суму ПДВ у розмірі 4 159 242 грн. 00 коп. грн.

За результатами проведеної відповідачем 2 позапланової документальної невиїзної (камеральної) перевірки позивача з питання достовірності заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за травень 2009 року порушень податкового законодавства щодо відшкодування ПДВ встановлено не було, що підтверджується довідкою відповідача 2 за № 923-08-02/2-05393145 від 22.07.2009 року, тобто суму ПДВ в розмірі 4 159 242 грн. 00 коп. підтверджено в повному обсязі.

Отже, розмір задекларованої, але не отриманої позивачем суми податку на додану вартість за травень 2009 року, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача, становить 4 159 242 грн. 00 коп.

Таким чином, сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (стягненню з Державного бюджету) на банківський рахунок позивача за березень, квітень і травень 2009 року, становить 8 501 703 грн. 00 коп.

Згідно із підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку має право в будь-який час після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду про стягнення коштів бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на момент виникнення заборгованості, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 вищевказаного закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування, що визначено підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки органу державного казначейства надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Необхідно зазначити, що відповідно до висновку довідки від 20.10.2006 року Вищого адміністративного суду України про вивченні та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування ПДВ з бюджету, способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з ПДВ є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку.

Згідно із частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Таким чином Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що підлягає стягненню на користь позивача понесені ним витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 566 грн. 67 коп.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та статті 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зазначено, що органи державної влади (органи державної податкової служби України) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Дніпрометиз /ДМВО/» до Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську про стягнення бюджетної заборгованості є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 9, 21, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Дніпрометиз /ДМВО/» до Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську про стягнення бюджетної заборгованості – задовольнити частково.

Повернути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Дніпропетровській області бюджетну заборгованість з ПДВ за березень, квітень, травень 2009 року у розмірі 8 501 703 грн. 00 коп. (вісім мільйонів п’ятсот одна тисяча сімсот три гривні 00 коп.)

Присудити з державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпрометиз /ДМВО/» судовий збір в розмірі 566 грн. 67 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 10.02.2010 року.

Суддя Н.В. Захарчук