Вирок № 85251261, 28.10.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 761/44670/16-к

Провадження № 1-кп/185/29/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року м. Павлоград

Колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Самоткан Н.Г.

суддів Тимченко С.О., Щербини О.О.

секретаря судового засідання Перепелиці О.В.,

розглянувши кримінальне провадження №22016000000000436, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Усинське Усинського району Республіки Комі РФ, громадянина України, одруженого, із вищою овітою, не працюючого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України

за участю:

прокурорів Скрипник О.М., Гули А.М., Кожевніка Д.В.,

Зейналової О.П., Онуфрієнко Л.Г., Андруша Я.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Семенчук Ю.М.,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 було пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, наступного змісту.

28.05.2016 року в ході проведення обшуку місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , , в гардеробі на другому поверсі будинку, було виявлено та вилучено: набої калібру 7,62 мм у кількості 73 штуки, а також магазин від автомата, споряджений набоями калібру 7,62 мм у кількості 30 штук. Таким чином, за версією обвинувачення, у не встановлений слідством період часу ОСОБА_1 за невстановлених обставин у не встановленої слідством особи (матеріали стосовно якої, виділено в окреме провадження), не маючи передбаченого законом дозволу, діючи умисно, незаконно придбав і зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , набої військового (армійського) зразка калібру 7,62x39 мм з кулею «ЛПС» зі стальним сердечником у кількості 46 штук.

Крім того, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 31 жовтня 2010 року на чергових місцевих виборах від Слов`янського району Донецької області обрано депутатом Донецької обласної ради від Партії регіонів. За час виконання своїх обов`язків, як депутата Донецької обласної ради, ОСОБА_1 , будучи активним прихильником проросійської політики та радикально налаштованим проти чинної влади в Україні, в порушення ст.ст. 2, 73 Конституції України підтримав вступ України до Митного Союзу, тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим, відкрито виступав за федералізацію та сприяв окупації Донецької області незаконними збройними формуваннями. При цьому обвинувачення вважає, що ОСОБА_1 , будучи політично активною особою, перебуваючи на посаді депутата Донецької обласної ради, стежив за ситуацією в країні, достовірно знав про порядок утворення і діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні, передбачений положеннями ст. ст. 118, 140, 141 Конституції України, Законом України «Про місцеві державні адміністрації», вимогами ст. 5 Конституції України, якими регламентовано, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, ніхто не може узурпувати державну владу. Проте намагався при цьому чинити спротив мирним акціям протесту, які проходили на Майдані Незалежності в м. Києві та на території України в цілому наприкінці 2013 - на початку 2014 років. Так, з вищевказаною метою ОСОБА_1 протягом грудня 2013 - березня 2014 років, діючи спільно з народним депутатом України ОСОБА_3 (матеріали стосовно якого, виділено в окреме провадження), який також був активним прихильником проросійської політики та радикально налаштованим проти чинної влади в Україні, в порушення ст. ст. 2, 73 Конституції України підтримав вступ України до Митного Союзу, тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим, відкрито виступав за федералізацію та сприяв окупації Донецької області незаконними збройними формуваннями, агітував осіб, які проживають на території м. Слов`янська та Слов`янського району, виступити проти мирних акцій протесту в м. Києві та інших містах України, наполягав на необхідності від`єднання території Донецької області від України та проголошення її незалежності. Так, ОСОБА_1 , будучи фактичним власником ТОВ «Авто-Експрес», в лютому 2014 року, з метою перешкодити вищевказаним мирним акціям протесту організував доставку осіб молодого віку міцної статури до м. Києва з метою чинення ними спротиву мирним зібранням людей та застосування до учасників мирних акцій протесту фізичного насильства. Таким чином, для перевезення з м. Донецька до м. Києва бійців, так званих «тітушок», озброєних палицями та іншою амуніцією, ОСОБА_1 було використано належні йому автотранспортні засоби, серед яких: БАЗ А07923, державний номер НОМЕР_1 , БАЗ А07923, державний номер НОМЕР_2 , та БАЗ А07919, державний номер НОМЕР_3 . Однак активістами, які діяли на підтримку мирних акцій протесту, з Полтавської та Київської областей 20.02.2014 в м. Лубни Полтавської області вищевказані автобуси, які належали ОСОБА_1 , з так званими «тітушками» були зупинені та скеровані назад до м. Донецька.

До складу обвинувачення ОСОБА_1 , входять також наступні твердження щодо створення та діяльності так званої «ДНР». Так 07 квітня 2014 року внаслідок збройного захоплення незаконними збройними формуваннями приміщення Донецької обласної державної адміністрації за адресою: 83105, м. Донецьк, вул. Пушкіна, буд. 34, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші співучасники злочину (матеріали стосовно яких, виділено в окреме провадження), перебуваючи у сесійній залі зазначеної будівлі, публічно проголосили створення нелегітимного державного утворення «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР») на основі прийнятих ними «Декларації про суверенітет ДНР» та «Акта про проголошення державної незалежності ДНР». У той же час, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та інші невстановлені особи (матеріали стосовно яких, виділено в окреме провадження), також радикально налаштовані проти чинної влади України, пропагували проросійські погляди, підтримали тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим та відділення Донецької області від України, діючи за попередньою змовою, перебуваючи на території Донецької області, вирішили очолити та стати активними учасниками злочинної організації «ДНР», яку в подальшому Зверненням Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламенської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженим постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-УПІ; Заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленою постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 № 145-VIII; Заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-УІІІ, визнано терористичною організацією.

Одним із основних завдань терористичної організації «ДНР» є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, а саме шляхом відокремлення від України території Донецької області.

Основною метою діяльності терористичної організації «ДНР» є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України шляхом створення і діяльності «ДНР» на тимчасово окупованій території Донецької області.

Зазначена терористична організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного і силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені обов`язки згідно з планом спільних злочинних дій.

На керівників блоків покладається управління та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, які відповідають за діяльність блоків.

У свою чергу, «ДНР» має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування інших учасників політичного та силового блоків керівникам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл ролей учасників щодо досягнення заздалегідь обумовлених цілей.

За попередньою домовленістю між керівниками «ДНР» на учасників політичного блоку відповідно до плану спільних злочинних дій покладаються наступні обов`язки:

-створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;

-видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»;

-організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»;

-проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та здобуття підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

-організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

-налагодження взаємодії з незаконним державним утворенням «Луганська народна республіка» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державного влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

-налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном, із метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян до протидії правоохоронним органам і Збройним Силам України;

-налагодження взаємодії з місцевими засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про незаконність власних дій, а також здійснення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

-надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам бойового блоку «ДНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

-забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На учасників силового блоку відповідно до плану спільних злочинних дій покладались такі обов`язки:

-організація та чинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;

-організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України;

-створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;

-вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та керівництво їхніми діями;

-захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;

-скоєння терористичних актів та диверсій на території України;

-захоплення зброї чи заволодіння в інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень із метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;

-викрадення осіб із метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують чинну владу в Україні;

-силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;

-вчинення дій, спрямованих на унеможливлення проведення 25.05.2014 року позачергових виборів Президента України на території Донецької області;

-організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.

Стійкість терористичної організації виразилася у попередній зорганізованості її членів у спільне об`єднання для вчинення терористичних актів, залякування населення, вбивств громадян, захоплення заручників, адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі; у суворому підборі членів організації; визначенні її організаторів і керівників; створенні детально розробленого плану, який був доведений до відома всіх її учасників; визначенні способу і механізму вчинення злочинів; постійному зміцненні внутрішніх зв`язків між учасниками об`єднання і чіткому визначенні ролей кожного з них, спільного мотиву щодо вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, зокрема терористичних актів, а також бажанні досягнення спільного злочинного результату; залученні до участі у злочинній діяльності терористичної організації представників правоохоронних органів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування на території Донецької області, а також інших осіб, які поділяють погляди керівників та інших учасників «ДНР».

Разом з тим, для забезпечення ефективної конспірації та координації злочинних дій силовий блок терористичної організації розділений на окремі терористичні групи, управління якими здійснювалося керівниками таких груп, які, у свою чергу, підконтрольні керівникам «ДНР».

За твердженням обвинувачення підтримуючи створення терористичної організації «ДНР» ОСОБА_1 вирішив сприяти вказаній терористичній організації шляхом надання матеріально-технічної допомоги її активним учасникам. Так, ОСОБА_1 було відомо, що ОСОБА_3 (матеріали стосовно якого, виділено в окреме провадження), під час своєї діяльності народного депутата України був прихильником проросійської політики на території України, підтримував вступ України до Митного Союзу, схвалював тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим, пропагував ідею федералізації та від`єднання частин територій України в окремі державні утворення та увійшов до складу учасників терористичної організації «ДНР». У зв`язку із цим, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що ОСОБА_3 (матеріали стосовно якого, виділено в окреме провадження), є активним учасником терористичної організації «ДНР», яка, у свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією, учасники якої на території України вчиняють акти тероризму, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та інші тяжкі та особливо тяжкі злочини, ведуть збройне протистояння правоохоронним органам і Збройним Силам України, спрямовані на зміну меж території та державного кордону в незаконний спосіб, вирішив сприяти діяльності ОСОБА_3 (матеріали стосовно якого, виділено в окреме провадження), на якого згідно з розподілом обов`язків між керівниками та іншими учасниками «ДНР» було покладено забезпечення діяльності силового блоку вказаної терористичної організації. Відповідно до розподілу обов`язків між указаними блоками, а також між їх керівниками та підлеглими учасниками на ОСОБА_3 (матеріали стосовно якого, виділено в окреме провадження), як учасника «ДНР» її керівництвом покладався обов`язок сприяти діяльності силового блоку шляхом захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області; вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» та керівництва їхніми діями; залучення коштів; захоплення зброї чи заволодіння в інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництва укріплень із метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції; вчинення дій, спрямованих на унеможливлення проведення 25 травня 2014 року позачергових виборів Президента України на території Донецької області; силової підтримки учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області щодо визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР», а також укріплення та охорони зайнятих ними будівель і споруд.

З обвинувального акту слідує, що у квітні 2014 року (точного часу та місця слідством не встановлено) ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на сприяння діяльності «ДНР», досяг домовленості з ОСОБА_3 (матеріали стосовно якого, виділено в окреме провадження), про матеріально-технічне забезпечення її структурного підрозділу «Оплот Донбасу». На виконання злочинного плану у квітні 2014 року створено організацію «Оплот Донбасу», організатором і керівником якої був ОСОБА_9 (матеріали стосовно якого, виділено в окреме провадження) та яка в подальшому повинна була стати, одним з основних структурних підрозділів «ДНР». Метою діяльності вказаної організації були підтримка та пропагування ідей збройного протистояння правоохоронним органам і Збройним Силам України, вчинення терористичних актів спрямованих на зміну меж території та державного кордону в незаконний спосіб. 05 травня 2014 року ОСОБА_1 на виконання своєї злочинної ролі, діючи з прямим умислом, надав сприяння діяльності терористичної організації «ДНР» шляхом розміщення у належній йому офісній будівлі за адресою: м. Донецьк , просп. Ілліча, 3, штабу та особового складу структурного підрозділу терористичної організації «ДНР» «Оплот Донбасу».У травні 2014 року з метою легалізації цієї організації, проведено дії щодо її державної реєстрації за адресою: м. Донецьк , просп. Ілліча, 3.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, яка полягала у сприянні діяльності терористичної організації «ДНР», ОСОБА_1 на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_3 (матеріали стосовно якого, виділено в окреме провадження), протягом квітня 2014 року надав матеріальну та технічну допомогу членам терористичної організації «ДНР» у спорудженні укріплених фортифікаційних споруд і блокпостів у районі села Стародубівки та селища Семенівки Слов`янського району Донецької області для збройних формувань указаної терористичної організації, які перебували під керівництвом ОСОБА_3 (матеріали стосовно якого, виділено в окреме провадження).

В подальшому, протягом квітня-травня 2014 року, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на сприяння діяльності терористичної організації «ДНР» та матеріально-технічну підтримку її силового блоку, надав вказівку підпорядкованим йому особам із числа працівників підконтрольних йому підприємств, а саме ТОВ «Рай-Олександрівський Елеватор», TOB «ЕК «Громада», про зведення фортифікаційних споруд, несення бойової варти на вказаних фортифікаційних спорудах і блокпостах у тій же місцевості.

Крім того, у зазначений проміжок часу ОСОБА_1 для сприяння силовому блоку «ДНР» забезпечив ОСОБА_3 (матеріали стосовно якого, виділено в окреме провадження), будівельними матеріалами - піском, цементом, щебенем, що були використані при спорудженні фортифікаційних споруд у вищевказаному районі, метою зведення яких було їх використання для чинення озброєного опору правоохоронним органам і Збройним Силам України, а також забезпечив останнього продуктами харчування для осіб, які несли бойову варту на вказаних спорудах.

Згодом, а саме в жовтні 2014 року, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на реєстрацію ТОВ «Завод коксохімобладнання» на тимчасово окупованій терористами території, безпосередньо у м. Донецьку, та поставив згадане підприємство на облік у так званому міністерстві доходів та зборів «ДНР» як платника податків.

Із цього часу ТОВ «Завод коксохімобладнання» перебуває на обліку в указаній терористичній організації, де сплачує податки та надає матеріально-технічну допомогу «ДНР».

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України як зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу та за ч.1 ст.258-3 КК України, тобто сприяння діяльності терористичної організації.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263 КК України та ч.1 ст.258-3 КК України не визнав і пояснив, що він проживає у м. Слов`янську, є депутатом. Коли почалися військові дії, то він вивіз сім`ю з м. Донецька. З приводу його спілування з ОСОБА_3, може пояснити, що спілкувався з ним до червня - липня 2014 року. Щодо вивозу людей на антимайдан, то пояснив, що директор підприємства Хомуха йому телефонував та казав, що були затримані автобуси у м. Полтаві, а потім вони поїхали назад. Зауважив що він не має жодного відношення до організації «Оплот Донбас», не організовував вказану організацію і ніякого відношення до будівлі по вул. Ілліча.3 не має. З приводу підприємств «Коксохімобладнання» та «Коксообладнання» може пояснити, що у 2012 році він володів підприємством «Коксохімобладнання», а у 2012 році це підприємство він продав. До підприємства «Коксообладнання» він взагалі не має ніякого відношення. Обвинувачений показав також, що був засновником підприємства «Райолександрівський елеватор», яке у 2015 році продав. Розповів, що 28 травня 2016 року вранці він прокинувся від лаю собаки, вийшов на подвір`я, там були люди у камуфляжній формі, які сказали, що вб`ють його собаку, якщо він не відчинить їм двері. Деякі люди у формі перелазили через забор. Він відчинив калітку. Понятих не було. Після початку обшуку пройшло приблизно 1-1,5 год., коли підійшли поняті. ОСОБА_1 , повідомив їм, що у дворі ведеться відеонагляд. Понятими були працівники ОСОБА_10 , а саме його юристи. Обвинувачений пригадав, що коли вони піднялися на другий поверх, то він відкрив сейф, де була зброя. Вказана зброя була зареєстрована. В шкафу у білизні також знайшли ріжок з патронами, які йому не належать. ОСОБА_1 , вважає, що через конфлікт з ОСОБА_10 , у них сталися неприязнені відносини, тому останній почав писати на нього заяви в міліцію та прокуратуру. З приводу надання автобусів обвинувачений показав, що у грудні 2013 року - березні 2014 року він проживав у м. Донецьку. ТОВ «Автоекспрес» володіла компанія «Донбас Авто», «Автоекспресом» він не володів та не давав нікому вказівки відправляти автобуси на антимайдан. Зауважив також, що магазин від автомата та патрони, які були у магазині, йому не належать. Патрони мисливські, які були у сейфі, належать йому. З сейфу він витягнув мисливські патрони та сказав, що вони належать йому. Коли його повернули до шафи, то витягли звідти ріжок та патрони, які йому не належали. Показав, що не має ніякого відношення до «ДНР» та «ЛНР». Ствердив обвинувачений, що до осені 2014 року ОСОБА_3 був народним депутатом України, а сам він та його родичі ніколи не отримували грамоти від представників «ДНР» та «ЛНР». Показав обвинувачений також, що після затримання уже не залишилось підприємств, на які він може впливати. Він ніколи не допомагав представникам «ДНР» та «ЛНР» матеріально або продуктами харчування. У 2014 році він брав участь у виборах у раду та активно вів передвиборчу агітацію. Зараз працює над тим, щоб повернути вказані підприємства.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень ст. 92 КПК України у кримінальному провадженні обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього кодексу, інших актів законодавства. Зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Разом з тим у відповідності зі статтею 275 КПК України суд розглядає справу в межах пред`явленого обвинувачення.

У відповідності до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, обставини, які впливають на тяжкість кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність, або є підставою закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ч.1 ст.91 КПК України,покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані, у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Таке джерело доказів як показання з чужих слів регламентовано ст.97 КПК України,яка визначає, що показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній,письмовій або іншій формі,щодо певного факту,яке ґрунтується на поясненні іншої особи. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.

При прийнятті цього рішення суд зобов`язаний враховувати: 1)значення пояснень і показань, у випадку їх правдивості,для з`ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей; 2)інші докази щодо питань,передбачених пунктом1цієї частини, які подавалися або можуть бути подані; 3)обставини надання первинних пояснень,які викликають довіру щодо їх достовірності; 4)переконливість відомостей що до факту надання первинних пояснень; 5)складність спростування пояснень,показань з чужих слів для сторони,проти якої вони спрямовані; 6)співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи,яка надала ці показання; 7) можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.

Суд має право визнати неможливим допит особи,якщо вона: 1)відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу; 2)відмовляється давати показання в судовому засіданні,не підкоряючись вимозі суду дати показання; 3)не прибуває на виклик до суду,а її місце знаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку; 4) перебуває за кордоном та відмовляється давати показання.

Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів, якщо підозрюваний, обвинувачений створив або сприяв створенню обставин, за яких особа не може бути допитана.

Показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.

У будь-якому разі не можуть бути визнані допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження.

Предмет доказування в конкретному кримінальному провадженні, тобто сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, встановлення яких необхідно для вирішення кримінального провадження, залежить від того, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення обвинувачується особа, оскільки кримінальні правопорушення різняться за об`єктом, об`єктивною та суб`єктивною сторонами, суб`єктом. Пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) Кримінального кодексу, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Приймаючи рішення, суд при оцінці доказів має дотриматися вимог ст. 94 КПК.

Зазначеною статтею передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, критеріями оцінки доказів є їх належність, допустимість, достовірність, достатність, взаємозв`язок.

Колегія суддів звертає увагу на те, що достатність доказів - завершальний етап їх оцінки, та передбачає наявність у кримінальному провадженні сукупності взаємопов`язаних належних, допустимих та достовірних доказів, яка надає можливість зробити правильний висновок про достатність (недостатність) цих доказів для прийняття того чи іншого рішення в провадженні. Отже, завершальний етап оцінки доказів передбачає їх оцінку в сукупності та взаємозв`язку, до якої входять не окремо взяті докази, а всі наявні у справі й досліджені судом. Кримінальним процесуальним законом передбачено умови допустимості показань із чужих слів як доказів у кримінальному провадженні. У цьому випадку такі докази мають відповідати вимогам, викладеним у статтях 84 - 89 КПК України (ч. 2 ст. 97 КПК України). Зазначена норма також містить правила, якими суду слід керуватися при вирішенні питання про допустимість показань з чужих слів як доказів. Вони стосуються значимості таких показань для кримінального провадження, характеристики осіб, що надали первинні та похідні пояснення, умов і способів їх отримання, узгодженості з іншими доказами, наявністю заінтересованості у свідків, а також можливістю перевірки показань із чужих слів шляхом допиту особи, яка надала первинні пояснення.

Оцінюючи докази через призму зазначених норм законодавства суд констатує наступне. За клопотанням сторін в судовому засіданні були допитані свідки, як показали наступне.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 , знає як колишнього бізнес - партнера його знайомого ОСОБА_10 Показав також, що була зареєстрована організація «Оплот Донбасу». Зазначив, що ОСОБА_15 , повідомив, що цю організацію йому сказали зареєструвати на ОСОБА_1 , але так як не працювали реєстри то на нього не зареєстрували. Реєстрацією «Оплот Донбасу» займався ОСОБА_41. ОСОБА_18 перейшов на сторону бойовиків, саме він казав свідку, що під командуванням ОСОБА_1 , відправляли людей на блокпости. ОСОБА_1 , йому казав, що ОСОБА_18 , це товариш на позивний «полковник». Зауважив, що особисто просив ОСОБА_19 простежити за ОСОБА_1 , і той казав, що ОСОБА_1 , зустрічався з проросійськими людьми у формі. Не заперечував, що знайомий з ОСОБА_3 .. Зазначив також, що в Донецьку на пр. Ілліча, 3 підприємством володіли ОСОБА_1 та ОСОБА_10. На цьому підприємстві працювала його знайома ОСОБА_21 , але вона підчинялася ОСОБА_1 .. Коли ОСОБА_22 , ішов до неї то бачив у коридорі людей з нашивками «Оплот». За словами ОСОБА_22 , ОСОБА_1 , сказав ОСОБА_21 , що це його друзі. ОСОБА_21 , в свою чергу, повідомила ОСОБА_22 , що на підприємстві знаходяться ОСОБА_3 та ОСОБА_210. Там свідок побачив прапор Новороссії. Йому було відомо, що ОСОБА_1 ,в літку 2017 р був в Криму та подорожував в ДНР. ОСОБА_22 , також показав. що ОСОБА_24 , сказав, що його дружина працює в податковій в ДНР і можна перевести їх підприємства в ДНР та платити податки туди. ОСОБА_10 , та ОСОБА_1 , були компанйонами, а потім обвинувачений "віджав" у ОСОБА_10 , частину бізнесу. Також ОСОБА_22 , відомо зі слів ОСОБА_26 , що ОСОБА_1 , направляв автобуси з «тітушками». За твердженням ОСОБА_27 , ОСОБА_1 надав команду ОСОБА_21 , віддати приміщення які вона орендувала та, що у приміщенні на пр . Ілліча були бійці «Оплоту». Вказав, що у травні 2014 року зареєстровано «Оплот» та що ОСОБА_29 був юристом ОСОБА_1 Свідок вказав, що ОСОБА_30 була представником ОСОБА_1 .. Окрім цього ОСОБА_22 , повідомив, що ОСОБА_3 це народний депутат. Зауважив, що у нього немає вироку де ОСОБА_3 є обвинуваченим. Він не чув також про що спілкувались ОСОБА_3 та ОСОБА_210. Знає, що сміттєвози належали еко-компанії, яка мабуть, належала дружині ОСОБА_1 .. Окрім цього на питання захисту повідомив, що йому знайомі свідки ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 . ОСОБА_10 знає бо той працював з батьком. Сам працює з ОСОБА_10 з 2008 року та раніше працював юристом у ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_19 , показав, що ОСОБА_1 , він не знає. У 2014 році він разом з ОСОБА_22 , їздили до Слов`янська та проїжджаючи через блокпост побачили, що там стояла машина «мусоровоз», пізніше дізналися, що ці мусоровози належать ОСОБА_1 .. У червні - листопаді 2014 року він їздив на завод «Коксохімобладнання» і бачив, як з заводу виїжджала військова техніка та люди в військові формі з автоматами. Бачив як ОСОБА_1 , зустрічався з тими людьми та ОСОБА_18 , який також був зі зброєю та у військовій формі. Зі слів місцевих ОСОБА_19 , стало відомо, що якщо українські війська будуть наступати, то вони будуть захищатися. Вказав, що ОСОБА_1 , бачив з ОСОБА_3 . Не знає хто власник заводу «Коксохімобладнання». Біля заводу були бойовики в військовій формі зі зброєю проте він не знає, що це за бойовики та йому не відомо про причетність ОСОБА_1 , до організації «Оплот». ОСОБА_19 , показав, що проїжджали через блокпост у м. Слов`янську, проїжджали через декілька блокпостів, але сміттєвоз був у м. Слов`янську біля 5-ї школи. Окрім цього ОСОБА_19 , вказав що з червня по жовтень 2014 року бачив ОСОБА_1 , на території «Коксохімобладнання» точної дати не пам`ятає. ОСОБА_19 , повідомив суду, що йому нічого не відомо про завод «Коксохімобладнання». З Дрегером не пам`ятає коли познайомився. Повідчив, що сміттєвоз належить еко-компанії, яка належить ОСОБА_1 .. ОСОБА_3 особисто не знає, не пам`ятає, як виглядає ОСОБА_3 та ОСОБА_18 .

Свідок ОСОБА_41 , повідомив, що ОСОБА_1 , знає, ніяких відносин з ним не має, йому нічого не відомо, щодо сприяння та створення ним терористичної організації. ОСОБА_41 , вказав, що особисто ніколи не спілкувався з ОСОБА_1 .. та обвинувачений ніколи не просив його створювати організацію «Оплот Донбасу». ОСОБА_41 , не знає що це за організація «Оплот Донбасу». Йому також не відомо чим займався ОСОБА_1 дав свідчення, що знайомий з ОСОБА_22 , так як останній представлвяв підприємства ОСОБА_10 , в судах. Особисто ОСОБА_10 , не знає, ні у яких нарадах з ОСОБА_10 , участі не приймав. З ОСОБА_22 , ніколи не спілкувався. ОСОБА_43 , не знає, лише знає, що вона юрист ОСОБА_10 .. Вказав, ОСОБА_34 , це є людина ОСОБА_10 . ОСОБА_24 , не знає. Ніколи не реєстрував «Оплот Донбасу». Повідомив суду, що періодично проживає в м. Маріуполі та м. Донецьку. Два тижні тому приїхав у м. Донецьк, а до цього проживав у м. Києві. Пам`ятає ситуацію коли ОСОБА_10 , приїхав до нього і сказав, що потрібно звинуватити ОСОБА_1 , у деяких злочинах, за це він дасть грошей. ОСОБА_41 , відмовився. Ніяких повісток про виклик до СБУ не надходило та він таких повісток не отримував. Показав, що ОСОБА_22 , що людина ОСОБА_10 , тому він каже те, що сказав ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_24 , суду повідомив, що особисто знає ОСОБА_1 Ніколи не чув від нього закликів про зміну територіального устрою. Пояснив, що співпрацювали з ОСОБА_1 , в 2014 році і раніше. Показав, що на підприємстві «Коксохімобладнання» раніше працював фінансовим директором. Зауважив, що був на допиті у слідчого проте не казав, що платили податки в ДНР. Знає, що до заводу "Коксообладнання" ОСОБА_1 , не має відношення. Вказав також свідок, що був керівником підприємства "Голден Сідс", офіс якого у Слав`янську. Саме в цьому офісі проводили обшук. В момент обшуку його в місті не було. Показав також ОСОБА_1 , продав корпоративні права на "Голден Сідс" ще у 2015 році, і що він не займав посади в цьому підприємстві. В офісі ОСОБА_1 , бував але робочого місця в нього там не було. Не бачив ОСОБА_24 , грамот на ім`я ОСОБА_1 , від ДНР та ЛНР. Зауважив, що у 2012 роціОСОБА_1 , повідомляв ОСОБА_24 , що збирається продати корпоративні права на "Коксохімобладнання". Окрім цього ОСОБА_24 , повідомив, що у його будинку 26.05.2016 року був проведений обшук де знайдено автомат. Чий це був автомат йому невідомо. Окрім цього в нього було вилучено комп`ютер, телефон. ОСОБА_24 , також повідомив, що ОСОБА_1 , був власником "Голден Сідс", тоа він був гендиректором. У нарадах з ОСОБА_22 , та ОСОБА_10 , свідок участі не брав.

Свідок ОСОБА_15 , показав, що знайомий з ОСОБА_1 , оскільки здійснювали консультацію підприємств які очолював ОСОБА_1 Йому відомо, що обвинувачений був засновником ТОВ «Коксохімобладнання» до 2012 року. Повідоми суду, що ТОВ «Коксообладнання» та ТОВ «Коксохімобладнання» це різні підприємства. ОСОБА_1 не має відношення до ТОВ «Коксохімобладнання» з 2012 року. З приводу офісного приміщення за адресою: м.Донецьк, пр. Ілліча, б . 3 , - пояснив, що власником цього приміщення є ТОВ «Себек Ойл», кінцевим бенефіциарним власником якого є ОСОБА_53 , батько заявника ОСОБА_10 , з яким з 2008 року у обвинуваченого існує «бізнес-конфлікт». Свідок також зауважив, щоОСОБА_1 , ніколи не мав корпоративних прав у ТОВ «Сібек Ойл» та ТОВ «Коксообладнання» та 2014 році не приймав участь у якихось мітингах. Особисто з ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , свідок спілкувався, оскільки у них були ділові відносини. Показав що після затримання ОСОБА_1 , відбулося рейдерське захоплення підприємств частина яких належала ОСОБА_1 .. На момент затримання обвинувачений був депутатом Донецької обласної ради.

Свідок ОСОБА_54 , показав, що ОСОБА_1 , знає особисто проте йому не відомо фактів протиправної діяльності останнього. Йому достименно відомо, що на території ТОВ «Завод коксохімобладнання» розміщене ще одне підприємство з подібною назвою «Завод коксообладнання» в якому багато засновників. Разом з тим ОСОБА_1 , до вказаного підприємства відношення не має. Показав, що він у 2012 році придбав у ОСОБА_1 , корпоративні права ТОВ «Коксохімобладнання», які в подальшому, приблизно в 2014 - 2015 році продав ОСОБА_55 Продав, в зв`язку зі вступом на державну службу. Про наявність грамот виписаних на його ім`я та на ім`я ОСОБА_1 , повідомив, що ніяких грамот від ОСОБА_9 , та інших представників терористичного угрупування не отримував та йому нічого з цього приводу не відомо. Зазначив, що між ОСОБА_1 , та ОСОБА_10 , існує багаторічний конфлікт. Вказав, що ОСОБА_10 неодноразово, після затримання ОСОБА_1 , намагався з ним зустрітися проте свідок уникав такої зустрічі.

Свідок ОСОБА_54 , суду повідомив, що ОСОБА_1 , знає. ОСОБА_9 не знає і не знав. Ніяких нагород від ДНР і ЛНР не отримував. З ОСОБА_1 , партнерські стосунки. Пояснив, що взагалі не знав, що на нього є нагороди. Про наявність таких нагород йому повідомила адвокат, що нібито є якісь грамоти на ОСОБА_54 .

Свідок ОСОБА_34 , показав, що ОСОБА_1 , знає. Також повідомив, що ОСОБА_41 , розповідав йому, що саме за вказівкою ОСОБА_1 , реєстрував підприємство в Донецьку, «Оплот Донбасу». Це йому відомо зі слів ОСОБА_41 , який писав пояснення чому не з`явився на роботу протягом двох днів. Заяви та інших документів не має. Вказав, що коли проацював директором ТОВ «Автоекспрес» у лютому 2014 року йому подзвонив ОСОБА_63 та сказав приготувати 2 автобуси в Київ. Не пояснювали йому кого та куди везти. Було подано 2 автобус. Виконува наказ. Ціль поїздки не знає. ОСОБА_1 , не казав йому куди їхати. ОСОБА_1 , не давав йому вказівку їхати на «антимайдан» до міста Київ. На слідуючий день з телеьачення свідку стало відомо, що були затримані автобуси, які їхали на «антимайдан»

Свідок ОСОБА_64 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_1 знає, як депутата обласної ради. Останній допомагав організовувати свята для дітей. Він ніколи не чув від ОСОБА_1 закликів до федералізації та зміни територіального устрою України. В період окупації свідок знаходився у м. Слов`янську, був заступником голови Слов`янської районної ради. Він не чув, щоб ОСОБА_1 збирав молодиків до майдану або антимайдану, не чув, щоб ОСОБА_1 допомагав бойовикам. В період окупації м. Слов`янська був проведений референдум проте ОСОБА_1 він там не бачив. Не пам`ятає чи 2014 році ОСОБА_1 , приймав участі у виборах. Ніяких мітингів ОСОБА_1 у м. Слов`янську не проводив. Знає, що ОСОБА_1 керував «Райолександрівським» елеватором та агрофірмою «Маяки». Пам`ятає, що в період окупації містаибули розміщені щити з рекламою про референдум, але ОСОБА_1 там не було. Показав, що «Громада «Слов`янськ» до 2014 року перебувала під керівництвом ОСОБА_1 , проте на теперішній час вказана фірма не існує. Після затримання ОСОБА_1 всі його підприємства перестали існувати. Знає, що ОСОБА_10 , є власником автовокзалу у м. Слов`янську.

Свідок обвинувачення ОСОБА_65 , повідомила суду, що про те, чи займався ОСОБА_1 , терористичної діяльністю,. їй не відомо. Восени 2014 року в місті Слов`янську бачила його плакати бо він балотувався в депутати. На той момент була у декретній відпустці. Були біл-борди не тільки ОСОБА_1 , а й інших кандидатів у депутати від м. Слов`янську. ОСОБА_1 балотувався в депутати, але куди не знає. Російських прапорів або прапорів ДНР у той час в Слав`янську уже не було. Їй не відомо, які підприємства були у ОСОБА_1 Слідчому, вказує, що давала такі самі пояснення. Підписала протокол, але його не читала. Після виборів восени ОСОБА_1 , більше не бачила Ніколи не чула закликів від ОСОБА_1 , про державний переворот. Взагалі ніколи нічого не чула за ОСОБА_1 відзнаачила, що під час окупації м. Слов`янськ люди зі зброєю ніяких виборів не проводили. Вказала, що ходили на площу у м. Слов`яньку 2014 року там давали гуманітарну допомогу та записували анкетні дані. Повідомила, що ОСОБА_1 , ніяк на неї не впливав. У слідчого вона не читала протокол який підписувала і їй ніхто його не читав, не пропонували перекладача. Показала, що прокурор казала, що треба казати і як себе вести. а вони не знали чого привезли їх в Київ, не знали по якій справі викликає слідчий.

Свідок ОСОБА_66 пояснив, що постіно проживає в м. Слов`янськ, Донецької області.Йому не відомо ні про яку незаконну діяльність ОСОБА_1 , ніколи з ним не спілкувався. ОСОБА_1 , він бачив на біл-бордах, знає як особу яка балотувалась у в депутати. В період окупації не бачив плакатів ОСОБА_1 свідок не приймав участі у будь яких виборах та мітингах у 2014 році та на мітинги не ходив. Пригадав, що прапори ДНР почали з`являтись після окупації, після квітня 2014 р. Разом з тим йому нічого не відомо про підприємства ОСОБА_1 Вказав. що коли давав покази слідчому то йому не пояснили по якій справі допитують. Викликали в СБУ і там підписали протокол .

Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_67 показав, що особисто обвинуваченого не знає. Знає, що ОСОБА_1 був кандидатом в депутати Верховної Ради України під час виборів. Зауважив, що саме тоді він і побачив вперше обвинуваченого. Будь-яких закликів до насильницької зміни влади, територіальних меж з боку обвинуваченого ніколи він не чув. Випадків фінансування незаконних збройних формувань, так званої «ДНР» чи «ЛНР», обвинуваченим ОСОБА_1 йому не відомо. Громадянина на прізвище « ОСОБА_3 » не знає . Закликів щодо фізичного спротиву проти мирних зібрань громадян в Києві протягом лютого-березня 2014 року з боку ОСОБА_1 також ніколи не чув. Пригадав, що його возили в м. Київ для дачі показів, де підписав покази, але їх не читав. Показання, які написані в протоколі не підтримує, оскільки не повністю розуміє українську мову, читає українською погано. Нічого за протиправну діяльність ОСОБА_1 , не знає, таких обставин йому не відомо.

Свідок ОСОБА_68 суду показала, що ОСОБА_1 балотувався в депутати Верховної Ради України, відвідував місцеві організації та підприємства, обіцяв утворення нових робочих місць. Може його охарактеризувати лише з позитивної сторони. Їй нічого невідомо щодо закликів обвинуваченого про зміну територіального устрою країни, фінансування останнім діяльності незаконних збройних формувань. Народного депутата ОСОБА_3 ніколи не бачила, з ним не знайома. Щодо різниці в показах, даних на досудовому розслідуванні та в суді, свідок ОСОБА_68 пояснила, що протокол її допиту у слідчого СБУ вона не читала, лише поставила свій підпис.

Свідок ОСОБА_69 , показав, що знає ОСОБА_1 , оскільки на весні 2014 р працював радником секретаря РНБО. 2 травня 2014 потрапив в полон,7 травня був проведений обмін та та після цього його запросили до СБУ та запитали чи знає ОСОБА_1 , де вказав, що не знає цю людину. Коли був визволений Слов`янськ ім`я ОСОБА_1 , не звучало та знає лише, що він балотувався в депутати Верховної ради. Йому не відомо про будь-яку терористичну діяльність ОСОБА_1 , проте він як керівник самооборони Донеччини в 2014 році після звільнення Слов`янська спілкувався з військовими та СБУ та будь-якої інформації щодо участі ОСОБА_1 в діяльності т.з. «ДНР» та «ЛНР» не було встановлено. Йому не відомо про допомогу ОСОБА_1 , "ДНР" або "ЛНР". Після визволення Слов`янська свідок дізнався, що озброєні люди під час окупації міста приїхали на комунальне підприємство, забрали силою сміттєзбиральну техніку. Вказав, що ОСОБА_1 , там не було. Йому нічого не відомо про незаконну діяльність ОСОБА_1 .. Також йому невідома інформація щодо участі працівників підприємства «Рай-Олександрівський елеватор» в спорудженні блокпостів, чи надання допомоги в їх будівництві.

Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_70 пояснив, що є працівником поліції і ОСОБА_1 знає як кандидата в депутати. Йому нічого невідомо про протиправну та незаконну діяльність обвинуваченого ОСОБА_1 щодо участі в терористичній діяльності чи організації.

Суд аналізує вказані покази в сукупності з іншими доказами.

Так відповідно до витягу з кримінального провадження №22016000000000436 Головним слідчим управлінням СБ України 03.09.2015 року за заявою ОСОБА_10 до ЄРДР були внесені відомості про злочин, передбачений ст. 258-3 ч.1 КК України наступного змісту: протягом березня-травня 2014 року невстановленими особами на території Донецької області створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі ДНР) з метою вчинення актів тероризму, залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної обстановки у державі. Так в квітні 2014 року за сприяння громадянина ОСОБА_1 створено громадську організацію «Оплот Донбасу». В подальшому в квітні цього ж року бійцями організації «Оплот Донбасу» було захоплено будівлю Донецької міської ради та в травні 2014 року з метою легалізації даної організації проведено дії по реєстрації даної організації на території Донецької області за адресою: м .Донецьк, проспект Ілліча , 3. Крім того, ОСОБА_1 надавав матеріальну та технічну допомогу щодо спорудження блокпостів для терористичної організації ДНР, а також надавав людські ресурси за рахунок працівників належних йому підприємств: ТОВ «Рай-Олександрівський Елеватор», ТОВ ЕК «Громада» для чергування на цих блокпостах.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №22015000000000264 03.09.2015 року Головним слідчим управлінням СБ України до ЄРДР були внесені відомості за заявою ОСОБА_10 про те, що протягом березня-травня 2014 року невстановлені особи на території Донецької області створили терористичну організацію «Донецька народна республіка» з метою вчинення актів тероризму, залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної обстановки у державі. Так, в квітні 2014 року за сприяння громадянина ОСОБА_1 створено громадську організацію «Оплот Донбасу». В подальшому в квітні цього ж року бійцями організації «Оплот Донбасу» було захоплено будівлю Донецької міської ради та в травні 2014 року з метою легалізації даної організації проведено дії по реєстрації даної організації на території Донецької області за адресою: м .Донецьк, проспект Ілліча , 3. Крім того, ОСОБА_1 надавав матеріальну та технічну допомогу щодо спорудження блокпостів для терористичної організації ДНР, а також надавав людські ресурси за рахунок працівників належних йому підприємств: ТОВ «Рай-Олександровський Елеватор», ТОВ «ЕК «Громада» для чергування на цих постах. Правова кваліфікація зазначених дій: ст. 258-3 ч.1 КК України /т.14 а.п.6/

Відповідно до наданої Департаментом контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ від 27.11.2015 року, із всесвітньої мережі Інтернет на сторінці ОСОБА_73 в мережі Facebook на вкладниці «Світлини» була здобута інформація про блокування 20 квітня 2014 року активістами Полтавської області транспортних засобів: трьох автобусів ТОВ «Авто-Експрес», державний номерний знак одного з автобусів НОМЕР_1 . /т.12 а.п.24/

Під час перегляду відеороліку зі сторінки ОСОБА_73 із всесвітньої мережі Інтернет було встановлено, що мешканці м.Лубни затримали на блок-посту по дорозі на Київ три автобуси із донецькими номерами із «тітушками». Під час затримання місцеві жителі змусили всіх пасажирів автобусів вийти на вулицю та за посередництва представників місцевих органів внутрішніх справ провели опитування та відео фіксацію вказаних осіб. Вказана слідча дія була зафіксована в протоколі огляду від 26.11.2015 року з додатками до нього /т.12 а.п.25-30/. Проте, яким чином вказана подія стосується ОСОБА_1 , не зазначено.

Суд переглянув зазначений доказ в судовому засіданні і не встановив причетності ОСОБА_1 до зображених у відеороліку транспортних засобів (автобусів).

В якості письмового доказу стороною обвинувачення надана стаття з інтернет-видання «Остров» про діяльність ОСОБА_9 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 /т.14 а.п.33-38/. Проте, суд зазначає, що ОСОБА_1 у зазначеній статті не згадується. Крім того публікація інтернет - ресурсу не може вважатися доказом в розумінні ст.84 КПК України. Такий доказ є неналежним.

Згідно висновку експерта №80/4 від 14.11.2016 року /т.11 а.п.15-30/ встановити, чи зазнавала змін надана на дослідження фонограма, яка зафіксована у файлі «20140507 133047.mp4a» в пам`яті мобільного телефону «IPhone4» моделі А1332,IMEIНОМЕР_25 та фонограма, яка зафіксована у файлі « ОСОБА_41 . mp4a » на флеш накопичувачі «SiliconPower» номерD33B29, - неможливо. На фонограмі, яка зафіксована у файлі «20140507 133047.mp4a» в пам`яті мобільного телефону «IPhone4» моделі А1332, IMEIНОМЕР_25 , - присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_21 Встановити, чи присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_41 у фонограмі, яка зафіксована у файлі « ОСОБА_41 . mp4a » на флеш накопичувачі «SiliconPower» номерD33B29, неможливо через відсутність зразків усного мовлення гр. ОСОБА_41 На фонограмі, яка зафіксована у файлі « ОСОБА_41 . mp4a » на флеш накопичувачі «SiliconPower» номерD33B29, присутнє усне мовлення гр. ОСОБА_14 . Разом з тим стороною обвинувачення в якості доказів звукозаписи не долучалися. Клопотання про дослідження таких доказів від сторін процесу не надходило. За приписами норм сторона вільна у виборі подання доказів. Відсутні в матеріалах кримінального провадження законності здобуття таких звукозаписів. Суд констатує, що відповідно до ст. ст. 14, 15 КПК України не допускається втручання в таємницю спілкування. Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про особу без її згоди або без відповідного судового рішення.

При огляді 09.11.2016 року на службовій ПЕОМ флеш накопичувача «DTSE9 8 GB», що 26.10.2016 року був наданий ОСОБА_14 в ході його допиту в якості свідка, слідчим було переглянуто відеозапис під назвою «Выбор Донбасса.mp4». У кадрі видно особу, зовнішньо схожу на ОСОБА_3 Вказана особа присутня у приміщенні Донецької державної адміністрації разом із учасниками протесту, виступаючими за відокремлення Донецької області від території України. У голові стола під прапором так званої «ДНР» присутня особа, зовнішньо схожа на ОСОБА_4 -одного з лідерів т.з. «ДНР». Слідчим зазначено, що інші переглянуті файли, які є на флеш накопичувачі, будь-якої інформації, яка може мати значення для вказаного вище кримінального провадження, не містять. За результатами перегляду слідчим було складено протокол огляду від 09.11.2016 року, який досліджено в судовому засіданні /т.7 а.п.127-131/ Проте будь-якої інформації на підтвердження причетності ОСОБА_1 до зазначених подій наданий стороною обвинувачення доказ, не містить.

Відповідно до наданої інформації Департамента контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ від 16.01.2016 року, при реєстрації ТОВ «Оплот Донбасу» та ГО «Оплот Донбасу» були вказані інші номери мобільних телефонів, ніж той, який використовує обвинувачений /т.12 а.п.34/

Судом досліджено протокол огляду з якого вбачається, що 23.11.2016 року під час огляду мобільних телефонів, добровільно виданих обвинуваченим ОСОБА_1 під час обшуку, слідчим за допомогою програмного забезпечення та пристроїв було здійснено аналіз інформації, яка міститься на мобільному телефоні «Samsung» s/nR21G53BQ78L із сім-карткою «Київстар» і номером телефону НОМЕР_5 ; та на мобільному телефоні «Nokia»s/n№ НОМЕР_6 із сім-карткою «life» і номером НОМЕР_7 /т.7 а.п.124-128/. Вказани доказі не доводять вини обвинуваченого та на думку суду навпаки її спростовують, оскільки із зазначених абонентських підтверджує предявлене обвинувачення.

Повертаючись до аналізу показів свідків суд зазначає, що свідок ОСОБА_10 , у судовому засіданні 31.05.2019 року показав, що він звертався до правоохоронних органів з приводу того, що ОСОБА_1 організував доставку людей на «антимайдан». З ОСОБА_1 він знайомий з 1999 року, бо вони працювали разом на підприємствах та у них був сумісний бізнес. Повідомив свідок, що був заявником по даній справі в звязку з чим вважає себе потерпілим. Показав, що ОСОБА_1 сприяв тій ситуації, яка склалася у 2014 році. Із ЗМІ свідку відомо, що активісти, які їхали на «антимайдан», були зупинені на автобусі у Полтавській області. Цей факт був зафіксований. ОСОБА_10 , вказав, що ОСОБА_1 сам віддавав накази відправляти « тітушок » на антимайдан. Це свідку відомо від ОСОБА_26 , та водіїв автобусів. Більше того його близькі бачили, як перегороджувалися вулиці сміттєвозами, а сміттєвози - це був бізнес ОСОБА_1 Потім стало відомо про захоплення мерії м. Донецька, це був «Оплот Донбаса», який створив ОСОБА_1 . Окрім цього ОСОБА_1 , надавав вказівку ОСОБА_21 , яка розпоряджалася декількома будівлями в місті Донецьку, зустріти ОСОБА_3 , який, в свою чергу наказав, щоб вона звільнила декілька будівель. У ці будівлі прибув ОСОБА_210 та ОСОБА_3. Знайомі свідка побачили там прапори ДНР. Третій поверх був відданий телеканалу «Оплот ТВ». ОСОБА_10 , також показав, що від ОСОБА_41 , він дізнався, що останньому дали вказівку зереєструвати організацію «Оплот Донбасу», а потім ДНР. Все це було зроблено за вказівкою та за кошти ОСОБА_1 . На території його була створена організація «п`ятнашка». Показав, що зараз у них з ОСОБА_1 немає ніяких відносин. З ОСОБА_41 , свідок зустрічався 2 рази, який розповідав йому про оформлення організації «Оплот Донбасу» за дорученням ОСОБА_1 .. В судовому засіданні свідок пояснив ОСОБА_14 це його, ОСОБА_10, знайомий, з яким вони мають спільний бізнес. Знає, що по вул. Василівська в м. Слов`янську був офіс ОСОБА_1 , в цьому офісі працював ОСОБА_24 Зазначив, що всі покази, які він давав під час досудового слідства, він підтверджує. Вказав, що перед судовим засіданням він не знайшов жодної декларації ОСОБА_1 Пригадав, що «Антимайдан» був з кінця 2013 року до початку 2014 року. В цей час він був у Лук`янівському СІЗО де утримувався до початку березня місяця 2014 року. Свідок ОСОБА_10 , також показав, що його справа була направлена на додаткове розслідування та закрита. Вироку у нього немає. Йому відомо, що власником підприємства, яке направляло автобуси на «антимайдан», був ОСОБА_1 З інтернету в СІЗО він бачив про затримку автобусів, які їхали до Києва. Особисто він не бачив, як направлялися ОСОБА_1 автобуси. При цьому зв`язок між ОСОБА_41 , та ОСОБА_1 свідок може підтвердити тільки зі слів ОСОБА_41. Більш того він не чув від ОСОБА_1 , що треба зареєструвати організацію «Оплот Донбасу». Він не спілкується з працівниками податкової ДНР. Керівником підприємства «Автоекспрес» є ОСОБА_34 , з яким свідок знайомий давно. Вказав, що можливо останній працює на підприємствах його родини. ОСОБА_10 , не знає, хто така ОСОБА_90 ОСОБА_32 , знайомий, оскільки ОСОБА_32 продавав автомобіль його дружині приблизно 2 роки тому. ОСОБА_93 , він не знає. Підсумовуючи свідок показав, що він неодноразово звертався з приводу вчинення ОСОБА_1 злочинів до правоохоронних органів, проте з яких приводів не пам`ятає. Знає, що завод "Коксохімобладнання" належав ОСОБА_1 , потім ОСОБА_55 , після чого ОСОБА_54. Про реєстрацію організації «Оплот Донбасу» він дізнався через рік після його оформлення.

Свідки ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_53 , ОСОБА_112 в судове засідання за викликом суду для дачі показів не з`явилися. Разом з тим Суд систематично, сприяючи стороні обвинувачення та з метою надати обвинуваченому адекватну і належну можливість заперечити показання на яких ґрунтується його обвинувачення, відповідно до ч. 2 ст. 327 КПК України, сприяв виклику вказаних свідків, в тому числі і вживаючи заходи примусового приводу, однак свідки протягом усього розгляду справи в судове засідання не з`явилися, жодна з ухвал суду про їх привід виконана не була та суду не було повідомлено про причини невиконання зазначених ухвал. Прокурор явку вказаних свідків обвинувачення в судове засідання не забезпечив хоча згідно ч. 2 ст. 327 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Ухвалою суду 03 липня 2019 року стороні обвинувачення в особі групи прокурорів в данному кримінальному проваджені встановлено строк для надання доказів і забезпечення присутності віщезазначених свідків в судове засідвання. Вказану ухвалу суду стороною обвинувачення виконано не було.

Оцінюючи покази свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_34 , ОСОБА_19 , з точки зору достовірності суд звертає увагу на наступне.

В спростування обвинувачення в частині: передачі сміттєвозів на користь так званої «ДНР», взагалі сприяння діяльності так званої «ДНР», структурного підрозділу терористичної організації «ДНР» «Оплот Донбасу», - стороною захисту були надані наступні письмові докази:

За фактом незаконного заволодіння сміттєвозами ВАТ ЕК «Громада - Слов`янськ» 26.09.2014 року до єдиного реєстру досудових розслідувань Слов`янським ВП ГУНП в Донецькій області були внесені відомості про злочин, передбачений ч.3 ст. 187 КК України. Так відповідно до копії витягу з кримінального провадження №12014050510003510 в період часу з 8 на 9 травня 2014 року на територію ВАТ ЕК «Громада - Слов`янськ», розташованого за адресою: м. Слов`янськ, вул. К.Маркса, 47, - прибула група осіб, озброєних стрілецькою зброєю, у військовій формі, які є представниками «народного меру Слов`янська -ОСОБА_211» та транспортної дільниці, які захопили та вивезли у невідомому напрямку бухгалтерську документацію, офісну техніку, печатки та штампи підприємства та три сміттєвозу марки МАЗ, державні номерні знаки НОМЕР_8 , НОМЕР_26, НОМЕР_27, у непрацюючому стані /т.15 а.п. 59/

Факт незаконного заволодіння майном ВАТ ЕК «Громада - Слов`янськ» 08.05.2014 року підтверджують також надані копії заяви та листа директора вказаного підприємства, адресовані Президенту Торгово-промислової палати України, про засвідчення форс-мажорних обставин для продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань. В заяві зазначені обставини незаконного та насильницького заволодіння бухгалтерської документації, офісної техніки, печаток та штампів підприємства групою осіб, озброєних стрілецькою зброєю, у військовій формі,які є представниками «народного меру Слов`янська - ОСОБА_211». /т.15 а.п. 60-62/

На спростування причетності обвинуваченого до притидії мирним зібранням надано та судом досліджено лист. Так згідно письмового повідомлення громадської організації «Маю гідність», 20 лютого 2014 року члени вказаної організації не приймали участі щодо затримання будь-яких автотранспортів в місті Лубне, які перевозили активістів і не допомагали в даних акціях активістам з Полтавської та Київської області. Офіційну реєстрацію ГО «Маю гідність» отримала лише 26.08.2014 року. /т.15 а.п. 63/.

На спростування причетності до сприяння тероризму стороною захисту, судом досліджено наступні письмові докази та документи, які суд оцвінює в сукупності з іншими доказами.

Згідно повідомлення на адвокатський запит Управління СБУ в Донецькій області 16.06.2017 року повідомили, що будь-якої інформації щодо участі ОСОБА_1 у масових заворушеннях, мітингах, і т.п. в період окупації м. Слов`янськ, а також інших міст Донецької області в УСБУ в Донецькій області немає, також відсутня інформація щодо звернення громадян України (біженці, тимчасові переселенці, особи без громадянства) із повідомленнями, заявами і звинуваченнями стосовно сприяння ОСОБА_1 терористичній діяльності; фактів пропаганди з боку ОСОБА_1 так званого «Русского мира» та підтримки розколу України Управлінням не встановлено /т. 15, а.с. 68 /.

Такі твердження узгоджуються з матеріалами справи зокрема відповідно до письмового повідомлення старшого слідчого в ОВС стосовно ОСОБА_1 проводились негласні слідчі (розшукові) дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. За результатами проведення вказаних дій доказів у кримінальному провадженні отримано не було. /т.15 а.п. 72/.

Згідно наданої відповіді на адвокатський запит від засобу масової інформації: ТОВ «Телерадіокомпанія «САТ-плюс» від 19.12.2016 року, - у період з лютого по червень 2014 року за участю ОСОБА_1 сюжетів, програм, лайфів не відбувалось. В архівах телеканалу немає зйомок або іншої інформації про участь ОСОБА_1 у мітингах або інших протестних зібраннях у вказаний період на території м. Слов`янська /т.15 а.п.82/.

Аналогічну відповідь надали ТОВ «Видавництво «АСНА» від 19.12.2016 року, КП «Редакція газети «Вісті» від 20.12.2016 року, ТОВ «СЛАВМЕДИА» від 21.12.2016 року /т.15 а.п. 85, 88, 89/.

Сторона обвинувачення такі докази захисту не спростувала та не клопотала про їх відхилення. Оцінюючи докази в їх сукупності суд звертає увагу на наступне.

У витязі з ЄДРПОУ громадська організація «ОПЛОТ ДОНБАСУ» 23.05.2014 року зареєстрована за адресою: 83001 Донецька область, м.Донецьк. пр. Ілліча, б . 3 . Засновниками ГО є ОСОБА_9 та ОСОБА_115 /т.15 а.п. 94-97/.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 22.12.2009 року власником адміністративної будівлі за адресою: м.Донецьк, пр. Ілліча, б . 3 , - є ПП «СЕБЕК ОЙЛ». /т.15 а.п.98/.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.06.2016 року засновниками ПП «СЕБЕК ОЙЛ» в травні 2014 року є ОСОБА_116 та ОСОБА_53 Директором вказаного підприємства зазначений ОСОБА_117 /т.15 а.п.100-105/

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.09.2016 року засновниками ТОВ «КОКСОБЛАДНАННЯ» зазначені ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 Керівником вказаного підприємства є ОСОБА_128 /т.15 а.п. 107-113/

Засновником ТОВ «Коксохімобладнання» є ОСОБА_55 відповідно до витягу з ЄДРПОУ Директором з 14.09.2012 року зазначений ОСОБА_130 /т.15 а.п. 114-117/.

ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» зареєстровано в Єдиному реєстрі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 14.10.2004 року за адресою: м. Донецьк , пл. Комунарів, б.4. Засновником юридичної особи є ТОВ «ДОНБАСАВТО». Директором ТОВ «АВТО-ЕКСПРЕС» є ОСОБА_34 з 28.03.2013 року, що підтверджує наданий витяг з ЄДРПОУ від 19.06.2016 року. /т.15 а.п. 118 -125/.

Такі письмові докази у своїй сукупності з показаннями свідків спростовують ОСОБА_131 , ОСОБА_54 , ОСОБА_41 , ОСОБА_54 , ОСОБА_65 , та інших спростовують показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_34 , ОСОБА_19 .. Оцінюючи досліджені покази суд також зауважує, що показання цих свідків не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

21 жовтня 2010 року Європейський суд з прав людини, рішенням у справі «Корнєв і Карпенко проти України», яке набуло статусу остаточного 21 січня 2010 року, констатував порушення п. 3 ст. 5 та п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та вказав, що національний суд при розгляді даної справи не переконався в тому, що заявникові надали адекватну і належну можливість заперечити показання, на яких ґрунтувалось його засудження та у п. 56 рішення Європейський суд зазначив, що показання у даній справі свідка Щ. були вагомими для вирішення справи, оскільки вона була єдиною особою, яка безпосередньо брала участь у подіях і могла засвідчити обставини події. Суд також зауважив, що заявникові та його захиснику не надали можливості допитати цього свідка на тому чи іншому етапі провадження, і самі національні суди обґрунтовували свої висновки у справі виключно на письмових показаннях, які вона дала на етапі досудового слідства.

Згідно п. 54, 55 вищевказаного рішення Європейського суду з прав людини, докази мають, як правило, подаватись у відкритому судовому засіданні у присутності обвинуваченого з розрахунку на аргумент у відповідь. З цього правила існують винятки, але вони не можуть порушувати права захисту. Як загальне правило пункти 1 і 3(d) статті 6 Конвенції вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати докази свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше. Якщо засудження виключно або вирішальною мірою ґрунтується на показаннях особи, допитати яку чи домогтися допиту якої підсудний не мав можливості ані під час досудового слідства, ані під час судового розгляду, права захисту виявляються обмеженими в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими статтею 6 Конвенції. Засудження не може ґрунтуватись виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити.

Дана правова позиція Європейського суду з прав людини викладена також у рішеннях «Унтерпертингер проти Австрії» (Unterpertinger v. Austria) від 24 листопада 1986 року, «Лука проти Італії» (Luca v. Italy) від 27 лютого 2001 року, «Солаков проти «Колишньої Югославської Республіки Македонії», «Люді проти Швейцарії» (Ludi v. Switzerland) від 15 червня 1992 року, «Дорсон проти Нідерландів» (Doorson v. the Netherlands) від 26 березня 1996 року.

На основі викладеного суд вважає, що неявка в судове засідання свідків, які, будучи свідками сторони обвинувачення, могли б підтвердити її позицію щодо обвинувачення ОСОБА_1 , позбавляє суд та сторону захисту, безпосередньо в ході судового розгляду, дати належну правову оцінку показанням таких свідків, на показаннях яких теж ґрунтується обвинувачення щодо ОСОБА_1 , та обмежує, таким чином, права сторони захисту. Представниками сторони обвинувачення не забезпечено явку в судові засіданні, свідків на яких посилаються ОСОБА_34 , ОСОБА_19 , та ОСОБА_14 , чим позбавлено обвинуваченого права задати таким свідкам запитання та підтвердити свою позицію. Врахування не перевірених в судовому засіданні показів свідків призведе до порушення права обвинуваченого на об`єктивний і всебічний розгляд провадження, що є недопустимим згідно вищезазначеного рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корнєв і Карпенко проти України» від 21 жовтня 2010 року.

Крім того, в ході розгляду справи, сторона обвинувачення зазначила, що після численних спроб виклику інших свідків в судові засіданні, не наполягає на їх подальшому виклику у судове засідання. Вказане, на переконання суду, вказує на дотримання судом принципу рівності сторін, оскільки сприяння судом стороні обвинувачення у виклику усіх свідків та оголошення численних перерв в судовому розгляді задля їх виклику протягом двох років свідчить виключно про відсутність вжиття стороною обвинувачення достатніх заходів для надання необхідних доказів щодо доведення вини обвинуваченого ОСОБА_1 , та фактичне покладення стороною обвинувачення обов`язку забезпечення участі свідків сторони обвинувачення у судовому розгляді на суд, всупереч нормам ст. 327 КПК України.В подальшому, в судовому засіданні від клопотання про допит цих свідків сторона обвинувачення відмовилася. Про допит інших свідків сторони провадження перед судом не клопотали, про наявність таких свідків суд не повідомляли.

Як не одноразово констатувалося судом завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. (ст. 2 КПК України).

Разом з тим згідно зі ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Крім того, у п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Так, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд відзначає, що відповідно до частини четвертої статті 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Продовжуючи оцівнку доказів в їх сукупності та співставляючи покази свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_15 ОСОБА_41 , ОСОБА_14 , ОСОБА_26 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , та інших суд приходить до висновку, що до свідчень свідка ОСОБА_14 , слід поставитися критично оскільки вони є показаннями з чужих слів проте не підтверджуються особами на яких ОСОБА_14 , посилається як на джерело своєї обізнаності. Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні допитана не була. Клопотання про її допит від сторін не надходило. Стороною обвинувачення не надано жодного доказу винятковості обставин за яких суд може визнати покази ОСОБА_14 , в частині посилань на розповіді знайомої ОСОБА_21 , допустимими доказам. Аналізуючи показання ОСОБА_14 , в сукупності з показами інших свідків, в тому числі й свідків обвинувачення. Суд приходить до висновку про сумнівності показань ОСОБА_14 , оскільки, жоден із тих на кого посилався свідок його слів не підтвердив. Суд не бере до уваги показання свідків, які взаємопов`язані між собою партнерськими та трудовими відносинами. Зокрема ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , які в судовому засіданні повідомили, що являються друзями та бізнес партнерами, а ОСОБА_34 , є співробітником одного з підприємств, що опосередковано належить ОСОБА_10 , а відтак перебуває у фінансовій залежності від нього.

На підтвердження показань свідка - заявника ОСОБА_10 , обвинувачення послалось лише на доказ - показання ОСОБА_14 Навіть якщо не брати до уваги, що він є партнером, а подекуди найманим працівником ОСОБА_10 , і певним чином залежним від нього, то ОСОБА_14 , засвідчив в суді лише обставини, які йому начебто відомі зі слів третіх осіб, котрі в судовому засіданні не допитувалися. Аналогічне стосується і показань ОСОБА_34 , ОСОБА_19 .. Сам ОСОБА_10 , у своїх показаннях посилався слова рідних та знайомих, публікації у ЗМІ та інтернет видання з приводу протиправної діяльності обвинуваченого. При цьому не вказав ресурсу (джерела). Такі покази не підтверджені в суді жодними доказами. Ч. 4 ст. 97 КПК України (редакція КПК станом на день отримання доказу) визначає, що умовою визнання доказу «показань з чужих слів» є згода на це сторін судового провадження. Якщо такої згоди немає суд не має права визнавати показання з чужих слів доказами. В свою чергу сторона захисту заперечує та не визнає показання ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_34 , ОСОБА_19 , допустимими доказами по справі, оскільки треті особи, на котрих у своїх показаннях посилаються дані свідки, в судовому засіданні допитані не були. У даному випадку сторона обвинувачення надає докази, першоджерела, яких не були досліджені за допомогою перехресного допиту. Дані свідки тільки передають чужі слова, але встановити чи говорили вони правду не можливо. По суті до суду доводять твердження, що начебто надані поза судовим розглядом, тому такі докази є не допустимими. Окрім цього викликає сумніви у правдивості даних ОСОБА_22 , показів його зацікавленість результатом розгляду справи про обвинувачення ОСОБА_1 , та співпраця із заявником у справі громадянином ОСОБА_10 Більше того ОСОБА_22 , протягом року із моменту зазначених подій 2014 року до правоохоронних органів із відповідною заявою не звертався та про участь ОСОБА_1 , у сприянні тероризму та допомозі бойовикам при окупації м. Слов`янська не стверджував. За таких обставин суд не може визнати покази ОСОБА_22 , допустимими доказами у справі про обвинувачення ОСОБА_1 .

До показів свідка ОСОБА_10 , суд також відноситься критично, оскільки його свідчення не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Більше того між свідком та обвинуваченим існує довготривалий корпоративний конфлікт. Разом з тим в судовому засіданні досліджено додатковий доказ, відеозапис, який стороною захисту, у відповідності з вимогами ст. 290 КПК України відкрито стороні обвинувачення та долучено до матеріалів провадження. З оглянутого, шляхом відтворення відеозапису видно, що на ньому зафіксований,раніше допитаний в залі суду, свідок ОСОБА_10 Зі змісту вказаного відеозапису вбачається, що між свідком ОСОБА_10 , та представниками правоохоронних органів існували не формальні домовленості з приводу справи про обвинувачення кількох осіб, в тому числі ОСОБА_1 .. Дослідивши відеозапис суд приходить до висновку, що свідок ОСОБА_10 , з метою настання сприятливих для нього результатів здатний оговорити обвинуваченого. До того ж, описані ним, під час давання показань в судовому засіданні, обставини не знайшли свого підтвердження і були спростовані письмовими доказами та показами свідків. Разом з тим сторона обвинувачення не ставить під сумнів вказаний доказ та не клопотала перед судом про визнання його неналежним чи не допустимим.

Проводячи аналіз наданих показів та досвіджених доказів суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням».

Колегія суду не вбчає підстав у цій справі відступати від сформульованих раніше висновків цього Верховного Суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі № 688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами,встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 712/13361/15, від 12 червня 2018 року, обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 688/788/15-к від 04 липня 2018 року обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Крім того, відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Севтап Везнедароглу проти Туреччини).

Обвинувачення у цій справі не надало жодного доказу на спростування того пояснення обставин, що мали важливе значення для вирішення справи, яке надала сторона захисту. Більше того сторона обвинувачення не заявляла клопотань про визнання доказів сторони захисту неналежними та не допустимими. При цьому стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу, в тому числі і висновків експерта, які б чітко та безсумнівно свідчили б про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Стосовно обшуку по АДРЕСА_6 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно протоколу обшуку від 28 травня 2016 року м. Слов`янськ, розпочато обшук о 10 год. 05 хв., закінчено о 15 год. 30 хв., старшим слідчим головного слідчого управління Стуковінковим, на підставі ухвали слідчого судді від 12 травня 2016 року, останній провів обшук по АДРЕСА_6 В ході обшуку, складено план офісу на якому намальовані приміщення, розташовані 1, 2 , 3, 4 написано підсобне приміщення, туалет. В приміщенні № 1 в столі, де працює юрист ОСОБА_141 , виявлено та вилучено блокнот в твердій обкладенці салатового кольору . В блокноті наявні написи від руки, а також вкладено аркуші із друкованим текстом та помітками від руки. Блокнот опечатано в пакет № 1 з биркою, печаткою №90 для пакетів СБУ, вилучено мобільний телефон LG № НОМЕР_9 , IMEIA НОМЕР_10 , IMEV НОМЕР_11 , в телефон встановлено сім-карту оператора Лайф НОМЕР_12 , телефон поміщений у пакет № 2 опечатаний у пакет з биркою для пакетів. Документи виявлені та вилучені в столі на ньому опечатано в пакет № 3 з биркою №90 для печаток. Печатка ТОВ «Ремонтно-будівельні послуги», печатка ТОВ «Ремонтно-будівельні послуги» ЄДРПОУ 25188619, ТОВ «Агрохолдинг Маяки» ЄДРПОУ 40132883, документальні матеріали - предмети перелічені, опечатані в пакет № 1 з биркою скріплені печаткою № 90 для пакетів СБУ. Предмети перелічені в пункті 6 опечатано в пакет № 2 з биркою скріплено печаткою №90 для пакетів СБУ. Також в приміщенні № 1 виявлено та вилучено пристрій для відеоспостереження, а саме пристрій Hikvision модель ds-7204hghi-sh серія № 494939680, пристрій Ченгдам модель сд-120в. Предмети перелічені в пунктах 1,2 опечатано в пакет № 2 з біркою скріплено печаткою №90 для пакетів СБУ. В приміщенні № 2 виявлено та вилучено папка скорозшивач чорного кольору документи виготовлені в копіях на 143 аркушах, папка № 2 - папка-скорозшивач чорного кольору з документами на 39 аркушах, файл з копіями документів на 10 арк., 4 - копії ухвали суду з копіями протоколів обшуку на 16 арк. , 5 - файл з документами виготовлених в копіях на 59 арк., 6 - папка-скорозшивач чорного кольору «Режим хранения яблок» на 5 арк., 7 - папка-скорозшивач чорного кольору з документів на 3-х аркушах, папка-скорозшивач на 225 арк. вміст документів, папка-скорозшивач з документами біло-фіолетового кольору, файл з документами світлокопії виготовлених на іноземній мові - 6 шт., папка-скорозшивача синього кольору з документами виготовленими на 37 арк. відносно фінансово- господарської діяльності ТОВ «Коксохімобладнання», далі протокол написано іншим почерком відповідно з якого вбачається, що п. 14 - папка-скорозшивач в якій містяться копії документів, 15 DVD-Rдиск сірого кольору, 16 - файл з копіями на 40 арк. документи перелічені в п. 1-16 141 упаковано в пакет чорного кольору № 1, опечатано печаткою для пакетів № 90, № 17 - «Выписка из приказа №19 от 24.06.2016 года О награждении бойцов бригады народного ополчения ДНР г. Славянск», 18 - выписка из приказа №19 от 24 выдана на имя ОСОБА_175 , выписка из приказа № 006/н от 05.08.14 г. об награждении ОСОБА_54, выписка из приказа № 006/н от 05.08.14 г. об награждения ОСОБА_54, выписка из приказа № 64 от 16.03.15 г. о награждении, вклад за доблесть, обороноспособность ДНР про нагородження ОСОБА_1, выписка из приказа №64н от 16.03.2015 об награждения ОСОБА_54 , выписка из приказа об награждения ОСОБА_130 , выписка из приказа № 006 про награждения ОСОБА_1, благодарственное письмо на имя ОСОБА_1, благодарственное письмо на имя ОСОБА_3 , благодарственное письмо на имя ОСОБА_54, грамота ОСОБА_54 , грамота ОСОБА_1 от ОСОБА_9 , грамота ОСОБА_3 від ОСОБА_9 , вказані документи в 17:32 упаковано в пакет № 2 та опечатано печатками для пакетів №90. В приміщенні № 4 виявлено та вилучено: печатка екологічна громада «Славянск», папка-скорозшивач білого кольору на якій міститься напис «Ноутбук Lenovo», папка сірого кольору «Юридичні документи», папка сірого кольору «Каса», печатка «Голден сідс», печатка ЗКХО, чорного кольору папка, сірого кольору «Банковские ведомости», відтиск печатки «Голден сідс», блокнот зеленого кольору, мобільний телефон, печатка «Приватна охорона», печатка «Нива агро», печатка «Голден сідс», які перелічені всі ці печатки і документи, речі перелічені в п. 33,41,42,53,54,55,56 вилучені та поміщені до пакету синього кольору №1, речі зазначені у п. 47,48,49,50,52, вилучено та поміщено в папку синього кольору №2, опечатано, речі зазначені в п. 34,35,36,37,38,49,43,45,46 вилучено та поміщено до пакету чорного кольору опечатано печаткою для пакетів. Ноутбук вилучено і поміщено до пакету.

Разом з тим в клопотанні про проведення обшуку у нежитловому вбудованому приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_6» загальною площею 156,4 м2 за адресою: АДРЕСА_6 ), яке на праві приватної власності належить громадянину Російської федерації ОСОБА_148 , та в ухвалі про дозвіл на обшук від 12 травня 2016 року зазначено, що безпосередньо слідчий просить задовольнити клопотання, винести ухвалу про надання дозволу співробітникам СБУ на проведення обшуку за місцем розташування офісного приміщення яким користується ОСОБА_1 , та ОСОБА_54 , а саме, нежитлового вбудованого приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_6» загальною площею 156,4 м2 за адресою: АДРЕСА_6 , з метою відшукування знарядь злочину. Разом з тим з протоколу обшуку від 28 травня 2016 року вбачається, що було проведено обшук в будівлі АДРЕСА_6 , яка має чотири поверхи. Обшук проводився лише в одному приміщенні, обшуки в інших приміщеннях та інших офісах, проведено не було. Тому залишається не зрозумілим, на якій підставі було і яке саме приміщення із чотирьох поверхів зазначеної будівлі було обшукано, який конкретний офіс та як саме ідентифікував слідчий те чи інше приміщення не зазначивши в протоколі його особливостей, при тому, що із всього приміщення в 4 поверхи було проведено обшук лише в 1-му офісі. Не відомо яке відношення має ОСОБА_1 ,саме до обшукуваного приміщення. Згідно протоколу від 10 серпня 2016 р. було проведено огляд речей та документів вилучених безпосередньо під час обшуку. Вбачається, що було оглянуто ряд документів. Відповідно до постанови від 10 серпня 2016 визнано їх речовими доказами, Дані документи долучені прокурором в якості доказів в кримінальному провадженні, зокрема визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 2201500000000264, документи щодо податкової звітності «Брізінвестживмасивбуд», ТОВ «Трубопроволочная компания», ТОВ «Магік», «Завод Коксохімоборудования», документи, щодо податкової звітності ТОВ «ЕК Громада». Окрім цього 10 серпня 2016 року протоколом огляду оглянуто та відповідно до постанов від 11 серпня 2016 року визнано речовими доказами у справ грамоти, виписки. Кожен документ окремою постановою визнано речовими доказами, відповідно. Огляд провід слідчий слідчий Селюк 11 серпня 2016 року, тобто через майже 3 міс. після оголошення повідомлення про підозру. Так речовими доказами визнано грамоти, виписки з наказі тощо. /а.п. 9-81, т. 13/.

З приводу обшуку по АДРЕСА_6 , свідок ОСОБА_149 під час допиту в судовому засіданні пояснила, що працювала секретарем в компанії ТОВ «Голден Сідс» з листопада 2015 року до літа 2016 року. Обвинуваченого ОСОБА_1 бачила за цей період лише двічі і з ним не спілкувалась. Їй відомо, що він був раніше засновником вказаної компанії. ОСОБА_1 приходив до директора підприємства ОСОБА_24 ,та з ним спілкувався. Компанія знаходилась на території м.Слов`янська. Під час проведення обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Голден Сідс» вона була присутня, але в будівлю вона зайшла вже після злому дверей, там вже була оглянута без її присутності одна шафа, тобто обшук розпочався без її участі. В кабінеті був безлад. До проведення обшуку напередодні приблизно після 18.00 години вона зачиняла вікно і стверджує, що в приміщенні не було ніякої сумки. Проте в момент проведення обшуку вона побачила невідомого походження дорожню сумку в офісі, раніше вона цієї речі ні у кого зі співробітників компанії не бачила. Кому належить ця сумка - невідомо. В цій сумці були якісь грамоти, прапори, нашивки Під час проведення обшуку будь-яких документів, на підставі яких проводився обшук, ні їй, ні керівнику ТОВ «Голден Сідс» не надавали, будь-яких прав не роз`яснювали, представників ТОВ «Голден Сідс» під час обшуку не запрошували та вона була присутня одна під час проведення вказаної слідчої дії. Про проведення обшуку їй сповістили по телефону представники власника приміщення. ТОВ «Голден Сідс» офіційно орендувало офісні приміщення. До кабінету, в якому була знайдена невідома сумка, був вільний доступ, це приміщення не було зачинено. Зауважила, що під час проведення обшуку були вилучені матеріли відеозаписів, які до цього були зроблені в офісних приміщеннях, а також офісна техніка, документи. При цьому невідома сумка з деякими речами не вилучалась. Будь-якого відеозапису співробітники, які проводили обшук, не проводили. Вказада, що їй нічого невідомо щодо залучення компанії «Голден Сідс» до терористичної діяльності та нічого не знає про участь обвинуваченого в терористичній діяльності чи організації. Повідомила, що ніяких закликів щодо зміни устрою держави від обвинуваченого вона не чула.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_151 показала, що, працюючи в ТОВ «Голден Сідс» з листопада 2015 року, вона зустрічалась з ОСОБА_1 Він є колишнім засновником підприємства. Директором на той час був ОСОБА_24 , засновником - юридична особа. За час її роботи обвинувачений декілька разів приїздив до офісного приміщення товариства, проте ніяких сумок та інших об`ємних речей при ньому не було. Пояснила, що 28 травня 2016 року за адресою розташування офісного приміщення ТОВ «Голден Сідс»: АДРЕСА_6 , - за місцем її роботи було проведено обшук. Обшук було розпочато без неї, їй на телефон подзвонив орендодавець та сповістив про злом дверей офісу. Коли вона прибула до офісу, в службових кабінетах вже були співробітники правоохоронних органів та секретар їх підприємства ОСОБА_149 разом з тим свідок перебувала на вулиці біля будівлі, в яких проводився обшук, оскільки її до приміщення не пропускали співробітники правоохоронних органів. Їй відомо, що в одному з кабінетів була знайдена сумка з орденами, медалями, - якої до цього в офісі не було. Показала, що напередодні, перед закриттям офісу вона особисто перевіряла кабінети з іншими співробітниками підприємства, знайденої при обшуку сумки на той час в приміщеннях ТОВ «Голден Сідс» не було. Такі речі неможливо було сховати в приміщенні офісу, оскільки в службових кабінетах окрім офісних столів та меблів, які використовуються лише для зберігання документації, нічого іншого немає. Ніякої інформації щодо участі ОСОБА_1 чи сприянні в терористичній організації свідку невідомо. Під час її роботи в ТОВ «Голден Сідс» ніяких дій, документів чи розмов, пов`язаних з діяльністю т.з. «ДНР», не відбувалось.

Свідок ОСОБА_153 суду пояснив, що про будь-яку незаконну діяльність ОСОБА_1 , йому не відомо. 28 травня 2016 року подзвонила власник приміщення і сказала, що працівники правоохоронних органів зламали двері та проводять обшук. Коли приїхав то до офісу не пустили. Знаходився на вулиці. Потім дізнався, що знайшли сумку з грамотами та медалями. Проте коли уходили з роботи в п`ятницю цієї сумки в офісі не було. Працював на той момент начальником відділу маркетингу. Після обшуку сумку працівники правоохоронних органів залишили, а забрали грамоти та медалі. Зазначає, що цієї сумки раніше в офісі не було. Бачив ОСОБА_1 , він був депутатом Донецької облради. Свідку не відомо про те чи допомагав ОСОБА_1 , ДНР та ЛНР. У 2014 році ОСОБА_153 , виїхав з м. Донецьк поки не закінчаться бойові дії, але повертався в м. Донецьк за речами. Свідку ОСОБА_153 , нічого не відомо про терористичну діяльність ОСОБА_1 ..Під час бойових дій ОСОБА_1 , у місті Слав`янську не бачив. Свідок показав, що ОСОБА_1 , на той момент 2014 року вже не був засновником підприємства «Коксохімобладнання». Зауважив, що ОСОБА_1 , не давав йому жодних вказівок.

Аналізуючи докази в їх сукупності та даючи їм правову оцінку суд звертає увагу на наступні докази.

З матеріалів справи вбачається також, що 13.10.16 р. до Київського НДІС України при супровідному листі від 11.10.2016 р. №6/6956 надійшла постанова від 06.10.2016 р. про призначення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42015000000000938 в зв`язку з чим заведено експертне провадження № 16000/16001/1632. Експертом 03.11.2016 р. було заявлено клопотання щодо надання додаткових матеріалів, матеріалів справи долучено клопотання про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення досудової експертизи № 16000/1601/16-32 (аркуш справи № 197). Так експерт ОСОБА_154 , вимагає у слідчого з метою проведення судової почеркознавчої експертизи надати вільні, умовно вільні та експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_155 , вільні, умовно вільні та експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_156 , вільні, умовно вільні та експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_157 , вільні, умовно вільні та експериментальні зразки почерку та підпису Баті, вільні, умовно вільні та експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_158 , вільні, умовно вільні та експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_159 .. Відповідно встановлено строк і умови виконання експертизи17.11.2016 р. Відповідно до листа від 15.11.2016 р. за вихідним номером 6/7663 повернутш раніше надані матеріали кримінального провадження №42015000000000938, крім цього повідомлено слідство, що постанова про призначення почеркознавчої експертизи залишається без виконання, відповідно повертаються опечатані конверти, виписки з наказів, грамоти, листи подяки від 14.11.2014 р. від імені козацього войська. Додаток відповідно з якого вбачається, що повертаються оригінали документів на 5-и арк. Як вбачається з матеріалів справи підставою для повернення матеріалів без проведення експертного дослідження стала відсутність у розпорядженні експерта зразків почерку осіб від імені яких підписані документи, які визнаються слідством доказами по справі /т. 9, а.п. 196-200 /.

Суд аналізує також лист, підписаний начальником другого відділу першого управління досудового розслідування 6/6925 від 10.10. відповідно до якого направляються, для організації виконання постанови слідчого від 6.11.2016 року, про призначення техніко-криміналістичної експертизи у кримінальному проваджені № 42015000000000938 від 20.05.15 р. виписки з наказу, грамоти, інші документи, які визнані речовими доказами. Додається постанова про призначення техніко-криміналістичної експертизи від 6.10.2016 р. з якої вбачається, що призначено у кримінальному провадженні №42015000000000938 техніко-криміналістичну експертизу для проведення якої залучено експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення питань надані безпосередньо об`єкти досліджень та клопотання сторони захисту в порядку ст 220. Експертом 14.11.2016 р. із Київського науково-дослідницького інститут судових експертиз скеровано клопотання про надання про отримання додаткових матеріалів проведення експертизи, відповідно з яких вбачається, що до отримання додаткових матеріалів виконання експертизи призупинено. З клопотання вбачається, що експерт просить надати оригінали документів з вільними зразками відтисків печатки, які містяться в зазначених в постанові документах за період їх датування з травня 2014 по червень 2015 року. Експертом вимагаються документи в кількості 25-30 шт. за кожен місяць вказаного періоду за різні числа, з якісним відображенням відтиску печаток. Судом досліджено також лист від 17.11.2016 р., з якого вбачається, що в зв`язку з тим, що не надано вільних експериментальних відтисків печатки відповідно постанова про призначення судової техніко-криміналістичної експертизи залишена без виконання. Судом досліджений також лист, підписаний начальником другого відділення четвертого відділу управління досудового розслідування головного слідчого управління СБ України полковником юстиції ОСОБА_212. 15.11.2016 року та скерований директору ДНІСЕМЮУ ОСОБА_160 , з якого вбачається, що на адресу головного управління надійшли клопотання експертів про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судово-почеркознавчої та техніко-криміналістичної експертиз. З дослідженого листа вбачається, що у головному управлінні відсутні вказані у клопотаннях експерта додаткові матеріали необхідні для проведення вищевказаних експертиз, в зв`язку з чим просять залишити постанови слідчого від 06.10.2016 р. без виконання, повернути матеріали надані на дослідження.

Враховуючи досліджені докази, суд приходить до висновку, що вилучені під час обшуку грамоти, виписки з наказів дійсність яких стороною обвинувачення не доведено, не можуть бути покладені в основу вироку оскільки не є допустимими та належними доказами з точки зору достовірності.

Щодо проведеного 28.05.2019 року обшуку в домоволодінні АДРЕСА_2 суд також оцінюнює всі надані сторонами докази в їх сукупності.

Спеціаліст ОСОБА_162 у судовому засіданні пояснив, що у ОСОБА_1 був дозвіл на носіння та зберігання зброї та він був власником двох мисливських одиниць. Під час обшуку у ОСОБА_1 були вилучені набої, які відповідають зброї, власником якої був останній. ОСОБА_1 як власник зброї порушення не допускав, відносно нього ніяких адміністративних протоколів не складалося. Зауважив, що без спеціальних знань не можливо визначити чи патрони бойові.

Допитаний в судовому засіданні Свідок ОСОБА_163 , показав що ОСОБА_1 , знає. В кінці травня 2016 року був в м. Слов`янську оскільки часто туди приїжджає до своїх родичів. У центрі міста його запросили бути свідком, прохали у с. Миколаївка. Коли до нього звернулися співробітники СБУ, він не знав для якої слідчої дії його везуть. Спочатку пішли люди з автоматами до будинку, він був у автомобілі, зайшов вже тоді коли у дворі стояв ОСОБА_1 Коли під`їхали до території домоволодіння там був автомобіль джип. Біля території будинку були тільки автомобілі з чоловіками з автоматами - це був мікроавтобус. Пояснив, що патрони знайшли на другому поверсі будинку і ОСОБА_1 , не заперечував, що це його патрони. У будинку був слідчий, декілька людей у масках, знайшли, зокрема, ріжок від автомата у шафі в кімнаті на другому поверсі, ріжок був з кулями. Ріжок лежав у шафі, не знає де точно. В сейфі були знайдені ще кулі, сейф відчинив ОСОБА_1 , своїм ключем. ОСОБА_1 , сказав, що він є мисливцем і придбав їх у магазині для охоти. Свідок не пам`ятає скільки було набоїв проте було багато. Окрім цього показав, що всі учасники слідчої групи ходили разом, на території будинку ще була якась жінка та чоловік. ОСОБА_163 , вказав, що ставив підпис у протоколі обшуку коли пакували пакети, ставив підпис на бірці. Крім цього, ОСОБА_163 показав, що не пам`ятає чи пакували ріжок але усе спаковували у пакет поліетиленовий чорного кольору.У господарчих спорудах нічого не знайшли. ОСОБА_163 , пояснив, що ОСОБА_14 , знає, оскільки з ним з одного міста. Показав що має вищу юридичну освіту. Повідомив, що один раз до нього дзвонив ОСОБА_14 , щоб він представляв його інтереси у господарському суді, але свідок не має ніякого відношення до його бізнесу. Він ( ОСОБА_14 ) видавав доручення але свідок не був представником в судовому засіданні. ОСОБА_32 , не знає, з ним не знайомий. Свідок вказав, що добровільно давав покази в СБУ та на нього не було ніякого тиску. Дійсно пам`ятає, що на питання слідчого відповів ОСОБА_1 , що це його патрони він їх придбав і сказав, що мабуть його обдурили коли він їх купував.

Свідок ОСОБА_32 пояснив в судовому засіданні, що з ОСОБА_1 , не знайомий. Був випадковим понятим у будинку ОСОБА_1 , влітку 2015 року. Був в с. Миколаївка, чекав клієнта так як займається покупкою та продажем автомобілів. До нього підійшли два працівники СБУ та запропонували бути понятим при обшуку, погодився. Під`їхали до будинку. Обшук почався при ньому коли він прийшов то на території будинку нікого не було з працівників СБУ. Пд час обшуку, на території будинку була жінка похилого віку. Не пам`ятає, коли слідчий оголосив ухвалу про обшуку. Працівники СБУ були у формі, їх було приблизно 10 чоловік, слідчий був. У дворі була собака. ОСОБА_1 , закрив собаку, відчинив калітку і вони зайшли у будинок. Слідчий та другий понятий, у будинку почали проводити обшук, у будинку було приблизно 5 чоловік, а всі останні вийшли за двір. На другому поверсі, в шкафу, у присутності ОСОБА_1 , була знайдена коробка. Там були патрони та ріжки від автомата. В кімнаті був сейф, ОСОБА_1 , його відчинив, там була ще зброя. Ріжки знайшли в коробці, коробка була поза сейфом. Ріжки запакували, не пам`ятаю чи підписувався на бірках. В сейфі були рушниці та патрони. Все це запакували у пакет та він розписався в протоколі. Памятає, що ОСОБА_1 , сказав, що це все його та сказав, що купив їх у магазині і не знав, що вони бойові. З ОСОБА_166 , свідок не знайомий та не входив у комісію громадської організації автоперевізників. ОСОБА_166 , побачив вперше на обшуку. Знає ОСОБА_10 ...

Разом з тим такі покази свідків ОСОБА_166 , та ОСОБА_32 , частково узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_167 , та записом з камер відеоспостереження домоволодіння в АДРЕСА_2 за 28.05.2019 року.

Так свідок ОСОБА_167 показала, що 28.05.2016 року в будинку де вона мешкає було проведено обшук. В цей день в будинку окрім неї були ще ОСОБА_1 , та його знайомий ОСОБА_168 . Вона збирала полуницю та поралася по господарству коли помітила, як через паркан домоволодіння лізуть люди зі зброєю та у формі. ОСОБА_1 , відкрив їм калитку та на подвір`я зайшли багато людей у формі зі зброєю. ОСОБА_1 , та ОСОБА_168 поставили обличчям до стіни. Люди у формі ходили по подвір`ю, заходили в будинок та господарські будівлі та виходили з них, виходили з подвір`я та поверталися на територію домоволодіння. Вона не встигала ходити за людьми у формі бо їх було багато. Пропонувала їм випити води. ОСОБА_1 , водили в різні кімнати.Пізніше приїхали ще якісь люди і потім знайшли якісь речі в будинку. Вилучили її старі телефони. На продемонстрованому відеозаписі свідок ОСОБА_167 , показала себе та інших учасників обшуку. Покази свідка ОСОБА_167 є послідовними та повністю узгоджуються з записом з камер відеоспостереження біля домоволодіння АДРЕСА_2 за 28.05.2016 року, а також свідків частково узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_166 , та ОСОБА_32

Запис з камер відеоспостереження домоволодіння АДРЕСА_2 за 28.05.2016 року долучений до матеріалів кримінального провадження стороною захисту та досліджено в судовому засіданні. Сторона обвинувачення проти долучення та дослідження цього відеозапису з камер спостереження не заперечила. Під сумнів такий доказ не ставила. Прокурор зауважила, що про такий доказ їй відомо та, що такий запис стороною захисту відкривався стороні обвинувачення так само як і інші докази сторони захисту. У суду відсутні підстави ставити під сумність зазначений доказ.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається наступне.

- о 09:24 невідомі особи у складі чотирьох чоловік одягнутих у спец одяг із шевронами СБУ зі зброєю прибули до вказаного домоволодіння. У одного з них за спиною був великий рюкзак чорного кольору, розміром приблизно 1 м. х 80 см.

- о 09:26 особа яка знаходилася в будинку впускає озброєних людей на подвір"я. При цьому, працівник СБУ, з рюкзаком потрапивши на подвір"я відразу увійшов до будівлі гаражу, розташованому в дворі, разом з ще одним співробітником СБУ, при цьому власник дому, а також поняті при входженні до гаражу були відсутні та взагалі ніким не запрошувалися. Учасники обшуки хаотично рухаються по подвірю. Співробітники СБУ заходять в будинок та виходять з нього.

- о 09:27 з будинку працівники СБУ під зброєю виводять ОСОБА_1 , якого доглядають.

- о 09:28 з гаражу виходять працівники СБУ.

- о 10:54 до домоволодіння прибули та були запрошені для участі в слідчій дії поняті До того часу двір та всі інші будівлі залишалися без нагляду власника та під контролем працівників СБУ, які вільно пересувалися по території та всіх приміщеннях. Таким чином, між початком обшуку та запрошенням понятих минуло більше години.

У подальшому, після того, як усіх мешканців будинку та понятих завели в приміщення будинку, об 11:07 до гаражу, який залишений працівниками СБУ без нагляду, заходить співробітник СБУ з рюкзаком за спиною та за кілька хвилин виходить з гаражу та йде з двору.

За результатами обшуку складено процесуальний документ, а саме протокол обшуку від 28.05.2016 року. Під час обшуку вилучено патрони.

За змістом рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Проте як вбачається з досліджених доказів обшук розпочато без участі понятих. Сам обшук проведено з порушення норм КПК України тому суд, керуючись положенням ст. 87 КПК України, визнає недопустимим доказом протокол обшуку від 28.05.2016 року домоволодіння АДРЕСА_2 , в ході якого були вилучені набої оскільки цей доказ, отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

В рішеннях Європейського суду з прав людини по справах «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року, «Яременко проти України» від 30.04.2015 року викладена концепція,сенс якої зводиться до того, що якщо джерело доказів («дерево»)є недопустимим,то всі докази,отримані за його допомогою(«плоди»)будуть такими ж.

В подальшому виходячи з приписів зазначеної концепції суд визнає не допостимими вилучені з порушенням норм кримінального процесуального законодавства речові докази та наступні документи:

- витяг з об`єднаного кримінального провадження №22016000000000436, де Головним слідчим управлінням СБ України 30.05.2016 року до ЄРДР були внесені відомості про злочин, передбачений ст. 263 ч.1 КК України про те, що ОСОБА_1 за невстановлених обставин придбав та незаконно зберігав за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,- набої калібру 7.62 у кількості 73 штуки, а також магазин від автомату, споряджений набоями калібру 7.62 у кількості 30 штук, які є бойовими припасами /т.14 а.п.1-2/

- протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_2 . , згідно якого, в кімнаті на другому поверсі в гардеробній було виявлено та вилучено: коробку з набоями калібру 7.62х39 у кількості 42 штуки, що знаходились в особистому сейфі, і який був відкритий власником ОСОБА_1 на прохання слідчого; коробка з набоями 7.62 у кількості 21 шт., які знайдені в особистому сейфі ОСОБА_1 . Крім того у гардеробі було знайдено підсумок для магазинів, в якому знаходився магазин від автомату Калашнікова без номеру, споряджений набоями калібру 7.62х39 у кількості 30 шт. Під час проведення обшуку були добровільно надані: телефон марки «Nокіа 3100» code НОМЕР_6 з сім-картоюLife № НОМЕР_13 ; мобільний телефон «Samsung»s/wR21G53BQ78Lз сим-карткою «Київстар»; записна книжка зі зразками почерку ОСОБА_1 /т.7 а.п.5-8/

- протокол огляду від 11.08.2016 року, відповідно до якого, при проведені слідчої дії було оглянуто вилучені під час обшуку в будинку обвинуваченого ОСОБА_1 набої після проведення балістичної експертизи, в ході якого встановлено, що 46 патронів є однотипними та являють собою набої військового (армійського) зразка калібру 7.62х39 мм та є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї і призначені для стрільби зі зброї калібру 7.62 мм, зокрема з автомата АК-47, АКМ-74. /т.7 а.п.83-87/.

Висновок експерта №410/6 від 30.05.2016 року /т.11 а.п.5-9/ згідно якого представлені на дослідження предмети в кількості 46 одиниць, вилучені 28.05.2016 року в ході проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , - є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї та призначені для стрільби зі зброї кал. 7.62 мм з кулею «ЛПС» зі стальним сердечником, зокрема АК-47, АКМ-47. Інші патрони, в кількості 26 одиниць, вилучені 28.05.2016 року в ході проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , - є набоями мисливського призначення кал. 7.62х39 мм та є припасами до нарізної мисливської вогнепальної зброї, призначені для стрільби зі зброї кал. 7.62 мм, зокрема карабін «Вулкан ТК», карабін «Сайга».

-постанову слідчого УДР ГУ СБ України від 11.08.2016 року якою визнані речовими доказами 46 патронів, які є набоями військового (армійського) зразка калібру 7.62х39 мм та є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї. Вказані речові докази передані на збереження до камери схову. /т.7 а.п.82/, керуючись концепцією, що викладена в вищезазначених рішеннях Європейського суду з прав людини та положеннями ч.1 ст. 87 КК України суд визнає недопустимими доказами.

Заслухавши показання обвинуваченого, свідків, вивчивши матеріали кримінального провадження, аналізуючи зібрані в ході досудового слідства та перевірені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване ОСОБА_1 , обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України як зберігання та придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, - не знайшло свого підтвердження та обвинувачений підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення з наступних підстав.

Окрім цього суд вважає за необхідне у своєму вироку зазначити наступне.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №22016000000000436 Головним слідчим управлінням СБ України 03.09.2015 року за заявою ОСОБА_10 до ЄРДР були внесені відомості про злочин, передбачений ст. 258-3 ч.1 КК України про те, що протягом березня-травня 2014 року невстановленими особами на території Донецької області створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі ДНР) з метою вчинення актів тероризму, залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної обстановки у державі. Так в квітні 2014 року за сприяння громадянина ОСОБА_1 створено громадську організацію «Оплот Донбасу». В подальшому в квітні цього ж року бійцями організації «Оплот Донбасу» було захоплено будівлю Донецької міської ради та в травні 2014 року з метою легалізації даної організації проведено дії по реєстрації даної організації на території Донецької області за адресою: м .Донецьк, проспект Ілліча , 3. Крім того, ОСОБА_1 надавав матеріальну та технічну допомогу щодо спорудження блокпостів для терористичної організації ДНР, а також надавав людські ресурси за рахунок працівників належних йому підприємств: ТОВ «Рай-Олександрівський Елеватор», ТОВ ЕК «Громада» для чергування на цих блокпостах.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №22015000000000264 03.09.2015 року Головним слідчим управлінням СБ України до ЄРДР були внесені відомості за заявою ОСОБА_10 про те, що протягом березня-травня 2014 року невстановлені особи на території Донецької області створили терористичну організацію «Донецька народна республіка» з метою вчинення актів тероризму, залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної обстановки у державі. Так, в квітні 2014 року за сприяння громадянина ОСОБА_1 створено громадську організацію «Оплот Донбасу». В подальшому в квітні цього ж року бійцями організації «Оплот Донбасу» було захоплено будівлю Донецької міської ради та в травні 2014 року з метою легалізації даної організації проведено дії по реєстрації даної організації на території Донецької області за адресою: м .Донецьк, проспект Ілліча , 3. Крім того, ОСОБА_1 надавав матеріальну та технічну допомогу щодо спорудження блокпостів для терористичної організації ДНР, а також надавав людські ресурси за рахунок працівників належних йому підприємств: ТОВ «Рай-Олександровський Елеватор», ТОВ «ЕК «Громада» для чергування на цих постах. Правова кваліфікація зазначених дій: ст. 258-3 ч.1 КК України /т.14 а.п.6/

Постановою прокурора від 02.06.2016 року кримінальне провадження №22015000000000264 за ст. 258-3 ч.1 КК України, та кримінальне провадження №22016000000000207 за ст. 263 ч.1 КК України об`єднані в одне кримінальне провадження №22015000000000264 /т.14 а.п.48/.

Постановою прокурора від 18.08.2016 року кримінальне провадження №22015000000000264 за ст. 258-3 ч.1 КК України, та кримінальне провадження №42015000000000938 за ст. 14 ч.1 ст.146 ч.3 КК України об`єднані в одне кримінальне провадження №42015000000000938 /т.14 а.п.55/

25.11.2016 року з кримінального провадження №42015000000000938 прокурором виділені матеріли щодо підозрюваного ОСОБА_1 за ч.1 ст. 258-3 та ч.1 ст. 263 КК України та зареєстровані в ЄРДР за №22016000000000436 та за №22016000000000437 відповідно /т.14 а.п.65-67/.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.09.2015 року старший слідчий 6 ОВС ГСУ СБУ прийняв у гр. ОСОБА_170 , який діяв в інтересах довірителя - ОСОБА_10 , письмову заяву про кримінальне правопорушення /т.14 а.п.7-9/

В письмовій заяві ОСОБА_10 від 03.09.2015 року, останній повідомляє про начеб-то вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 109, 110-2, 340 КК України, зазначивши, що з початку 2014 року ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з лідерами незаконного формування «Оплот», надавав допомогу матеріального та організаційного характеру та вчиняв дії, спрямовані на насильницьку зміну і повалення конституційного ладу. Так, ОСОБА_1 , будучи фактичним власником ТОВ «Авто-Експрес» в лютому 2014 року надавав вказівки директору ОСОБА_34 щодо організації останнім доставки молодиків міцної статури до м.Києва з метою вчинення ними спротиву мирному зібранню людей та завданню останніми фізичного насильства. Крім того, в 2012 році ОСОБА_1 , перебуваючи у злочинній змові з народним депутатом ОСОБА_3 та головою ДПА в Донецькій області ОСОБА_171 заволодів офісною будівлею по проспекту Ілліча, 3 в м.Донецьку , зареєструвавши право власності на яке на ПП «Себек-Оіл». В травні 2014 року з метою легалізації організації «Оплот», яка в квітні 2014 року захопила будівлю Донецької міської ради, ОСОБА_1 надав вказівку юрисконсульту ОСОБА_41 провести дії по державній реєстрації Громадської організації «Оплот Донбасу», співвласниками якої виступили ОСОБА_9 та ОСОБА_115 - з юридичною адресою: м. Донецьк , пр . Ілліча, 3. В травні 2014 року ОСОБА_1 надав вказівку директору ТОВ «Сейфті Консалтинг Груп» ОСОБА_21 безоплатно розмістити на третьому поверсі будівлі за адресою: Донецьк, пр. Ілліча, 3, організацію «Оплот», в період окупації міста Слов`янськ ОСОБА_1 надавав матеріальну та технічну допомогу щодо спорудження терористами блокпостів, а також надавав людські ресурси за рахунок працівників належних йому підприємств ТОВ «Рай-Олександрівський Елеватор», ТОВ «ЕК «Громада» для чергування на цих блокпостах. В заяві також вказано, що ОСОБА_1 , є депутатом Донецької ОДА /т.14 а.п.10-14/.

Згідно копії довіреності від 22.08.2013 року, громадянин КНР ОСОБА_178 , власник 75% в статутному капіталі ТОВ «ДОНБАСАВТО» доручив ОСОБА_1 бути представником в державних органах та органах місцевого самоврядування, перед будь-якими фізичними та юридичними особами, в органах нотаріату з питань продажу всієї належної йому частки в статутному капіталі ТОВ «ДОНБАСАВТО». Довіреність дійсна до 22.08.2018 року /т.14 а.п.15-16/.

Відповідно до копії витягу з ЄДРПОУ 23.05.2014 року реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку було зареєстровано громадську організацію «Оплот Донбасу» з юридичною адресою: м.Донецьк , проспект Ілліча, б.3, засновниками якого виступають ОСОБА_9 та ОСОБА_115 /т.14 а.п.17-23/

Аналогічну інформацію містить лист з МЮУ від 11.12.2015 року про реєстрацію 23.05.2014 року ГО «Оплот Донбасу» та 03.07.2014 року ТОВ «Оплот Донбасу» державним реєстратором реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку /т.8 а.п.14/.

У витязі з реєстру «Довірених осіб кандидатів у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №47» Центральної виборчої комісії на позачергових виборах народних депутатів 2014 року довіреними особами обвинуваченого ОСОБА_1 виступали ОСОБА_15 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 /т.14 а.п.26-27/.

Згідно результатів виборів депутатів до Ларинської селищної ради Будьонівського району м.Донецька ОСОБА_15 станом на 12.03.2015 року був обраний депутатом місцевої ради /т.14 а.п.24-25/.

В підтвердження діяльності депутата Ларинської селищної ради ОСОБА_15 стороною обвинувачення були надані фотографії з офіційного сайту міського голови та міської ради м.Донецька щодо проведеної роботи в смт Ларино з 11.06.2011 року по 07.07.2011 року та фотографії відкриття мосту через р.Кальміус /т.14 а.п.28-30/.

Оглянуті та зазначені в протоколі огляду речей та документів від 10.08.2016 року документи постановами слідчого від 11.08.2016 року були визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження /т.13 а.п.50-81/.

Згідно інформації, наданої департаментом контррозвідки СБУ від 20.11.2015 року, обвинувачений ОСОБА_1 станом на лютий 2014 року є власником ТОВ «Авто-експрес», станом на грудень 2014 року - керівником ТОВ «Приватна охорона» (ЄДРПОУ 38649792) /т.12 а.п.5-6/

В листі Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ від 20.01.2016 року зазначено, що обвинувачений ОСОБА_1 є інвестором в організаціях: ТОВ «Голден Сідс», ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття», ТОВ «Приватна охорона», ТОВ «Рай-Олександрівський елеватор» /т.12 а.п.12-13/.

Державною службою фінансового моніторингу України було підготовлено узагальнений матеріал стосовно проведення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом: від АТ «Ощадбанк», ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк», АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», ПАТ «Банк Софійський», ПАТ «Енергобанк», ПАТ АКБ «Новий», ПАТ «Банк Національний Кредит» та Філії АТ «УКРЕКСІМБАНК» за період з 07.04.2014 року по 24.05.2016 року отримано 122 повідомлення на загальну суму 88.47 млн. грн. стосовно фінансових операцій, проведених за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , ТОВ «СЗВМ», ТОВ «ЕК Громада Слов`янськ», ТОВ «РОЕ», ТОВ «Екологічна Компанія Громада», ТОВ «Агрофірма Маяки», ТОВ «ЗКХО» та ТОВ «СЗЕЛ». За результатами аналізу інформації, отриманої від Головного слідчого управління Служби безпеки України, та інформації від Головного слідчого управління Служби безпеки України, та інформації про фінансові операції здійснені фізичною особою, отриманої від суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлено фінансові операції, які пов`язані із обготівкуванням коштів фізичними особами із рахунків, які ймовірно можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом або фінансуванням тероризму. Згідно копії виписки по рахунку обвинуваченого ОСОБА_1 № НОМЕР_14 , який відкритий в Філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», встановлено, що за період з 24.06.2015 року по 12.04.2016 рік з вказаного рахунку знято готівку на загальну суму 2.61 млн. грн. Джерелом походження коштів були кошті, які отримувались від підконтрольної організації ТОВ «Приватна охорона», де ОСОБА_1 є бенефіціарним власником, у вигляді зарахування заробітної плати. При цьому зняття коштів з вказаного вище рахунку ОСОБА_1 здійснював ОСОБА_176 Фінансові операції за період з 17.02.2016 року, які пов`язані із зарахуванням на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_15 , який відкритий в ПАТ «Сбербанк», безготівкових коштів від ТОВ «ЕК Громада-Слов`янськ»,де ОСОБА_1 є засновником, у сумі 0.50 млн. грн. та які в подальшому в той же день перераховано на депозитний рахунок з подальшим їх поверненням наступного дня на поточний рахунок та їх зняттям, ймовірно в подальшому спрямовуються на незаконну діяльність. /т.12 а.п.65-103/.

В листі Головного управління військової контррозвідки СБУ від 08.07.2016 року зазначено, що будь-яка інформація щодо протиправної діяльності в період з 01.03.2014 року до 08.07.2016 року, пов`язаної з терористичною організацією «ДНР» підприємств ТОВ «Завод Коксохімобладнання», ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування», ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття», ТОВ «Рай-Олександрівський елеватор», ТОВ «Агрофірма «Маяки», ТОВ «Донбасавто», ТОВ «Юзавто», ТОВ «Приватна охорона», ТОВ «ЕК «Громада», ТОВ «ЮС Когенс», ТОВ «Сейфіті консалтинг груп», ТОВ «Жилмасивбуд», ТОВ «Бриз Інвест», ТОВ «Себек Ойл», ТОВ «Голден сідс», ТОВ «Український морський альянс», - відсутня. Відомості щодо розміщення, ремонту, модернізації військової техніки терористичної організації «ДНР» на території ТОВ «Завод Коксохімобладнання» за адресою: м.Донецьк, вул. Травнева (Майська), 86, - в управлінні не встановлені. /т.12 а.п.106-107/

Згідно листа Об`єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 08.07.2016 року, за обліковими даними наявна інформація стосовно громадян ОСОБА_3 , який, можливо, є співробітником служби безпеки незаконного збройного формування «Оплот» т.зв. «ДНР», ОСОБА_54 та ОСОБА_55 , які, можливо, причетні до фінансування терористичної діяльності незаконних збройних формувань т.зв. «ДНР»/т.12 а.п.112/.

За даними Департаменту контррозвідки СБУ від 28.07.2016 року, ОСОБА_3 , який обіймає посаду директора Горлівського коксохімічного заводу, безпосередньо приймав участь у підготовці незаконного референдуму на території Донецької області шляхом фінансування та проведення протестних заходів і закликів до проведення незаконного референдуму. До протиправної діяльності ОСОБА_3 можуть бути причетні: ОСОБА_177 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 /т.12 а.п.115/

Відповідно до наданої Об`єднаним штабом ЦУ СБУ в районі проведення АТО від 07.06.2016 року, ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування» зверталось із заявами на їх внесення до переліків суб`єктів підприємницької діяльності та груп товарів на перевезення до неконтрольованої території та з неконтрольованої території залізничним транспортом до Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення антитерористичної операції ДФСУ та отримувало відповідні дозволи. Інформація щодо видачі дозволів ТОВ «Завод Коксохімобладнання», ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» в Об`єднаному штабі відсутня. /т.12 а.п.117-118/.

Аналогічна інформація щодо звернення ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування» із заявами на їх внесення до переліків суб`єктів підприємницької діяльності та груп товарів на перевезення до неконтрольованої території та з неконтрольованої території залізничним транспортом була надана Державною фіскальною службою України 20.07.2016 року /т.12 а.п.141-142/.

В підтвердження звернення ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування» для отримання дозволу на перевезення до неконтрольованої території та з неконтрольованої території залізничним транспортом були надані: 1) заява на внесення до переліків суб`єктів підприємницької діяльності та груп товарів на перевезення до неконтрольованої території залізничним транспортом /т.12 а.п.119/,2) виконання фінансових зобов`язань перед бюджетом України /т.12 а.п.120-130/, 3) заява на внесення до переліків суб`єктів підприємницької діяльності та груп товарів на перевезення з неконтрольованої території залізничним транспортом /т.12 а.п.131/, 4) відомості про вантаж /т.12 а.п.132-139/.

В копії акту про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року зазначено, що співробітниками Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області була проведена перевірка з 24.04.2015 року по 19.05.2015 року ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування». В результаті перевірки були встановлені порушення податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток за 2014 рік та податку на додану вартість за липень 2014 року. Також під час перевірки було встановлено, що ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування» здійснювало витрати на придбання послуг з оренди офісних та технічних приміщень в ПП «Себек Ойл» згідно договору оренди нерухомого майна від 01.07.2014 року за адресою: м .Донецьк , пр. Ілліча , 3 (приміщення розташування штабу та особового складу структурного підрозділу терористичної організації «ДНР» «Оплот Донбасу»). Термін дії договору з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року. На підставі додаткової угоди №1 від 01.08.2014 року до договору оренди від 01.07.2014 року вищенаведений договір оренди розірваний сторонами 01.08.2014 року. Надані до перевірки акт та договір надання в оренду офісних та технічних приміщень в м.Донецьк, пр. Ілліча, 3, не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт їх використання в господарській діяльності підприємства ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування», яка доцільність та потреба в оренді вказаного приміщення. Оглянуті документи лише фіксують господарські операції з ПП «Себек Ойл», але не підтверджують їх реальність. /т.12 а.п.154-209/

Відповідно до наданого ДП «Національні інформаційні системи» листа від 13.10.2015 року:

- громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_178 22.08.2013 року видав довіреність на представництво інтересів з питань продажу в статутному капіталі ТОВ «Обласне підприємство автобусних станцій Схід» на ім`я обвинуваченого ОСОБА_1 строком до 22.08.2018 року;

- громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_178 22.08.2013 року видав довіреність на представництво інтересів з питань продажу в статутному капіталі ТОВ «ДОНБАСАВТО» на ім`я обвинуваченого ОСОБА_1 строком до 22.08.2018 року;

- громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_178 19.03.2014 року видав дві довіреності на продаж в статутному капіталі господарського товариства, представництво інтересів учасника (засновника) господарського товариства на ім`я обвинуваченого ОСОБА_1 строком до 19.03.2019 року;

- громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_178 27.04.2015 року видав дві довіреності на представництво інтересів на ім`я обвинуваченого ОСОБА_1 строком до 27.04.2015 року /т.12 а.п.215-220/.

Згідно відомостей, наданих Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення від 06.11.2015 року, станом на 05.11.2015 рік транспортний засіб автобус марки БАЗ А 079 23 з номерним знаком НОМЕР_1 належить ТОВ «Авто-Еспрес» на підставі свідоцтва про реєстрацію від 12.06.2008 року /т.12 а.п.227-229/.

Під час проведення досудового розслідування Пенсійним Фондом України 22.10.2015 року на запит слідчого була надана інформація про відсутність в базах даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які накопичені в період з 2000 по 2014 роки включно та частково за 2015 рік стосовно будь-яких даних про громадян, які в період з 01.11.2013 року по 31.08.2015 роки мали трудові відносини із громадською організацією «Оплот Донбасу». Стосовно працівників ТОВ «Екологічна компанія «Громада», ТОВ «Рай-Олександрівський Елеватор» Пенсійним Фондом України були надані витяги з відомостей персоніфікованого обліку за 2013-2015 роки, що надійшли від вказаних підприємств. /т.8 а.п.16-18/.

Відповідно до листа з Пенсійного Фонду України від 02.12.2015 року, в базі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які накопичені в період з 2000 по 2014 роки включно та частково за 2015 рік, стосовно громадян, які в період з 01.11.2013 року по 31.08.2015 роки мали трудові відносини з ТОВ «Оплот Донбасу», - інформація відсутня. Інформація стосовно працівників ТОВ «Завод коксохімобладнання», ТОВ «Приватна охорона», ПП «Себек Ойл», ТОВ «Бриз Інвест», ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття», ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування», ТОВ «Авто-Експрес», надана у додатках: витягах з відомостей персоніфікованого обліку за 2013-2015 роки, що надійшли від вказаних підприємств. /т.8 а.п.20-27/.

В базі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які накопичені в період з 2000 по 2014 роки включно та частково за 2015 рік, відносно підприємств, установ та організацій стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 сплату страхових внесків проводили ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування з 01.01.2013 року по 30.09.2015 рік, ТОВ «Приватна охорона» з 24.11.2014 року по 12.03.2015 рік, про що Пенсійним Фондом України було надано лист та витяг з баз даних від 25.11.2015 року /т.8 а.п.106-107/.

За інформацією Державної служби статистики України від 19.11.2015 року станом на 09.11.2015 року за наявною інформацією з ЄДРПОУ ОСОБА_1 не значиться керівником суб`єктів ЄДРПОУ, проте з 11.12.2014 по 18.03.2015 він значився керівником ТОВ «Приватна охорона». /т.8 а.п. 29-30/.

В зведеній базі даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ГУ ДФС у м.Києві станом на 04.11.2015 ОСОБА_1 не зареєстрований /т.8 а.п.112/.

За даними Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 10.09.2015 року ОСОБА_1 з 01.01.2014 року неодноразово виїжджав за межі України, зокрема декілька разів до Автономної Республіки Крим та Російської Федерації /т.8 а.п.114-115, 117-118/.

Відповідно до протоколу огляду від 10.10.2015 року слідчим під час досудового розслідування у всесвітній мережі «Інтернет» за відповідними критеріями пошуку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було отримано інформацію про юридичні особи: ТОВ «Голден Сідс», ТОВ «Приватна Охорона», ТОВ «Завод Коксохімобладнання», ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування», ТОВ «Рай-Олександрівський Елеватор», ТОВ «Оплот Донбасу», ГО «Оплот Донбасу», ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття», ТОВ «Екологічна компанія «Громада», ПП «Себек Ойл». Обвинувачений ОСОБА_1 є засновником ТОВ «Приватна охорона». Засновниками ТОВ «Оплот Донбасу» згідно витягу зареєстровані ОСОБА_9 , ОСОБА_115 , керівником вказаного підприємства зареєстрований ОСОБА_180 Засновником громадської організації «Оплот Донбасу» є ОСОБА_9 та ОСОБА_115 Місцезнаходженням юридичних осіб ТОВ «Оплот Донбасу» та ГО «Оплот Донбасу» вказана адреса: 83001 Донецька обл., м.Донецьк, пр. Ілліча, б.3. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником адміністративної будівлі за адресою: 83001 Донецька обл., м.Донецьк, пр. Ілліча, б.3 , - є ПП «Себек Ойл» на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2009 року, право власності було зареєстроване 26.02.2010 року /т. 8 а.п. 45-84/.

За повідомленням ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» станом на 16.03.2016 року договірні відносини на постачання електричної енергії оформлені лише з ТОВ «Рай-Олександрівський Елеватор», в підтвердження чого наданий договір про постачання електричної енергії №5160 від 11.06.2013 року /т.8 а.п. 87-104/.

За даними секретаріату Центральної виборчої комісії України від 17.09.2015 року ОСОБА_1 на чергових місцевих виборах 31.10.2010 року був обраний депутатом Донецької обласної ради у багатомандатному виборчому окрузі від Донецької обласної організації Партії регіонів /т.8 а.п.120/. За наявною в Центральній виборчій комісії інформацією ОСОБА_1 не є депутатом Верховної Ради України, за повідомленнями територіальних виборчих комісій, які здійснювали підготовку та проведення чергових місцевих виборів 25.10.2015 року, інформація щодо обрання ОСОБА_1 депутатом місцевої ради відсутня. /т.8 а.п.122/

Згідно протоколу огляду від 14.09.2015 року, під час проведення досудового розслідування слідчим було проведено огляд інформаційних ресурсів у всесвітній мережі «Інтернет», на офіційному сайті Донецької обласної ради ОСОБА_1 значиться депутатом Донецької обласної ради 6 скликання з 31.10.2010 року по момент перегляду сайту (14.09.2015 року) /т.12 а.п. 123/.

Відсутність будь-якого повітряного судна чи плавзасобу у ОСОБА_1 підтверджують надана інформація з Державної авіаційної служби від 05.11.2015 року /т.8 а.п.127/ та ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» від 28.10.2015 року /т.8 а.п.128/.

За даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 25.11.2015 року, за обвинуваченим ОСОБА_1 зареєстровано на території Рай-Олександрівської сільської ради Слов`янського району Донецької області право власності на земельну ділянку площею 2.0000 га для ведення особистого селянського господарства. Інших зареєстрованих земельних ділянок за ОСОБА_1 на території інших областей України немає. /т.8 а.п. 130-159/.

Відповідно до протоколу огляду від 04.10.2016 року під час досудового розслідування слідчим за допомогою ПОЕМ, що мав доступ до мережі «Internet», та браузера «GoogleChrome» були переглянуті статті про ОСОБА_3: 1) « ІНФОРМАЦІЯ_7»; 2) «ІНФОРМАЦІЯ_8»; 3) «ІНФОРМАЦІЯ_9»; 4) «ІНФОРМАЦІЯ_10» (в ході перегляду вказаної вебсторінки серед розміщених фото і відео матеріалів на так званій «інавгурації» ОСОБА_9 була присутня особа, зовнішньо схожа на ОСОБА_3 ); 5) « ІНФОРМАЦІЯ_11»; «ІНФОРМАЦІЯ_12»; 6) «ІНФОРМАЦІЯ_13»; 7) «ІНФОРМАЦІЯ_14». В ході огляду викладених вище вебсторінок міститься вибірка інформації щодо можливої причетності ОСОБА_3 до керівництва незаконним збройним формуванням «Оплот» та протиправної діяльності так званої «ДНР». /т.6 а.п.1-22/. При цьому доказів сприяння ОСОБА_1 терористичній діяльності даний доказ не містить.

Даючи правову оцінку переліченим доказам суд приходить до висноку, що вони не доводять винуватості ОСОБА_1 , в інкримінованих йому злочинах.

Стороною захисту в підтвердження невинуватості обвинуваченого ОСОБА_1 були надані наступні письмові докази:

На офіційному сайті Донецької обласної ради наявна інформація про те, що станом на 26.08.2016 року обвинувачений ОСОБА_1 є депутатом Донецької обласної ради 6 скликання /т.15 а.п. 8/.

Згідно отриманої відповіді на адвокатській запит з Донецької обласної ради від 02.09.2016 року. ОСОБА_1 з 12.11.2010 року і станом на 01.09.2016 року є депутатом Донецької обласної ради 6 скликання. На момент отримання відповіді офіційних документів щодо дострокового припинення повноважень депутата обласної ради 6 скликання від ОСОБА_1 не надходило. Повідомлення прокурора про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 , а також повідомлення суду про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, як це передбачено п.2 ч.1 та ч.2 ст. 31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», на адресу Донецької обласної ради в період з 28.05.2016 року до 02.09.2016 року не надходило. Інформація про випадки сприяння чи фінансування ОСОБА_1 будь-яких терористичних організацій, в тому числі так званих «ДНР», «ЛНР», обласній раді не відома. /т.15 а.п.78_/.

В підтвердження відсутності оголошення підозри ОСОБА_1 , як депутату місцевої ради, - Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень в порушень вимог ст. 481 КПК України стороною захисту були надані наступні процесуальні документи, які також долучені в якості доказів стороною обвинувачення:

Так в рамках кримінального провадження №22015000000000264 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, ОСОБА_1 було повідомлено 29.05.2016 старшим слідчим ОВС Волошко О. за погодженням з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Гошовським Р. про підозру в сприянні діяльності терористичної організації за ч.1 ст. 258-3 КК України /т15. а.п. 9-12/

В рамках кримінального провадження №22015000000000264 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, ОСОБА_1 було повідомлено 29.05.2016 старшим слідчим ОВС Стуковенковим О. за погодженням з Першим заступником Генеральної прокуратури України Севруком Ю. про підозру в сприянні діяльності терористичної організації за ч.1 ст. 258-3 КК України /т15. а.п.13-17/

06.06.2016 року в рамках кримінального провадження №22015000000000264 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, та за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_1 було повідомлено слідчим ОВС Стуковенковим О. за погодженням з Першим заступником Генеральної прокуратури України Севруком Ю. про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у сприянні діяльності терористичної організації та в незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів без передбаченого дозволу за ч.1 ст. 258-3 та ч.1 ст.263 КК України відповідно. /т.15 а.п.18-23/

17.11.2016 року в рамках кримінального провадження №42015000000000938 від 20.05.2015 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 258-3, ч.1 ст. 263 КК України, та за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.3 ст. 146, ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_1 було повідомлено слідчим ОВС Шапакіним О.В. за погодженням з Першим заступником Генеральної прокуратури України Севруком Ю. про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у сприянні діяльності терористичної організації та зберіганні боєприпасів без передбаченого дозволу за ч.1 ст. 258-3 та ч.1 ст.263 КК України відповідно. /т.15 а.п. 24-33/

У витязі з кримінального провадження №22015000000000264 від 07.09.2015 року (дата формування витягу 06.2016 року) за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, та в об`єднаному витязі з кримінального провадження №22015000000000264 (дата формування витягу 20.07.2016 року) за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 258-3, ч.1 ст. 263 КК України, до групи прокурорів входили: Корсун Р.О., Білий Є.В., Калітенко С.О., Рибалко І.А., Василенко С.В., Гошовський Р.М., Труш С.А., Кравчина В.В. /т.15 а.п. 34-36/

Аналогічний склад групи прокурорів зазначений в об`єднаному витязі №42015000000000938 (дата формування 15.09.2016 року) за ознаками злочинів, передбачених ст. 14 ч.1 ст. 146 ч.3, ст. 258-3 ч.1, ст. 190 ч.4, ст. 263 ч.1 КК України /т.15 а.п.37-39/

У об`єднаному витязі №42015000000000938 (дата формування 29.11.2016 року) за ознаками злочинів, передбачених ст. 14 ч.1 ст. 146 ч.3, ст. 258-3 ч.1, ст. 190 ч.4, ст. 263 ч.1 КК України крім зазначених вище осіб в групу прокурорів входить Сторожук Д.А. /т.15 а.п. 40-42/

В об`єднаному витязі №22016000000000436 (дата формування 29.11.2016 року) за ознаками злочинів, передбачених ст. 258-3 ч.1, ст. 263 ч.1 КК України, до групи прокурорів входять: Гошовський Р.М., Сторожук Д.А., Корсун Р.О., Білий Є.В., Скрипник О.М., Калітенко С.О., Рибалко І.А., Василенко С.В., Труш С.А., Кравчина В.В. /т.15 а.п. 43-44/

Відповідно до постанови про призначення групи прокурорів від 09.09.2015 року, в кримінальному провадженні №22015000000000264 від 07.09.2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, Першим заступником Генерального прокурора України призначено для здійснення повноважень прокурора групу прокурорів Корсуна Р.О., Білого Є.В., Калітенка С.О., Рибалка І.А., Василенка С.В., Гошовського Р.М., Труша С.А., Кравчини В.В. /т.15 а.п. 45-46/

Згідно постанови Першого заступника Генерального прокурора України Севрука Ю.Г. від 31.05.2016 року в кримінальному провадженні №22016000000000207 від 31.05.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, для здійснення повноважень прокурора визначено групу прокурорів у складі Корсуна Р.О., Білого Є.В., Калітенка С.О., Рибалка І.А., Василенка С.В., Гошовського Р.М., Труша С.А., Кравчини В.В. /т.15 а.п. 47-48/

02.06.2016 постановою прокурора кримінальне провадження №22015000000000264 від 07.09.2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, та кримінальне провадження №22016000000000207 від 31.05.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, об`єднанні в одне кримінальне провадження №22015000000000264 /т.15 а.п. 49/

17.08.2016 року постановою Першого заступника Генерального прокурора України Севрука Ю.Г. в кримінальному провадженні №42015000000000938 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 14 ч.3 ст. 146 КК України, для здійснення повноважень прокурора визначено групу прокурорів у складі Корсуна Р.О., Сватка А.Г., Білого Є.В., Калітенка С.О., Рибалка І.А., Василенка С.В., Гошовського Р.М., Труша С.А., Кравчини В.В. /т.15 а.п. 50-51/

Постановою про зміну групи прокурорів від 18.11.2016 року до складу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурора в кримінальному провадженні №42015000000000938, включено першого заступника Генерального прокурора України Сторожука Д.А. /т.15 а.п. 55-57/

18.08.2016 року постановою прокурора кримінальне провадження №22015000000000264 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, та кримінальне провадження №42015000000000938 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 14 ч.3 ст. 146 КК України, об`єднанні в одне кримінальне провадження №22015000000000264 /т.15 а.п. 54/

Суд аналізуючи зазначені процесуальні документи зауважує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджується Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Зі змісту п. п. 2.1 -2.3 та 3.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17 серпня 2012 року зі змінами, яке діяло на час вчинення кримінального правопорушення, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відбувається на підставі відповідних процесуальних рішень, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства.

Зокрема, п. 3.1. цього Положення передбачає, що внесення відомостей до Реєстру про призначення слідчого, процесуального керівника, прийняття до провадження - здійснюється невідкладно.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Частиною 2 ст. 37 КПК України передбачено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, зазначених ч. ч. 4, 5 ст. 36, ч. 3 ст. 37, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 341 КПК України.

Згідно з ч. ч. 1,3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, що передбачено ч. 6 ст. 110 КПК України. Отже, виходячи із зазначених положень кримінального процесуального закону, саме постановою про призначення прокурора(групи прокурорів) надаються конкретному прокурору (групі прокурорів) повноваження, передбачені ст. 36 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якої складено повідомлення про підозру.

В цьому випадку йдеться про особисте повідомлення про підозру, тобто безпосереднє вручення їй відповідного письмового повідомлення належною службовою особою.

Так, відповідно до п. 1 ч.1 ст.481 КПК України письмове повідомлення про підозру депутату місцевої ради здійснюється Генеральним прокурором України, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.

Як вбачається з матеріалів провадження і ніким не оспорюється той факт, що ОСОБА_1 , є депутатом Донецької обласної ради повноваження якого не припинено.

У п.1 ч.1 ст.481 КПК України передбачено, що повноваження надаються Генеральному прокурору України, його заступнику, керівнику регіональної прокуратури в межах його повноважень, тобто вказані конкретно визначені посадові службові особи, і цей перелік є виключним.

Чинний КПК України участь прокурора у здійсненні досудового розслідування пов`язує виключно з процесуальним керівництвом таким розслідуванням. Зокрема, згідно з п. 11 ч.2 ст.36 КПК України повідомляти про підозру у вчиненні кримінального правопорушення уповноважений лише прокурор - процесуальний керівник.

Повноваження повідомляти будь-якій особі про підозру, зокрема й депутату місцевої ради як спеціальному суб`єкту, пов`язуються з наявністю права процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що є визначальним, а отже, первинним, оскільки випливає з необхідності нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування. Службова особа, яка не здійснює прокурорського нагляду в конкретному кримінальному провадженні, не може нести процесуальної відповідальності за наслідки своїх дій. Адже вона не допущена до матеріалів провадження, а тому не в змозі дати оцінку наявності достатніх доказів та їх обґрунтованості для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Відповідно до ч.2 ст.37 КПК України прокурор здійснює повноваження в кримінальному провадженні з його початку до завершення їх здійснення в цьому самому провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених чч.4, 5 ст.36, ч.3 ст.313, ч.3 ст.37 КПК України.

Перелік повноважень прокурора, що не є процесуальним керівником, на прийняття процесуальних рішень та вчинення процесуальних дій визначений у чч.4, 5 ст.36, ч.3 ст.37, ч.3 ст.313 Кодексу є виключним і не може тлумачитись розширено. Оскільки серед цих повноважень немає права повідомляти про підозру особі, зокрема депутату органу місцевого самоврядування, таку процесуальну дію може вчинити лише процесуальний керівник.

При цьому не можна ст.481 КПК України вважати спеціальною щодо ч.2 ст.36 цього кодексу. У частині обов`язкового процесуального керівництва як підстави для прийняття процесуального рішення та вчинення процесуальної дії у вигляді повідомлення про підозру депутату місцевої ради ч.2 ст.36 КПК України містить приписи, які визначають первинні повноваження на повідомлення про підозру особі прокурором.

За ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 цього кодексу. Частина 1 ст.278 КПК України визначає суб`єктами, що повноважні повідомляти про підозру, слідчого та прокурора. Отже, вживається термін «прокурор», перелік процесуальних повноважень якого надано саме у ст.36 КПК України, яка пов`язує право на повідомлення про підозру особі лише з процесуальним керівництвом.

Здійснення повідомлення про підозру депутату місцевої ради виключно Генеральним прокурором України, його заступником або прокурором області є похідним повноваженням від первинного права, що випливає з процесуального керівництва. Обмеження переліку процесуальних керівників у кримінальному провадженні, що мають право повідомляти про підозру депутатам місцевих рад, зумовлене особливим статусом останніх.

Таким чином, відповідно до п.15 ч. 1 ст. 3, ст.36, ч. 1 ст.276 та п.1 ч. 1 ст.481 КПК України , процесуальну дію у вигляді повідомлення про підозру депутату місцевої ради може вчинити лише прокурор - процесуальний керівник, котрим має бути не будь-який прокурор, визначений у п.15 ч.1 ст.3 КПК України, а тільки прокурор з числа зазначених в. п.1 ч. 1 ст. 481 КПК України, в даному випадку.Як вбачається з витягу з ЄРДР сформованого станом на 15.09.2016 року, а також постанов про призначення групи прокурорів, перший заступник генерального прокурора України Ю. Севрук, Д. Сторожук не були процесуальними керівниками в кримінальному провадженні(з врахуванням обєднаних та виділених матеріалів) щодо обвинувачення ОСОБА_1 ,( Сторожук Д. , включений до складу групи прокурорів постановою про зміну групи прокурорів лише 18.11.2019 року, а останнє повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 датоване 17.11.2019 року).

Положення ст.481 КПК є спеціальними щодо викладених у п. 15 ч. 1 ст.3 та п. 11 ч.2 ст.36 цього кодексу лише в тому, що стосується визначення конкретних службових осіб органів прокуратури як прокурорів, що є процесуальними керівниками, повноважних здійснювати відповідну процесуальну дію.

Поняття «повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення» у КПК України вживається у двох значеннях:для позначення відповідного процесуального акта, складеного прокурором - процесуальним керівником або слідчим, який визначений (призначений) керівником органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Повідомлення про підозру як процесуальний акт має містити відомості, вичерпний перелік яких наведено у ст.277 КПК України:для позначення відповідної процесуальної дії стосовно складення та вручення повідомлення особі про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що відповідно до положень КПК України і складання зазначеного процесуального акта, і його вручення має здійснюватись однією і тією ж особою - слідчим або прокурором - процесуальним керівником. При цьому слідчий чи прокурор, які не склали повідомлення про підозру, не наділені КПК правом вручати його.

Так, згідно з ст.277 КПК України повідомлення про підозру має містити, зокрема, такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення (п. 1 абз.2ч.І); підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (п.8 абз.2 ч.І).

Отже, в обох випадках ідеться про одну й ту саму особу прокурора. Більше того, за структурою повідомлення про підозру, визначеною в кодексі й навіть розбитою на пункти, підпис прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, ставиться після роз`яснення прав підозрюваного (п.7 абз.2 ч.1). Тому роз`ясняти права підозрюваного має виключно слідчий, прокурор, який прийняв процесуальне рішення, - склав, тобто здійснив, повідомлення. Вручення повідомлення про підозру як процесуальну дію не може вчиняти особа, яка не складала цей документ. Це також випливає із ч.2 ст.276 КПК України, за якою до осіб, котрі не наділені правом повідомляти про підозру, але мають право повідомляти права затриманій особі - підозрюваному, віднесені лише службові особи, які згідно із законом затримали таку особу. Інші випадки роз`яснення прав підозрюваного особою, котра не здійснює повідомлення, законом не передбачені.

Процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення. Саме із цим моментом пов`язується набуття особою відповідних процесуальних прав після їх роз`яснення слідчим, прокурором. Виходячи зі змісту ст.277 КПК України, процесуальні дії щодо складення і вручення повідомлення про підозру може вчинити виключно одна й та сама службова особа, котра має відповідні процесуальні повноваження.

Заступник Генерального прокурора України не може передати такі повноваження слідчому також через те, що згідно із ч.4 ст.22, абз.1 ч.1 ст.277, ч.1ст.278 КПК слідчий має право вручати складене виключно ним самим і погоджене з прокурором повідомлення про підозру.

Таким чином, повідомлення про підозру депутату місцевої ради Білогородському С.А., може здійснити виключно Генеральний прокурор України його заступник, керівник регіональної прокуратури в межах його повноважень, за умови наявності статусу процесуального керівника у цьому кримінальному провадженні. Разом з тим, в даному випадку прокурори, які погоджували повідомлення про підозру в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , не входили до групи прокурорів, а відтак , повідомлення про підозру ОСОБА_1 , жодного разу не оголошувалося. Саме по собі вручення обвинувального акту без належного повідомлення про підозру не дає можливості вважати особу обвинуваченим у кримінальному провадженні. За таких обставин заступники Генерального прокурора України, не дивлячись на їх адміністративні посади , не мали жодних повноважень прокурорів в межах кримінальних проваджень №22015000000000264, №22016000000000207, №42015000000000938,№22016000000000436, №22016000000000437 щодо обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні останнім злочинів передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України в період 07 вересня 2015 року до 18 листопада 2016 року, а відтак, враховуючи, що стороні обвинувачення та органам досудового розслідування із заяви ОСОБА_10 , було відомо про спеціальний статус обвинуваченого ОСОБА_1 , то усі процесуальні дії, в тому числі і оголошення про підозру, та здобуті, в цей період, докази є не допустимими.

Відповідно до ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Частина 2 цієї статті передбачає, що недопустимий доказ не може бути використаний при прийняті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За приписом ч. 1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Крім того, відповідно до положень ст. ст. 94, 375 КПК України, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином , з зазначених вище підстав, суд визнає недопустимими докази здобуті в період з 07 вересня 2015 року до 18 листопада 2016 року :

- протокол тимчасового доступу до речей і документів 04.11.2015 року, згідно якого слідчим було вилучено на підставі ухвали слідчого судді з ТОВ «Астеліт» інформацію по телефонному номеру НОМЕР_16 за період з 01.04.2014 року по 05.10.2015 рік, яка була зафіксована на оптичному диску з р.н. 27242 /т.7 а.п.91-94/.

- протокол огляду від 12.09.2016 року /т.6 а.п.62-63/ , відповідно до якого, слідчим під час досудового розслідування було проведено огляд оптичного диску, який було вилучено у ТОВ «Лайфселл" з вибіркою вхідних та вихідних телефонних дзвінків та їх тривалості, SMS-повідомлень за період з 15.07.2014 по 30.09.2015 включно та згідно якого , ОСОБА_1 , використовуючи мобільний термінал із номером НОМЕР_17 , перебуваючи на території м.Донецька 16.07.2014 та 17.07.2014 року мав з`єднання з мобільним терміналом з номером НОМЕР_18 (згідно з матеріалами кримінального провадження номер належить ОСОБА_54 )

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.11.2015 року , згідно якого ,в ході проведення досудового розслідування була вилучена з ПрАТ «МТС Україна» інформація по телефонним номерам НОМЕР_19 та НОМЕР_20 за період з 01.03.2014 року по 31.05.2014 рік, яка була зафіксована на оптичному диску з р.н. вх. СД /к-п/15-15187 /т.7 а.п.98-101/.

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.07.2016 року згідно якго , була вилучена з ПрАТ «МТС Україна» інформація по телефонним номерам НОМЕР_20 та НОМЕР_19 за період з 01.01.2014 року по 29.05.2016 рік, яка була зафіксована на оптичному диску DVD-Rз № GD/K1-П/16-9847/2 /т.7 а.п.110-112/

- протокол огляду від 12.09.2016 року /т.6 а.п.23-61/, де зазначено, що слідчим під час досудового розслідування було проведено огляд оптичного диску, який було вилучено у ПрАТ «МТС Україна», в якому міститься інформація щодо абонентських номерів ПрАТ «МТС Україна» НОМЕР_21 , НОМЕР_22 (згідно з матеріалами кримінального провадження номер належить ОСОБА_1 ) за період з 01.01.2014 по 29.05.2016 включно. 28.07.2016 року слідчим було вилучено на підставі ухвали слідчого судді з ПрАТ «МТС Україна» інформацію по телефонним номерам НОМЕР_23 та НОМЕР_24 за період з 01.01.2014 року по 01.01.2015 рік, яка була зафіксована на оптичному диску DVD-Rз № GD/K1-П/16-9847/1, про що було складено протокол тимчасового доступу до речей і документів /т.7 а.п.118-120/.

- протокол огляду від 22.08.2016 року /т.6 а.п.64-236/згідно якого, під час проведення досудового розслідування слідчий провів огляд оптичного диску, який було вилучено у ПрАТ «МТС Україна» який містить вибірку вхідних та вихідних телефонних дзвінків та їх тривалості, SMS-повідомлень, з прив`язкою до базових станцій через які відбувались з`єднання, з зазначенням номеру абонента, типу з`єднання (вхідний, вихідний, смс), дати та часу з`єднання, номеру телефону, з якого чи на який відбулося з`єднання, тривалості з`єднання, країни, адреси найближчої базової станції, через яку відбулось з`єднання.

Стороною захисту з метою доказу неприязливих відносин з ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_10 , за заявою якого було відкрито провадження за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 258-3 ч.1 КК України, та оголошено підозру у вчиненні ОСОБА_1 , були надані наступні документи.

Копія витягу з кримінального провадження №120161001100006156, відкритого Шевченківським УП ГУНП у м.Києві від 30.06.2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, згідно якого 29.06.2016 року невстановлені особи, не маючи корпоративних прав, незаконно, шляхом підробки документів вчинили шахрайські дії спрямовані на заволодіння корпоративними правами та належним нерухомим та рухомим майном товариств: ТОВ «Приватна охорона», ТОВ «Рай-Олександрівський елеватор»,ТОВ «Голден сідз», ТОВ «Спілка заводів важкого машинобудування», ТОВ «Агрофірма «Маяк» та ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» /т.16 а.п. 92/

Копія постанови слідчого Сватівського ВП ГУНП в Луганський області від 06.01.2017 року про визнання потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадження, внесеному до ЄРДР за №12016130550001121 від 28.12.2016 року за фактом самовільного проникнення на територію ТОВ «Сватівський завод експериментального лиття» невідомих осіб за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України. /т.16 а.п. 93/.

Стаття з інтернет-видання «ord-ua.com» та «політрада» про появу та становлення свідка ОСОБА_10 в суспільстві, його діяльність, аналітична довідка стосовно рейдерства, зроблена адвокатом Семенчук Ю.М. /т.16, а.п. 94-99 /, не можуть бути прийняті судом в якості доказів з причин невідповідності ст. 84 КПК України як такі, що взяті з непроцесуальних джерел.

Суд також залишає без розгляду клопотання прокурора про призначення судової фоноскопічної експертизи, заявлене останньою усно в судовому засіданні 31.05.2019 року у зв`язку із наступним. Заявлене клопотання не містить питань, які сторона обвинувачення пропонує порушити перед експертом та реквізитів установи, якій, на думку сторони обвинувачення, слід доручити проведення такої експертизи. Більш того, стороною обвинувачення та стороною захисту до матеріалів кримінального провадження звукозаписів не долучалося. Клопотань про витребування та дослідження в судовому засіданні таких доказів від сторін процесу також не надходило, а відтак у суду відсутній об`єкт дослідження, з приводу якого заявлене клопотання. В подальшому, в судовому засіданні 01.10.2019 року прокурор заявив, що клопотань та доповнень до судового слідства у сторони обвинувачення немає та можливо закінчити судове слідство та перейти до судових дебатів. Такі дії прокурора суд розцінює як відмову від клопотання.

За змістом рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

В статті 87 КПК України зазначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 3) порушення права особи на захист.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року №7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», наголошено на тому, що згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.

Відповідно до роз`яснень п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

В рішеннях Європейського суду з прав людини по справах «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року, «Яременко проти України» від 30.04.2015 року викладена концепція, сенс якої зводиться до того, що якщо джерело доказів («дерево») є недопустимим, то всі докази, отримані за його допомогою («плоди») будуть такими ж.

Заслухавши показання обвинуваченого, свідків, вивчивши матеріали кримінального провадження, аналізуючи зібрані в ході досудового слідства та перевірені судом докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що інкриміноване ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 258-3 КК України як сприяння діяльності терористичної організації; за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, - не знайшло свого підтвердження та обвинувачений підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю вчинення ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень з наступних підстав.

Надані стороною обвинувачення докази ніяк не викривають обвинуваченого у причетності до сприяння діяльності терористичної організації, незаконного придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а саме обвинувачення не знайшло свого підтвердження.

Адже аналіз вказаних вище доказів наданих стороною обвинувачення свідчить про те, що даною стороною грубо порушено кримінально-процесуальне законодавство під час їх збору.

З урахуванням викладеного та отриманих безпосередньо в суді показань свідків, які не надали об`єктивних, конкретних і неоспорюваних показань про вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також у зв`язку з відсутністю підстав для спростування виправдовувальних показань обвинуваченого, суд відповідно до ст.62 Конституції України тлумачить ці обставини на користь обвинуваченого.

Аналіз всіх даних, покладених в обґрунтування обвинувального акту, не дозволяє суду дійти висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинних діянь, передбачених ч.1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, а вищевказані докази суд вважає не достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Виправдувальний вирок згідно ч. 1 ст. 373 КПК України ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презупції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обовязків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку, робить висновок, що за результатами даного судового розгляду вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, тобто в сприянні діяльності терористичної організації, зберіганні та придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, - не доведена, у зв`язку з чим обвинувачений підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлений.

Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.374 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 визнати невинуватим за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України та виправдати на підставі п.2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263 КК України, закрити у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної чинності не обирати.

Речові докази:

-46 патронів, які складаються з гільзи зеленого чи коричневого кольорів та, відповідно до

висновку балістичної експертизи, являють собою набої військового (армійського) зразка калібру 7.62х39 мм., є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї та призначені для стрільби зі зброї кал. 7,62 мм., наприклад АК-47, АКМ-48 і т.д., передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів - знищити;

-мобільний телефон «IPhone»IMEIНОМЕР_25, на якому відповідно до висновку

експерта № 80/4 від 14 листопада 2016 року міститься усне мовлення ОСОБА_21 та флеш накопичувач «SiliconPower 16GBD33B29», на якому відповідно до висновку експерта № 80/4 від 14 листопада 2016 року присутнє усне мовлення ОСОБА_14 - повернути ОСОБА_14 за належністю;

-документи з друкованим текстом, виконаним російською мовою, які мають реквізити

органів влади та самоврядування так званої «Донецької народної республіки» та підписані від імені посадових осіб зазначеної організації, зокрема: конституція «ДНР», накази, розпорядження, положення тощо на 143 аркушах, пронумерована, прошита ниткою чорного кольору, скріплена аркушем паперу з відтиском печатки «Служба безпеки України для пакетів № 89» та підписом слідчого; документи щодо податкової звітності ТОВ «БРИЗ ИНВЕСТ», на яких міститься відтиск мокрої печатки «ДНР г. Донецк Общество с ограниченной ответственностью идент. код 25274891» на 51 аркуші, пронумерована, прошита ниткою чорного кольору, яка скріплена аркушем паперу з відтиском печатки «Служби безпеки України Для пакетів № 89» та підписом слідчого; документи щодо податкової звітності ТОВ «ЖИЛМАСИВБУД», на яких міститься відтиск мокрої печатки «Общество с ограниченной ответственностью «ЖИЛМАСИВБУД» код 35271063 ДНР, г. Донецк» загалом на 46 аркушах, пронумерована, прошита ниткою чорного кольору, скріплена аркушем паперу з відтиском печатки «Служба безпеки України для пакетів № 89» та підписом слідчого; документи щодо податкової звітності ТОВ «Трубопроволочная компания», на яких міститься відтиск мокрої печатки «Общество с ограниченной ответственностью «Трубопроволочная компания» код 33417411 ДНР, г. Макеевка» загалом на 34 аркушах, пронумерована, прошита ниткою чорного кольору, яка скріплена аркушем паперу з відтиском печатки «Служба безпеки України для пакетів № 89» та підписом слідчого; документи щодо податкової звітності ТОВ «МАГИК», на яких міститься відтиск мокрої печатки «Общество с ограниченной ответственностью «МАГИК» ДНР г. Донецк» загалом на 38 аркушах, пронумерована, прошита ниткою чорного кольору, яка скріплена аркушем паперу з відтиском печатки «Служба безпеки України для пакетів № 89» та підписом слідчого; документи щодо податкової звітності ТОВ «Завод Коксохимоборудования», на яких міститься відтиск мокрої печатки «Общество с ограниченной ответственностью «Завод Коксохимоборудования» ЗКХО идент. код № 36810924 ДНР, город Донецк» загалом на 37 аркушах, пронумерована, прошита ниткою чорного кольору, яка скріплена аркушем паперу з відтиском печатки «Служба безпеки України для пакетів № 89» та підписом слідчого; документи щодо податкової звітності ТОВ «ЄК «ГРОМАДА», на яких міститься відтиск мокрої печатки «Общество с ограниченной ответственностью ДНР, город Донецк Идентификационній код 35729859» загалом на 121 аркуші, пронумерована, прошита ниткою чорного кольору, яка скріплена аркушем паперу з відтиском печатки «Служба безпеки Україна для пакетів № 89» та підписом слідчого; аркуш паперу формату А4 з друкованим текстом та відтиском печатки «Общество с ограниченной ответственностью ДНР, г. Макеевка Макеевская обувная фабрика «Аспект» Код 31297292»; аркуш паперу формату А4 з друкованим текстом та відтиском печатки «Общество с ограниченной ответственностью г. Донецк, ДНР Спортивно-оздоровительній центр «Спартак» Код 24813972» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться написи, що починаються словами: «ГРАМОТА Колективу ООО ЭК «ГРОМАДА»,підписаний від імені ОСОБА_159 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться написи, що починаються словами «ГРАМОТА

ОСОБА_3 », підписаний від імені ОСОБА_159 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться написи, що починаються словами: « ГРАМОТА ОСОБА_54 », підписаний від імені ОСОБА_159 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться написи, що починаються словами : « ГРАМОТА ОСОБА_1 », підписаний від імені ОСОБА_159 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться наступні написи: «ВЫПИСКА ИЗ ПРИКАЗА № 006/н от 05.08.2014 г…Выразить особую благодарность: ОСОБА_1 », підписаний від імені «ОСОБА_192 » та «ОСОБА_156 », на підписі останнього стоїть відтиск печатки синього кольору з написом «НАРОДНОЕ ОПОЛЧЕНИЕ ДОНБАССА МИНИСТЕРСТВО ОБОРОНЫ № 1» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться наступні написи: «ВЫПИСКА ИЗ ПРИКАЗА № 006/н от 05.08.2014 г…Выразить особую благодарность: ОСОБА_54», підписаний від імені «ОСОБА_192 » та «ОСОБА_156 », на підписі останнього стоїть відтиск печатки синього кольору з написом: «НАРОДНОЕ ОПОЛЧЕНИЕ ДОНБАССА МИНИСТЕРСТВО ОБОРОНЫ № 1» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться наступні написи: «ВЫПИСКА ИЗ ПРИКАЗА № 006/н от 05.08.2014 г…Выразить особую благодарность: ОСОБА_54 », підписаний від імені «ОСОБА_192 » та «ОСОБА_156 », на підписі останнього стоїть відтиск печатки синього кольору з написом: «НАРОДНОЕ ОПОЛЧЕНИЕ ДОНБАССА МИНИСТЕРСТВО ОБОРОНЫ № 1» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- документ формату А4, на якому містяться наступні написи: «ВЫПИСКА ИЗ ПРИКАЗА № 19 от 24.06.2014 г…Выразить особую благодарность: ОСОБА_1 », підписаний від імені «ОСОБА_158 » та «ОСОБА_156 », на підписі останнього стоїть відтиск печатки синього кольору з написом: «НАРОДНОЕ ОПОЛЧЕНИЕ ДОНБАССА Штаб командующего № 1» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться наступні написи: «ВЫПИСКА ИЗ ПРИКАЗА № 19 от 24.06.2014 г…Выразить особую благодарность: ОСОБА_175 », підписаний від імені «ОСОБА_158 » та «ОСОБА_156 », на підписі останнього стоїть відтиск печатки синього кольору з написом: «НАРОДНОЕ ОПОЛЧЕНИЕ ДОНБАССА Штаб командующего № 1» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться наступні написи: «ВЫПИСКА ИЗ ПРИКАЗА № 64/н от 16.03.2015 г.…Выразить благодарность: ОСОБА_1 и трудовому колективу ООО «Завод Коксохимоборудования», підписаний від імені «ОСОБА_155», на підписі останнього стоїть відтиск печатки синього кольору з написом: «ДОНЕЦКАЯ НАРОДНАЯ РЕСПУБЛИКА МИНИСТЕРСТВО ОБОРОНЫ №1» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться наступні написи: «ВЫПИСКА ИЗ ПРИКАЗА № 64/н от 16.03.2015 г . …Выразить благодарность: ОСОБА_130 и трудовому колективу ООО «Завод Коксохимоборудования», підписаний від імені «ОСОБА_155», на підписі останнього стоїть відтиск печатки синього кольору з написом: «ДОНЕЦКАЯ НАРОДНАЯ РЕСПУБЛИКА МИНИСТЕРСТВО ОБОРОНЫ №1» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться наступні написи: «ВЫПИСКА ИЗ ПРИКАЗА № 64/н от 16.03.2015 г . …Выразить благодарность: ОСОБА_54 и трудовому колективу ООО «Завод Коксохимоборудования», підписаний від імені «ОСОБА_155», на підписі останнього стоїть відтиск печатки синього кольору з написом: «ДОНЕЦКАЯ НАРОДНАЯ РЕСПУБЛИКА МИНИСТЕРСТВО ОБОРОНЫ №1» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться наступні написи: «КАЗАЧИЙ СОЮЗ «ВСЕВЕЛИКОЕ ВОЙСКО ДОНСКОЕ»…Уважаемый ОСОБА_3 …», підписаний від імені « Атамана КС «Всевеликое войско Донское» « ОСОБА_204 » - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться наступні написи: «КАЗАЧИЙ СОЮЗ «ВСЕВЕЛИКОЕ ВОЙСКО ДОНСКОЕ»…Уважаемый ОСОБА_54 …», підписаний від імені « Атамана КС «Всевеликое войско Донское » « ОСОБА_204 » - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться наступні написи: «КАЗАЧИЙ СОЮЗ «ВСЕВЕЛИКОЕ ВОЙСКО ДОНСКОЕ»… Уважаемый ОСОБА_54 …», підписаний від імені « Атамана КС «Всевеликое войско Донское» « ОСОБА_204 » - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-документ формату А4, на якому містяться наступні написи: «КАЗАЧИЙ СОЮЗ «ВСЕВЕЛИКОЕ ВОЙСКО ДОНСКОЕ»…Уважаемый ОСОБА_1 …», підписаний від імені « Атамана КС «Всевеликое войско Донское» « ОСОБА_204 » - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: Н.Г. Самоткан

Суддя: С.О. Тимченко

Суддя: О.О. Щербина