Ухвала суду № 85247814, 29.10.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1975/19

2/212/1566/19

У Х В А Л А

29 жовтня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання – Деменко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису, заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам,

встановив:

В провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа, розгляд якої призначений у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач ОСОБА_1 24 вересня 2019 року подала до суду заяву про відвід судді, в обґрунтування якого зазначила, що суддя Борис О.Н. брала участь у розгляді цивільної справи між тими самим сторонами та з приводу того ж питання, але за інший період, а тому вона не має права брати участь при розгляді даної цивільної справи. Крім того, посилається на те, що суддя Борис О.Н. не може брати участь у розгляді справи, оскільки наявні обставини, які свідчать про її зв`язки з установою пов`язаною з позивачем. Вважає, що суддя Борис О.Н. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки наявні обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, а також порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Відповідно до п.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Справа розглядається за відсутності сторін, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заявлений відвід, обставини та докази, на які посилається відповідач ОСОБА_1 , суд приходить до такого висновку.

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно з ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Суд зауважує, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, в розумінні приписів ст. ст. 77-78 ЦПК України.

В даному випадку, наведені відповідачем обставини, в обґрунтування заяви про відвід, не підпадають під визначені ст. 36 ЦПК України підстави, оскільки не підтверджені жодними доказами в розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України та пов`язані виключно з суб`єктивним сприйняттям відповідачем судді та незгодою з його процесуальними рішеннями.

Разом з тим, суд бере до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

На неупередженість судді як однієї з важливих ознак правосуддя акцентується увага й у пункті 3 Європейського статуту судді: «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений».

Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Відвід судді від участі в розгляді справи повинен мати місце також в тому випадку, коли у спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналіз наведених правових норм та норм ЦПК України дає підстави для висновку, що підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з зазначеними нормами, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду будь-яких сумнівів щодо його неупередженості.

Тому, на думку суду, якщо у учасника процесу, особа судді викликає не сприйняття, неспокій, невпевненість у неупередженості, такий учасник процесу має право на відвід судді.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені відповідачем обставини не свідчать про необ`єктивність чи заінтересованість судді Борис О.Н. при розгляді даної справи, разом з тим, з метою усунення будь-яких сумнівів стосовно упередженості даного судді, суд вважає за доцільне визнати заяву про відвід такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 76-80, 247, 252, 253, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам - задовольнити.

Справу передати до канцелярії Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, для визначення судді у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана 29.10.2019 року.

Суддя О. Н. Борис