Рішення № 85247808, 10.10.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3357/19

2/212/1884/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Козлова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Курбакової Ю.О.,

представника позивача: ОСОБА_1 . ,

представника відповідача: Мордвінкіна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди працівнику у разі ушкодження його здоров`я,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2019 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, та просив стягнути на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, в зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ПАТ «КЗРК») - 168 000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що він працював на підприємстві ПАТ «КЗРК» з 16.11.1972 по 08.08.1977, 05.02.1979 по 22.07.1983, 01.02.1988 по 08.10.2012 роки в об`єднані «Кривбасруда» правонаступником якого в даний час є ПАТ «КЗРК».

За висновком МСЕК від 24.04.1996 року йому первинно була встановлено 40% втрати професійної працездатності та встановлена 3 група інвалідності. При останньому переогляді, 04.05.2000 року його безстроково встановлено 25% втрати професійної працездатності.

По факту професійного захворювання було проведене розслідування, про що був складений акт розслідування професійного захворювання від 14 травня 1996 року.

Причиною професійного захворювання є робота на протязі 27 років в умовах підвищених фізичних навантажень і переохолодження, важкої фізичної праці, температура повітря в зимовий період року знижена. Відповідач не забезпечивши на його робочому місці безпечні та нешкідливі умови праці, порушив його законні права, що призвели до професійного захворювання, втрати працездатності, моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від нього додаткові зусилля для організації свого життя.

В зв`язку з хворобою він змушений багато часу проводити у лікарнях, де незадовільні умови для життя, побутові незручності. Під час лікування він змушений переносити біль, приймати велику кількість ліків. Це також примушує його докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Вважає, що відповідач повинен відшкодувати причинену моральну шкоду в зазначеному вище розмірі.

Ухвалою суду від 20 квітня 2019 року справу прийнято до розгляду у спрощеному позовному провадженні та призначено до розгляду в судовому засіданні.

28 травня 2019 року до суду надійшов відзив на позов відповідача ПАТ «КЗРК».

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1., підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані в позовній заяві, та просив їх задовольнити. Зазначив, що у зв`язку з професійним ушкодженням здоров`я його довіритель зазнає фізичного болю та моральних страждань. Просить стягнути з ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" у рахунок відшкодування моральної шкоди 168 000,00 гривень.

Представник відповідача - публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» Мордвінкін С.В. позов не визнав. Просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі. Звернув увагу, що позивач свідомо обрав даний фах та роботу на підприємстві відповідача, знав та повинен був знати про небезпечні та шкідливі фактори та умови праці, за це він мав певні пільги. Вважає, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди, не надано доказів, які підтверджують глибину фізичних та моральних страждань.

Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці позивача - ОСОБА_3 працював з 05.02.1979р. - 22.07.1983р. - ПО «Кривбасруда» підземним гірничим майстром, з 02.02.1988р.- 18.07.1996р. Трест « Кривбасшахтосрой» ШСУ -1 - підземним гірничим майстром.

14.05.1996 актом розслідування хронічного професійного захворювання встановлено наявність у позивача професійного захворювання: хр.дисколінна попереково-кресцова пелирадикулопатія.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 14 травня 1996 року, причиною професійного захворювання позивача є робота протягом 27 років в умовах підвищених фізичних загрузок впливу на організм шкідливих факторів, а саме: перевищення фізичного навантаження та переохолодження, температура повітря у зимній період року - понижена, винних осіб в порушенні норм та правил по охороні праці встановити не вдалось можливим за спливом строку давності.

Довідкою МСЗ від 24.09.1996 позивачу первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності, в подальшому довідкою МСЗ від 04.05.2000 встановлено з 01.05.2000 безстроково 25% втрати професійної працездатності, за висновком якого він потребує санітарного лікування.

Відповідно до Закону України "Про охорону праці", на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, на підприємстві відповідача позивач тривалий час працював, виконуючи роботи в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

За таких обставин, вимоги позивача до ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.

Суд не може погодитися із запереченнями представника відповідача, що позивач був ознайомлений із шкідливими умовами праці, погодився з ними, через що відсутня вина підприємства у заподіянні шкоди, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі її шкідливими факторами, не позбавляє підприємства від законодавчо встановленого обов`язку забезпечити якісні та безпечні умови праці.

Крім того, Акт розслідування нещасного випадку не оскаржено підприємством-Відповідача у встановленому законодавством порядку.

Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач - ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» - повинен виплатити позивачу моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов`язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Що стосується доводів представника ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення моральної шкоди в зв`язку з ушкодженням його здоров`я, то вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки уже самим фактом ушкодження здоров`я в результаті трудової діяльності на підприємстві відповідача йому спричинена моральна шкода. При цьому, суд враховує, що відповідно до вимог ч.1 ст.6, ст.13 Закону України «Про охорону праці» обов`язок створити безпечні умови праці покладено на роботодавця.

Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» роз`яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої ушкодженням здоров`я, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах (ст.153 КЗпП України) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення позивачу моральної шкоди, яку повинен відшкодувати позивачу відповідач, як власник підприємства, який не створив працівнику безпечні умови праці, що призвело до ушкодження здоров`я позивачу на виробництві, та моральних страждань потерпілому.

У судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов`язків, здоров`ю позивача ОСОБА_3 була заподіяна шкода, він отримав професійне захворювання, втратив працездатність в розмірі 25%. Позивач переносить щоденно фізичний біль та моральні переживання, змушений приймати ліки та постійно звертатися і перебувати під наглядом лікарів. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками ушкодження здоров`я, позивачу порушено його звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв`язки. На теперішній час позивач зазнає фізичного болю, не має змоги виконувати звичайну для нього роботу, в результаті прикладає значні додаткові зусилля для організації свого життя. Позивач в зв`язку зі станом свого здоров`я переносить моральні страждання та переживання.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає часткової компенсації.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров`я, втрату професійної працездатності безстроково, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотність вимушених змін в життєвих стосунках.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на користь ОСОБА_3 , п`ятнадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 28 815 грн., що буде грошовим еквівалентом компенсації тих страждань і переживань, які він щоденно зазнає, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 768,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 258, 259, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, ст. 13 Закону України "Про охорону праці", ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.43 Конституції України суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди працівнику у разі ушкодження його здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_3 28 815 гривень (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір 768,40 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Симбірцева, 1А.

Суддя: Ю. В. Козлов