Рішення № 85246737, 24.10.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3771/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.

з участю:

представника відповідачки- позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Ідея Банк" про визнання кредитного договору частково недійсним, -

встановив:

В провадженні Рівненського міського суду знаходиться справа за позовом Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Ідея Банк" про визнання кредитного договору частково недійсним.

В обгрунтування позову покликаються на те, що 21.10.2015 року між Банком та гр. ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Р23.120.11034.

Згідно кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 24999 грн. зі сплатою 20% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, видавши Відповідачу кредитні кошти у розмірі 24999,00 грн. шляхом їх зарахування банківський поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . В подальшому, кредитні кошти в сумі 24999,00 грн. з банківського поточного рахунку відповідача були розподілені наступним чином: 9040,49 грн. - видано відповідачу готівкою згідно її заяви на видачу готівки №TR.2423624.10484.1241 від 22.10.2015 року, 13583,09 грн. - перераховано на погашення заборгованості за попереднім кредитним договором Відповідача, укладеним з АТ «Ідея Банк» 03.09.2014 року за №Z19.120.79547, 2273,55 грн. - перераховано на оплату страхового платежу; 101,87 грн. - перераховану на оплату комісії за перерахування коштів. Проте, станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін, не сплатив нараховані відсотки, комісію, та інші платежі за Кредитним договором. Останній платіж боржником здійснено 20.02.2017 року. Отже, сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 18.02.2019 року становить разом 105777,25 грн., яка складається з : основний борг - 0 грн., прострочений борг – 15492,86 грн. , прострочені проценти – 11038,74 грн., строкові проценти- 237,70 грн., нарахована плата за обслуговування кредиту – 589,98 грн., прострочена плата за обслуговування кредиту -8259,72 грн., пеня за несвоєчасне погашення платежів за останній рік ( з 18.02.2018 по 18.02.2019) – 70158,25 грн., віндикаційні витрати – 0 грн., дебіторська заборгованість -0 грн., інші штрафні санкції – 0 грн. Заборгованість відповідача також підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 18.02.2019 року.

Відтак, у зв`язку із невиконанням умов Кредитного договору, 19 вересня 2017 року на адресу Відповідача Банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань.

Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 105777,25 грн. та судовий збір в розмірі 1921 грн., що сплачений при поданні позовної заяви.

Представник позивача -відповідача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі.

В судовому засіданні представник відповідачки-позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 позов визнав частково, підтримав зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Ідея Банк" про визнання кредитного договору частково недійсним. В обгрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 посилається на те, що 21 жовтня 2015 року між нею, ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір №Р23 120 11034 згідно умов якого банк зобов`язався надати їй кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 24999,00 грн. строком на 24 місяців, та на умовах якого вона, як позичальник, зобов`язалась повернути кредит разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) і комісіями згідно з умовами Договору та згідно Графіка щомісячних внесків за кредитним договором. Банк стверджує, що ОСОБА_1 отримала кредиту сумі 24999,00 грн., але надав підтвердження отримання лише 9040,49 грн.

2.273,55 грн було витрачено на страхування Позичальника та 101.87 грн. було стягнуто за перерахунок коштів. А суму 13583,09 грн. Банком без погодження з Позичальником та порушеннями умов договору було перераховано на погашення за попереднім кредитним договором від 03.09.2014р. П. 2.2. Кредитного договору від 21.10.2015 року передбачає списання коштів з рахунку Позичальника, але жодного рахунку в Банку у Позичальника протягом дії кредитного договору не відкривалось. І коли Банк здійснив списання кредитних коштів з рахунку НОМЕР_1 який був відкритий для розміщення кредитних коштів по договору від 21.10.2015 року на поточні потреби Позичальника, а не на погашення кредитних боргів, здійснивши списання Банк безпідставно змінив цільове призначення кредитних коштів та створив умови при яких збільшив отриману Позивачем суму кредиту з 9040,49 грн. до 22623,58 грн. П. 2.2. Договором передбачено, що право банку списувати кошти виникає лише у разі наявної прострочки, хоча станом на день списання коштів в неї заборгованості перед банком не було, тому підстав списання не було. Вказаний кредит є саме споживчим кредитом, а тому відносини сторін даного договору врегульовані ЗУ «Про захист прав споживачів». Умовами п. 1.4 вказаного вище договору передбачено, що за обслуговування кредиту банком позивач сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно п. 6.1 договору, який в свою чергу містить графік щомісячних платежів за кредитним договором - комісію. Як вбачається із вказаного графіку розділ 6 даного договору позивачу за період з 21.11.2015 року по 21.10.2019 року необхідно сплатити вказаної комісії в розмірі 14159.43 грн. Також в рішенні суду від 05 жовтня 2018 року у справі №569/347/18 при визнанні виконавчого напису таким що не підлягає виконанню, судом було зазначено, що проплачена ОСОБА_1 так звана комісія повинна бути скерована на погашення заборгованості по тілу кредиту та відсотків за користування кредитом. Так відповідач, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги що супроводжують кредит, а саме за обслуговування кредиту банком, що є незаконним та не відповідає вимогам справедливості та суперечить ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Тим більше, що сума, яка нарахована банком до сплати за таке обслуговування майже дорівнює сумі, яку позивач отримав в кредит. За таких обставин кредитний договір в частині встановлення щомісячної комісії за фактичне управління кредитом слід визнати недійсним. Разом з тим, згідно положень статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. У зв`язку із вказаним належить визнати недійною з моменту укладення договору умову п. 1.4 вказаного кредитного договору від 21.10.2015 року, за якою передбачено, що за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно позичальник сплачує платежі які визначені згідно графіку щомісячних платежів, а також визнати недійсною п. 6 1 вказаного договору в частині визначеної в даному графіку комісії , що підлягає до сплати, яка визначена позивачем в позовних вимогах, досліджена судом в с удовому засіданні та сумнівів у собі не викликає. Починаючи з 20.11.2017 року позивач сплатив коштів на погашення кредитної заборгованості в сумі 24535,00 грн., що стверджується відповідними платіжними документами, які додані до матеріалів справи. З п.6.1. Договору вбачається, що із цієї суми плата за обслуговування кредитної заборгованості становить 11039,48 грн. за період з 21.11.2015 р. по 21.02.2017 р. коли позивач перестала здійснювати платежі. Тому як наслідок визнання недійсним умов кредитного договору в частині визначення плати за обслуговування кредитної заборгованості належить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок здійснених з часу укладення вказаного договору платежів та зарахувати сплачену позивачем суму в рахунок інших обов`язкових платежів що передбачені умовами вказаного кредитного договору, що на думку Позивача буде повністю відповідати нормам чинного законодавства, Якщо здійснити зарахування сплаченої комісії на тіло кредиту у сплачені періоди то нарахування відсотків за користування кредитними коштами теж суттєво буде різнитися в сторону зменшення. На підставі вище викладено вбачається, що між Банком та Позичальником укладено кредитний договір від 21.10.2015 р. на суму 24 999,00 грн. 22.10.2015 Позичальником отримано кредитних коштів лише 9 040,49 грн. З виписки по кредитному договору вбачається, що Позичальником сплачено Банку 24 535,00 грн. в 2,5 рази більшу суму ніж отримано кредитних коштів. Довідка розрахунок заборгованості від 18.02.2019 року не підтверджує існування боргу на певні дати періоди, а перелічує лише суми, які банк хоче стягнути безпідставно. Просила визнати недійсною з моменту укладення договору умову п.1.4 Кредитного договору №Р23.120.11034 від 21.10.2015 року , укладеного між ОСОБА_1 , та AT «Ідея Банк» за якою передбачено, що за обслуговування кредиту Банком позичальник, сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором . Визнати недійсною з моменту укладення договору умову п.6.1 кредитного договору №Р23.120.11034 від 21.10.2015 року , укладеного між ОСОБА_1 , та AT «Ідея Банк», - «Графік щомісячних платежів за кредитним договором» в частині визначеної в даному «Графіку» комісії що підлягає до сплати. Зобов`язати відповідача AT «Ідея Банк» здійснити перерахунок здійснених з часу укладення Кредитного договору №Р23.120.11034 від 21.10.2015 року, Позивачем ОСОБА_1 платежів, зарахувавши сплачену позивачем в сумі цих платежів з погашення заборгованості комісію (плату за обслуговування кредитної заборгованості) - в рахунок інших обов`язкових платежів ( зі сплати заборгованості по тілу кредиту та процентах), ще передбачені умовами кредитного договору №Р23.120.11034. Згідно поданого до суду відзиву на зустрічну позовну заяву, позивач-відповідач АТ «Ідея Банк» заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , покликаючись на те, що твердження ОСОБА_1 про те, що нібито АТ «Ідея Банк» не надав до суду підтвердження отримання ОСОБА_1 кредиту у сумі 24999,00 грн. є помилковими. Разом із позовною заявою від 18.02.2019 АТ «Ідея Банк» надало до суду належним чином засвідчену копію меморіального ордеру №Р23.120.11 від 21.10.2015 на суму 24999,99 грн., який є належним підтвердженням видачі Банком кредитних коштів на всю суму у спосіб та порядок передбачений Кредитним договором № Р23.120.11034, у тому числі його пунктами 1.1 та 1.2. Надані первинні бухгалтерські документи, копії яких містяться в матеріалах даної справи, в повній мірі підтверджують виконання АТ «Ідея Банк» умов кредитного договору № Р23.120.11034 від 21.10.2015 та видачу ОСОБА_1 кредиту (грошових коштів) саме в сумі 24 999,00 грн. Також є помилковими твердження ОСОБА_1 про те, що Банком без погодження з Позичальником та порушуючи умови договору було списано кошти в сумі 13583,09 грн. на погашення кредитної заборгованості за попереднім кредитним договором №Z19.120.79547 від 03.09.2014. Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору № Р23.120.11034 від 21.10.2015 Позичальник доручив Банку здійснювати договірне списання Банком з будь-яких рахунків Позичальника в АТ «Ідея Банк» грошових коштів, в розмірі існуючої простроченої заборгованості по кредиту, нарахованими відсотками, комісіями, неустойками (штраф, пеня). Таке договірне списання може здійснюватися Банком на підставі цього договору будь-яку кількість разів. Відтак, підписавши Кредитний договір № Р23.120.11034 від 21.10.2015 ОСОБА_1 погодилася з усіма його умовами, зокрема п. 2.2 та доручила АТ «Ідея Банк» здійснювати договірне списання грошових коштів з її рахунку на погашення існуючої простроченої заборгованості по її інших кредитах в АТ «Ідея Банк». Окрім того, позивач зазначив, що сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 18.02.2019 за Кредитним договором № Р23.120.11034, з урахуванням перерахування всіх коштів, які були раніше сплачені ОСОБА_1 та зараховані на погашення комісії (плати за обслуговування кредиту), на погашення заборгованості по тілу кредиту та відсотків за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору № Р23.120.11034, становить 26737,27 грн. На підтвердження правильності розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 , за Кредитним договором № Р23.120.11034, до відзиву надали оригінал розрахунку заборгованості (детальний) за кредитним договором №Р23.120.І1034, виконаний станом на 18.02.2019, що відображає обчислення заборгованості Відповідача в розрізі кожної суми га дати, періоду її утворення та з урахуванням зарахування всіх платежів, які були здійсненні Відповідачем на погашення заборгованості по тілу кредиту та відсотків за користування кредитом. Просили у задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 по справі № 569/3771/19 про захист прав споживача банківських послуг та визнання кредитного договору частково недійсним відмовити у повному обсязі. Відповіді на відзив від ОСОБА_1 до суду не надійшло. В судовому засіданні представник відповідачки –позивачки ОСОБА_2 вважає, що у поданому до суду відзиві на зустрічну позовну заяву, банк фактично зменшив позовні вимоги, які він визнав частково, погодився щодо стягнення боргу в сумі 5960,80 грн. що складається із тіла кредиту - 4225,88 грн., прострочених і строкових процентів на суму - 1734,92 грн. В частині стягнення пені в розмірі 20776,47 грн. просив відмовити, оскільки розмір пені значно перевищує суму тіла кредиту. Заслухавши пояснення представника відповідачки-позивачки , дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до наступних висновків. Судом встановлено, що 21.10.2015 року між АТ «Ідея Банк» ( яке утворилось внаслідок зміни найменування та типу Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк») та та гр. ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Р23.120.11034. Згідно кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 24999 грн. зі сплатою 20% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, видавши Відповідачу кредитні кошти у розмірі 24999,00 грн. шляхом їх зарахування банківський поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що узгоджується зі пунктами 1.1.-1.2., 1.8. Кредитного договору, згідно яких Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) -на поточні потреби в сумі 24999,00 грн. , що підтверджується оглянутим судом меморіальним ордером №Р23.120.11 від 21.10.2015 року на суму 24999,00 грн. В подальшому, кредитні кошти в сумі 24999,00 грн. з банківського поточного рахунку відповідача були розподілені наступним чином: 9040,49 грн. - видано відповідачу готівкою згідно її заяви на видачу готівки №TR.2423624.10484.1241 від 22.10.2015 року, 13583,09 грн. - перераховано на погашення заборгованості за попереднім кредитним договором Відповідача, укладеним з АТ «Ідея Банк» 03.09.2014 року за №Z19.120.79547, 2273,55 грн. - перераховано на оплату страхового платежу; 101,87 грн. - перераховану на оплату комісії за перерахування коштів. З оглянутого в судовому засіданні розрахунку заборгованості до кредитного договору №Р23.120.11034 від 21.10.2015 р., виконаного станом на 18.02.2019 р. ,з урахуванням перерахування всіх коштів, які були раніше сплачені ОСОБА_1 та зараховані на погашення комісії (плати за обслуговування кредиту), на погашення заборгованості по тілу кредиту та відсотків за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору № Р23.120.11034,вбачається, що за відповідачкою-позивачкою ОСОБА_1 . рахується заборгованість станом на 18.02.2019 р. , яка становить 26737,27 грн. та складається з : тіла кредиту - 4225,88 грн., прострочених процентів – 1695,56 грн., строкових процентів – 39,36 грн. , пені – 20776,47 грн. Встановлено, що 19.09.2017р. на ім`я ОСОБА_1 ПАТ "Ідея-Банк" надсилалася вимога щодо усунення порушення кредитних зобов`язань з попередженням про вчинення виконавчого напису натаріуса у разі ухилення від виконання зобов`язань. 30.10.2017 за заявою АТ «Ідея Банк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герувічовим О. М. було вчинено виконавчий напис за № 1918 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором, який постановою Рівненського апеляційного суду від 17.01.2019 у справі №569/347/18 визнано таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з ч.1 ст.612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Таким чином, сукупністю достовірно наведених доказів підтверджується, що позовна заява АТ`Ідея Банк» підлягає до задоволення частково шляхом стягнення з відповідачки-позивачки ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № Р23.120.11034 від 21.10.2015р. в розмірі 5960,80 грн. з розрахунку : тіло кредиту - 4225,88 грн., прострочені проценти – 1695,56 грн., строкові проценти – 39,36 грн. Враховуючи те, що розмір нарахованої пені значно перевищує суму основного боргу за кредитом, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по пені в сумі 20776,47 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати - судовий збір в сумі 1921,00 грн. Статтею 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Як було встановлено судом, 21 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір №Р23 120 11034 згідно умов якого банк зобов`язався надати їй кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 24999,00 грн. строком на 24 місяців, та на умовах якого вона, як позичальник, зобов`язалась повернути кредит разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) і комісіями згідно з умовами Договору та згідно Графіка щомісячних внесків за кредитним договором. Належним чином засвідченою копією меморіального ордеру №Р23.120.11 від 21.10.2015 на суму 24999,99 грн., підтверджується видачі Банком кредитних коштів на всю суму у спосіб та порядок передбачений Кредитним договором № Р23.120.11034, у тому числі його пунктами 1.1 та 1.2. Надані первинні бухгалтерські документи, копії яких містяться в матеріалах даної справи, в повній мірі підтверджують виконання АТ «Ідея Банк» умов кредитного договору № Р23.120.11034 від 21.10.2015 та видачу ОСОБА_1 кредиту (грошових коштів) саме в сумі 24 999,00 грн. В подальшому кредитні кошти, у тому числі відповідно до умов Кредитного договору № Р23.120.11034 від 21.10.2015, були розподілені за згодою ОСОБА_1 Свою згоду про погодження та ознайомлення з умовами кредитування позивачка надала при підписанні кредитного договору № №Р23 120 11034. З графіком щомісячних внесків за кредитним договором ОСОБА_1 також була ознайомлена під особистий підпис, оскільки він є невід`ємною частиною кредитного договору №Р23 120 11034, та міститься у розділі 6. Окрім цього, позивачкою підтверджено, що банк надав в письмовій формі всю інформацію про умови кредитування, що підтверджується копією заяви. Відтак, підписавши Кредитний договір № Р23.120.11034 від 21.10.2015 ОСОБА_1 погодилася з усіма його умовами, зокрема п. 2.2 та доручила АТ «Ідея Банк» здійснювати договірне списання грошових коштів з її рахунку на погашення існуючої простроченої заборгованості по її інших кредитах в АТ «Ідея Банк». При підписанні договору сторони погодили, що з укладенням договору досягли згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом договору. Статтею 203 ЦК України встановлено вичерпний перелік підстав, з яких правочин може бути визнаний недійним. Доказів, які би підтверджували обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог позивач ОСОБА_1 за зустрічним позовом, і які відповідають вимогам ст.ст.77,78 ЦПК України, надано не було та судом не встановлено. Суд прийшов до висновку, що в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Ідея Банк" про визнання кредитного договору частково недійсним слід відмовити . На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Ідея Банк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк" заборгованість за договором кредиту у сумі 5960 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) грн. 80 коп., судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Ідея Банк" про визнання кредитного договору частково недійсним, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач- відповідач: Акціонерне товариство "Ідея-Банк", місцезнаходження: 79008 м.Львів, вул. Валова, 11, КОД ЄДРПОУ 19390819.

Відповідачка- позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 28.10.2019 р.

Суддя: О.В.Панас