Ухвала суду № 85238315, 10.10.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу "10" жовтня 2019 р.

Справа № 937/8210/19

Провадження № 2/937/3611/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Редько О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 02 серпня 2013 року в Індустріальному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 449.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі було встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175-177 ЦПК України.

Так судом встановлено, що відповідно до тексту позовної заяви відповідач є громадянкою Російської Федерації та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтись за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь – кого з них.

Однак, в позовній заяві позивачем зазначено, що малолітні діти – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкають разом з матір`ю на території Російської Федерації.

Крім того, позивачем не надано доказів щодо стану його здоров`я (довідка МСЕК, листок непрацездатності, лікарський висновок, тощо), чи інші обґрунтовані поважні причини (довідка про доходи при неможливості оплатити вартість проїзду та проживання, довідка з місця роботи про неможливість надання відпустки, документ, який підтверджує здійснення догляду за інвалідом, який сам не може забезпечити себе, тощо), які б унеможливлювали його виїхати до місця проживання відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст.77цьогоЗакону (виключна підсудність, яка на спори про розірвання шлюбу не розповсюджується). Такої угоди для визначення підсудності до матеріалів позову не надано.

Таким чином, позивачем звернення саме до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з зазначеним позовом ніяким чином не обґрунтовано, жодного доказу на підтвердження зазначених у ст.28 ЦПК України обставин, не надано.

В разі, якщо позивачем буде доведено наявність обставин, за яких підсудність даної справи про розірвання шлюбу належить Мелітопольському міськрайонному суду Запорізької області, то сповіщення відповідача ОСОБА_2 повинно здійснюватися у рамках міжнародної співпраці.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач – ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 190 Цивільного процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Отже, в разі відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 суд зобов`язаний невідкладно надіслати відповідачу ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 498 Цивільного процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Так ст. 4 та 5 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах передбачено, що установи юстиції Договірних Сторін надають правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах відповідно до положень цієї Конвенції. Установи юстиції надають правову допомогу й іншим установам по справах, зазначеним у пункті 1 цієї статті. При виконанні цієї Конвенції компетентні установи юстиції Договірних Сторін зносяться один з одним через свої центральні органи, якщо тільки цією Конвенцією не встановлений інший порядок зносин.

Центральним органом, відповідальним за виконання міжнародних договорів України у сфері правових відносин і правової допомоги у цивільних справах, є Міністерство юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах встановлено, що запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані на її мові або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови. В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти.

Разом з тим, пунктом 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р. № 1092/5/54 (далі - Інструкція), визначено, що у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні. Витрати, пов`язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Переклад засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.

Враховуючи вище викладене, вбачається, що підготовка даної справи до судового розгляду буде проводитися з застосуванням положень зазначеної Інструкції, у разі відкриття провадження у справі, в порядку підготовки справи до судового розгляду, судом буде направлятися до компетентного органу Російської Федерації за місцем знаходження відповідача доручення про вручення судових документів та виконання окремих процесуальних дій.

Відповідно до вимог п.8.2. зазначеної Інструкції особливості виконання Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року, у відносинах з Республікою Білорусь, Республікою Казахстан, Республікою Таджикистан, Республікою Вірменія, Російською Федерацією та Республікою Молдова статті Конвенції 1993 року, змінені Протоколом до неї 1997 року, застосовуються у редакції цього Протоколу.

Відповідно до п.8.4. даного розділу зазначено, що з урахуванням статті 17 Конвенції 1993 року в редакції Протоколу 1997 року доручення чи документи за результатами виконання доручень складаються російською мовою. У разі, якщо зазначені документи складені українською мовою, до них додаються засвідчені переклади російською мовою.

Таким чином, позивач до позовної заяви та її копії з доданими документами, які складені на українській мові, повинен був додати їх засвідчені уповноваженим перекладачем або нотаріально переклад на російську мову для подальшого вручення відповідачу – ОСОБА_2 через установи юстиції. Крім того, до документів із завіреним перекладом на російську мову одночасно повинен бути долучений документ, з якого буде вбачатись, що в особи, яка здійснила переклад, а такий дозвіл.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України встановлено, що суд відкриває провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Враховуючи виявлені недоліки при оформлені позовної заяви, у відповідності до частини першої статті 185 ЦПК України позовна заява залишається без руху із встановленням позивачеві строку усунення недоліків.

З огляду на вищевикладене, суддя вважає необхідним надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків та надання відповідних доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185,260,261,353ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вищевказаного у встановлений термін, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: О.В. Редько