
Справа № 461/5030/19
Провадження № 1-кп/461/500/19
УХВАЛА
15.10.2019 року колегія суддів Галицького районного суду м.Львова у складі:
головуючого судді Мисько Х.М.,
суддів Стрельбицького В.В., Фролової Л.Д.,
за участі:
секретаря судового засідання Кузьми Д.М.,
прокурора Шолопи Р.В.,
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників Доля Р.Б., Накловича І.М.,
Романик Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -
встановила:
В провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження №12018140000000555 від 11 жовтня 2019 року.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки такий закінчується 28 жовтня 2019 року. Подане клопотання мотивує тим, що є достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, продовжувати займатись злочинною діяльністю. Відтак, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник – адвокат Наклович І.М. в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечили, просили зменшити розмір застави, оскільки такий є надмірним тягарем для обвинуваченого.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши надане прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, встановив, що обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді від 22 березня 2019 року під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави для забезпечення виконання обов`язків підозрюваному у розмірі 749 190 гривень. Ухвалою колегії суддів від 29 серпня 2019 року строк тримання під вартою продовжено до 27 жовтня 2019 року включно.
Відповідно до ч.2,3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Таким чином, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження (яке включає в себе підготовче судове засідання) не було завершене до спливу 2-ох місячного строку.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу вже було вирішено питання щодо обґрунтованості підозри обвинуваченого, з яким колегія суддів погоджується у повному обсязі.
Положеннями ст.199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 Кримінального кодексу України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, предметом якого були особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини, вчиненому повторно, організованою групою.
Колегія суддів погоджується з позицією сторони обвинувачення, що ризики які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати і на момент розгляду клопотання. Зокрема, ОСОБА_3 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, продовжувати займатись злочинною діяльністю.
Судом береться до уваги надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , зумовлений тяжкими наслідками для суспільства в цілому. Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до особливо тяжких злочинів. Згідно з санкцією статті, у разі визнання його винуватим, він може бути позбавлений волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Наведені обставини разом із суворістю можливого покарання можуть також схилити обвинуваченого до втечі. Про існування цього ризику свідчать також дані про особу обвинуваченого, який до взяття під варту не працював.
Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Колегія суддів бере до уваги, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи те, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу з об`єктивних причин не забезпечить законослухняну поведінку обвинуваченого, колегія суддів дійшла висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 грудня 2019 року.
Разом з тим, альтернативний запобіжний захід у виді застави, який визначений ухвалою слідчого судді від від 22 березня 2019 року продовжує діяти.
При цьому, колегія суддів погоджується з позицією сторонни захисту щодо необхідності зменшення розміру застави обвинуваченому з огляду на те, що застава повинна бути адекватною для особи та не бути стримуючим фактом, який навмисно створює умови для подальшого утримання особи під вартою.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що розмір застави, слід визначити ОСОБА_3 у розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 192 100,00 гривень (сто дев`яносто дві тисячі сто гривень).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.194, 199, 331, 369, 371-372 КПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
Клопотання прокурора – задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» на строк 60 днів, тобто до 13 грудня 2019 року включно.
Змінити розмір застосованого альтернативного запобіжного заходу у виді застави та встановити такий у розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 192 100,00 гривень (сто дев`яносто дві тисячі сто гривень).
Роз`яснити ОСОБА_3 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент. Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення. Обвинувачений, який перебуває під вартою, має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку у строк – сім днів з моменту отримання її копії.
Повний текст ухвали проголошено 18 жовтня 2019 року.
Головуючий суддя Мисько Х.М.
Судді Стрельбицький В.В.
Фролова Л.Д.
Судове рішення № 85235600, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 15.10.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/5030/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: