Рішення № 85235335, 21.10.2019, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/355/2019

Справа № 325/1522/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря Орманджи Ф.К., представника позивача Вороніна І.О. , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши в смт.Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного підприємства «Цареводарівка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

директор ПП «Цареводарівка» Ємець С.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства «Цареводарівка» грошові кошти за договором позики № б/н від 31 травня 2019 року у розмірі 10000,00 гривень та 1921,00 грн. судового збору, з підстав, передбачених ст.ст. 274, 276, 1046, 1049 ЦК України.

В обґрунтування вимог в позові зазначено, що між позивачем ПП «Цареводарівка» та відповідачем ОСОБА_2 31 травня 2018 року було укладено договір позики № б/н на суму 10000 гривень 00 копійок, строком на 1 рік з моменту надання позикодавцем суми позики позичальнику. Відповідач ОСОБА_2 відповідно до умов договору зобов`язалася повернути всю суму позики (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики) до 30 травня 2019 року включно. Однак, до теперішнього часу ОСОБА_2 не виконано зобов`язання за договором позики, борг не погашено. Сума заборгованості за договором позики складає 10 000 гривень 00 копійок.

17 вересня 2019 року ухвалою судді відкрите спрощене позовне провадження і справа призначена до розгляду по суті на 21 жовтня 2019 року з повідомленням (викликом) учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача ПП «Цареводарівка» Воронін І.О., який діє на підставі довіреності від 18 жовтня 2019 року, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав та обставин, викладених в позові.

Відповідач в судовому засіданні визнала позов у повному обсязі, не заперечує проти викладених обставин щодо укладення договору позики, отримання грошей та їх неповернення.

Частина 4 статті 206 ЦПК України передбачає, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи пояснення сторін, визнання відповідачем позову, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідач по справі - ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Петрівка Приморського району Запорізької області. ЇЇ реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . ( копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 та картка фізичної особи - платника податків ОСОБА_2 )

31 травня 2018 року між позивачем ПП «Цареводарівка» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики, відповідно до п.1.1 якого, позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000 гривень 00 копійок, а позичальник зобов`язався повернути їх позикодавцю у встановлений договором строк. Сума позики за договором становить 10 000 гривень 00 копійок. (п.2.1. договору).

Пункт 4.1. зазначеного договору передбачає, що строк повернення позики становить до 30 травня 2019 року включно. Позичальник зобов`язаний повернути суму позики ( або неповернуту її частину в разі дострокового погашення частини позики) в строк, встановлений в п. 4.1. цього договору.

В пункті 3.1. договору позики зазначено, що позикодавець видає суму позики в грошовому вигляді через касу позикодавця.

Відповідно до видаткового касового ордеру ПП «Цареводарівка» від 31 травня 2019 року, 31 травня 2018 року ОСОБА_2 отримала безпроцентну позику згідно договору позики від 31.05. 2018 року у розмірі 10 000 гривень 00 копійок.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525-527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону або договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другої сторони (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Тобто, зазначений договір позики, укладений між сторонами, згідно з вимогами ст.1047 ЦК України, в письмовій формі.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першої статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та, якщо він прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст..625 ЦК України позовні вимоги підлягають задоволенню, згідно ст..13 ЦПК, в межах заявлених вимог.

Таким чином, наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки визнання відповідачем позовних вимог не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім і документально підтверджені (платіжним дорученням № 2027 від 22 липня 2019 року) судові витрати а саме, судовий збір в розмірі 1921 гривню 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства «Цареводарівка» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики повністю задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , місце проживання: за реєстрацією - АДРЕСА_1 та фактичне - АДРЕСА_2 ) на користь приватного підприємства «Цареводарівка» (код ЄДРПОУ 31022815, місцезнаходження: вулиця Шкільна, 22, смт.Мирне, Мелітопольський район, Запорізька область) суму заборгованості за договором позики в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , місце проживання: за реєстрацією - АДРЕСА_1 та фактичне - АДРЕСА_2 ) на користь приватного підприємства «Цареводарівка» (код ЄДРПОУ 31022815, місцезнаходження: вулиця Шкільна, 22, смт.Мирне, Мелітопольський район, Запорізька область) судові витрати в розмірі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2019 року.

Суддя О.П. Пантилус