Ухвала суду № 85234942, 23.10.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.10.2019

Справа № 320/1147/19

Провадження 1-кс/937/5894/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - слідчого судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Прозорової Т.О.,

розглянувши клопотання слідчого другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Тибій В.В. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019080000000011 від 14.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.375 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

слідчого - Тибій В.В.,

адвоката: Тульчевської Н. В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду надійшло слідчого другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Тибій В.В., погоджене з заступником Генерального прокурора Трепак В., про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019080000000011 від 14.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.375 КК України до чотирьох місяців.

Клопотання обґрунтовано тим, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14 січня 2019 року за №62019080000000011, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що Указом Президента України від 22 вересня 2005 року № 1308/2005 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Енергодарського міського суду Запорозької області в межах п`ятирічного строку. 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 склав присягу судді, присягнувши чесно і сумлінно виконувати обов`язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об`єктивним і справедливим.

Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року ОСОБА_1 переведений на роботу на посаду судді Заводського районного суду міста Запоріжжя.

Наказом голови Заводського районного суду міста Запоріжжя № 3ос від 05 червня 2019 року ОСОБА_1 відраховано зі складу Заводського районного суду міста Запоріжжя 07 червня 2019 року як такого, що звільнений з посади судді на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 30 травня 2019 року № 1447/015-19.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді судді Заводського районного суду міста Запоріжжя, відповідно до вимог ч. 2 ст. 18 КК України є спеціальним суб`єктом злочину, передбаченого ст. 375 КК України (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови).

Досудовим розслідування встановлено, що 05 березня 2008 року ОСОБА_2 видано розписку про отримання від ОСОБА_3 150000 гривень, що еквівалентно 30000 доларів США, а 25 квітня 2008 року розписку про одержання 32000 доларів США за продаж квартири АДРЕСА_1 .

При цьому, у подальшому договір про купівлю-продаж між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено не було.

У травні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ з позовною про стягнення з ОСОБА_2 завдатку.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 19 вересня 2011 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 : квартиру АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_3, квартиру АДРЕСА_4 .

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 19 червня 2012 року задоволено позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та стягнуто з останнього на користь позивача 991070 гривень в якості завдатку. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення завдатку у сумі позивача 991070 гривень змінено, стягнено з ОСОБА_2 на користь позивача аванс у розмірі 150000 гривень.

Рішенням суду апеляційної інстанції констатовано, що 05 березня 2008 року ОСОБА_2 позивачеві видано розписку про отримання від ОСОБА_3 150000 гривень, що еквівалентно 30000 доларів США, а 25 квітня 2008 року розписку про одержання 32000 доларів США за продаж квартири. При цьому, судом встановлено, що 150000 гривень є авансом та підлягає поверненню ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , а грошові кошти у сумі 32000 доларів США не являються ані авансом, ані завдатком.

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Заводського районного суду міста Запоріжжя із позовною заявою, у тому числі про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 , у зв`язку із безпідставно одержанням ним грошей і процентів за використання цими грошима.

Рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року у цивільній справі № 332/1975/15-ц (суддя - ОСОБА_32) позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнено з відповідача на користь ОСОБА_3 суму заборгованості 53169,75 доларів США, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Задоволено зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання договору поруки від 25.04.2008, вказаний договір визнано припиненим.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 02 листопада 2015 року (залишеним без змін судом касаційної інстанції) частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року скасовано в частині правових підстав відмови в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ; виключено з мотивувальної частини рішення висновки про поновлення строку позовної давності до ОСОБА_2 оскільки вони не пропущені позивачем); в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою відмовлено; відмовлено ОСОБА_3 в стягненні з ОСОБА_4 в солідарному порядку безпідставно набутих коштів з підстав недійсності договору поруки.

На підставі виданого Заводським районним судом 12 листопада 2015 року виконавчого листа Красногвардiйским вiддiлом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управління юстицiї розпочате виконавче провадження із стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 53169,75 доларів США, що на день винесення рішення за курсом НБУ склало 1126989,69 гривень (з урахуванням судових витрат у сумі 3654 гривні).

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_2 з метою ухилення від сплати грошових коштів ОСОБА_3 та з метою зняття арешту, накладеного на його майно, вирішив звернутися до суду із заявою про перегляд рішення у цивільній справі у зв`язку із нібито нововиявленими обставинами.

З цією метою, ОСОБА_2 23, 28, 29 грудня 2016 року та 04 січня 2017 року подав до Заводського районного суду міста Запоріжжя заяви про перегляд рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, які були розподілені суддям ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_1 та ОСОБА_31 відповідно. Вказані заяви ухвалами суду залишалися без руху через ненадання заявником документа про сплату судового збору. Після усунення недоліків однієї із позовних заяв провадження у ній за нововиявленими обставинами відкрито ухвалою судді ОСОБА_1 від 3 лютого 2017 року.

Ухвалою судді ОСОБА_1 від 3 лютого 2017 року справу було призначено до розгляду на 13 лютого 2017 року, про що сторонам у справі направлено відповідні повідомлення. Повідомлення, адресоване ОСОБА_3 , 8 лютого 2017 року отримане іншою особою на прізвище ОСОБА_8 .

13 лютого 2017 року ОСОБА_2 було подано до суду заяву про зупинення виконавчого провадження, на підставі якої цього самого дня суддею ОСОБА_1 постановлено ухвалу про відстрочення виконання рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року до набрання законної сили рішенням суду за результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Наступне судове засідання призначено на 14 березня 2017 року. Відповідне повідомлення від 16 лютого 2017 року, адресоване ОСОБА_3 , 22 лютого 2017 року отримане іншою особою на прізвище ОСОБА_10

13 березня 2017 року до Заводського районного суду міста Запоріжжя від ОСОБА_2 надійшла заява (уточнена) про перегляд рішення у справі у зв`язку із нововиявленими обставинами, у якій вказано, що підставою перегляду рішення є те, що договори, укладені у формі розписок від 5 березня та 25 квітня 2008 року були підписані іншою особою, а позовна заява та заяви про збільшення і уточнення позовних вимог, подані від імені позивача ОСОБА_3 , останньою не підписувались. У заяві висловлено прохання про перегляд рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року за нововиявленими обставинами.

30 березня 2017 року суддею ОСОБА_1 постановлено ухвалу про призначення у справі № 332/1975/15-ц судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено експертам Кропивницького відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення винесено питання: ким, ОСОБА_3 або іншою особою, виконані підписи навпроти прізвища ОСОБА_3 в наданих для дослідження документах - в позовній заяві від 30 квітня 2015 року та заяві про збільшення і уточнення позовних вимог від 25 травня 2015 року.

25 квітня 2017 року до Заводського районного суду міста Запоріжжя із Кропивницького відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, у якому, зокрема, вказано про необхідність надання вільних зразків підписів ОСОБА_3 в оригіналах документів, що не відносяться до цієї справи (12-15 документів), виконаних у 2013-2015 роках, та експериментальні зразки підписів та почерку ОСОБА_3

11 травня 2017 року до Кропивницького відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за підписом судді ОСОБА_1 направлено лист, у якому вказано, що надати вільні та експериментальні зразки підписів ОСОБА_3 не є можливим, оскільки ОСОБА_3 за викликом суду жодного разу не з`явилась, зазначено про проведення експертизи на підставі наявних в матеріалах справи документів.

30 червня 2017 року до Заводського районного суду міста Запоріжжя із Кропивницького відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи № 332/1975/15-ц з висновком експерта.

Згідно із вказаним висновком експерта № 17-619 від 21 червня 2017 року підпис від імені ОСОБА_3 у заяві про збільшення та уточнення позовних вимог від 25 травня 2015 року виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

03 липня 2017 року суддею ОСОБА_1 відновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18 липня 2017 року. У матеріалах справи наявні сформовані повістки сторонам у справі про виклик до суду, в тому числі на ім`я ОСОБА_3 , проте відсутні відомості про отримання повістки адресатом або про її вручення.

18 липня 2017 року представником заявника подано до суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами, а самим заявником подано заяву про долучення документів до матеріалів справи, а саме копії витягу з Єдиного реєстру заборон на рухоме майно на 2 аркушах та копію витягу з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно на 8 аркушах (не містить відмітки суду про отримання заяви та доданих до неї документів через канцелярію).

Крім того, ОСОБА_2 з метою зняття арешту, накладеного на його майно, 18 липня 2017 року подав до Заводського районного суду міста Запоріжжя заяву про поворот виконання судового рішення, в якій в порядку повороту судового рішення просив стягнути з ОСОБА_3 666195 гривень, які були отримані позивачем від продажу майна заявника та звільнити з під арешту нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_3 , виключивши записи про арешти майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі накладеного на підставі ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 19 вересня 2011 року. До заяви в якості додатків долучено копії витягу з Єдиного реєстру заборон на рухоме майно на 2 аркушах та копію витягу з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно на 8 аркушах.

Однак, вказана заява ОСОБА_2 про поворот виконання судового рішення згідно даних системи автоматизованого розподілу 18.07.2017 була передана до судді ОСОБА_32, а отже суддя ОСОБА_1 вказану заяву 18 липня 2017 року не отримував.

Враховуючи викладене, а також те, що сторони у судове засідання 18 липня 2017 року не з`явилися, суддя ОСОБА_1 не знав та не міг знати про наявність заяви ОСОБА_2 про поворот виконання судового рішення від 18 липня 2017 року.

Таким чином, станом на 18 липня 2017 року в матеріалах цивільної справи № 332/1975/15-ц були відсутні будь-які дані, відповідно до яких можливо було встановити підстави накладеного на майно ОСОБА_2 арешту, зокрема постанови про арешт майна боржника, у матеріалах справи відсутні.

Згідно вимог ст. 6 ЦПК України (тут і далі посилання на Цивільний процесуальний кодекс України, який діяв на момент розгляду цивільної справи) розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. Статтею 74 ЦПК України встановлено, що судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання. Відповідно до ч.1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Таким чином, на суд покладено обов`язок встановити, чи були сторони, зокрема позивач, відповідач належним чином повідомлені про судове засідання, чи надходили від них клопотання, також встановити причини неявки сторін.

Згідно зі ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є у тому числі істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справию. Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» вказано, що передбачений главою 4 розділу V ЦПК України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення. У цій постанові вказано, що задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК України порушує принцип правової визначеності та право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, факт підписання позовної заяви від 30.04.2015 року та заяви про збільшення і уточнення позовних вимог від 25.05.2015 року, подані від імені позивача ОСОБА_11 , іншою особою, не може бути підставою для перегляду рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами, оскільки вони не є нововиявленими у розумінні ст. 361 ЦПК України, не входять до предмета доказування у справі та не могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України у зв`язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ. У зв`язку із цим такому перегляду підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими рішення було змінено або ухвалено нове рішення.

Таким чином, рішення апеляційного суду Запорізької області, яким змінено рішення суду першої інстанції та яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами саме і тільки апеляційним судом Запорізької області, а не Заводським районним судом міста Запоріжжя.

Згідно із положеннями ст. 213 ЦПК України суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України, статті 1 ЦПК України та з урахуванням положення частини четвертої статті 10 ЦПК України вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК України, і обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК України).

Крім того, у цій частині рішення має міститися обґрунтування щодо кожного доводу сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції.

Щодо резолютивної частини міститься вказівка, що вона повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК України.

Таким чином, відсутність у матеріалах справи заяв про поворот виконання судового рішення, зняття арешту з майна, будь-яких даних щодо факту накладення арешту на майно, виключає можливість прийняття судом рішення про поворот виконання судового рішення та зняття арешту з майна.

Слідчий вважає, що ОСОБА_1 , маючи вищу юридичну освіту, досвід роботи суддею понад 10 років та високий рівень кваліфікації, будучи обізнаний із вищевказаними нормами цивільного процесуального закону та матеріалами цивільної справи №332/1975/15ц, всупереч зазначеним вище вимогам закону, достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_3 як сторона у справі належним чином не була повідомлена про судові засідання у цивільній справі, у тому числі про засідання від 18 липня 2017 року; усвідомлюючи, що факт підписання позовної заяви від 30.04.2015 року та заяви про збільшення і уточнення позовних вимог від 25.05.2015 року, подані від імені позивача ОСОБА_11 , іншою особою, не може бути підставою для перегляду рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами; достовірно знаючи, що рішення апеляційного суду Запорізької області від 02 листопада 2015 року, яким змінено рішення суду першої інстанції та яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами саме і тільки апеляційним судом Запорізької області, та не може бути переглянуто Заводським районним судом міста Запоріжжя; достеменно розуміючи що, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо заявлення ОСОБА_2 або його представником заяви про поворот виконання судового рішення, зняття накладеного арешту та майно останнього, провів 18 липня 2017 року судове засідання без участі сторін, закінчив з`ясування обставин справи та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення рішення.

18 липня 2017 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді судді Заводського районного суду міста Запоріжжя, знаходячись у приміщенні Заводського районного суду міста Запоріжжя, розташованого за адресою місто Запоріжжя, вулиця Лізи Чайкіної, 65, діючи умисно, в корисливих інтересах ОСОБА_2 , з метою уникнення останнім матеріальних втрат на погашення боргу на користь ОСОБА_3 , чітко усвідомлюючи наслідки вчинюваних ним дій та бажаючи їх настання, грубо порушуючи вимоги цивільного процесуального законодавства, постановив завідомо неправосудне рішення, яким задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року, вказане рішення скасовано, а також яким:

- в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення з останнього 53 169,75 доларів США, що на день винесення рішення за курсом НБУ відповідає 1 126 989,69 грн. з яких 32 ООО доларів США безпідставно отриманих коштів та 21 169, 75 доларів США процентів - відмовлено;

- зобов`язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 всі стягнуті з нього грошові кошти під час виконання судового рішення у зведеному виконавчому провадженні № 51880976, в тому числі й грошові кошти, отримані внаслідок реалізації його майна з електронних торгів, а саме: квартири АДРЕСА_1 , в сумі 666 195 грн.;

- звільнено з-пiд арешту все майно ОСОБА_2 , а саме:

- квартиру АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 на правах приватної власності, виключивши запис про арешт майна з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 10218806 від 30.06.2015 року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП 47925576, виданий 23.06.2015, Красногвардiйским відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, державний виконавець ОСОБА_27;

- квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 на правах приватної власності виключивши запис про арешт майна з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1077481 вiд 28.09.2011року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер ВП 28941065, виданий 27.09.2011, Красногвардійським відділом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управлiння юстиції, старший державний виконавець ОСОБА_28;

- виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1077504 вiд 28.09.201l року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер ВП 28941065, виданий 27.09.2011, Красногвардійським відділом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управлiння юстиції, старший державний виконавець ОСОБА_28;

- виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1077502 вiд 27.09.201l року, накладений на підставі ухвали Красногвардiйського районного суду м. Днiпропетровська серiя та номер 2-2317/2011, видана 19 .09.2011;

- виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1077479 вiд 27.09.2011 року, накладений на підставі ухвали Красногвардiйського районного суду м. Днiпропетровська серiя та номер 2-2317/2011, видана 19.09.2011;

- виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 12063642 (спеціальний розділ) вiд 16.11.2015року, накладений на пiдставi постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер 49362728, виданий 16.11.2015, Красногвардiйским вiддiлом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управління юстицiї, державний виконавець ОСОБА_27;

- виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 10218072 (спеціальний розділ) вiд 30.06.2015року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер ВП 47925576, виданий 23.06.2015, Красногвардiйским вiддiлом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управління юстицiї, державний виконавець ОСОБА_27: опис предмета обтяження: прим . АДРЕСА_7 ,

- звільнено з-під арешту рухоме майно автомобіль марки ВМW- Х5 2007 року випуску чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 на правах приватної власності, виключивши запис про арешт рухомого майна з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна за № 15655094 вiд 11.01.2016 року, підставою якого стала постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 49362728, 16.11.2015, старшим державним виконавцем Красногвардiйського вiддiлу державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управлiння юстиції ОСОБА_27.

Слідчий вважає, що внаслідок постановлення суддею ОСОБА_1 цього завідомо неправосудного рішення арешт з квартири АДРЕСА_3 квартири АДРЕСА_2 було знято, 17 серпня 2017 року боржником ОСОБА_2 вказані квартири продано ОСОБА_18 за 430885 гривень та 254741 гривню відповідно.

Таким чином, постановлення суддею ОСОБА_1 неправосудного рішення позбавило можливості ОСОБА_3 виконати судове рішення та стягнути з боржника ОСОБА_2 грошову заборгованість, чим спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди у сумі 685626 гривень.

Діяння ОСОБА_1 кваліфікується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

24.07.2019 у визначеному ст. 278 КПК України порядку здійснено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Будучи допитаним підозрюваний ОСОБА_1 свою вину в інкрімінованому їм кримнальному правопррушенні не визнали.

02.08.2019 ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області стосовно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

23.09.2019 постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців.

27.09.2019 ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області продовжено строк дії запобіжного заходу до 23.10.2019.

Слідчий вважає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними у провадженні доказами:

- заявою про вчинення злочину ОСОБА_19 ;

- рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 08.02.2019, рішення Вищої ради правосуддя від 07.05.2019, відповідно до яких встановлено факти грубих порушень вимог цивільного процесуального закону суддею ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_2 ;

- ухвалою апеляційного суду Запорізької області, якою скасовано рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 18.07.2017 та констатовані порушення вимог цивільного процесуального закону суддею ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_2 ;

- матеріалами цивільної справи № 332/1975/15-ц, в яких зафіксовані обставини розгляду ОСОБА_1 цивільної справи, постановлення судового рішення;

- протоколами допитів потерпілої ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26

- договорами купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, квартири АДРЕСА_2 ;

- висновками судово оціночно-будівельної експертизи;

- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років позбавленням волі,який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії особливо тяжких злочинів.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Тобто строк досудового розслідування цього кримінального провадження закінчується 24.10.2019, проте завершити слідство у справі у вказаний строк не видається можливим, оскільки всі необхідні та можливі слідчі (розшукові) дії на теперішній час не проведено.

Станом на сьогоднішній день у зазначеному кримінальному провадженні необхідно виконати такі дії:

1) Заступнику Генерального прокурора повідомити ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри;

2) з урахуванням одержаних у кримінальному провадженні доказів провести допит ОСОБА_1 як підозрюваного в рамках остаточно повідомленої підозри;

3) встановити та допитати всіх можливих свідків вчиненого кримінального правопорушення;

4) при наявності підстав провести одночасні допиті між підозрюваним та свідками;

5) повідомити підозрюваного його захисника та потерпілого про завершення досудового розслідування;

6) скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;

7) виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких може виникнути в ході досудового розслідування, з урахуванням одержання нових доказів.

Обставинами, що перешкоджають здійсненню вищезазначених процесуальних дій у межах трьох строку є особлива складність кримінального провадження та необхідність проведення великого обсягу слідчих дій. Строки проведення вказаних процесуальних дій залежить від посадових осіб інших органів, що виключає можливість стороні обвинувачення забезпечити завершення таких процесуальних дій у трьох місячний строк. Слідчий вважає, що на підставі викладеного, беручи до уваги, що для виконання наведених заходів та слідчих (розшукових) дій необхідний строк не менше чотирьох місяців.

Слідчий у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та продовжити строк досудового розслідування на строк до 24.11.2019 року.

Адвокат та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували.

Дослідивши клопотання про продовження строку досудового розслідування, додатки до цього клопотання, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити це клопотання виходячи із наступного.

Клопотання слідчого подано з додержанням вимог статті 295-1 КК України.

Так, другим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР у м. Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019080000000011 від 14.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.375 КК України.

На обґрунтування обставин, які перешкоджають закінчити розслідування кримінального провадження в терміни, передбачені п.3 абзацу 2 ч.1 ст. 219 КПК України, слідчим зазначено, що на даний час виникла необхідність в проведенні слідчих дій, а саме: Заступнику Генерального прокурора повідомити ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри; з урахуванням одержаних у кримінальному провадженні доказів провести допит ОСОБА_1 як підозрюваного в рамках остаточно повідомленої підозри; встановити та допитати всіх можливих свідків вчиненого кримінального правопорушення; при наявності підстав провести одночасні допиті між підозрюваним та свідками; повідомити підозрюваного його захисника та потерпілого про завершення досудового розслідування; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких може виникнути в ході досудового розслідування, з урахуванням одержання нових доказів. Продовження строків досудового розслідування сприятиме проведенню та завершенню комплексу слідчих та інших процесуальних дій, направлених на отримання відомостей про обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Так, зазначені відомості мають суттєве значення для встановлення події кримінального правопорушення, а також винуватості конкретних осіб у вчиненні кримінального правопорушення.

Тобто, на даний час існують об`єктивні причини через які досудове розслідування не може бути завершене в терміни, передбачені п.3 абзацу 2 ч.1 ст. 219 КПК України, проведення вказаних слідчих та процесуальних дій необхідно для всебічного, повного та об`єктивного розслідування у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункт 3 абзацу 2 частини 1 статті 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відповідно до пункт 2 абзацу 3 частини 1 статті 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено: протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно ч. 2 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно з ч.1,4 ст. 294 КПК України, якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 цього Кодексу. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.

Частиною 1 статті 295-1 КПК України визначений порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею, зокрема, у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

Враховуючи, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019080000000011 від 14.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.375 КК України, спливає 24.10.2019 року, але для всебічного, повного та об`єктивного розслідування у кримінальному провадженні органу досудового розслідування необхідно виконати вказаний вище обсяг процесуальних та слідчих дій, які неможливо здійснити до закінчення строку досудового розслідування, встановленого п.3 абзацу 2 ч.1 ст. 219 КПК України, клопотання є достатньо обґрунтованим та доведеним.

Отже, з урахуванням ст. 294, ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає, що строк досудового розслідування слід продовжити до чотирьох місяців, слідчим доведено, що було вчинено кримінальне правопорушення, і що вказані дії мають значення для встановлення істини та обставин вчинення кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 219, 294, 295, 295-1 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого другого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі Тибій В.В. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019080000000011 від 14.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.375КК України - задовольнити.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019080000000011 від 14.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.375КК України, до чотирьох місяців, тобто до 24.11.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде складено 28.10.2019 року о 10-00 годині.

Слідчий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко