Рішення № 85234687, 23.10.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2-а/317/39/2019

Справа № 317/2379/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Мінгазова Р.В., при секретарі Герман Н.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Коптєвої Мирослави Володимирівни, третя особа Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання неправомірною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції Коптєва Мирослава Володимировича, третя особа Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання неправомірною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що інспектор патрульної поліції 1 роти 1-го батальйону лейтенант поліції Коптєва М.В. 07.07.2019 р. винесла постанову серії ЕАВ № 1302587, про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що він керуючи автомобілем BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , по вул.. Перемоги, навпроти будинку 72б в м. Запоріжжя, не подав сигнал показником повороту відповідний напрямок та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії,чим порушив п. 2.1 ПДР.

В свою чергу позивач зазначає, що він дійсно 07.07.2019 р. о 4-тій годині ранку рухався на автомобілі BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , по Набережній магістралі в м. Запоріжжя та був зупинений працівниками поліції. При цьому зазначив, що працівники поліції не могли пояснити причину зупинки та врешті решт зазначили, що останній не подав сигнал повороту. В свою чергу позивач на місці зупинки заперечував проти порушення ним ПДР України, та просив провести розгляд справи і дослідити докази які підтверджують його провину. Однак його вимогу було проігноровано працівниками поліції та останні почали вимагати у нього посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, для складання протоколу про порушення ПДР України, на що позивач повідомив, що він відмовляється надавати посвідчення водія, оскільки розгляд справи проведено не було.

Позивач посилаючись на ст.ст. 245, 268, 283 КУпАП та «Інструкцію про оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом МВС України за № 1395 від 07.11.2015 р. зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови він був позбавлений права заявляти клопотання, і користуватись юридичною допомогою, оскільки справа фактично не розглядалась, жодні докази не досліджувались, свідки не залучались.

29 липня 2019 року по вказаній справі було відкрито провадження та встановлено відповідачу строк - 5 днів для з дня вручення зазначеної ухвали, для надання відзову на позов. Та роз`яснено, що у разі ненадання відзову у встановлений строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. А неподання відзову на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Копію зазначеної ухвали про відкриття провадження у справі отримано Управлінням патрульної поліції у Запорізькій області 05.08.2019 р.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, інспектор патрульної поліції 1 роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції Коптєвої М.В., у судове засідання не з`явилась, жодних заяв до суду не надав.

Третя особа Управління патрульної поліції в Запорізькій області до суду не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином, жодних заяв не надала.

З урахуванням вимог ч. 9 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.07.2019 року інспектором патрульної поліції 1 роти 1-го батальйону лейтенантом поліції Коптєвою М.В. винесено постанову серія ЕАВ №1302587 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

За змістом вказаної постанови, поліцейський встановив, що водій ОСОБА_1 07.07.2019 р. о 04 год. ранку керуючи автомобілем BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , по вул.. Перемоги, навпроти будинку 72 б в м. Запоріжжя, не подав сигнал показником повороту відповідний напрямок та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії,чим порушив п. 2.1 ПДР.

ОСОБА_1 від підпису постанови відмовився.

Відповідно до пп. а п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З доданого до позовної заяви диску з відеозаписом подій, що мали місце 07.07.2019 р. під час складання постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП вбачається, що позивач мав посвідчення на право керування транспортним засобом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.

Доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, матеріали справи не містять, хоча відповідач, усвідомлюючи зміст та характер інкримінованого, мав об`єктивну можливість здійснити фото-, відеофіксацію адміністративного правопорушення, запросити свідків очевидців самої події, чи тих, які б підтвердили або спростували доводи водія ОСОБА_1 .

У даному випадку відповідачем у встановленому порядку не доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем п. 2.1 Правил дорожнього руху, хоча за приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

З наведених підстав суд вважає за необхідне відповідно до ст. 286 КАС України скасувати постанову від 07.07.2019 р. про накладення на позивача адміністративного стягнення, справу про адміністративне правопорушення закрити в зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, позов підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, а саме, витрати на правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн., що були фактично сплачені ним за правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 73-79, 139, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до інспектора 1 роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції Коптєвої Мирослави Володимирівни (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96), третя особа Управління патрульної поліції в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 96, ЄДРПОУ 40108646) про визнання неправомірною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1302587 від 07.07.2019 р. складену інспектора патрульної поліції 1 роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області лейтенантом поліції Коптєвою Мирославою Володимирівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн., справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління патрульної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати за професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Р.В. Мінгазов