Рішення № 85234392, 22.10.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14763/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(в порядку спрощеного позовного провадження)

22 жовтня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого - судді Данко В.Й.,

з участю секретаря судових засідань Павлюх Л.М.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2016 року. Від даного шлюбу народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спору щодо місця проживання дитини не виникало, а тому малолітня дитина продовжує проживати із позивачкою. Позивачка вказує на те, що з часу розірвання шлюбу, тобто з 2016 року відповідач ОСОБА_3 ухиляється від свого обов`язку по утриманню та вихованню власної дитини. У зв`язку з цим, просить суд задовольнити даний позов, та винести рішення, яким стягувати з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000грн. щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України суд прийшов до висновку про проведення розгляду даної справи за участю сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та посилаючись на вищевикладені обставини просила суд задовольнити даний позов.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. Однак, у визначений судом строк надав суду відзив, згідно якого просив відмовити в задоволені даного позову. Так, відповідач вказує на те, що з 04.07.2018 року ОСОБА_3 перебуває у шлюбі, за час якого у відповідача народилася малолітня дитини. Окрім того, відповідач вказує на те, що ОСОБА_2 працює, і як йому відомо має високий заробіток. Також позивач вказує на те, що згідно Довідки ПТП «Дружба» з місця його роботи, ОСОБА_3 в лютому місяці 2019 року отримав чистий заробіток за відрахуванням податків і виконавчого збору за виконавчим провадженням у сумі 429,51грн., що свідчить про те, що дохід дитини набагато перевищує його дохід, а тому він має бути звільнений від обов`язку утримувати дитину. У зв`язку з цим заперечив проти стягнення з нього аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд доходить наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2016 року, що підтверджується копією наявної в матеріалах справи копією вказаного рішення.

Від даного шлюбу народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 від 18.07.2017 року ПОВТОРНО).

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У наданому суду відзиві, ОСОБА_3 вказує на те, що згідно Довідки ПТП «Дружба» з місця його роботи, відповідач в лютому місяці 2019 року отримав чистий заробіток за відрахуванням податків і виконавчого збору за виконавчим провадженням у сумі 429,51грн., що свідчить про те, що дохід дитини набагато перевищує його дохід, а тому він має бути звільнений від обов`язку утримувати дитину.

Із наданих відповідачем доказів до відзиву, вбачається, що в провадженні Вознесенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області перебуває виконавче провадження №56306623 з виконання виконавчого листа № 473/148/17 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заборгованість в розмірі 118847грн.

Також, судом встановлено, що на утриманні ОСОБА_3 перебуває малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно вимог ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно вимог ч.1 ст.188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.

Однак, суд констатує, що відповідачем ОСОБА_3 не надано суду жодного доказу в підтвердження викладеної ним обставини, про те, що неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року має більший дохід від батька ОСОБА_3 , що згідно сімейного законодавства є допустимою підставою для звільнення відповідача від обов`язку утримати дитини.

Оскільки зазначені відповідачем підстави для звільнення його від обов`язку утримувати малолітнього сина не знайшли свого належного підтвердження, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 зобов`язаний утримувати малолітнього сина ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина. (ч. 3 ст. 181 СК України).

У відповідності до ч.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожиткові мінімуми для piзних категорій населення на 2019 рік в Україні втановлюються Законом "Пpo Державний бюджeт на 2019 рік".

Так, прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років станом в період з 01.07.2019 року по 30.11.2019 року становить 2118 грн.

У відповідності до ч.2 ст.182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.191 ч.1 аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи наведене та, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даного позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім`я розпалася остаточно, збереження шлюбу може суперечити інтересам позивача, а отже, укладений між сторонами по справі шлюб підлягає розірванню, з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання малолітніх дітей.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн., встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ з урахуванням ставок судового збору станом на 01.01.2019 року.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача в користь позивачки аліментів за один місяць з моменту звернення з позовом до суду підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 184, 185, 191, 192 СК України, ст.ст. ст.ст. 4, 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 258 259, 264, 265, 279, 354, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів- задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), мешканки АДРЕСА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000/дві тисячі/грн. щомісячно, починаючи з 20 грудня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), мешканця АДРЕСА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 768/сімсот шістдесят вісім/грн. 40коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання такої в установлений строк.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.Й. Данко