Рішення № 85224045, 28.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2019 року № 640/12779/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - позивач та/або ГУ ПФУ у Київській області) з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач та/або ГТУЮ у м. Києві) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 (далі - третя особа та/або ОСОБА_1 ) та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про накладення штрафу від 26.06.2019 року у виконавчому провадженні №56270342 у розмірі 10200, 00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплачується пенсія третій особі в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деякими іншим категоріям громадян», а саме: за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 рік, сума 4462, 38 грн. виплачена у квітні разом з пенсією ОСОБА_1 ; за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 рік, сума 35699,04 грн. виплачується з 01.01.2019 року по 31.12.2019 рік - щомісяця окремою сумою у розмірі 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, а з 01.01.2012 року буде виплачуватися окремою сумою у розмірі 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії.

Відповідачем та третьою особою відношення до позову не висловлено.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 05.12.2017 року у справі №360/2063/17 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання перерахувати пенсію задовольнити.

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268», протиправними.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» та довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області №П-2482 від 10 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, та провести виплату пенсії з урахуванням вже виплачених коштів.

З матеріалів справи слідує, що Бородянським районним судом Київської області на виконання вищевказаної постанови видано виконавчий лист від 05.03.2018 року №360/2063/17.

26.06.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кедою Михайлом Валентиновичем при примусовому виконання виконавчого листа №360/2063/17 виданого Бородянським районним судом Київської області винесено постанову про накладення штрафу від 26.06.2019 року ВП №56270342, якою на позивача накладено штраф у розмірі 10200, 00 грн. (далі - оскаржувана та/або спірна постанова).

Вирішуючи спір по суті суд керується чинним законодавством, що діло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII).

Згідно статті 5 Закону№1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частинами 5 та 6 статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

При цьому, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Частиною 1 статті 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII).

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти до висновку, що Законом №1404-VIII встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що вже перераховану суму пенсії не було виплачено стягувачу у зв`язку з відсутністю державного асигнування.

Такі підстави не виконання судового рішення, на переконання суду, є поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить стягувачу, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 30.06.2015 року та 03.11.2015 року, 02.02.2016 року (справи №№ 21-1044а15, 21-5099а15, 825/3715/14 відповідно), Верховним Судом, у постановах від 24.01.2018 року (справа № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18)), від 13.06.2018 року (справа № 757/29541/14-а (К/9901/12146/18)) та в ухвалі від 16.07.2018 року (справа №811/1469/18 (Пз/9901/45/18)).

За таких обставин неможливо стверджувати про не виконання позивачем судового рішення, в частині фактичної виплати перерахованої пенсії, без поважних причин, що б було правовою підставою для застосування штрафу, який передбачено статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з цим, відповідно до статей 113, 117 Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України є обов`язковими до виконання. Так, Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою врегульовано порядок проведення виплати перерахованих сум пенсії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" починаючи з 01.06.2016 року та в подальшому.

Аналогічного висновку щодо порядку виплати перерахованих сум пенсії з урахуванням Постанови КМУ від 21.02.2018 року №103 дійшов Верховний Суд в ухвалі від 02.05.2018 року у справі 808/1076/18 (провадження Пз/9901/32/18, № 73763736), де встановлено, що Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

З огляду на викладене, станом на 26.06.2019 року у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з позивача штрафу.

Крім того, в рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України Конституційний Суд України зазначив, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Спірні правовідносини у справі №320/2063/17 вирішувались судом у правовому полі, що існувало у період з 01.01.2016 року (час виникнення спірних відносин) по 05.12.2017 рік (дата винесення судового рішення). Тож до зобов`язань, покладених цим рішенням, застосовуються нормативно-правові акти, що діяли у цей період.

За таких умов, на переконання суду, позивачем частково виконане рішення Бородянського районного суду Київської області від 05.12.2017 року у справі №360/2063/17.

Разом з цим, посилання на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 року у справі №360/1295/18 судом враховується при розгляді даної адміністративної справи, однак висновки покладені в останньому, як підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову у справі №640/12779/19 не можуть бути застосовані, з огляду на таке.

Так, вказаним рішенням визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №56270342 від 21.05.2018 року, винесену Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Київський окружний адміністративний суд у рішенні від 08.08.2018 року у справі №360/1295/18 вказав наступне: «Суд відхиляє доводи третьої особи, з якими погодився й відповідач, про виконання ним судового рішення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою врегульовано проведення перерахунку пенсій, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Суд зазначає, що судове рішення у справі №360/2063/17 ухвалене та набрало законної сили ще до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", а відповідно до резолютивної частини такого судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області було зобов`язане здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", №947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268" та довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області №П-2482 від 10 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2016 року, та провести виплату пенсії з урахуванням вже виплачених коштів.

Разом з тим, рішення в частині проведення виплати пенсії у точній відповідності до резолютивної частини судового рішення боржником не виконане. Відтак старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кедою М.В. передчасно закінчено виконавче провадження №56270342.

З огляду на вказане вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №56270342 від 21.05.2018, винесену Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, є обґрунтованими.».

Тобто, вказаним вище рішенням встановлювалися обставини наявності/відсутності підстав для закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з частковим виконанням постанови Бородянського районного суду Київської області від 05.12.2017 року у справі №360/2063/17, але не досліджувалося питання щодо поважності та/або відсутності поважних причин щодо його часткового виконання.

Враховуючи вищевикладене, висновки Київського окружного адміністративного суду у рішенні від 08.08.2018 року у справі №360/1295/18 не можуть бути покладені в основу рішення про відмову в задоволення адміністративного позову в рамках вирішення адміністративної справи №640/12779/19.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши матеріли адміністративної справи суд приходить до висновку, що спірна постанова не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про накладення штрафу від 26.06.2019 року у виконавчому провадженні №56270342 у розмірі 10200, 00 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, б. 40, код ЄДРПОУ 22933548) до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01001, м. Київ, провулок Музейний, б. 2-Д, код ЄДРПОУ 34691374), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про накладення штрафу від 26.06.2019 року у виконавчому провадженні №56270342.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева