Рішення № 85223479, 22.10.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 року Чернігів Справа № 620/2308/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Скиди В.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними припису і наказу в частині, їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» (далі - ПАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України від 16.11.2018 № 87/2410 в частині надання вказівки ПрАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» усунути порушення у сфері надрокористування шляхом надання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та акта про передачу розвіданого Новгород-Сіверського родовища крейди, суглинки для промислового освоєння та подання в письмовій формі підтвердження акту усунення цих порушень у строк до 17.12.2018;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 № 125 в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2001 № 2410, виданого Приватному акціонерному товариству «Новгород- Сіверський завод будівельних матеріалів»;

- зобов`язати Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2001 № 2410 Приватному акціонерному товариству «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» шляхом видання наказу відповідно до п. 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття спірного наказу стало невиконання в установлений строк вимог припису щодо усунення порушень законодавства та порушення надрокористувачем умов користування надрами. Стверджує, що позивачем вжито всіх засобів для виконання вимог припису. Позивач вважає, що наказ винесено з порушенням чинного законодавства, а тому останній підлягає скасуванню.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що оскаржуваним наказом, в зв`язку з виявленими порушеннями під час перевірки позивача, останньому надано строк для усунення виявлених порушень. Однак, у встановлений строк, товариством вимоги припису не виконано, що є підставою для зупинення дії спеціального дозволу, відповідно до вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав позицію, викладену в позовній заяві.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розгляд справи провести без їх участі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ПАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку 21.11.2000, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчинено запис за № 1 052 120 0000 000070. Основним видом діяльності за КВЕД позивача є: 23.52 Виробництво вапна та гіпсових сумішей (а.с.73).

На підставі спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2001 №2410, виданого Держгеонадра, ПАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» набуло право видобування сировини, придатної для виробництва портландцементу, вапна будівельного та крейди меленої на території Новгород-Сіверського родовища, строком до 26.03.2036 (а.с.12).

Держгеонадра в особі Північного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю у період з 13.11.2018 по 26.11.2018 проведено планову перевірку дотримання ПАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, за результатами якої складено акт від 16.11.2018 № 87/2410 (а.с.13-22).

В ході перевірки встановлені наступні порушення:

- не надано План розвитку гірничих робіт на 2018 рік, погоджений в установленому порядку, чим порушено вимоги статті 51 Кодексу України про надра, статті 19 Гірничого закону України;

- не надані документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами (термін дії договору оренди закінчився 21.05.2017), чим порушено вимоги статті 125, 126 Земельного кодексу України, статті 18 Кодексу України про надра;

- не наданий акт про передачу розвіданого Новгород-Сіверського родовища крейди, суглинків для промислового освоєння, чим порушено вимоги статті 40 Кодексу України про надра, постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння № 114 від 14.02.1995, НПАОН 00.0-1.01-85;

- не виконується Угода про умови користування надрами від 07.02.2012 № 2410 в частині: стаття 7 пункт 7.1 (надрокористувачем не подана до Держгеонадр щорічна інформацію щодо стану виконання Програми робіт формою згідно з законодавством), чим порушено вимоги статті 24 Кодексу України про надра та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» №615 від 30.05.2011;

- не дотримується порядок державного обліку артезіанських свердловин (термін повірки лічильника води закінчився в червні 2017 року), чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод» № 963 від 08.10.2012.

Акт перевірки від 16.11.2018 № 87/2410 підписаний генеральним директором ПАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» М.М. Киреєвим із зауваженнями, які вкладені в листі від 16.11.2018 вих. № 168 (а.с.24-25).

На підставі акта перевірки від 16.11.2018 № 87/2410 Північним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр виданий припис від 16.11.2018 №87/2410, яким ПАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» зобов`язано у строк до 17.12.2018 усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Північного міжрегіонального відділу матеріали, які підтверджують факт усунення порушень (а.с.23).

На виконання вищевказаного припису позивачем направлено на адресу відповідача лист від 14.12.2018 вих. № 197, в якому зазначив про усунення виявлених під час перевірки порушень, викладених в пунктах 1, 4, 5 та надав пояснення щодо виконання пунктів 2 та 3 зазначеного припису. Також, листом від 13.12.2018 вих. № 196 позивач просив відтермінувати виконання пункту 3 оскаржуваного припису до створення міжвідомчої комісії та отримання акта про передачу розвіданого Новгород-Сіверського родовища крейди, суглинків для промислового освоєння (а.с.26, 27).

29.12.2018 Північний регіональний відділ Держгеонадр звернувся до Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр з поданням № 36 про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2001 № 2410, в якому зазначено, що станом на 29.12.2018 вимоги оскаржуваного припису не усунуто (а.с.198).

Наказом від 23.04.2019 № 125 зупинено дію спеціального дозволу № 2410 від 26.03.2001 на підставі вищевказаного подання (а.с.31).

Листом від 25.04.2019 № 7786/03/14-19 відповідач повідомив ПАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» про зупинення дії спеціального дозволу відповідно до наказу Держгеонадр від 23.04.2019 № 125 у зв`язку з не усуненням виявлених під час перевірки порушень (а.с.30, 31).

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаного наказу, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 4 Кодексу України про надра надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Згідно ст. 15 Кодексу України про надра надра надаються у постійне або тимчасове користування.

Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

За приписами ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно з положеннями частини першої статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Статтею 26 Кодексу України про надра визначено, що особливості і умови обмеження або припинення чи тимчасової заборони (зупинення) користування надрами відповідно до угоди про розподіл продукції визначаються Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначені Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 (далі - Порядок № 615).

Відповідно до п. 22 Порядку № 615 дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України «Про санкції»; 6) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи; 7) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Дія дозволу також зупиняється органом з питань надання дозволу за поданням Мінприроди за зверненням до Мінприроди Держекоінспекції та/або її територіальних органів щодо невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи, відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

У разі визнання за рішенням суду, що набрало законної сили, незаконним (безпідставним) зупинення та/або анулювання дозволу строк дії дозволу та відповідно строк користування надрами продовжується органом з питань надання дозволу на строк такого зупинення та/або анулювання.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра. При цьому право тимчасово зупиняти дію спеціального дозволу надано органу, який видав спеціальний дозвіл.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 18.10.2018 по справі № 812/1735/17.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття оскаржуваного наказу та зупинення ПАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» спеціального дозволу № 2410 від 26.03.2001 були висновки відповідача щодо порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр та невиконання позивачем вимог припису від 16.11.2018 № 87/2410.

Проаналізувавши зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку щодо безпідставності вказаних висновків відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» щодо виконання пункту 2 оскаржуваного припису (не надання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами (термін дії договору оренди закінчився 21.05.2017) пояснив таке.

Договір оренди земельної ділянки укладений Закритим акціонерним товариством «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» 21.05.2007 з Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією Чернігівської області (а.с.179-182).

Приватне акціонерне товариство «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» являється правонаступником Закритого акціонерного товариства «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів», що підтверджується Статутом ПрАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів», затвердженим в говій редакції загальними зборами акціонерів (а.с. 137-138-а).

Договір укладався відповідно до вимог чинного на час його укладення земельного законодавства на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 19.04.2007 № 117, про що вказано в пункті 1 Договору (а.с.139).

Пунктом 7 Договору оренди землі від 21.05.2007 передбачено, що після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Враховуючи зазначене положення Договору, а також приписи ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», відповідно до норм ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України Приватне акціонерне товариство «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» звернулося саме до Чернігівської обласної державної адміністрації для поновлення договору оренди землі.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245, який набув чинності 01.01.2013, передбачено, що у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу.

Також були внесені зміни до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, згідно яких встановлено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, починаючи з 01.01.2013 земельна ділянка площею 55,0309 га, яка була передана в оренду позивачу згідно договору оренди землі від 21.05.2007, являється земельною ділянкою державної власності, яка розташована за межами населених пунктів в межах території Горбівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області і повноваження щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою перейшли до Чернігівської обласної державної адміністрації.

Отже, Чернігівська облдержадміністрація, як місцевий орган виконавчої влади, з 01.01.2013 виступає орендодавцем земельної ділянки площею 55,0309 га (землі промисловості) за межами населених пунктів в адміністративних межах Горбівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області,

Позивач 13.04.2017 звернувся до Чернігівської обласної державної адміністрації з метою поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом направлення клопотання від 13.04.2017 вих. № 49 та проекту додаткової угоди до договору оренди землі від 21.05.2007 та просило прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти додаткову угоду до вказаного договору (а.с.58-59). Проте, Чернігівською обласною державною адміністрацією не надано відповідей та/або рішень за результатами розгляду заяви від 17.04.2017.

Частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

ПАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» продовжує використовувати вищезазначену земельну ділянку у відповідності до її цільового призначення і належним чином виконує всі обов`язки орендаря, передбачені договором оренди землі від 21.05.2007, що підтверджується копією декларації щодо сплати орендної плати (а.с.105-124).

Таким чином, на теперішній час відсутні правові підстави вважати, що договір оренди землі від 21.05.2007 закінчився, оскільки згідно приписів чинного земельного законодавства він є поновленим на той же термін і на тих же умовах, які були обумовлені в договорі раніше.

Щодо стосується пункту 3 оскаржуваного припису (не надання акта про передачу розвіданого Новгород-Сіверського родовища крейди, суглинків для промислового освоєння), то судом встановлено таке.

Нормативно-правовим актом, який передбачає складання акту передачі розвіданого родовища корисних копалин промислового освоєння, є Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 № 114.

Так, пунктами 2, 6, 7, 8 Порядку № 114 (в редакції від 14.02.1995) встановлено, що користувачі надр до передачі їм родовищ корисних копалин для промислового освоєння повинні отримати в установленому порядку ліцензію на користування надрами, якщо інше не передбачено Кодексом України про надра. Передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом. Акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку, правильністю та своєчасністю передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння здійснюють у межах своєї компетенції Держнаглядохоронпраці, Держкомгеології та їхні органи на місцях.

Новгород-Сіверське родовище експлуатується з 1936 року кар`єром «Червона Гірка» Новгород-Сіверського управління будматеріалів, про що зазначено в спеціальному дозволі на користування надрами № 2410 26.03.2001 та протоколі № 443 від 16.09.1997 засідання державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр(а.с.12, 60-62).

Отже, на час передачі родовища до експлуатації вищевказаний Порядок, який передбачає складання такого акту передачі розвіданого родовища корисних копалин промислового освоєння, не був чинним, а тому вимога про його надання не може бути поширена на позивача, оскільки наявність вказаного документа перевіряється саме відповідачем при наданні спеціального дозволу на користування надрами, який вже був наданий позивачу у 2001 році.

Так, з метою з`ясування можливості надання акта про передачу розвіданого Новгород-Сіверського родовища для промислового освоєння, позивач листом від 28.11.2018 вих. № 177 звернувся до Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» з проханням надати з архівних матеріалів вищевказаний акт (а.с.66).

У своєму листі від 09.01.2019 № 05/305-0027 Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» повідомило, що відповідно до Державного стандарту України «Звіт про геологічне вивчення надр» (ДСТУ 4068-2002) акт передачі розвіданого родовища для промислового освоєння не входить до списку обов`язкових текстових додатків. Акт передачі для промислового освоєння Новгород-Сіверського родовища цементної сировини у звітних геологічних матеріалах «Отчет о детальной разведке Новгород-Северского месторождения цементного сырья (Новгород-Северский район Черниговской области)», 1980 p., автори Усенко A.I., Семенов А.Г. , відсутній (а.с.67).

Суд вважає за необхідне зазначити, що положення п.п. 1, 4 п. 22 Порядку № 615 визначають повноваження уповноважено органу по зупиненню спеціального дозволу за умови наявності протиправної дії або бездіяльності з боку надрокористувача, які безпосередньо пов`язані з його внутрішньої волею.

В даному випадку, як було встановлено судом з наданих позивачем документів та не спростовано відповідачем, останнім були вжиті усі залежні від нього заходи з метою усунення порушень, які неусунуті не з вини останнього.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Необхідно зазначити, що з огляду на необхідність перевірки судом вказаних норм процесуального закону, дотримання останніх є обов`язком суб`єкта владних повноважень при прийнятті рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Таким чином, встановивши зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача були прийняті необґрунтовано, у зв`язку з чим останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Що стосується вимоги про зобов`язання відповідача поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2001 № 2410 шляхом видання наказу відповідно до п. 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, то остання також підлягає задоволенню, оскільки є похідною від попередніх.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5763,00 грн. згідно квитанцій від 26.07.2019 № 48, № 49, № 50 слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» до Державної служба геології та надр України про визнання протиправними припису і наказу в частині, їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної служби геології та надр України від 16.11.2018 № 87/2410 в частині надання вказівки Приватному акціонерному товариству «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» усунути порушення у сфері надрокористування шляхом надання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами та акта про передачу розвіданого Новгород-Сіверського родовища крейди, суглинки для промислового освоєння та подання в письмовій формі підтвердження акту усунення цих порушень у строк до 17.12.2018.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 23.04.2019 № 125 в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2001 № 2410, виданого Приватному акціонерному товариству «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів».

Зобов`язати Державну службу геології та надр України (вул. Антона Цедика, 16, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031) поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 26.03.2001 № 2410 Приватному акціонерному товариству «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» шляхом видання наказу відповідно до п. 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» (вул. Козацька, буд. 56, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 00292089) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедика, 16, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031) судові витрати в розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення складено 28 жовтня 2019 року.

Суддя О.Є. Ткаченко