Рішення № 85220207, 22.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/6056/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

представника позивача Савицької І .С.,

представника відповідача Іваницького Я.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач згідно заяви про зменшення позовних вимог просить суд:

-стягнути з Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 88848,74 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення положень частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідачем не відшкодовано фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 та списком № 2 за період листопад 2018 року в сумі 88848,74 грн. Відповідно до п.п. "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Проте, всупереч вимогам ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач за листопад 2018 року не здійснював компенсацію фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 88848,74 грн. по списку №1 та списку №2.

Відповідач подав до суду письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову. Пояснення обґрунтоване тим, що відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачено право Пенсійного фонду України звертатись до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільговий умовах. Окрім цього, відповідач вважає, що відповідно до пунктів 6.4, 6.5, 6.7, 6.8 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" саме розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (згідно з формою, визначеною у додатках 6 та 7 Інструкції) є єдиними допустимими доказами на підтвердження сум таких фактичних витрат, і не можуть бути замінені будь-якими іншими документами в якості засобів доказування (довідками, повідомленнями тощо). Зазначає, що сума боргу за листопад 2018 року не підтверджена належними та допустимими доказами.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що на адресу відповідача направлено розрахунки для відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. . "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які одержані відповідачем та не оскаржені.

Щодо помилок у розрахунках по ОСОБА_2 , то Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надає виправлений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню по ОСОБА_2 , де частка відшкодування відповідача становить 100 %. Стосовно ОСОБА_3 , то Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області додає розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за листопад 2018 року.

Відповідачем подано до суду додаткові письмові пояснення, в яких він зазначає, що позивачем не надано жодних матеріалів: по гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , щодо їх роботи на СМУ-25, що унеможливлює встановлення підстав призначення пенсії; по гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо стажу їх роботи на СМУ-25, що унеможливлює встановлення терміну їх роботи; по гр. ОСОБА_8 , щодо стажу його роботи на УВТК, що унеможливлює встановлення терміну його роботи, відсотку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії. Відповідач також вказує, що гр. ОСОБА_9 ніколи не працював на СМУ-25 ПрАТ «Фірма «Нафтогазбуд», а відтак позовна вимога в частині стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій такій особі за період листопад 2018 року не підлягає задоволенню. Окрім того зазначає, що по гр. ОСОБА_10 відшкодуванню підлягає сума 2047,66 грн., а гр. ОСОБА_2 у розмірі 3123,24 грн.

Представником позивача подано відповідь на письмові пояснення відповідача, в яких він зазначає, що для призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_10 08.05.2015 заявником надана довідка про період роботи в СУ №14 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» з 01.12.1997р. по 30.04.2014р. та накази щодо затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці, з урахуванням яких вищевказаний період роботи зарахований до пільгового стажу за списком №1. В додаток до цих документів надана довідка, згідно з якою ОСОБА_10 із вказаного вище періоду роботи повний робочий день працював лише 7 років 10 місяців 25 днів, яка помилково не була врахована для обчислення пільгового стажу. Представник позивача зазначає, що пенсійну справу ОСОБА_10 , приведено у відповідність, пільговий таж роботи в СУ №14 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» складає 7 років 10 місяців 25 днів, решта пільгового стажу 1 рік 7 місяців 11 днів - період роботи на ліквідованому підприємстві ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна».

Щодо пенсіонера ОСОБА_2 , представник позивача зазначає, що з 13.12.2017 року йому призначено пенсію за віком при неповному пільговому стажі за списком №2 (зі зниженням пенсійного віку). Врахований стаж роботи на підприємстві СУ №14 ПрАТ «Фірма «Нафтогазбуд» для призначення пенсії становить 10 років, 0 місяців. Оскільки весь необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_2 набув у ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, Інструкції №21-1 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» повинно відшкодовувати 100% розміру пенсії, що становить 3470,27 грн. Відповідачем з квітня 2018 року помилково відображено стаж роботи на СУ - 14 ПрАТ «Фірма «Нафтогазбуд» ОСОБА_2 у розмірі 12 років 6 місяців. Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області сформовано уточнені розрахунки з 2019 року, з лютого 2019 року, з березня 2019 року та з квітня 2019 року і проведено виправлення стажу роботи на даному підприємстві

Щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 позивачем долучено до письмових пояснень довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній

Щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 позивачем для підтвердження пільгового стажу долучено копії судових рішень, якими підтверджується право на пільгову пенсію, оскільки довідки про підтвердження пільгового стажу у пенсійній даних пенсіонерів справі відсутні.

Представником позивача також долучено довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану СУ №14 ПрАТ «Фірма «Нафтогазбуд», якою підтверджено що ОСОБА_9 дійсно працював і заробив пільговий стаж у СУ №14 ПрАТ «Фірма «Нафтогазбуд».

Ухвалою від 15.12.2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 28.12.2018 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 04.01.2019 року відкрито спрощене провадження у справі.

18.01.2019 року відповідачем подано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 21.01.2019 року замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

04.04.2019 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 23.05.2019 року зупинено провадження у справі №1340/6056/18 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" про стягнення заборгованості до набрання законної сили судовим рішенням у справі №1340/5507/18 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 25.09.2019 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 22.10.2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

Суд встановив, що ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" код ЄДРПОУ 01293961, зареєстрована за адресою: м. Львів, вул. Стрийська. 144 та є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивач відповідно до п.6.4 Інструкції направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за листопад 2018 року.

Загальна сума заборгованості за Списком № 1 та Списком № 2 за листопад 2018 року становить 88848,74 грн.

Відповідачем сума заборгованості не відшкодована.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем`єр-міністра - міністра соціальної політики України.

В п. 3 Положення викладено основні завдання Пенсійного фонду України, одним з яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно з законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів.

Відповідно до п. 7 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п.1, 2 ст. Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абз.4 п.1 ст.2 вказаного Закону для платників збору, визначених п. 1 та п.2 ст. 1 вказаного Закону, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стаття 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об`єкта оподаткування.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для платників, зазначених у п.п. 2.1.1 п. 2.1 вказаної Інструкції, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності вказаним Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до вказаного Закону.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. (п. 6.5 Інструкції).

Згідно з п. 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що за період роботи право на отримання пільгової пенсії відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" отримали наступні працівники: (за списком №1) ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ; (за списком №2) ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_4 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_9 , ОСОБА_42 , ОСОБА_7 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_33 , ОСОБА_4 , ОСОБА_45 , ОСОБА_37 , ОСОБА_46 , ОСОБА_5 , ОСОБА_35 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8

Матеріалами справи підтверджено, що пенсіонеру ОСОБА_2 з 13.12.2017 призначена пенсію за віком при неповному пільговому стажі за списком № 2 (зі зниженням пенсійного віку). Врахований стаж роботи на підприємстві СУ № 14 ПрАТ "Фірма "Нафтогазбуд" для призначення пенсії становить 10 років, 0 місяців. Необхідний стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_2 набув у ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд", відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058, Інструкції № 21-1 ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" повинно відшкодовувати 100% розміру пенсії, що становить 3470,27 грн та відображено у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Проте, як стверджує і сам позивач у зв`язку з оновленням програмного забезпечення у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 19.04.2018 № 7380/05-83 з квітня 2018 року ним помилково відображено стаж роботи на СУ-14 ПрАТ "Фірма "Нафтогазбуд" ОСОБА_2 у розмірі 12 років 6 місяців.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області сформовано уточнені розрахунки з 2019 року, з лютого 2019 року, з березня 2019 року та з квітня 2019 року і проведено виправлення стажу роботи на вказаному підприємстві.

Щодо пенсіонера ОСОБА_7 , суд зазначає, що ГУПФ України у Львівській області для підтвердження пільгового стажу надало копію постанови Гусятинського районного судуТернопільської області від 04.04.2016 та копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016, якими підтверджується право на пільгову пенсію ОСОБА_47 , оскільки довідки про підтвердження пільгового стажу у вказаного пенсіонера у пенсійній справі - відсутні.

Позивачем також надано копію постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.06.2016 та копію виконавчого листа, довідки №62/01 від 05.10.2018 р, довідки №177 від 05.10.2015 р., якими підтверджується пільговий стаж ОСОБА_8 та право на пільгову пенсію.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач не надав матеріали по пенсіонерах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , то суд звертає увагу, що ГУПФ України у Львівській області надано довідки щодо вказаних пенсіонерів про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній щодо таких пенсіонерів.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не надано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по ОСОБА_3 за листопад 2018 року, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки такий був долучений до матеріалів справи (а.с.158, Т.1).

Судом також встановлено, що по пенсіонеру ОСОБА_10 позивачем нараховано компенсацію (100 %) витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за листопад 2018 року у розмірі 2591,97 грн. згідно долучено розрахунку для призначення пільгової пенсії, в якому вказано пільговий стаж 10 років (=120 місяців), який здобуто ОСОБА_10 у повному обсязі на СУ-14 ПрАТ "Фірма "Нафтогазбуд".

Проте, згідно з довідкою від 19.05.2014 №07/33-к виданої СУ№14 пільговий стаж ОСОБА_10 становить лише 7 років 10 місяців 25 днів (79%).

У зв`язку з подвійним зарахуванням пільгового стажу ОСОБА_10 у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зазначено пільговий стаж 10 років.

Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області пенсійну справу ОСОБА_10 приведено у відповідність, зокрема пільговий стаж роботи СУ №14 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» становить 7 років 10 місяців 25 дні, а 1 рік 7 місяців 11 днів період роботи на ліквідованому підприємстві ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна».

Таким чином, оскільки СУ-14 ПрАТ "Фірма "Нафтогазбуд" має компенсувати не 100%, а 79% стягненню за період листопад по ОСОБА_10 підлягає сума 2047,66 грн. (2591,97 - 544,31 грн.).

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності вказаним Законом, тобто порядок встановлений Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування". Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Обставини призначення пільгових пенсій та обов`язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку такої пенсії відповідачем не спростовані.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був відшкодувати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у спірному розмірі.

Однак, станом на день вирішення спору спірна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем не сплачена. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за період листопад 2018 року підлягають задоволенню частково в сумі 88304,43 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачене право Пенсійного фонду України звертатись до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільговий умовах, суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень:

1)про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання;

2)про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;

3)про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;

4)про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5)в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно ст. 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" -"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені Законом, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків або недоїмкою. Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно з пункту 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених па пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Згідно з частиною першою статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачає частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем надано суду належні та допустимі докази правомірності нарахування відповідачу сум з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-73, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" (код ЄДРПОУ 01293961, 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 144) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, 79016, м. Львів, Митрополита Андрея, 10), борг в сумі 88304,43 грн

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 28.10.2019.

Суддя Крутько О.В.