Рішення № 8522011, 22.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2010 р. Справа № 47/01-10

вх. № 025/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Демського В.Ю. довіреність б/н від 19.03.10 р.;

відповідача - Шовтюк Н.В. директор;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валром Україна", с. Сутиски

до Приватного підприємства "ЮСТ", м. Харків

про стягнення 9937,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валром Україна" (позивач) звернулося з позовом щодо стягнення з відповідача - Приватного підприємства "ЮСТ" основної заборгованості у розмірі 9037,17 грн., які виникли внаслідок несплати відповідачем отриманого товару на підставі договору поставки № 3-к-10-08 від 08.10.2008 р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Ухвалою заступника Голови господарського суду Харківської області від 17 лютого 2010 року продовжено строк розгляду справи на один місяць до 11 квітня 2010 року.

У судове засідання позивач надав заяву про уточнення позовних вимог в зв”язку з технічною опискою у позовній заяві, просить стягнути з відповідача 9937,18 грн. основного боргу. Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Валром Україна" не заперечує, заборгованість у сумі 9937,18 грн. визнає, але відзив на позов не надав.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що 08 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки з відстрочкою платежу № 3к-10/08.

Відповідно до умов вищевказаного договору позивач (продавець) зобов'язується продати, а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Позивач свої зобов'язання згідно договору виконало у повному обсязі та належним чином, що підтверджується видатковими накладними: № ВР -001168 від 17.10.2008 р. на суму 54 299,28 грн., № ВР -0000042 від 17.02.2009 р. на суму 9 468,91 грн.

Відповідач отримав товар, але оплатив лише частково в розмірі 26 000,00 грн.

Також, Відповідачем було проведено часткове повернення товару позивачу, відповідно накладних на повернення товару: № ВР-0000764 від 07.09.2009 р. на суму 22 596,98 грн., № ВР - 0000765 від 07.09.2009 р. на суму 5 234,03 грн., всього відповідачем повернено товару на суму 27 831,01 грн.

Таким чином, на день подачі позову заборгованість відповідача складає 9937,18 грн. - основного боргу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не заперечує проти позову, прийшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 9 937,18 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростовується відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Прийняти уточнення позовних вимог.

2. Позов задовольнити повністю.

3.Стягнути з Приватного підприємства "ЮСТ" (61204, м.Харків, пр-т Перемоги, будинок 72, кв.492, ЄДРПОУ 30035137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валром Україна" (23320, Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Вінницька,49 р/р 26003003073700 в АБ "Инг Банк України" м. Київ, МФО 300539, код ЄДРПОУ 33731431) 9 937,18 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Справа №47/01-10

Повний текст рішення підписано 23 березня 2010 року.