Рішення № 8521867, 18.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2010 р. Справа № 60/315-09

вх. № 10651/4-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - не з`явився

позивача - ОСОБА_1, довіреність №02/2009 від 30.01.2009р.

відповідача - не з`явився

3-й особи - ОСОБА_2, довіреність №124 від 27.05.2009р.

розглянувши справу за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, м. Харків в інтересах держави - Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Харківської виправної колонії № 43 управління Державного департаментуУкраїни з питань виконання покарань в Харківській області, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 3773,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави - Державного департаменту України з питань виконання покарань в особі Харківської виправної колонії № 43 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованості з орендної плати та надання послуг у розмірі 3773,73 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №2718-Н оренди державного майна від 22.06.2006р. та договором №36 по наданню послуг по обслуговуванню орендних приміщень від 03.01.2006р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 03 лютого 2010 року о 10:20 годині та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 лютого 2010 року розгляд справи було відкладено на 17 лютого 2010 року о 11:20.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 17 лютого 2010 року строк вирішення спору було продовжено за межами 2-х місячного строку, встановленого ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України до 18 березня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 лютого 2010 року розгляд справи було відкладено на 10 березня 2010 року о 14:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 березня 2010 року розгляд справи було відкладено на 18 березня 2010 року о 12:00.

Позивач у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав супровідним листом копію додаткової угоди №3 від 21.12.2007р., копії рахунків б/н від 11.01.2009р., копію претензії №5-15-84550 від 09.04.2009р. та копію повідомлення про вручення поштового відправлення. Суд дані документи долучає до матеріалів справи.

Третя особа у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позові прокурора.

Прокурор та відповідач у призначене судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

До господарського суду Харківської області 16 березня 2010 року повернулась ухвала господарського суду Харківської області від 17 лютого 2010 року про відкладення розгляду справи, яку було направлено відповідачу на адресу: 61066, АДРЕСА_1. Ухвалу повернуто з відміткою поштового відділення зв`язку "за даною адресою не проживає". Як вбачається з матеріалів справи, місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом 26.02.2010 р. є: 61066, АДРЕСА_1.

Зважаючи на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

22 червня 2006р. між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області був укладений договір №2718-Н оренди державного майна,

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору №2718-Н від 22.06.2006р., а саме п.1.1., Орендодавець (третя особа) передає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення в одноповерховій будівлі адміністративного будинку (інв. №1031009), загальною площею 158,96 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. 12 Квітня, 13-А, що знаходяться на балансі Харківської виправної колонії (№43) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (позивач). Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою за станом на 28 лютого 2006 року і становить 94500,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення швацького виробництва.

Відповідно до п.2.2. вищенаведеного договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі акту приймання - передачі орендованого майна від 22 червня 2006р. третя особа передала відповідачу в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення в одноповерховій будівлі адміністративного будинку, загальною площею 158,96 кв.м., розташованого за адресою: м.Харків, вул. 12 Квітня, 13-а, що знаходяться на балансі Харківської виправної колонії №43 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (позивача).

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п.3.1. Договору №2718-Н від 22 червня 2006 року орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - травень 2006 року, 796,07 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - червень 2006 року, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляційї за червень 2006 року.

Згідно п.3.3. Договору №2718-Н від 22 червня 2006 року орендна плата перераховується відповідачем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; на рахунок, визначений Балансоутримувачем (позивачем).

Додатковою угодою №3 від 21 грудня 2007 року сторони продовжили строк дії спірного договору №2718-Н від 22.06.2006р. на 11 місяців з 21.05.2007р. по 20.04.2009р.

Згідно наказу 3-ї особи за №127-п від 03.02.2009р. договір оренди від 22.06.2006р. №2718-Н визнано припиненим з 25.12.2008р. на підставі рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2008р. по справі №56/162-08.

Відповідно до п.5.2. Договору №2718-Н від 22 червня 2006 року відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також всі податки і збори, передбачені законодавством України.

Як вбачається із матеріалів справи третя особа належним чином виконувала умови договору, а саме надавала в оренду спірні приміщення, однак відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по оплаті за надані орендовані приміщення, у зв`язку з чим виникла заборгованість за грудень 2008 року в сумі 749,27 грн.

Також 22 червня 2006 року між Харківською виправною колонією №43 управління Державного департаменту України в Харківській області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір №36 по наданню комплексу послуг по обслуговуванню орендованих приміщень. Зазначений договір датовано 03 січня 2006 року, однак позивач у судовому засіданні пояснив, що даний договір укладено саме 22 червня 2006 року.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов договору №36, а саме п.1.1. Виконавець (позивач) зобов`язується здійснювати для Замовника (відповідача) комплекс послуг по експлуатації приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. 12 Квітня, 13-А, загальною площею 158,96 кв.м., згідно договору оренди №2718-Н від 22.06.2006р.

Згідно п.1.2. договору №36 послуги по експлуатації приміщення включають в себе охрану приміщення, вивіз сміття та комунальні послуги (опалення приміщення, вода, каналізація).

Відповідно до п.3.1. вищенаведеного Договору вартість послуг за даним договором вказана у додатку №1, який є невід`ємною частиною договору.

Судом встановлено, що згідно укладеного додатку №1 до договору №36 вартість охорони приміщення складає 882,37 грн., каналізації - 21,85 грн., води - 58,32 грн., вивіз мусора, вбирання - 21,63 грн., опалення приміщення (в опальний сезон) - 249,58 грн. та не в опальний сезон - 14,03 грн.

Згідно п.4.1. Договору №36 оплата за виконані послуги здійснюється відповідачем щомісячно до 10 числа згідно виставлених рахунків - фактур, наданих позивачем.

Судом встановлено, що згідно рахунку б/н від 11.01.2009р. вартість послуг по охороні за грудень 2008 року склала - 711,59 грн., рахунку б/н від 11.01.2009р. вартість послуг за електроенергію за 3-4 квартал 2008 року - 2029,50 грн., рахунку б/н від 11.01.2009р. вартість послуг по прибиранню за грудень 2008 року - 17,44 грн., рахунку б/н від 11.01.2009р. вартість послуг за тепло за грудень 2008 року - 201,28 грн., рахунку б/н від 11.01.2009р. вартість за водопостачання за грудень 2008 року - 47,03 грн. та рахунку б/н від 11.01.2009р. вартість послуг за водовідведення за грудень 2008 року - 17,62 грн., всього 3024,46 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу претензію за №5/15-84550 від 09.04.2009р. на сплату 3773,73 грн., яку було відповідачем отримано 19 квітня 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №84550, однак оплата за оренду та надані послуги на користь балансоутримувача в порушення вимог договору оренди №2718-Н від 22.06.2006р. за грудень 2008 року та Договору №36 не здійснена орендарем, з урахуванням чого відповідач має заборгованість у розмірі 3773,73 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора в частині стягнення коштів в сумі 3773,73 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 759, 762, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61066, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківської виправної колонії №43 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (61089, м. Харків, вул. Таджицька, 17, р/р №35228003000176 в УДК Харківської області, МФО 851011, ідентифікаційний код 08564558) суму заборгованості у розмірі 3773,73 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61066, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 102,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61066, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 23 березня 2010 року.