Ухвала суду № 85214648, 25.10.2019, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/252/14-ц

Провадження № 8/581/2/19

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2019 року сел. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого – судді Бутенка Д.В., при секретарі судового засідання – Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому провадженні про перегляд цивільної справи за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 , уточненої його представником ОСОБА_2 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без права заявлення самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Наталія Борисівна, про визнання недійсним заповіту,

В С Т А Н О В И В:

Сутність поданої заяви про перегляд цивільної справи за нововиявленими обставинами

01 серпня 2019 року на електронну скриньку місцевого суду від позивача у даній справі надійшла підписана ним 30 липня 2019 року заява про перегляд цивільної справи № 585/252/14-ц, яка мотивувалася тим, що під час її розгляду головуючому судді Бутенку Д.В. ним заявлено 53 об`єктивних відводи, до доводів яких суд не прислухався і грубо порушив міжнародні зобов`язання України, що доведено постановою судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 07 грудня 2018 року ОСОБА_4 , ухвалою судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 01 лютого 2019 року ОСОБА_5 , ухвалою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 липня 2019 року Машини ОСОБА_6 .М.

Уточнена представником позивача ОСОБА_2 заява про перегляд рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 березня 2015 року мотивувалася тим, що позивачем у даній справі судді Бутенку Д.В. заявлено 53 відводи, жоден з яких не був задоволений суддею, при цьому розгляд справи продовжувався незважаючи на висловлену у поданих вище заявах недовіру до головуючого судді. Посилаючись на судову практику Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ), зазначала про те, що кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи, а заява про відвід судді у справі має бути задоволена, якщо сторона має сумнів у безсторонності останнього, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Просила суд скасувати вищевказане рішення суду від 26 березня 2015 року та ухвалити нове про задоволення заявленого позивачем позову в повному обсязі.

Пояснення учасників справи з приводу поданої заяви

Позивач у судове засідання не з`явився, будучи завчасно та належним чином повідомленим про час та місце розгляду поданої ним заяви, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення судового засідання у даній справі з будь-яких підстав суду не подавав.

Представник позивача Мороз ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримала подану позивачем та уточнену нею письмову заяву про перегляд рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 березня 2015 року за нововиявленими обставинами та суду пояснила про те, що підставою для перегляду зазначеного вище рішення суду є істотні обставини, які не були встановлені та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду даної справи у 2014-2015 роках (п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України). Зокрема, зазначила, що у судових рішеннях суддів Недригайлівського районного та Роменського міськрайонного судів Сумської області встановлювалися обставини щодо недотримання норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо безсторонності суду в особі судді Бутенка Д.В., та, як констатувалося у цих судових рішеннях та в рішеннях Європейського суду з прав людини, за наявності найменших сумнівів у необ`єктивності судді у справі, він повинен бути відведений, що було виконано судами в інших, не пов`язаною із цією справою. Саме про ці рішення європейського суду станом на час розгляду даної справи позивачу не було відомо, він їх практично не застосовував, а тому просила суд скасувати вищевказане рішення суду від 26 березня 2015 року та ухвалити нове рішення суду про задоволення заявленого позивачем позову.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність та про заперечення проти поданої заяви позивача про перегляд цивільної справи за нововиявленими обставинами.

Третя особа ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду даної справи належним чином та завчасно повідомлена, про причини неявки суду не повідомила.

Процесуальні питання щодо руху заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

01 серпня 2019 року на електронну скриньку місцевого суду від позивача у даній справі надійшла підписана 30 липня 2019 року заява про перегляд цивільної справи № 585/252/14-ц, в якій у своєрідному викладі наводилися підстави для перегляду вищевказаної справи з підстав багаторазового заявлення ОСОБА_1 відводів головуючому судді Бутенку Д.В. під час розгляду даної справи по суті та вирішення заяв про відвід судді Бутенка Д.В. в інших справах ухвалами суддів Недригайлівського районного суду Сумської області та Роменського міськрайонного суду Сумської області. У поданій заяві чіткі та однозначно зрозумілі підстави для відводу судді Бутенка Д.В. заявником не сформульовані, а доводи заявника пов`язувалися в узагальненому вигляді з підставами для перегляд даної справи за несформульованими в однозначній формі обставинами, які визначені у главі 3 Розділу V ЦПК України.

Ухвалою судді місцевого суду Бутенка Д.В. залишено без руху вищезазначену заяву з наданням 10-денного строку для усунення недоліків поданої заяви.

21 серпня 2019 року на електронну скриньку суду від позивача надійшла заява про надання йому додаткового часу для усунення недоліків поданої заяви у зв`язку з вирішенням питання про надання йому правової допомоги в безоплатному порядку.

Після повернення матеріалів даної справи від Сумського апеляційного суду ухвалою судді Бутенка Д.В. від 12 вересня 2019 року позивачу повторно залишено без руху подану ним заяву з додатковим наданням 10-денного строку для усунення її недоліків. 24 вересня 2019 року позивач надіслав на адресу суду заяву-клопотання про звільнення його від сплати судового збору. 30 вересня 2019 року позивач надіслав заяву про надання додаткового часу для підготовки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами професійним адвокатом, призначеного йому в безоплатному порядку, а також про відстрочення сплати судового збору по справі.

Ухвалою судді Бутенка Д.В. від 02 жовтня 2019 року позивачу повторно надано строк для усунення недоліків вищезазначеної заяви, 04 жовтня 2019 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків представником заявника ОСОБА_1 – адвокатом Мороз Л.О. Ухвалою судді від 08 жовтня 2019 року відкрито провадження за заявою позивача про перегляд цивільної справи за нововиявленими обставинами з призначенням справи до судового розгляду та зі звільненням позивача від сплати судового збору за подання вищевказаної заяви.

Неявка позивача у судове засідання 24 жовтня 2019 року при безпосередньому представництві його інтересів представником, адвокатом за призначенням ОСОБА_2 , а також відповідача та третьої особи по справі за умови належного й завчасного сповіщення цих осіб про час та місце розгляду справи відповідно до норм ч.1,2,3 ст.233 ЦПК України не є перешкодою для непроведення судового розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. 24 жовтня 2019 року проведено судовий розгляд заяви позивача по суті у присутності його представника та 25 жовтня 2019 року оголошено ухвалу по суті поданої заяви.

Установлені судом фактичні обставини даної справи в частині щодо перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 березня 2019 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 11 червня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту у зв`язку з необґрунтованістю заявленої вимоги.

З досліджених матеріалів справи, убачається подання позивачем 52 письмових заяв про відвід головуючому судді Бутенку Д.В. під час судового розгляду даної справи по суті у 2014-2015 роках, у задоволенні яких головуючий суддя відмовляв з підстав їх необґрунтованості; заяв про самовідвід (самовідводи) у даній справі головуючий суддя Бутенко Д.В. не подавав (не заявляв) (а.с. 80-81,82-83,84-85,102-103,104-105,106-107,108-109, 110-111, 112-113, 114-115, 116-117, 131-132, 133-134, 135-136, 137-138, 139-140,141-142,143-144,145-146, 147-148, 149-150, 154-155,156-157, 158-159, 160-161, 162-163, 164-165, 166-167, 168-169, 203, 220, 221-222, 225-226, 227-228 том №1, а.с. 113-116, 126-127, 143-144, 162-163, 164-165, 180, 201, 202-203, 204-205, 206-207, 208-209, 210-211, 212-213, 232-233, 234-235, 239-240-244 том № 2).

Постанова судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 07 грудня 2018 року ОСОБА_4 , якою задоволена заява ОСОБА_1 у справі № 581/761/18 про відвід головуючому судді Бутенка Д.В. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ст. 173 КУпАП, мотивувалася тим, що заяву про відвід слід задовольнити з метою виключення будь-яких сумнівів у неупередженості судді при розгляді зазначеної справи, а сам факт подачі ОСОБА_1 заяви про відвід судді вказує на виникнення у заявника сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді (фотокопії на а.с.336-338 т.2).

З фотокопії ухвали судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 липня 2019 року Машини ОСОБА_9 М. убачається задоволення заяви ОСОБА_1 у справі № 581/386/19 про відвід головуючому судді Бутенка Д.В. у справі за скаргою позивача на бездіяльність прокурора Липоводолинського відділу Роменської місцевої прокуратури Бондаренка Д.І. по невнесенню відомостей до ЄРДР. Ухвала суду мотивувалася судовою практикою ЄСПЛ з формулюваннями про те, що кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи, а заява про відвід судді у справі має бути задоволена, якщо сторона має сумнів у безсторонності останнього, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд (а.с.339-341 том №2).

З ухвал судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 01 лютого 2019 року, від 04 липня 2019 року ОСОБА_5 також вбачається задоволення заяв ОСОБА_1 у справах № 581/766/18, № 585/863/19 та про відведення слідчого судді Бутенка Д.В. від судового розгляду справ за скаргами позивача на бездіяльність Липоводолинського відділу Роменської місцевої прокуратури по невнесенню відомостей до ЄРДР і про закриття кримінального провадження з вищенаведених аналогічних підстав (фотокопії на а.с.342-344, 345-346 том №2).

Разом із цим, ухвалою суду від 25 березня 2015 року визнавалися систематичним зловживання позивачем його правом на заявлення відводів головуючому судді у даній справі у зв`язку зі встановленням багаторазового подання ОСОБА_1 заяв про відводи протягом розгляду даної справи по суті до ухвалення в ній остаточного рішення суду з подальшим процесуальним усуненням головуючим у даній справі такої недобросовісної поведінки цієї сторони (а.с.234 т. №2).

З досліджених обставин справи вбачається незаявлення головуючим у даній справі жодних самовідводів у даній справі на всіх стадіях її провадження.

Висновки суду

Відповідно до норм ч.2 ст.423 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Таким чином, нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Дослідивши матеріали даної справи та оцінивши доводи заяви ОСОБА_1 та його представника про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд уважає наведені позивачем та його представником обставини такими, які за своїм змістом та сутністю не є нововиявленими в розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, а відомості про постановлення судами Сумської області ухвал про відведення судді Бутенка Д.В. в інших справах за заявами позивача та про обізнаність позивача із судовою практикою ЄСПЛ за своєю суттю є новими обставини, які виникли після постановлення оскаржуваного рішення.

Зокрема, на думку суду, багаторазове подання позивачем заяв про відвід головуючому у даній справі та відмови у задоволенні судом таких заяв про відвід головуючого судді з підстав необґрунтованості таких заяв при необізнаності ОСОБА_1 з особливостями судової практики Європейського суду з прав людини з приводу безсторонності суду, а також відведення головуючого судді у даній справі Бутенка Д.В. в інших кримінальних справах та у справі про адміністративне правопорушення суддями інших місцевих судів не є нововиявленими обставинами і відповідно жодним чином такі факти не підтверджують помилковість у питаннях оцінки доказів чи перевірки судом доказами істотних обставин справи при ухваленні рішення суду від 26 березня 2015 року. До цього, при оскарженні в апеляційному порядку рішення місцевого суду від 26 березня 2015 року позивач в апеляційній скарзі не навів жодних мотивів в обґрунтування незаконності чи необґрунтованості 52 ухвал головуючого судді Бутенка Д.В., якими відмовлено у задоволенні заяв позивача про відвід головуючому у даній справі, і таким чином фактично погодився з постановленими ухвалами суду, не реалізувавши своє право на їх перевірку на стадії апеляційного розгляду вищестоящим судом за чинними на той час процесуальними нормами та процедурами, хоча про таку можливість оскарження в кожній постановленій ухвалі позивачу судом роз`яснювалося окремо (а.с.264-265,294-295 т.2).

Разом із цим, висновки місцевого суду про обґрунтованість у кожному конкретному випадку стороною по справі їх сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді мають ґрунтуватися на наведених фактичних обставинах, які наводяться у відповідних заявах, що узгоджується з мотивами, викладеними Європейським судом з прав людини у рішенні від 03 вересня 2019 року (заява №26220/10)у справі «Елена Іліє проти Румунії» (п.37-48).

Крім цього, рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 березня 2015 року набрало законної сили у червні 2015 року, заявник особисто та в подальшому через свого представника звернувся до суду із вмотивованою заявою про перегляд вищезазначеного рішення за нововиявленими обставинами лише у серпні 2019 року, мотиви та предмет якої в подальшому уточнені представником ОСОБА_1 .. Разом із цим, як вбачається з досліджених матеріалів справи при постановлені ухвали про відмову у задоволенні заяв про відводи позивач був обізнаний ще у 2014-2015 роках, про судову практику ЄСПЛ з приводу неупередженості та необ`єктивності суду він фактично дізнався з тексту ухвали Недригайлівського районного суду Сумської області (справа № 581761/18) у грудні 2018 року – січні 2019 року, однак міг про неї дізнатися ще раніше з відкритих загальних інформаційних джерел та електронних ресурсів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) констатував те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії», заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Відносно практики ЄСПЛ, то необхідно також зауважити, що у п. 42 справа «Желтяков проти України» (заява № 4994/04) Суд вказує, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником пропущений 30-денний строк з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення, для звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами за п.1 ч.2 ст.424 ЦПК України, а тому в задоволенні цієї заяви слід також відмовити з цієї підстави.

З приводу доводу заявника та його представника про порушення судом права позивача на справедливий суд, оскільки не дивлячись за багаторазове заявлення судді відводів, в яких висловлювалася недовіра до суду, розгляд справи продовжувався, суд уважає його не переконливим, оскільки при розгляді даної справи у 2014-2015 роках головуючий суддя не вбачав законних підстав для заявлення самовідводу, жоден із заявлених відводів не задоволено внаслідок їх необґрунтованості, при розгляді заяв про відводи головуючий суддя керувався чинним на той час процесуальним законом з визначеною в ньому процедурою їх вирішення в тому ж складі суду, який розглядає справу, дотримуючись двох практичних аспектів безсторонності суду (суб`єктивного та об`єктивного критеріїв). На думку суду, всі заявлені позивачем відводи стосувалися безпосередньо суб`єктивного критерію безсторонності суду, який для кожної заяви про відвід повинен у доказовому порядку знаходити відповідне підтвердження, що і відповідно не доводилося позивачем по кожній заяві та не установлювалося судом; крім цього, про недотримання головуючим у даній справі зазначеного критерію не свідчила ні процесуальна поведінка судді, ні будь-які особисті переконання чи висловлені ним твердження під час розгляду даної справи по суті (аналогічні за своїм змістом висновки викладені у п. 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1992 року у справі «Ветштайн проти Швеції», п.66 рішення ЄСПЛ від 03 травня 2007 року у справі «Бочан проти України»). Також усі заявлені позивачем головуючому судді у даній справі відводи пов`язувалися із надуманими мотивами без їх доказового підтвердження, своєрідним сприйняттям та тлумаченням чинного законодавства, призводили до затягування розгляду даної нескладної за предметом та підставою справи, чиненням своєрідного процесуального тиску на головуючого суддю і всі ці недобросовісні прояви усувалися головуючим у даній справі у відповідному процесуальному порядку. Також у підтвердження наявності небезсторонності суду в об`єктивному критерії позивач у поданих заявах не наводив відповідних фактів та законних підстав, які б призвели до виникнення об`єктивних й переконливих сумнівів в цьому у самого позивача та у інших учасників справи (аналогічний за своїм змістом висновок викладений у п.69 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2010 року у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

На підставі ст.ст. 423-429 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , уточненої його представником ОСОБА_2 , про перегляд рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 березня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 березня 2015 року залишити в силі.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали суду, – у той же строк з дня складання повного тексту цього судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Липоводолинський районний суд Сумської області.

Повний текст ухвали суду надруковано 28 жовтня 2019 року.

Суддя Д. В. Бутенко