Рішення № 8521461, 02.03.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2010 р. Справа № 7/3/10

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гамма”, 95022, м.Сімферопіль, вул..Бородіна, 10

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “БО “Інвест-Строй”, 54028, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 17/1

про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 93073,33 грн. та витрат в розмірі 11474,06 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Митник Є.О., довіреність № 02 від 05.01.2009р.

Від відповідача: Мілюченко В.А., довіреність № б/н від 12.01.2010р. СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Гамма” звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “БО “Інвест-Строй” заборгованості в сумі 93073,33 грн. та витрат в розмірі 11474,06 грн.

05.02.2010 року позивачем до канцелярії суду подано клопотання № 41 від 03.02.2010 року в якому він просить суд стягнути з відповідача додаткові господарські витрати понесені ТОВ «Гамма»за послуги правової допомоги в розмірі 9857,33 грн.

Відповідачем в судовому засіданні 02.03.2010 року поданий до суду відзив в якому він зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме: основний борг в сумі 91980,90 грн., 3% річних в сумі 264,60 грн., інфляційних в сумі 827,83 грн., та судові витрати по справі. Витрати понесені на правову допомогу відповідач не визнає, оскільки відповідачем не здійснена їх оплата.

          Заслухавши представників сторін дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

03.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гамма” та Товариством з обмеженою відповідальністю “БО “Інвест-Строй” було укладено договір купівлі-продажу № 01.11-09 (Далі - Договір) згідно якого позивач зобов’язується передати, а відповідач прийняти та оплатити вартість асортимент та загальну кількість лакофарбової продукції згідно накладної. Кількість, ціна, загальна кількість та вартість кожної відвантаженої партії продукції обумовлюється в Специфікаціях до даного Договору та є його невід’ємною частиною (а.с. 11, 12).

16.11.2009 року позивач поставив а відповідач прийняв товар –лакофарбову продукцію на загальну суму 91980,90 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною Г-11.2009№01 та актом звірки взаєморозрахунків станом на 12.01.2010 року.

Належним чином завірені копії вказаних документів були представлені суду позивачем і не викликають сумніву у суду щодо їх достовірності.

Згідно п. 2.2 Договору оплата продукції здійснюється шляхом перерахування Відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 21 календарного дня з моменту отримання продукції.

Відповідач належним чином не виконав вимоги Договору, грошові кошти за отриманий товар в розмірі 91980,90 грн. позивачу не перерахував, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву та представником відповідача в судовому засіданні.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 91980,90 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання за вимогою кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення. Позивачем зроблений розрахунок відсотків річних в сумі 264,60 грн., які обґрунтовані відповідно до вимог закону та підлягають задоволенню.

За прострочення виконання відповідачем договірних зобов’язань позивачем з урахуванням ст. 625 ЦК України зроблений розрахунок інфляційних витрат в розмірі 827,83 грн.

Так вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат від простроченої суми обґрунтовані відповідно до вимог закону та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат пов’язаних зі сплатою юридичних послуг не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 ГПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, позивачем не доведено належними засобами доказування, що ним здійснені витрати за послуги правової допомоги в розмірі 9857,33 грн. Договір про надання юридичних послуг від 01.12.2009 року, доданий позивачем до клопотання № 41 від 03.02.2010 року, не може вважатись належним доказом оскільки, сам договір не підтверджує саме понесення витрат позивачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82, 84-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БО “Інвест-Строй” (54028, м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 17/1, р/р 26007901026517 в Філії ПАТ «Пумб»в м.Миколаїв, МФО 326124, ЄДРПОУ 36143187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гамма” (95022, м.Сімферопіль, вул..Бородіна, 10, р/р 2600300146603 в Ф-Я “Укрексімбанк” м.Сімферополь, МФО 324786, код ЄДРПОУ 32468156) заборгованість в розмірі 91980,90 грн., 264,60 грн. –річних, 827,83 грн. –інфляційних, 930,73 грн. держмита, та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “БО “Інвест-Строй” витрат на правову допомогу в розмірі 9857,33 грн. відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя