Рішення № 85210543, 28.10.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1022/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2019 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/1022/19 за позовом акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення з фізичної особи-підприємця Нищея Володимира Васильовича 12 519 грн 21 коп. за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування.

АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Нищея В. В . заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування у розмірі 12 519 грн 21 коп., з яких 10 000 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 2 519 грн 21 коп. - заборгованість за недозволеним овердрафтом. Як вказує позивач, зазначена заборгованість виникла внаслідок невиконання відповідачем договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 06 листопада 2018 р. № 011/38438/477501.

24 вересня 2019 р., суд відкрив провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також зобов`язав відповідача у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати суду відзив на позов.

Відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 28 вересня 2019 р., відтак строк для подання відзиву розпочався 29 вересня 2019 р. та закінчився - 14 жовтня 2019 р.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

06 листопада 2018 р., АТ "Райффайзен Банк Аваль" (банк) та фізична особа-підприємець Нищей В . В. (клієнт) уклали договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 06 листопада 2018 р. № 011/38438/477501, відповідно до статті 1 якого банк надає клієнту можливість використання поточного рахунку шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів; максимальний ліміт - 250 000 грн, в межах якого встановлюється поточний ліміт у розмірі 10 000 грн строком до 06 листопада 2020 р.; кредит надається виключно з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності клієнта.

За змістом статті 3 цього Договору, у разі ініціювання клієнтом операцій по рахунку, банк зобов`язується надати кредитні кошти шляхом їх безготівкового переказу з позичкового рахунку. З моменту здійснення таких платежів банк вважається таким, що надав клієнту кредит на суму здійснених банком платежів.

Згідно з пунктами 2.2 та 2.3 Договору, для операцій зі здійснення клієнтом операцій по рахунку щодо оплати товарів /робіт/послуг з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок кредиту проценти в період з дати здійснення такої операції по 10 число місяця, наступного за першою датою розрахунку процентних платежів після такої операції розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 0 % річних. Пільговий період застосовується за умови, що вся сума заборгованості за кредитом станом на наступну після проведення операції дату розрахунку процентних платежів буде сплачено клієнтом до кінця пільгового періоду. У разі сплати клієнтом заборгованості за кредитом в сумі операцій згідно з вищевказаними умовами, пільговий період не застосовується на суму заборгованості за кредитом внаслідок здійснених операцій нараховуються проценти за ставкою, зазначеному в кредитному договорі.

Нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 робочих дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 числа кожного календарного місяця (дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання клієнтом кредитних коштів, останній день строку користування кредиту не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою датою розрахунку процентних платежів, по дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно. При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов договору.

В статті 5 Договору визначено, що клієнт зобов`язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов`язкового платежу, розрахованого відповідно до п. 5.2 Кредитного договору та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Клієнт зобов`язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладання договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банку. При цьому залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму невнесеного клієнтом щомісячного обов`язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати клієнтом банку за договором в термін виконання зобов`язань, клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань.

В статті 8 Договору сторони погодили, що у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов`язань, обставин, передбачених п. 8.2 кредитного договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов`язання клієнта за договором не будуть виконані, банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод відмовити клієнту в наданні кредиту та/або скасувати максимальний ліміт/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості. Так, в п. 8.2 Договору було визначено, що банк вправі скористатись зазначеними правами у разі: порушення строків виконання грошових зобов`язань, порушення справи про банкрутство або припинення підприємницької діяльності клієнта, погіршення фінансового стану, платоспроможності і кредитоспроможності клієнта тощо.

На виконання умов згаданого договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти, однак відповідач не здійснював щомісячно погашення заборгованості та відсотків за кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 12 519 грн 21 коп. (10 000 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 2 519 грн 21 коп. - заборгованість за недозволеним овердрафтом).

В травні 2019 р., банк надіслав клієнту претензію з вимогою погасити заборгованість за кредитом, що була залишена без задоволення.

Отже, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як визначено в ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що належним чином виконавши свої договірні зобов`язання позивач надав відповідачу кредитні кошти, однак відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав у зв`язку з чим утворилась заборгованість у заявленому в позові розмірі.

Відтак позов АТ "Райффайзен Банк Аваль" слід задовольнити.

Витрати позивача по сплаті судового збору, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

з фізичної особи-підприємця Нищея Володимира Васильовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 53; ідентифікаційний код 14305909) стягнути 12 519 (дванадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн 21 коп. за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 06 листопада 2018 р. № 011/38438/477501 та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко