Рішення № 8520980, 28.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/70628.01.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Єврофінанс»

До відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Про стягнення 40585,30 грн.

Суддя Ковтун С А.

Представники сторін:

Від позивачаКорнілов О.О. (за дов.)

Від відповідачів не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство «Єврофінанс»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 40585,30 грн., з яких 24750,79 грн. заборгованість по лізинговим платежам, 774,60 грн. три проценти річних, 3757,88 грн. інфляційні втрати, 2809,18 грн. пені, 8492,85 грн. збитки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобовязання за договором фінансового лізингу № LА07000276 від 12.10.2007 р..

Ухвалою суду від 19.11.2009 р. порушено провадження у справі № 6/706, розгляд останньої призначено на 14.12.2009 р.

У звязку з неявкою в судове засідання представників сторін, невиконанням ними вимог ухвали суду від 19.11.2009 р., розгляд справи було відкладено на 28.01.2010 р..

Відповідач на виклик суду не зявився повторно, відзиву на позов не подав, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12.10.2007 р. між закритим акціонерним товариством «Єврофінанс»(лізингодавцем) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (лізингоодержувачем) було укладено Договір фінансового лізингу № LA07000276 (далі-Договір) строком на 60 місяців, згідно з яким лізингодавець передав у фінансовий лізинг, а лізингоодержувач прийняв транспортний засіб TF 55YO-70 Van 1.5»вартістю 53149,99 грн. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору сторонами визначено суми щомісячних платежів в іноземній валюті: відшкодування вартості предмета лізингу - 157,31 доларів США, банківські відсотки та комісія - 197,66 доларів США.

Пунктом 2.1 додатку № 2 до Договору передбачено, що транспортний засіб вважається переданим у лізинг на умовах Договору з дати підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно з п. 8.2 додатку № 2 до Договору лізингоодержувач зобовязаний сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно з Договором протягом 5 календарних днів з дати виставлення рахунку лізингодавцем, але не пізніше 7 числа кожного місяця.

Відповідно до п. 8.8 додатку № 2 до Договору датою сплати будь-якого платежу за Договором є дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок лізингодавця.

Пунктом 9.1. додатку № 2 до Договору визначено, що по закінченні строку дії Договору за умови повної сплати лізингоодержувачем лізингових і всіх інших платежів в рамках Договору лізингодавець на підставі укладеного договору купівлі-продажу передає право власності на транспортний засіб лізингоодержувачу шляхом переоформлення реєстраційних документів на імя лізингоодержувача. Таке переоформлення здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання договору купівлі-продажу транспортного засобу або акту приймання-передачі транспортного засобу у власність за умови проведення лізингоодержувачем остаточного розрахунку.

Відповідно до п. 10.1 додатку № 2 до Договору лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати Договір у випадку, якщо лізингоодержувач, зокрема, порушує будь-яке із зобовязань, покладених на нього у відповідності до положень Договору, та якщо таке порушення не буде виправлене протягом 30 (тридцяти) днів після вправлення відповідної претензії лізингодавцем у письмовому вигляді.

30.10.2007 р. сторонами було підписано акт приймання-передачі предмету лізингу до Договору.

Відповідач сплату рахунків здійснював частково, нерегулярно із запізненнями, чим порушив умови Договору.

17.03.2009 р. предмет лізингу було повернуто позивачу, про що складено акт повернення предмета лізингу.

31.03.2009 р. позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору у звязку з порушенням його умов.

Оскільки відповідачем не було сплачено відшкодування вартості предмету лізингу, комісію і банківські відсотки за період з листопада 2007 р. по березень 2009 р., його заборгованість становить 10283,76 грн. з відшкодування вартості предмета лізингу та 14467,04 грн. за комісії та банківські відсотки, а разом 24750,79 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 24750,79 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу та відсотків підлягають задоволенню в сумі 24750,79 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним з правових наслідків порушення зобовязання, є відшкодування збитків.

Згідно з ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Тобто збитки - це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобовязання було виконано боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та з і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Внаслідок невиконання відповідачем умов Договору останній розірваний, лізингові платежі не були сплачені і предмет фінансового лізингу не був переданий власність, а під час знаходження у користуванні відповідача ринкова вартість транспортного засобу зменшилась і складає, відповідно до звіту про експертну оцінку транспортного засобу від 18.03.2009 р., який приймається судом, як належний доказ, 25642,16 грн.

Таким чином, у звязку з невиконанням позивачем обовязку за Договором позивач зазнав витрат, які, в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, є збитками.

З урахуванням сплачених відповідачем лізингових платежів 11681,51 грн., ринкової вартості транспортного засобу 25642,16 грн. та заборгованості в частині відшкодування вартості 10283,76 грн. збитки складають 5542,56 грн. (53149,99 грн. (вартість за Договором) 11681,51 грн. - 25642,16 грн. - 10283,76 грн. = 5542,56 грн.).

Позивач просить стягнути збитки в розмірі 5455,75 грн. Оскільки підстави для суми більшої ніж вимагає позивач в суду відсутні, розмір збитків, що підлягає стягненню з відповідача становить 5455,75 грн.

Згідно з п. 8.9 додатку № 2 до Договору у разі прострочення сплати платежів за Договором, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 2809,18 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку, який судом перевірено та приймається, як вірний, з відповідача. підлягають стягненню три проценти річних в розмірі 774,60 грн. та інфляційна складова боргу в розмірі 3757,88 грн. (28508,67 грн. заборгованість з урахуванням встановлено індексу інфляції).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на ремонтні роботи, повязані з порушенням правил експлуатації транспортного засобу та недбалим ставленням до транспортного засобу або його забороненим використанням, включаючи роботи, що необхідно виконати внаслідок нерегулярного обслуговування транспортного засобу або недотримання норм експлуатації, встановлених технічною документацією, або інші витрати, які не стосуються регулярного технічного обслуговування транспортного засобу (п. 7.3 додатку № 2 до Договору) .

Відповідно до п. 10.4 додатку № 2 до Договору при поверненні транспортного засобу одержувач згідно з письмовою заявою лізингодавця сплачує останньому вартість необхідного ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або транспортного засобу, зазначених в акті повернення транспортного засобу.

В акті повернення предмета лізингу від 17.03.2009 р. було зазначено про пошкодження транспортного засобу, а саме: пошкоджена задня права сторона, розбиті задні фон арі праві.

Позивач просить стягнути вартість відновлення (в тому числі ремонт вихлопної труби, чищення клапану, заміна ручки склопідіймача, інше), яка, відповідно до рахунку-фактури № СФ-0003161 від 30.04.2009 р., становить 3037,10 грн.

Однак, оскільки роботи з ремонту транспортного засобу, зазначені у рахунку-фактурі № СФ-0003161 від 30.04.2009 р., не зазначені в акті повернення транспортного засобу від 17.03.2009 р., позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 28508,67 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 774,60 грн. трьох процентів річних, 2809,18 грн. пені, 5455,75 грн. збитків. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 375,48 грн. державного мита та 218,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (02206, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь закритого акціонерного товариства «Єврофінанс»(02100, м. Київ, вул. І. Дубового, 14, код 30726921) 28508,67 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 774,60 грн., 2809,18 грн. пені, 5455,75 грн. збитків, 375,48 грн. державного мита та 218,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 09.03.2010 р.