Рішення № 8520920, 25.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/125.02.10 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “Міхаель Хубер Україна”

дотовариства з обмеженою відповідальністю “Київська типографія”

простягнення 6861,73 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:юрисконсульт Гущин М.О. (довіреність від 13.11.2009 року)

від відповідача:не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю “Міхаель Хубер Україна” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Київська типографія” заборгованості за поставлені поліграфічні фарби у сумі 6861,73грн. (у тому числі 5663,43 основної заборгованості, 224,54 грн. трьох процентів річних та 973,76 грн. інфляційних втрат). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену йому продукцію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року порушено провадження у справі №23/1 та призначено її розгляд на 19.01.2010 року. Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого представника для участі у судових засіданнях не направив.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення судових засідань відправлені за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.02.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем з 2 квітня 2008 року по 30 травня 2008 року було поставлено Відповідачу товар (поліграфічні фарби та витратні матеріали) загальною вартістю 7 458,45 грн., що підтверджується видатковими накладними №МХК-001517 від 02.04.2008 року на суму 2 577,02грн., №МХК-002103 від 08.05.2008 року на суму 399,62 грн., №МХК-002173 від 13.05.2008 року на суму 1 519,06грн., №МХК-002364 від 23.05.2008 року на суму 999,36грн. та №МХК-002498 від 30.05.2008 року на суму 1 963,39 грн.

Частинами 1 та 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до пункту 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами фактично було укладено у спрощений спосіб договір поставки, а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона (постачальник) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними підтверджено виконання Позивачем своїх зобов’язань щодо поставки поліграфічних фарб, проте Відповідачем отримана продукція не була оплачена у повному обсязі.

Відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленої продукції у сумі 1777,02 грн., що підтверджується наданими суду банківськими виписками.

14.07.2009 року Позивачем було направлено на адресу Відповідача лист-вимогу вих. №7 від 09.07.2009 року, який залишено останнім без відповіді.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем з врахуванням переплати попереднього періоду в сумі 18,00 грн. складає 5663,43 грн.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення основної заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої грошові зобов’язання у встановлений статтею 530 Цивільного кодексу України строк.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунки позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд встановив, що вони підлягають задоволенню у розмірах, визначених заявою про зменшення позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва. -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Київська типографія” (02094, м.Київ, вул. Червоногвардійська, 22-А, ідентифікаційний код 30605098) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Міхаель Хубер Україна” (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, 9-Г, ідентифікаційний код 33496053) 5 663,43 грн. (п'ять тисяч шістсот шістдесят три гривні 43 копійки) основного боргу; 53,41 грн. (п’ятдесят три гривні 41 копійку) трьох процентів річних; 85,17 грн. (вісімдесят п’ять гривень 17 копійок) інфляційних втрат; 86,25 грн. (вісімдесят шість гривень 25 копійок) державного мита та 199,55 грн. (сто дев’яносто дев’ять гривень 55 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 02.03.2010 року