Рішення № 8520904, 25.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/50025.02.10 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ Підприємство з іноземною інвестицією “ Ізотерм - С ”

До          Товариства з обмеженою відповідальністю “ Виробничо –комерційна фірма “ Укрбудтехнології ”

Про          стягнення 21184, 46 грн.

Суддя Пінчук В.І

Представники:

Від позивача           Поливко О.Г. –предст.

Від відповідача          не з’явився

Рішення прийняте 25.02.2010 р., оскільки у судових засіданнях 24.12.2009 р. та 28.01.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

                                        ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 20839, 60 грн. основного боргу, 178,14 грн. 3% річних та 166,72 грн. збитків від інфляції, а всього 21184, 46 грн.

          Представник відповідача у судове засідання не з’явився, але у відзиві на позовну заяву просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 1.1 та п. 7 ст. 80 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

                                                  В С Т А Н О В И В:                    

          Між товариством з обмеженою відповідальністю “ Підприємство з іноземною інвестицією “ Ізотерм - С ” ( позивачем ) та товариством з обмеженою відповідальністю “ Виробничо –комерційна фірма “ Укрбудтехнології ” ( відповідачем ) був укладений усний договір поставки.

          Згідно копії накладної, яка знаходиться а матеріалах справи ( оригінал оглянутий судом у судовому засіданні ), а саме: № 186 від 23.07.2008 р., позивач поставив відповідачу товар ( клей марки “ Століт –М ” та клей марки “ Століт –С ” ) на загальну суму 35078, 40 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ).

Разом з тим, відповідач в порушення вимог ст.ст. 655, 692 ЦК України з позивачем за поставлений товар розрахувався лише частково.

          На день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає 20839, 60 грн.

          Крім суми основного боргу в розмірі 20839, 60 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції, а саме: 178,14 грн. 3% річних та 166,72 грн. збитків від інфляції, а всього 21184, 46 грн.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

          Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі основного боргу 20839, 60 грн., а в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій: 178,14 грн. 3% річних та 166,72 грн. збитків від інфляції, суд відмовляє, оскільки договір між сторонами не укладався, строк виконання зобов’язання не встановлений, а вимога, згідно ст. 530 ЦК України відповідачу не заявлялась.

          Додана позивачем до позовної заяви претензія не є вимогою в розумінні ст. 530 ЦК України.

          Відповідно ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -                                                                                                                                                                                     

                                         В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ Виробничо –комерційна фірма “ Укрбудтехнології ” ( 03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, офіс 807, код 30263566 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ Підприємство з іноземною інвестицією “ Ізотерм - С ” ( 33028, м. Рівне, вул. Тиха, 8, код 31960752 ) 20839 ( двадцять тисяч вісімсот тридцять дев’ять ) грн. 60 коп. боргу, 208 ( двісті вісім ) грн. 39 коп. державного мита та 232 ( двісті тридцять дві ) грн. 16 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяВ.І.Пінчук