Рішення № 85208541, 25.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3541/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2019 року (згідно відбитку поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 30.08.2019 №112 комісії при ГУПФУ в Полтавській області, прийнятого по заяві від 11.07.2019 у частині відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у підтвердженні часу роботи на посадах, передбачених пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 29.01.1986 по 08.07.2000, а саме, трактористом - машиністом в колгоспі, колективному сільськогосподарському підприємстві та інших сільськогосподарських підприємствах, який підтверджується його трудовою книжкою;

- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стаж роботи на посаді тракториста - машиніста в колгоспі ім. Димитрова, КСП ім. Димитрова, СТОВ "Берегиня" та ПСП "Харківець" з 29.01.1986 по 08.07.2000, а саме 14 років 5 місяців 10 днів, протягом яких він був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства, до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує протиправністю рішення відповідача про відмову у підтвердженні йому часу роботи на посадах, передбачених пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме, тракториста-машиніста з 29.01.1986 по 08.07.2000. Зазначає, що підтвердженням вказаного пільгового трудового стажу є трудова книжка колгоспника ОСОБА_1 , а також відповідні архівні довідки Трудового архіву Пирятинської районної ради.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).

06.10.2019 ГУПФУ в Полтавській області надано відзив на адміністративний позов, в якому останнє заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки основними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, тобто, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу роботи. Проаналізувавши усі надані ОСОБА_1 документи встановлено: - відсутність відомостей про ліквідацію підприємств без визначення правонаступників; - виконання позивачем роботи на посаді, що не дає права на пільгове пенсійне забезпечення. Відтак, рішенням від 30.08.2019 №112 Комісія обґрунтовано відмовила ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Щодо вимог про зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи на посаді тракториста - машиніста в колгоспі ім. Димитрова, КСП ім. Димитрова, СТОВ "Берегиня" та ПСП "Харківець" з 29.01.1986 по 08.07.2000, відповідач звернув увагу суду на те, що до повноважень Комісії з питань підтвердження стажу роботи при ГУПФУ в Полтавській області належить підтвердження стажу роботи, а не його зарахування (а.с. 71-72).

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Cправи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 згідно із заявою від 11.07.2019 претендував на пільгове пенсійне забезпечення з підстав підтвердження періодів роботи з 29.01.1986 по 08.07.2000 трактористом в колгоспі імені Димитрова (КСП Димитрова, СТОВ "Берегиня", ПСП "Харківецьке") (а.с. 46).

Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.08.2019 №112 відмовлено ОСОБА_1 в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 29.01.1986 по 08.07.2000 у зв`язку з відсутністю відомостей про ліквідацію підприємств без визначення правонаступників та роботою на посаді, що не дає права на пільгове пенсійне забезпечення (а.с. 44-45).

Вказане рішення направлене позивачу листом ГУПФУ в Полтавській області від 04.09.2019 №16072/02.1-20 (а.с. 43).

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи і показанням свідків, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (стаття 12 згаданого Закону).

Згідно із пунктом "в" пункту 1 статті 13 вказаного Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Аналогічні положення передбачені частиною 1 та пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеного закону постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).

Пунктами 1 та 2 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 18 Порядок №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 20 цього Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 (надалі - Порядок №18-1).

Пунктом 11 Порядку №18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

За змістом пунктів 1, 2 роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства" відповідно до статті 13 (пункт "в") Закону України "Про пенсійне забезпечення" правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються машиністи-трактористи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства.

До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо) (пункт 1).

Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз`яснення (пункт 2).

Зі змісту довідки встановленої форми згідно додатку до цього роз`яснення слідує, що в ній повинно бути зазначено періоди роботи трактористом-машиністом та те, що він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, і вказано, що зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Виходячи з положень зазначених норм, визначальними обставинами для визначення пільгового стажу є встановлення фактів роботи позивача на посаді тракториста-машиніста та його безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах.

Як слідує з наявної у матеріалах справи трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період з 29.01.1986 по 08.07.2000 працював в колгоспі ім. Димитрова, КСП ім. Димитрова, СТОВ "Берегиня" та ПСП "Харківець" (посада механізатор) (а.с. 64-69).

Разом з тим, з архівних довідок Трудового архіву Пирятинської районної ради Полтавської області від 23.04.2019 №04.1-09/140, від 23.04.2019 №04.1-09/141, від 23.04.2019 №04.1-09/142 та від 23.04.2019 №04.1-09/143 слідує, що у період з 1986-2000 років ОСОБА_1 згідно книг обліку трудового стажу та заробітку колгоспника по колгоспу ім. Димитрова Пирятинського району Полтавської області, працював саме трактористом (а.с. 59-62).

Відповідно до довідки архівного відділу Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області від 07.06.2019 №07.1-13/О-138 колгосп ім. Димитрова с. Харківці Пирятинського району перереєстрований в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Димитрова згідно з розпорядженням представника Президента України від 11.11.1993 №256. Відповідно до розпорядження голови державної адміністрації від 28.02.2000 №45 зареєстровано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Берегиня". Відповідно до розпорядження голови державної адміністрації від 10.07.2000 №143 зареєстровано сільськогосподарське підприємство "Харківецьке". Дані підприємства являються правонаступниками КСП ім. Димитрова с. Харківці (а.с. 51).

Водночас, згідно витягу на безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПСП "Харківецьке" припинено 18.02.2008, номер запису 15761170004000272 (а.с. 52-54).

Вказане фактично свідчить про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про підтвердження пільгового стажу як колгосп ім. Димитрова, так і його правонаступники, припинені.

При цьому, суд зауважує, що витяг про припинення ПСП "Харківецьке" не містить даних про наявність у останнього будь яких правонаступників.

Відтак, вказана у спірному рішенні підстава для відмови у підтвердженні пільгового трудового стажу у період з 29.01.1986 по 08.07.2000 у вигляді відсутності відомостей про ліквідацію підприємств без визначення правонаступників, судом оцінюється критично.

Поряд з цим, судом також відхиляються, як необґрунтовані посилання пенсійного органу у рішенні від 30.08.2019 №112, як на підставу для відмови у підтвердження пільгового трудового стажу позивача на те, що останній працював на посаді, що не дає права на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки під час судового розгляду справи знайшла своє підтвердження та обставина, що у період з 29.01.1986 по 08.07.2000 ОСОБА_1 працював в колгоспі ім. Димитрова, у подальшому, КСП ім. Димитрова, СТОВ "Берегиня" та ПСП "Харківець", саме трактористом і відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було надано до суду документальних доказів, які б спростовували безпосередню зайнятість позивача, як тракториста, у виробництві сільськогосподарської продукції.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що рішення від 30.08.2019 №112 комісії при ГУПФУ в Полтавській області про відмову у підтвердженні ОСОБА_1 часу роботи на посадах, передбачених пунктом пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" прийняте протиправно та підлягає скасуванню, а період з 29.01.1986 по 08.07.2000 підлягає зарахуванню до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 30.08.2019 №112 комісії при ГУПФУ в Полтавській області, а також зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", період роботи з 29.01.1986 по 08.07.2000 трактористом в колгоспі ім. Димитрова, у подальшому, КСП ім. Димитрова, СТОВ "Берегиня" та ПСП "Харківець".

Висновки суду у цій справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною ним у постановах від 22.05.2018 у справі № 439/1148/17 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 74173476), від 03.10.2018 у справі №235/2873/17 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 76889424), від 27.02.2018 у справі №681/813/17 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 72506176), від 22.05.2018 у справі №683/977/17 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 74173529), від 10.07.2018 у справі №709/1360/17 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 75254031).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову та фактичну сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 768,40 грн стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 768,40 грн.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, вказуючи в позові, що його попередні судові витрати склали 2268,40 грн. Враховуючи сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн, витрати на правничу допомогу складають 1500,00 грн.

Разом з тим, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач до позовної заяви додає лише договір про надання правової допомоги від 12.09.2019 №12/09 між ним та адвокатом Коваль В.І.

При цьому, ОСОБА_1 не надає до суду ані розрахунку витрат на правову допомогу, ані акту виконаних робіт згідно договору про надання правової допомоги від 12.09.2019 №12/09, ані квитанції до прибуткового касового ордеру на підтвердження фактичного надання правничих послуг адвокатом та перерахунку коштів у розмірі 1500,00 грн на користь адвоката за надані послуги.

Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, з огляду на документальну недоведеність останніх.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30 серпня 2019 року №112 про результати розгляду заяви.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стаж роботи на посаді тракториста в колгоспі ім. Димитрова, у подальшому, КСП ім. Димитрова, СТОВ "Берегиня" та ПСП "Харківець", з 29 січня 1986 року по 08 липня 2000 року до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава