Рішення № 85207144, 18.10.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2032/19Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,

при секретарі судового засідання Бачур А.В.,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/2032/19

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум Трейдінг" (кімната 406, вул. Велика Васильківська, буд. 13/1, м. Київ, 01004)

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" (вул. Хімічна, буд. 1/23, м. Одеса, 65031); 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум Інвест" (кімната 406, вул. Велика Васильківська, буд. 13/1, м. Київ, 01004)

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад правових позицій учасників справи.

10.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум Трейдінг" (надалі – ТОВ "Гранум Трейдінг") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-7" (надалі – ТОВ "Термінал-7") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум Інвест" (надалі – ТОВ "Гранум Інвест") в якому просить суд визнати недійсним повністю з моменту укладання договір про заміну боржника у зобов`язанні (переведення зобов`язання) від 30.11.2017, укладений між Позивачем та Відповідачами.

Позовні вимоги Позивач обґрунтував наступним.

Під час розгляду одного із спорів, який виник в результаті неналежного виконання контрагентом зобов`язань за договором, Позивачу стало відомо про укладення договору про заміну боржника у зобов`язанні (переведення зобов`язання) від 30.11.2017.

Ознайомившись із копією оспорюваного договору Позивач стверджує, що такий договір ним не укладався, а отже він є недійсним та не тягне за собою жодних правових наслідків з огляду на наступне.

Оскаржуваний Договір є тристороннім та укладений за участю ТОВ "Термінал - 7" (Боржник-1), ТОВ "Гранум Інвест" (Боржник -2), ТОВ "Гранум Трейдінг" (Кредитор).

За умовами оскарженого договору Боржник -1 переводить на Боржника -2 зобов`язання з перерахування кредитору: суми поворотної фінансової допомоги загальному у розмірі 7 710 500, 00 грн яка виникла за чотирма договорами, а саме: № ФП07/12/2016, ФП17/10/2016, №ФП10/04/2017, ФП/10/04/2017

Пунктом 2.2. оскаржуваного Договору сторони визначають, що Боржник -2 приймає від Боржника -1 вищезазначені зобов`язання з оплати кредитору суми поворотної фінансової допомоги в загальному розмірі 7 710 500, 00 грн. та погоджується сплатити кредитору таку суму в строк до 31.05.2018.

Як вказує Позивач, оскаржуваний договір не відповідає вимогам ЦПК, що встановлені для даного виду договорів що свідчить про його недійсність.

Зокрема, Позивач зазначає, що вказаний правочин було укладено відповідачем 1-ТОВ "Термінал-7" виключно з метою уникнення від відповідальності за невиконання умов договорів поворотної фінансової допомоги.

Враховуючи той факт що Договір фінансової допомоги укладався між сторонами в письмовій формі, то й договір про заміну боржника повинен укладатись в письмовій формі.

Однак, Позивач стверджує про відсутність підпису на договорі, що свідчить про його нескладність, оскільки відсутнє волевиявлення Відповідача-1 ТОВ "Термінал - 7".

Крім того Позивач також звернув увагу на те, що ст.520 ЦК України чітко визначено, що заміна боржника може здійснюватися виключно за згодою кредитора, а Кредитор, він же Позивач, договір про заміну боржника не підписував.

Також Позивач вказує, що ним не проводились загальні збори учасників товариства, на вирішення яких ставились би питання про укладення оскаржуваного Договору. Крім того, зважаючи на ціну Договору, яка становить 7 610 000,00грн. та положення Статуту Позивача, Позивач стверджує, що директор товариства не міг одноособово приймати такі рішення, оскільки ціна правочину значно перевищує встановлені Статутом обмеження.

Зокрема, Позивач посилається на п 6.3.14 Статуту відповідно до якої до виключної компетенції загальних зборів товариства належить вирішення питання про відчуження майна товариства на суму що становить 50 і більше відсотків вартості майна товариства.

Враховуючи той факт що дебіторська заборгованість є майном товариства, Позивач стверджує, що директор без рішення загальних зборів не мав повноважень укладати оскаржуваний договір.

Отже, Позивач зазначає, з вищенаведенного вбачається, що у випадку укладання договору про заміну боржника (який доданий до відзиву) Позивач повинен був би проводити загальні збори, на яких вирішувати вказане питання, однак загальні збори ТОВ "Гранум Трейдінг" з приводу укладення договору про заміну боржника від 30.11.2017 не проводив та жодних рішень не приймав.

Також Позивач звернув увагу на положення Статуту Відповідача, відповідно до п.8.13.9 якого, директор не має права без згоди Загальних зборів учасників вчиняти від імені товариства будь-які разові правочини, у тому числі Договори на суму що перевищують 100 000,00 гри. З огляд у на те що вартість начебто підписаного договору про заміну боржника перевищує 100 000,00грн. необхідним є рішення загальних зборів ТОВ "Термінал-", яке у відповідача також відсутнє.

01.10.2019р. від відповідача 1 – ТОВ "Термінал-7" надійшов відзив на позов (вх.№20004/19), в якому Відповідач-1 проти позову заперечував з огляду на наступне.

Так, Відповідач-1 зазначив, що дійсно в Господарському суду Одеської області розглядаються чотири справи за позовом ТОВ "Гранум Трейдінг" до ТОВ "Термінал-7" за участю третьої особи - ТОВ "Гранум Інвест" про повернення поворотної фінансової допомоги, стосовно наступних договорів:

- №ФП10/04/2017, укладеного 24.03.2017 у м. Київ між ТОВ "Гранум Трейдінг" (Позикодавець) та ТОВ "Термінал - 7" (Позичальник) про надання поворотної фінансової допомоги, предметом якого у п.1.1, п.1 зазначено, що Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані гроші в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. На виконання умов цього договору на підставі платіжного доручення №178200331 від 24.03.2017 Позикодавцем Позичальнику був здійснений платіж на загальну суму поворотно фінансової допомоги у розмірі 670 000,00 грн.

-№ФП10/04/2017, укладеного 10.04.2017р. у м. Київ між ТОВ "Гранум Трейдінг" (Позикодавець) та ТОВ "Термінал - 7" (Позичальник) про надання поворотної фінансової допомоги, предметом якого у п.1.1, п.1 зазначено, що Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані гроші в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. На виконання умов цього договору на підставі платіжного доручення №22902 від 11 квітня 2017 року Позикодавцем Позичальнику був здійснений платіж на загальну суму поворотно фінансової допомоги у розмірі 2 155 500,00 грн.

- №ФП07/12/2016, укладеного 07.12.2016 р. у м. Київ ТОВ "Гранум Трейдінг" (Позикодавець) та ТОВ "Термінал - 7" (Позичальник) про надання поворотної фінансової допомоги, предметом якого у п.1.1, п.1 зазначено, що Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані гроші в порядку та на умовах, передбачених даним Договором. На виконання умов цього договору на підставі платіжних доручень №178200059 від 21.12.2016, №178200064 від 23.12.2016 та №178199994 від 07.12.2016 Позикодавцем Позичальнику був здійснений платіж на загальну суму поворотно фінансової допомоги у розмірі 2 255 000,00 грн. Таким чином, за твердженнями Відповідача, Позивачем не виконані всі взяті на себе зобов`язання за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 07.12.2016 року за №ФП07/12/2016.

17.10.2016 у м. Ужгород між ТОВ "Гранум Трейдінг" (Позикодавець) та ТОВ "Термінал - 7" (Позичальник) укладено Договір №ФП17/10/2016 про надання поворотної фінансової допомоги, предметом якого у п.1.1, п.1 зазначено, що Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані гроші в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

11.11.2016 між тими самими сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №ФП17/10/2016, якою були внесли корективи до п.2.1 Договору №ФП17/10/2016 від 17.10.2016, а саме поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України у розмірі 3 250 000,00 без ПДВ.

16.10.2017 ТОВ "Гранум Трейдінг" та ТОВ "Термінал - 7" внесли зміни до п.3.1, а саме - поворотна фінансова допомога підлягає поверненню по 30.11.2017 року включно.

Однак, як вказує Відповідач-1 30.11.2017 у м. Києві був укладений трьохсторонній договір між ТОВ "ТЕРМІНАЛ - 7" (Боржник -1), ТОВ "Гранум Інвест" (Боржник-2) та ТОВ "Гранум Трейдінг" (Кредитор).

Пунктом 1.1 п. 1 зазначеного Договору зазначено, що цим Договором регулюються відносини, пов`язані із зміною зобов`язань (переведенням зобов`язань) щодо повернення Боржником -1 (ТОВ "Термінал- ") Кредиту суми поворотної фінансової допомоги, на підставі вищезазначених договорів про надання поворотної фінансової допомоги.

Отже за ствердженнями Відповідача-1, з моменту укладання оспорюваного договору про заміну Боржника від 30.11.2017, боржником перед кредитором є ТОВ "Гранум Інвест".

Відповідач вважає, що в силу положень ст.520 ЦК України, сторонами дотримано усі вимоги законодавства України щодо укладення правочину із заміни боржника у зобов`язанні, та підписано трьох сторонню угоду.

При цьому, за твердженнями Відповідача Позивач звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнання недійсним договору про заміну боржника, зобов`язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, повинен перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Відповідач-1 звертає увагу на те, що як на підставу визнання недійсним спірного правочину (договору про заміну боржника) Позивач посилається на те, що колишній директор ТОВ "Гранум Трейдінг" нібито того його не підписував. Проте, Відповідач наголошує, що належних обґрунтувань свого позову Позивач не надав.

Стосовно тверджень Позивача про обмеження права директора на укладання правочинів, які перевищують 100 000,00 грн. Відповідач зазначає наступне.

Так, представник Позивача посилається на п.8.13.9 Статуту ТОВ "ТЕРМІНАЛ-7", який затверджений протоколом загальних зборів №27 від 25.06.2018 .

Між тим, Відповідач-1 вказує, що під час укладання правочину, а саме Договору про заміну боржника, діяв Статут ТОВ "Термінал-7", що затверджений протоколом №25 від 27.04.2017, в якому обмеження директора відсутні у даному Статуті.

Таким чином, на час укладання правочину директором ТОВ "Термінал-7" будь яких обмежень, передбачених Законом або Статутом товариства не було, тому згоди учасників товариства на укладання зазначеного Договору не потрібно.

Відповідач наголошує на тому, що була досягнута домовленість всіх учасників оспорюваного договору про заміну боржника, про що свідчать підписи та печатки уповноважених на це сторін, які стоять на договорі.

Отже, за твердженнями Відповідача сторони вчинили правочин, який за своїм змістом та суттю не суперечить чинному законодавству.

17.10.2019р. від ТОВ "Гранум Трейдінг" до суду була подана відповідь на відзив (вх.№21275/19), в якій Позивач зазначив, що надане Відповідачем-1 платіжне доручення взагалі не має відношення до даної справи та не підтверджує жодних обставин даної справи, оскільки, за ствердженням Позивача, стосується виключно взаємовідносин ТОВ "Термніал-7" та ТОВ "Гранум Інвест" , а отже не є належними та не може враховуватись при прийнятті рішення.

Також Позивач, послався в обґрунтування своєї правової позиції на рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003, на рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04).

Інші заяви по суті спору від учасників справи не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019 позовна заява вх.№2085/19 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Позивачем до позову надано, як доказ відправлення позовної заяви і доданих до неї додатків Відповідачам у справі, опис вкладення у цінний лист із штампом Укрпошти, який датований 11.07.2019, коли позовна заява ТОВ "Гранум Трейдінг" датована 12.07.2019, а тому не є зрозумілим яку позовну заяву було відправлено Відповідачам 11.07.2019, що є недоліком позовної заяви.

У зв`язку із чим 22.07.2019 ухвалою суду позовну заяву (вх.№2085/19) залишено без руху, встановлено Позивачу строк для подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви (вх.№2085/19 від 16.07.2019р.) протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, яка має містити: докази надсилання копії позову та додатків до нього Відповідачам та зобов`язано Позивача, у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання Відповідачам заяви про усунення недоліків позовної заяви (вх. №2085/19 від 16.07.2019).

30.07.2019 від Позивача до канцелярії Господарського суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. №2085/19 від 16.07.2019) разом із доказами щодо їх усунення.

01.08.2019 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2032/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче провадження призначено на 27.08.2019.

23.08.2019 від Позивача до канцелярії суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 2-3973/19), в якій представник Позивача просить провести судове засідання в режимі відеоконференції, зобов`язати Жовтневий районний суд міста Запоріжжя забезпечити проведення відеоконференції з Господарським судом Одеської області.

27.08.2019 ухвалою суду у зв`язку із неявкою сторін, підготовче засідання у справі було відкладено, заява Позивача (вх.№2-3973/19 від 23.08.2019) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції була задоволена, доручено Жовтневому районному суду м. Запоріжжя забезпечити проведення відеоконференції у підготовчому судовому засіданні 12.09.2019 об 14:20 год. за участю представника Позивача.

12.09.2019 від представника Відповідача-1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№18513/19), яке обґрунтоване тим, що Відповідачу-1 випадково стало відомо про існування зазначеного спору в суді. Оскільки Відповідачем-1 позовна заява та додаткові документи від Позивача не отримувалися, ухвала про відкриття провадження у справі Відповідачу-1 не надходила, представник просив суд відкласти підготовче засідання та надати йому можливість ознайомитись з матеріалами справи для підготовки відзиву на позов.

Зазначене клопотання судом було задоволено.

25.09.2019р на електронну адресу суду від представника Позивача надійшла заява (вх. №19630/19) в якій представник просить суд залучити його у справу в якості представника Позивача та надати доступ до електронної справи № 916/2032/19.

Оскільки норми ГПК України не передбачають такої процесуальної дії суду як залучення представника сторони до участі у справі, суд розглянувши зазначену заяву прийняв її до уваги, а в частині відкриття доступу до електронної справи, заява судом була задоволена.

26.09.2019 ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.10.2019 року.

01.10.2019 від Відповідача до суду був наданий відзив на позовну заяву (вх.№ 20004/19), який судом був долучений до матеріалів справи.

10.10.2019 в судовому засіданні з розгляду справи по суті яке проводилося в режимі відеоконференції представником Позивача було заявлене усне клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із тим що Позивачем не отриманий відзив на позов і у нього виникає необхідність ознайомитись із матеріалами справи для належної підготовки до розгляду справи по суті.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2, ст.7, 13 ГПК України суд задовольнив клопотання представника Позивача та оголосив перерву в судовому засіданні до 17.10.2019.

В судовому засіданні 17.10.2019 представником Позивача в порядку ст.207 ГПК України була подана відповідь на відзив (вх.№ 21275/19), яка судом була долучена до матеріалів справи.

Крім того, в цьому ж судовому засіданні представником Позивача було подано клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи (вх.№5063/19) в якому Позивачем жодним чином не обґрунтовано поважність підстав пропуску строку на його подання, а також відсутнє відповідне клопотання про поновлення строку на подання такого клопотання.

Розглянувши зазначене клопотання Позивача, вислухавши думку представника Відповідача-1, суд постановив протокольну ухвалу, якою відмовив в задоволені клопотання Позивача про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи з наступних підстав.

По-перше, клопотання подане представником Позивача в супереч приписам ст.118 ГПК України без відповідної заяви про поновлення строків на його подання.

По-друге, Позивач, в супереч вимогам ст.207 ГПК України не надав суду належного обґрунтування неможливості заявлення зазначеного клопотання під час підготовчого засідання, натомість, судом за власною ініціативою, в підготовчому засіданні, яке відбулося 12.09.2019р. було порушено питання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та запропоновано представнику позивача в судове засідання, призначене на 26.09.2019р. надати вільні зразки підпису колишнього директора ТОВ "Гранум Трейдінг" ОСОБА_1 О ОСОБА_2 , забезпечити його явку для відбору експериментальних зразків підпису, проте, ані представник позивача, ані колишній директор в судове засідання 26.09.2019р. не з`явилися. В подальшому іншими представниками позивача зазначене клопотання перед судом не ставилося.

По-третє, питання, поставлені представником позивача у клопотанні в частині підпису оспорюваного договору директорами ТОВ "Гранум Інвест" та ТОВ "Термінал 7" взагалі не підіймалися представниками Позивача а ні у позовній заяві, а ні під час підготовчого засідання суду.

Враховуючи те, що судом було відмовлено Позивачу у задоволені клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, його представником була заявлена усна заява про відвід судді та заявлено клопотання про надання представнику Позивача часу для оформлення відводу у письмовому виді.

Усне клопотання Позивача було задоволено, судом була оголошена перерва в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 18.10.2019 до 11.00.

В судове засідання, призначене на 18.10.2019 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду від 18.10.2019 суд визнав подання ТОВ "Гранум Трейдінг" заяви (вх.№2-5080/19 від 17.10.2019) про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/2032/19 зловживанням процесуальними правами та заяву ТОВ "Гранум Трейдінг" про відвід судді Цісельського О.В. (вх.№2-5080/19 від 17.10.2019) - залишив без розгляду, за зловживання процесуальними правами до ТОВ "Гранум Трейдінг" застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3842 грн. та стягнуто з ТОВ "Гранум Трейдінг" в дохід Державного бюджету штраф у зазначеній сумі.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, Позивач позов підтримує, наполягає на його задоволені.

Відповідач - 1 проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов.

Відповідач - 2 про час та місце судових засідань повідомлявся своєчасно шляхом направлення ухвал на юридичну адресу, зазначену Позивачем у позовній заяві та підтверджену Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оформленим станом на 17.07.2019.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи Відповідач - 2 зареєстрований саме у тому приміщені, де зареєстрований Позивач, а саме за адресою: м. Київ. Вул. Велика Васильківська, будинок 13/1. Кімната 406. Проте, поштова кореспонденція, направлена судом на зазначену адресу, поверталася із відміткою Пошти – "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Саме до таких висновків прийшов ВС КГС в своєї постанові у справі № 911/1163/17 від 03.03.2018.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 17.10.2019, відсутність будь-яких клопотань від учасників справи та строки розгляду справи по суті, суд розглянув справу за відсутності представників позивача та відповідачів, за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні, 18.10.2019 Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України постановлена вступна та резолютивна частини рішення в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

30.08.2016р. рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Гранум Інвест" оформлених протоколом № 30/08/2016 був прийнятий у новій редакції Статут ТОВ "Гранум Інвест".

Відповідно до п.5.3. Статуту у ТОВ "Гранум Інвест" є один засновник, який володіє 100% статутного капіталу Товариства, який складає 500 000 грн.

Пунктом 6.3.14. Статуту ТОВ "Гранум Інвест" до виключної компетенції зборів засновників віднесено вирішення питання про відчуження майна Товариства на суму, що становить 50% або більше відсотків майна Товариства.

Згідно з п.6.6. Статуту ТОВ "Гранум Інвест" виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю є Директор.

Пункт 6.6.3. Статуту ТОВ "Гранум Інвест" встановлює, зокрема, що: Директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, видавати доручення, представляти Товариство в його відносинах с іншими юридичними особами; усі господарськи договори (угоди) Товариства підписуються Директором та скріплюються печаткою Товариства.

27.04.2017р. рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Термінал-7" оформлених протоколом № 25 був затверджений у новій редакції Статут ТОВ "Термінал-7".

Пункт 5.3. Статуту ТОВ "Термінал-7" вказує, що для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників створено статутний капітал у розмірі 6 616 000, 00 грн., який належить двом учасникам по 50% кожному.

Пунктом 6.3.14. Статуту ТОВ "Термінал-7" до виключної компетенції зборів засновників віднесено вирішення питання про відчуження майна Товариства на суму, що становить 50% або більше відсотків майна Товариства.

Пункт 6.6.1. Статуту ТОВ "Термінал-7" встановлює зокрема, що Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції зборів учасників.

Згідно з п.6.6.3. Статуту ТОВ "Термінал-7" визначено, зокрема, що Директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, видавати доручення, представляти Товариство в його відносинах с іншими юридичними особами, державними та іншими органами та організаціями, вести переговори та укладати угоди від імені Товариства, тощо. Усі господарськи договори (угоди) Товариства підписуються Директором та скріплюються печаткою Товариства.

18.07.2017р. рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Гранум Трейдінг" оформлених протоколом № 18/07/2017 був прийнятий у новій редакції Статут ТОВ "Гранум Трейдінг".

Відповідно до п.5.2. нової редакції Статуту ТОВ "Гранум Трейдінг" статутний капітал Товариства складається з вкладів його учасників. Вкладом учасників до статутного капіталу Товариства можуть бути грошові кошти, цінні папери, інше майно або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Пункт 5.3. Статуту ТОВ "Гранум Трейдінг" вказує, що для забезпечення діяльності Товариства створено статутний капітал, який складається з вкладу учасника у розмірі 25 315 752, 06 грн. Частка у статутному капіталі Товариства у розмірі 100% статутного капіталу, що становить 25 315 752, 06 грн. належить одному учаснику.

Пунктом 6.3.14. Статуту ТОВ "Гранум Трейдінг" до виключної компетенції зборів засновників віднесено вирішення питання про відчуження майна Товариства на суму, що становить 50% або більше відсотків майна Товариства.

Пункт 6.6.1. Статуту ТОВ "Гранум Інвест" встановлює зокрема, що Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції зборів учасників.

Згідно з п.6.6.3. Статуту ТОВ "Гранум Інвест" визначено, зокрема, що Директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, видавати доручення, представляти Товариство в його відносинах с іншими юридичними особами, державними та іншими органами та організаціями, вести переговори та укладати угоди від імені Товариства, тощо. Усі господарськи договори (угоди) Товариства підписуються Директором та скріплюються печаткою Товариства.

30.11.2017р. між ТОВ "Термінал - 7" (Боржник -1), ТОВ "Гранум Інвест" (Боржник-2) та ТОВ "Гранум Трейдінг" (Кредитор) був укладений договір про Заміну Боржника у Зобов`язанні (переведення зобов`язань), пунктом 1.1. якого сторони погодили, що цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язань (переведенням зобов`язань) наступних договорів про надання поворотної фінансової допомоги (надалі- договори фінансової допомоги): 1.1.1. договір про надання поворотної фінансової допомоги №ФП 10/04/2017 від 10.04.2017, укладений між Боржником -1 (ТОВ "Термінал - 7") та Кредитором (ТОВ "Гранум Трейдінг"); 1.1.2. договір про надання поворотної фінансової допомоги №ФП 17/10/2016 від 17.10.2016 р., укладений між Боржником -1 (ТОВ "Термінал - 7") та Кредитором (ТОВ "Гранум Трейдінг"); 1.1.3. договір про надання поворотної фінансової допомоги №ФП 07/12/2016 від 07.12.2016 р., укладений між Боржником -1 (ТОВ "Термінал - 7") та Кредитором (ТОВ "Гранум Трейдінг"); 1.1.4. договір про надання поворотної фінансової допомоги №ФП 24/03/2017 від 24.03.2017 р., укладений між Боржником -1 (ТОВ "Термінал - 7") та Кредитором (ТОВ "Гранум Трейдінг").

Відповідно до п. 2 Договору Боржник-1 переводить на Боржника-2 зобов`язання з перерахування Кредитору: 2.1.1. суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 255 000,00 грн., що виникло у Боржника - 1 на підставі Договору №ФП 07/12/2016; 2.1.2. суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 630 000,00 грн., що виникло у Боржника - 1 на підставі Договору №ФП 17/10/2016; 2.1.3. суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 155 500,00 грн, що виникло у Боржника - 1 на підставі Договору №ФП 10/04/2017; 2.1.4. суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 670 000,00 грн, що виникло у Боржника - 1 на підставі Договору №ФП010/04/2017, що разом складає 7 710 500, 00 грн.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що Боржник -2 приймає від Боржника - 1 вищезазначені зобов`язання з оплати Кредитору суми поворотної фінансової допомоги в загальному розмірі 7 710 500, 00 грн та погоджується сплатити Кредитору таку суму в строк до 31.05.2018 року.

Кредитор та Боржник-2 погоджуються, що підставою сплати Боржником-2 суми поворотної фінансової допомоги в загальній сумі 7 710 500, 00 грн є договори фінансової допомоги та даний договір про Заміну Боржника у Зобов`язанні (переведення зобов`язання) (п.2.3. договору).

Згідно п.3.1. договору в результаті вищезазначеного переведення зобов`язань, Кредитор та Боржник-2 погоджуються встановити термін повернення загальної суми фінансової допомоги за договорами фінансової допомоги у розмірі 7 710 500 грн до 31.05.2018р. Таким чином, зобов`язання Боржника-2 щодо сплати Кредитору суми поворотної фінансової допомоги за договорами фінансової допомоги у розмірі 7 710 500 грн підлягає виконанню з дати підписання цього договору до 31.05.2018р.

Внаслідок виконання Боржником-2 перед Кредитором зобов`язань, передбачених п.2.2. договору, до Боржника-2 переходять всі права Кредитора, в тому числі, право вимагати від Боржника-1 сплати суми поворотної фінансової допомоги за договором фінансової допомоги у розмірі 7 710 500 грн. Боржник-1 та Боржник-2 погоджуються встановити термін повернення Боржником-1 на поточний рахунок Боржника-2 загальної суми поворотної фінансової допомоги за договорами фінансової допомоги у розмірі 7 710 500 грн до 31.05.2018р. (п.3.3. договору).

Згідно з п.5.1. Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Відповідно до п.6 Договору він підписаний Директорами Боржника-1. Боржника-2 та Кредитора й на підписи Директорів проставлені печатки підприємств.

Позивач стверджуючи що оспорюваний договір не відповідає вимогам ЦПК України, що його директор ніколи не підписував цей договір, що учасники товариства не надавали згоду на укладання цього правочину, вважає що оспорюваний порушує права Позивача, що стало підставою для звернення Позивача з відповідним позовом до Господарського суду.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст.15 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, суд застосовує норми законодавства України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Частина 1 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 ГК України).

Згідно зі ст. 97 ЦК України та ст. 89 ГК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За приписами статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Отже, у вказаній нормі закріплено положення про заміну боржника у зобов`язанні винятково за згодою кредитора, але не визначено ані форми, в якій має бути надана така згода, ані способу її вираження. При цьому, згода кредитора не є правочином, а також не є навіть частиною правочину щодо зміни боржника у зобов`язанні.

Згідно з ч.1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст.513 ЦК України).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги (цесія) за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Договір відступлення права вимоги може бути як безоплатним, так і оплатним.

Стаття 520 ЦК України встановлює, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 521 ЦК України встановлює, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно з ч. 3,4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Отже, належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання.

У той же час, ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі № 909/327/18).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 ГПК України)..

Згідно зі ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведеного суд вважає, що Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що при підписанні оспорюваного договору директор Позивача – Тихонович О.М. (яка обіймала посаду на час укладання оспорюваного договору) не мала права підписувати оспорюваний договір за відсутністю рішення засновника, оскільки як встановлено матеріалами справи, відповідно до Статуту ТОВ "Гранум Трейдінг" чинного на час укладання оспорюваного договору розмір статутного капіталу становив 25 315 752, 06 грн., тобто загальна сума оспорюваного договору у розмірі 7 710 500 грн. складає лише 30,45% від розміру статутного капіталу Позивача, а доказів вартості майна товариства Позивач суду не надав.

Так само Позивачем у належний та допустимий спосіб не наведено доказів того, що директорами Відповідачів на час укладання оспорюваного договору були перевищені свої повноваження, оскільки у п.6.3.14. статутів їх Товариств визначено, що до виключної компетенції зборів засновників віднесено затвердження питань про відчуження майна товариства що перевищує 50 та більше відсотків вартості його майна. Проте, Позивачем також не надано суду доказів вартості майна Відповідача-1 та Відповідача-2 станом на день укладання оспорюваного правочину.

Судом не приймається в якості належного доказу посилання Позивача на Статут ТОВ "Термінал-7" затверджений рішенням загальних зборів, що оформлені протоколом № 27 від 25.06.2018р., оскільки на час укладання оспорюваного договору діяла редакція статуту ТОВ "Термінал-7 " затверджений рішенням загальних зборів, що оформлені протоколом № 25 від 27.046.2016р.

Щодо ствердження Відповідача що колишній директор Позивача – Тихонович О ОСОБА_3 М. не підписувала оспорюваний договір, суд вважає, що належного обґрунтування цього ствердження Позивач суду не надав. Тобто зазначене ствердження, на переконання суду, повинно було підтверджено особисто ОСОБА_4 у заяві свідка, якої Позивач суду не надав.

Окремо твердження Позивача про те, що спірний договір не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України не є належними, оскільки при оцінці дійсності/недійсності правочину підлягають застосуванню положенння Цивільного кодексу України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Так, в рішеннях ЄСПЛ у справі "Серявін та інші проти України", справі "Руїз Горіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовують свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищенаведене, проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Гранум Трейдінг" є незаконними, не підтвердженими доказами, наявними в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволені позову слід відмовити повністю.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на Позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.У позові - відмовити повністю.

2. Судові витрати по справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум Трейдінг" (кімната 406, вул. Велика Васильківська, буд. 13/1, м. Київ, 01004, код 38450610).

Рішення суду набирає чинності у порядку ст.241 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.10.2019р.

Суддя О.В. Цісельський