Рішення № 85205837, 21.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2019справа №910/5561/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №910/5561/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Логістик» (юридична адреса: 02140, м. Київ, вул. Срібнокільська, 22-а, оф. 158; поштова адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 4, каб. 10; ідентифікаційний код 34846461)

до акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі його філії «Центр транспортної логістики» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32; ідентифікаційний код 40123465),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (34400, Рівненська область, м. Вараш; ідентифікаційний код 05425046),

про зобов`язання внести зміни до особового рахунку,

за участю представників:

позивача - Гордієнка С.Д. (довіреність від 28.12.2018 №2/18);

відповідача - Яковчук О.Д. (довіреність від 03.07.2019 №б/н);

третьої особи - не з`явився.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-Логістик» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) в особі його філії «Центр транспортної логістики» (далі - Філія) про зобов`язання внести зміни до особового рахунку Товариства №8202893 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми 2 415 063,22 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 07.02.2018 Товариством (замовник) і Філією (перевізник) було укладено договір №07487/ЦТЛ-2018 про надання послуг (далі - Договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, і проведення розрахунків за ці послуги;

- на виконання умов Договору у період з 12.01.2018 по 18.01.2019 відповідачем було здійснено перевезення 39 вагонів з вантажем «радіоактивні матеріали», що відносяться до класу 7 небезпечних вантажів за номером ООН 3328, які перевозяться у відповідності до Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.11.2018 №1430 (далі - Правила), з яких:

18 навантажених вагонів, що перевозилися за категорією перевезень КП-2 та оформлені залізничними накладними СМГС №45332 (3 вагони), №45418 (4 вагони), №45443 (3 вагони), №382736 (3 вагони), №382755 (3 вагони), №382760 (2 вагона), які рухалися за напрямком слідування від станції відправлення «Электросталь» (код 230900), через прикордонний перетин «Зерново» (експ. код 334601) до станції призначення «Рафалівка» (код 355105);

21 вагон у порожньому стані, що перевозилися за категорією перевезень КП-4 та оформлені залізничними накладними СМГС №713088 (3 вагони), №713089 (3 вагони), №713092 (4 вагони), №713094 (3 вагони), №713095 (3 вагони), №713096 (3 вагони), №713097 (2 вагони), які рухалися за напрямком слідування від станції відправлення «Рафалівка» (код 355105), через прикордонний перетин «Зерново» (експ. код 334601) до станції призначення «Электросталь» (код 230900);

- за вказані послуги Філією було списано з особового рахунку позивача тариф у загальній сумі 4 446 111,88 грн.;

- перевіряючи достовірність нарахованої та списаної тарифної плати, позивачем було виявлено розбіжності між фактично списаною сумою тарифу - 4 238 381,09 грн. та нормативно-затвердженою вартістю тарифу, яка має складати 2 031 048,66 грн.;

- таким чином, відповідачем було неправомірно завищено та списано з особового рахунку Товариства провізну плату в сумі 2 415 063,22 грн.;

- позивачем було надіслано Філії претензію від 04.02.2019 (фактично від 01.02.2019) №1-06/926 з вимогою повернути на особовий рахунок Товариства безпідставно списаний тариф;

- вказану претензію отримано відповідачем 12.02.2019, проте станом на день звернення до суду з позовом вимоги претензії від 04.02.2019 №1-06/926 Філією не задоволені.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач 18.06.2019 подав суду відзив на позов, в якому зазначив, що: позивач надіслав відповідачу претензію 08.02.2019, відповідач фактично отримав її 12.02.2019, позовну заяву подано 15.05.2019 (згідно з поштовим штемпелем), тобто через три місяці після подання претензії, а тому Товариством не було вжито заходів досудового врегулювання спору в порядку, передбаченому статтями 46 і 47 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМВС) (далі - Угода); позовні вимоги за накладними від 12.01.2018 №713088, від 03.03.2018 №45335 і від 22.03.2018 №713089 на суму 307 018,86 грн. подано з пропуском позовної давності; листами від 02.03.2018, 05.09.2018, 18.10.2018, 22.11.2018, 04.12.2018 та 29.12.2018 позивач підтвердив оплату і надав згоду на списання коштів за перевезення, які здійснювалися у березні, вересня - грудні 2018 року, у тому числі і за вагони-прикриття; також відповідно до дорожніх відомостей вантажоодержувачем за відправками №045332, №045418, №045443, №382736, №382755, №382760 надано згоду на виставлені кошти перевізника, які вписано у накладні.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.06.2019.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2019 відкладено підготовче засідання на 24.06.2019.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2019 відкладено підготовче засідання на 15.07.2019; залучено до участі у справі відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Відокремлений підрозділ); запропоновано третій особі у строк до 05.07.2019 подати суду письмові пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання письмових пояснень і доданих до них документів позивачу та відповідачу.

03.07.2019 позивач подав суду докази надіслання третій особі позовної заяви з доданими до неї документами.

10.07.2019 та 12.07.2019 Відокремлений підрозділ подав суду письмові пояснення з додатковими документами, в яких зазначив про те, що: третя особа не має ні з позивачем, ані з відповідачем жодних договірних відносин, які б стосувалися предмету спору у справі №910/5561/19, а тому дані обставини унеможливлюють надання пояснень щодо підтримки або заперечень проти позову.

Позивач 15.07.2019 подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив таке:

- у даній справі позивач не є відправником та одержувачем вантажу, а відтак не є стороною договору перевезення;

- спір в даній справі розглядається щодо невиконання (порушення) умов укладеного сторонами Договору, а саме невиконання відповідачем умов пункту 4.10 Договору; до даних правовідносин має застосовуватися загальний строк позовної давності у три роки, перебіг якого починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;

- таким чином, встановлення законом або Договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист, а тому, в даному випадку, не вбачається передчасність звернення до суду за захистом порушених прав з підстав невиконання (порушення) умов Договору;

- обставини, за яких позивач довідався про порушені права, є отримання від відповідача листа від 04.02.2019 №ЦТЛ-19/289, яким визнані обставини щодо перевезення вантажів за номером ООН 3328, що відносяться до класу 7 небезпечних вантажів, вагони-прикриття не застосовуються, а тому в порядку пункту 4.10 Договору відповідач мав здійснити перерахунок коштів, після чого надлишок стягнутої суми перерахувати на особовий рахунок позивача як оплату за майбутні перевезення;

- враховуючи відсутність в СМГС мінімальних норм прикриття для небезпечного вантажу за класом 7 до даних перевезень мають застосовуватися Правила;

- згідно з переліком небезпечних вантажів за номерами ООН, додаток 2 до підпункту 2.7.1 пункту 2.7 Правил перевезення небезпечних вантажів, вагони з радіоактивними матеріалами за кодом ООН 3328, не потребують вагонів-прикриття, про що зазначено у графі 19 «мінімальні норми прикриття»; в свою чергу, відсутність записів у графі 15 «Найменування вантажу» підтверджує факт відсутності вагонів-прикриття;

- у жодній з наявних у матеріалах справи накладній у графі 15 «Найменування вантажу» не міститься записів про вагони-прикриття.

- посилання відповідача на написи від руки « 3-3-3-3» жодним чином не підтверджують факт замовлення, фактичного існування та підтвердження перевезення вагонів-прикриття за спірними перевезеннями.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/5561/19; підготовче засідання відкладено на 05.08.2019; зобов`язано відповідача подати суду докази; зобов`язано третю особу подати суду письмові пояснення чи замовлялися нею вагони-прикриття, з доданням доказів надіслання письмових пояснень і доданих до них документів позивачу та відповідачу.

31.07.2019 Відокремлений підрозділ подав суду письмові пояснення з додатковими документами, в яких зазначив про те, що: третя особа не замовляла вагони-прикриття та не подавала відповідних заявок на такі вагони до Залізниці; крім того, повторно повідомляє суд про те, що третя особа не має ні з позивачем, ані з відповідачем жодних договірних відносин, які б стосувалися предмету спору у справі №910/5561/19, а тому Відокремлений підрозділ не може бути третьою особою у даному провадженні; разом з тим, третя особа просила суд підготовче засідання, призначене на 05.08.2019, проводити без участі представника Відокремленого підрозділу.

Філія 01.08.2019 подала суду пояснення у справі з додатковими документами, а саме копіями натурних листів згідно з відправками №713088, №713089, №713092, №713094, №713095, №713096, №713097 станції відправлення Рафалівка; а також відправками №045332, №045418, №045443, №382736, №382755, №382760, які прибували на станцію Рафалівка; в поясненнях Філія зазначає, що:

- вказані натурні листи оформленні відповідно до Інструкції із складання натурного листа поїзда, що затверджена на 34 засіданні Ради по залізничному транспорту від 12.02.2003; відповідно до пункту 1.1 вказаної Інструкції натурний лист вантажного поїзда форми ДУ-1 - це основний технологічний документ, що використовується для організації процесу обробки вагонопотоків на станціях залізниці;

- згідно з пунктом 22.3 ТК №1 при перевезенні спеціальних вантажів відправками КП-2 і КП-4 плата нараховується за всі вагони, що перевозяться, у тому числі і вагони-прикриття; при перевезенні вантажів відправником в перевізних документах були вказані вагони-прикриття без зазначення їх номерів, так як у нього вагони прикриття відсутні;

- проте Інструкцією з перевезення спеціальних вантажів на залізничному транспорті України, затвердженою наказом Міністерства транспорту України від 19.02.2002 №1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15.03.2002 256/6544 (далі - Інструкція), не визначено детального порядку зазначення у перевізному документі номерів вагонів-прикриття, які не слідують до кінцевої станції, а тільки до визначеної, але задіяні в процесі таких перевезень; в даному випадку при міжнародних перевезеннях вагони-прикриття були надані перевізником (Залізницею) і вони не могли слідувати на станцію призначення Електросталь РЖД для недопущення відкриття опломбованого конверту на шляху слідування чи заклеєної дорожньої відомості, а тому надати накладні на вагони-прикриття Філія не може;

- підпунктом 2.2.3 пункту 2.2 Договору передбачено, що позивач (замовник) має право відмовитися від прийняття вагонів у випадках, якщо виключається можливість використання замовником вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності, або таких, що надані без заявки замовника; проте на підставі листів ТОВ Товариства від 29.12.2018, від 04.12.2018, від 22.11.2018, від 18.10.2018, від 05.09.2018 та 02.03.2018 позивач підтвердив оплату і надав згоду на списання коштів за перевезення, які здійснювалися у березні, вересні-грудні 2018 року, у тому числі і за вагони-прикриття;

- відповідно до дорожніх відомостей вантажоодержувачем по відправках №045332, №045418, №045443, №382736, №382755, №382760 надано згоду на виставлені кошти перевізника, які вписано у накладній, про що свідчить підпис останнього; аналогічна ситуація щодо дорожніх відомостей №713088, №713089, №№713092, №713094, №713095, №713096, №713097, де вантажовідправником підписано дорожні відомості, що свідчить про згоду нарахованих коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2019 підготовче засідання відкладено на 28.08.2019; зобов`язано Міністерство юстиції України подати суду належним чином засвідчену копію Інструкції.

Станом на 28.08.2019 витребувані судом документи від Міністерства юстиції України до суду не надійшли.

28.08.2019 позивач подав суду додаткові пояснення, в яких зазначив таке: твердження відповідача про неможливість надати копії залізничних накладних, оформлених на вагони-прикриття, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються пунктом 3.2 Інструкції зі складання натурного листа поїзду, яким встановлено, що у бланку натурного листа в графі «№ п/п» друкарським способом віддруковані номери вагонів у складі поїзда; твердження відповідача, що відправником в перевізних документах було вказано вагони-прикриття, теж не заслуговують на увагу, оскільки утримувач вантажу та відправник порожніх вагонів зі станції Рафалівка до станції Електросталь не замовляли вагони-прикриття та не подавали відповідних заявок на такі вагони Залізниці; в матеріалах справи наявні перевізні документи СМГС безпосереднього перевезення вантажу, а саме: №713088, №713089, №713092, №713094, №713095, №713096, №713097, №045332, №045418, №045443, №382736, №382736, №382755, №382760, у всіх перевізних документах відсутня інформація про вагони-прикриття у графі 15 перевізних документів СМГС; ненадання відповідачем копій заявок на вагони-прикриття підтверджує факт відсутності такого замовлення третьою особою, позивачем чи іншою особою; аналізуючи натурні листи поїзда, можна зробити висновок неправомірного списання коштів з рахунку позивача за вагони-прикриття, які не замовлялись ні позивачем, ані третьою особою; у зв`язку з тим, що відповідачем неправомірно нарахована та списана плата за послуги, які позивачем не замовлялися, відповідач має повернути кошти позивачу шляхом внесення змін до особового рахунку позивача та відобразити (відновити, збільшити) на ньому грошову суму у сумі 2 415 063,22 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/8670/19 до судового розгляду по суті на 15.10.2019; зобов`язано Міністерство інфраструктури України подати суду до 27.09.2019 належним чином засвідчену копію Інструкції.

Міністерство інфраструктури України 02.10.2019 подало суду Інструкцію.

Позивач 11.10.2019 подав суду додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.10.2019 оголошено перерву до 21.10.2019.

Третя особа у судове засідання 21.10.2019 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2019 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 21.10.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

07.02.2018 Товариством (замовник) і Залізницею (перевізник) укладено Договір, за умовами якого:

- предметом Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги; у розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою (пункт 1.1 Договору);

- надання послуг за Договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (пункт 1.3 Договору);

- розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 (далі - Збірник тарифів) (пункт 3.1 Договору);

- щодобово, протягом періоду виконання Договору, перевізник надає замовнику в електронному вигляді переліки документів на електронну адресу control@tklog.com.ua, а у разі відсутності електронного зв`язку - у паперовому вигляді (пункт 4.6 Договору);

- по закінченню звітного місяця, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, перевізник надає замовнику в електронному вигляді на електронну адресу, зазначену у пункті 4.6 Договору, виписки з його особового рахунку та зведену відомість для її підписання, в тому числі з накладенням ЕЦП; виписки з особового рахунку відображають облік коштів, перерахованих замовником на виконання Договору, та коштів, витрачених замовником на послуги з організації перевезень вантажів, наданих перевізником; при цьому у виписці відображаються дати утворення та розміри заборгованості, пені (пункт 4.7 Договору);

- при незгоді із сумою нарахувань та стягнених платежів замовник для проведення перевірки письмово повідомляє перевізника на адресу, зазначену у пункті 14.2 Договору (пункт 4.9 Договору);

- у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок замовника, як плата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються недоотримані грошові суми (пункт 4.10 Договору);

- Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником Договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт ЦЗ», або вчинення замовником будь-якої дії на виконання Договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018; якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги (пункт 12.1 Договору).

На виконання умов Договору відповідачем було здійснено перевезення 8 вагонів з вантажем - «радіоактивні матеріали», що відносяться до класу 7 небезпечних вантажів за номером ООН 3328, які перевозяться у відповідності до Правил, з яких:

28.08.2018 здійснено перевезення 4 навантажених вагонів, що оформлені залізничною накладною СМГС №45400 за категорією перевезення КП-2, які рухалися за напрямком слідування від станції відправлення Електросталь (230900), через прикордонний перетин Зерново (експ. код 334601) до станції призначення Рафалівка (код 355105);

05.09.2018 здійснено перевезення 4 вагонів у порожньому стані, що оформлені залізничною накладною СМГС №713091 за категорією перевезення КП-4, які рухалися за напрямком слідування від станції відправлення Рафалівка (код 355105), через прикордонний перетин Зерново (експ. код 334601) до станції призначення Електросталь (230900).

За фактом надання послуг відповідачем було списано з особового рахунку позивача №8202893 тариф на загальну суму 654 449,87 грн.

Перевіряючи достовірність нарахованої та списаної тарифної плати, позивачем було виявлено розбіжності між фактично списаною сумою тарифу та нормативно затвердженою вартістю тарифу, яка розрахована за формулою у відповідності до вимог Збірника тарифів, вимог Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644.

З підстав виявленого перебору на адресу відповідача було надіслано претензію від 10.10.2018 №1-06/885, яка залишена останнім без задоволення.

Разом з тим, у відповіді від 27.11.2018 №ДН-3/03-172 відповідачем зазначено, що надаючи послуги з перевезення 8 зазначених вагонів, відповідач самостійно прийняв рішення та надав до даного виду перевезення 6 одиниць вагонів прикриття, внаслідок чого до фактично списаного тарифу (654 449,87 грн.), з позивача підлягає сплаті недобір тарифу у сумі 412 443,10 грн.

Заперечуючи проти вимог відповідача, позивачем було надіслано Залізниці заперечення від 27.12.2018 №1-06/914 та від 01.02.2019 №1-06/926 з вимогою повернути на особовий рахунок позивача безпідставно списаний тариф у сумі 227 581,80 грн. (суму перебору тарифу).

Відповідач листом від 04.02.2019 №ЦТЛ-19/289 задовольнив вимоги, викладені у претензії від 10.10.2018 №1-06/885, у повному обсязі з урахуванням заперечення від 01.02.2019 №1-06/926, неправомірно списаний тариф у сумі 227 581,80 грн. був повернутий на особовий рахунок позивача шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому зазначеної грошової суми.

Разом з тим, у період з 12.01.2018 по 18.01.2019 на виконання умов Договору відповідачем було здійснено перевезення 39 вагонів з вантажем «радіоактивні матеріали», що відносяться до класу небезпечних вантажів за номером ООН 3328, які перевозяться у відповідності до Правил, з яких:

- 18 навантажених вагонів, що перевозились за категорією перевезень КП-2 та оформлені залізничними накладними СМГС №45332 (вагони №92510338, №92510312, №02252682; провізна плата, вказана у накладній - 239 427,37 грн.), №45418 (вагони №92510189, №92510353, №92510338, №02252674; провізна плата, вказана у накладній - 390 620,39 грн.), №45443 (вагони №92510213, №92510320, №02252674; провізна плата, вказана у накладній - 325 893,36 грн.), №382736 (вагони №92510205, №92510288, №02252674; провізна плата, вказана у накладній - 627 208,09 грн.), №382755 (вагони №92510320, №92510247, №02252690; провізна плата, вказана у накладній - 627 208,09 грн.), №382760 (вагони №92510312, №02252856; провізна плата, вказана у накладній - 296 022,76 грн.), які рухалися за напрямком слідування від станції відправлення Электросталь (код 230900), через прикордонний перетин Зерново (експ. код 334601) до станції призначення Рафалівка (код 355105);

- 21 вагон у порожньому стані, що перевозились за категорією перевезень КП-4 та оформлені залізничними накладними СМГС №713088 (вагони №92510189, №02251866, №02252690; провізна плата, вказана у накладній - 207 822,29 грн.), №713089 (вагони №92510338, №92510312, №02252682; провізна плата, вказана у накладній - 216 197,69 грн.), №713092 (вагони №02252674, №92510189, №92510353, №92510338; провізна плата, вказана у накладній - 258 729,88 грн.), №713094 (вагони №02252674, №92510213, №92510320; провізна плата, вказана у накладній - 221 297,29 грн.), №713095 (вагони №02252674, №92510205, №92510288; провізна плата, вказана у накладній - 333 014,06 грн.), №713096 (вагони №02252690, №92510320, №92510247; провізна плата, вказана у накладній - 333 014,06 грн.), №713097 (вагони №02252856, №92510312; провізна плата, вказана у накладній - 296 022,76 грн.), які рухалися за напрямком слідування від станції відправлення Рафалівка (код 355105), через прикордонний перетин Зерново (експ. код 334601) до станції призначення Электросталь (код 230900).

За вказані послуги відповідачем було списано з особового рахунку позивача загальну суму тарифу у сумі 4 446 111,88 грн., що підтверджується переліками перевізних документів та виписками з особового рахунку позивача, наявними в матеріалах справи.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію від 04.02.2019 №-06/926 з вимогою повернути на особовий рахунок позивача безпідставно списаний тариф.

Вказану претензію отримано відповідачем 12.02.2019, проте відповіді Залізниця не надіслала; суму надмірно списаного провізного тарифу позивачу не повернула.

З урахуванням підпункту 22.1 пункту 22 Збірника тарифів вартість послуг з перевезення 18 навантажених вагонів з небезпечним вантажем «радіоактивні матеріали», що оформлені залізничними накладними СМГС №45332 (3 вагона), №45418 (4 вагона), №45443 (3 вагона), №382736 (3 вагона), №382755 (3 вагона), №382760 (2 вагона), має розраховуватися за такою формулою:

1) категорія перевезення КП-2 - 9,23 грн за 1 вісе-км (1 вагон має 4 вісі)

2) 18 вагонів * 4 вісі = 72 вісі

3) к = 2,647 (коригуючий коефіцієнт для спеціальних вантажів)

4) тарифна відстань - 713 км (по території України від станції пограничного перетину Зерново (експ. код 334601) до станції призначення Рафалівка (код 355105))

5) 9,23 * 2,647 * 72 * 713 = 1 254 231,40 грн.

Отже, правильна вартість перевезення 18 вагонів має складати 1 254 231,36 грн.

Крім того, вартість послуг за перевезення 21 вагону у порожньому стані, що оформлені залізничними накладними СМГС №713088 (3 вагона), №713089 (3 вагона), №713092 (4 вагона), №713094 (3 вагона), №713095 (3 вагона), №713096 (3 вагона), №713097 (2 вагона), мають розраховуватися за такою формулою:

1) категорія перевезення КП-4 - 4,9 грн. за 1 вісі-км (1 вагон має 4 вісі)

2) 21 вагон * 4 вісі = 84 вісі

3) к = 2,647 (коригуючий коефіцієнт)

4) тарифна відстань - 713 км (по території України від станції відправлення Рафалівка (код 355105) до станції пограничного перетину Зерново (експ. код 334601))

5) 4,9 *2,647 * 84 *713 = 776 817,30 грн.

Таким чином, правильна вартість перевезення 21 вагону має складати 776 817,30 грн.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагонах позивача має розраховуватися за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів, тому правильна вартість залізничного тарифу за перевезення 39 вагонів мала складати 2 031 048,66 грн. (1 254 231,36 грн. + 776 817,30 грн.).

У зв`язку з тим, що відповідачем за перевезення 39 вагонів неправильно розраховано та списано тарифну плату, поверненню позивачу підлягає різниця у сумі 2 415 063,22 грн. (4 446 111,88 грн. (фактично списаний тариф) - 2 031 048,66 грн. (вартість послуг, розрахована згідно із Збірником тарифів)).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з частиною першою статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Підпунктом 22.1 пункту 22 Збірника тарифів передбачено, що плата за перевезення спеціальних вантажів відправками КП 1-4 (категорія перевезення) нараховується за дійсну відстань за маршрутом, зазначеним у завданні на перевезення (або в перевізних документах), незалежно від кількості, типу і належності вагонів за відправку, у розмірах:

КП-1 - 996,5 грн. за 1 поїздо-км;

КП-3 - 670,8 грн. за 1 поїздо-км;

КП-2 - 9,23 грн. за 1 вісе-км;

КП-4 - 4,9 грн. за 1 вісе-км.

Відповідно до пункту 17 таблиці Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 (у редакції, чинній на момент надання послуг перевезення) для спеціальних вантажів коефіцієнт з дня офіційного опублікування - 2,647.

Згідно з пунктами 2.1 і 2.2 Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, розрахункові підрозділи залізниць (далі - розрахункові підрозділи) здійснюють безготівкові розрахунки з відправниками, одержувачами та експедиторами через установи банків за перевезення вантажів, вантажобагажу та за надання додаткових послуг.

Для зарахування платежів та обліку виручки залізниць від перевезень вантажів в установах банку, які обслуговують розрахункові підрозділи, відкриваються поточні рахунки зі спеціальним режимом використання (далі - розподільчі рахунки).

Пунктом 2.2 Правил передбачено, що радіоактивні матеріали відносяться до 7 класу небезпечних вантажів.

Відповідно до пункту 7.1 Правил до небезпечних вантажів класу 7 належать радіоактивні матеріали, тобто будь-які матеріали, що містять радіонукліди, у яких питома активність, а також повна активність вантажу перевищує межі, встановлені нормами і правилами МАГАТЕ № TS-R-1 та пунктами 4.2-4.7 ПБПРМ (2006).

Згідно з додатком 3 до підпункту 2.7.1 Правил радіоактивному матеріалу, упаковка типу в (u), подільного присвоюється номер ООН - 3328.

Параграфом першим статті 3 Угоди передбачено, що Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні.

Відповідно до статті 5 Угоди при відсутності відповідних положень у цій Угоді застосовується національне законодавство тієї Сторони, в якій правомочна особа реалізує свої права.

Згідно з параграфом першим статті 9 Угоди перевезення небезпечних вантажів здійснюється відповідно до Правил перевезень небезпечних вантажів (додаток 2 до цієї Угоди). Відповідні статті цієї Угоди та Правила перевезень вантажів, зазначені в статті 8 «Правила перевезень вантажів» цієї Угоди, застосовуються в частині, що не обумовлена Правилами перевезень небезпечних вантажів.

Параграфами першим - третім статті 46 Угоди передбачено, що право пред`явлення претензії до перевізника належить відправнику і одержувачу.

Право пред`явлення претензій про повернення перебору провізних платежів на підставі § 4 статті 31 «Сплата провізних платежів і неустойок» цієї Угоди належить також особі, яка оплатила ці провізні платежі відповідно до § 2 статті 31 «Сплата провізних платежів і неустойок» цієї Угоди.

Переуступка права вимоги не допускається.

Претензія пред`являється в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням та зазначенням суми відшкодування.

Претензія пред`являється:

- відправником - до договірного перевізника;

- одержувачем - до перевізника, який видає вантаж.

Претензія пред`являється щодо кожної відправки окремо, за винятком:

1) претензії про повернення переборів провізних платежів. Така претензія може пред`являтися за кількома відправками;

2) випадків, коли за кількома відправками складено один комерційний акт. У таких випадках претензія пред`являється на всі види відправок, зазначені в комерційному акті.

Відповідно до параграфу сьомого статті 46 Угоди перевізник зобов`язаний в 180-денний строк з дня отримання претензії розглянути її, дати відповідь і при повному або частковому визнанні претензії сплатити належну суму.

Згідно з параграфами першим - третім статті 47 Угоди позов може бути пред`явлений тільки після пред`явлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, до якого була пред`явлена ??претензія. Право пред`явлення позову на підставі цієї Угоди належить тій особі, яка має право пред`явити претензію до перевізника.

Право пред`явлення претензії і позову виникає:

1) про відшкодування за недостачу, пошкодження (псування) вантажу, а також за перевищення терміну доставки - з дня видачі вантажу одержувачу;

2) про відшкодування за втрату вантажу - після закінчення 30 днів після закінчення терміну доставки;

3) про повернення переборів провізних платежів - з дня сплати провізних платежів;

4) для інших вимог - з дня настання обставин, що стали підставою для їх пред`явлення.

Позов може бути пред`явлений:

1) якщо перевізник не дав відповідь на претензію у строк, встановлений на розгляд претензії;

2) якщо протягом терміну на розгляд претензії перевізник повідомив особі, яка подала претензію, про відхилення претензії повністю або частково.

Параграфами першим і другим статті 48 Угоди передбачено, що позови до перевізника на підставі цієї Угоди пред`являються:

1) про перевищення терміну доставки вантажу - протягом 2 місяців;

2) за іншими підставами - протягом 9 місяців.

Зазначені в § 1 цієї статті строки обчислюються з моменту виникнення права пред`явлення позову, встановленого в § 2 статті 47 «Вимоги за договором перевезення. Підсудність» цієї Угоди. День початку перебігу строку давності в строк не включається.

Відповідно до підпунктів 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 Правил залежно від кількості, маси упаковок та транспортних пакетів і транспортного індексу перевезення радіоактивних матеріалів можуть здійснюватися вагонними відправками в критих або відкритих вагонах (без гальмових площадок), в універсальних контейнерах залізниці або відправників (одержувачів), у спеціалізованих контейнерах відправників (одержувачів), а також вантажобагажем у поштовобагажних і пасажирських поїздах.

Для постійного перевезення упаковок з радіоактивними матеріалами можуть бути використані спеціально обладнані вагони, які належать відправникам або одержувачам.

Згідно з підпунктом 9.2.5 пункту 9.2 Правил вагони, повністю завантажені упаковками з радіоактивними матеріалами, не повинні включатися у поїзд поруч з пасажирськими вагонами, з вантажними вагонами з людьми, з вагонами які мають гальмівну площадку або завантаженими вибухонебезпечними легкозаймистими вантажами або газами.

Контейнери з радіоактивними матеріалами перевозяться у вагонах без сортування під час перевезення. Такі контейнери встановлюються у середній частині вагона, який не має гальмівної площадки.

Статтею 19 ГПК України передбачено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

ВИСНОВКИ

Так, судом встановлено, що Залізницею було неправомірно списано з рахунку позивача провізну плату у сумі 2 415 063,22 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що вагони з радіоактивними речовими, які були подані позивачем до перевезення Залізницею, потребують вагонів прикриття.

Відповідно до додатку 2 до Угоди «Правила перевезення небезпечних вантажів» зазначені правила видаються окремо - в електронному вигляді, розміщуються на офіційних веб-сайтах ОСЗ і Укрзалізниці.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.11.2008 №1430 затверджено Правила перевезення небезпечних вантажів, додатком 3 до підпункту 2.7.1 яких передбачено, що радіоактивному матеріалу, який було подано до перевезення за накладними №45332, №45418, №45443, №382736, №382755, №382760, №713088, №713089, №713092, №713094, №713095, №713096 та №713097 присвоюється номер ООН - 3328, який відноситься до 7 класу небезпечних вантажів.

Правила не містять жодного положення стосовно обов`язковості вагонів прикриття для перевезення небезпечних вантажів класу 7.

Інструкція, подана Міністерством інфраструктури, яка регулює порядок перевезення спеціальних вантажів на залізничному транспорті України, також не містить положень щодо обов`язковості вагонів прикриття, натомість передбачає, що прикриття забезпечується вантажовідправником шляхом включення у заявку на спеціальне перевезення необхідної кількості вагонів прикриття.

Як зазначає позивач, і не заперечує відповідач, заявки на включення вагонів прикриття подано не було.

Таким чином, відповідачем було неправомірно включено до провізної плати оплату вагонів прикриття.

Крім того, відповідач зазначає, що претензію позивача стосовно повернення переплати провізного тарифу було фактично отримано відповідачем 12.02.2019, а позовну заяву подано 15.05.2019 (згідно з поштовим штемпелем), тобто через три місяці після подання претензії, а тому Товариством не було вжито заходів досудового врегулювання спору в порядку, передбаченому статтями 46 і 47 Угоди.

Разом з тим, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Слід зазначити, що чинним законодавством України не передбачено заборони звертатися з позовом до суду у випадку порушень договірних зобов`язань без попереднього пред`явлення претензії.

Також відповідач вказує на те, що позовні вимоги за накладними від 12.01.2018 №713088, від 03.03.2018 №45335 і від 22.03.2018 №713089 на загальну суму 307 018,86 грн. подано з пропуском позовної давності.

Враховуючи положення статей 47 і 48 Угоди позов щодо повернення надмірно сплаченої провізної плати має подаватися протягом 9 місяців з моменту уплати провізних платежів.

Даний позов подано Товариством 26.04.2019 (відповідно до відмітки канцелярії суду), а відтак позивачем пропущено строк позовної давності для подання позову з вимогами щодо повернення надлишково сплаченої суми провізної плати за накладними від 12.01.2018 №713088 і від 22.03.2018 №713089 на загальну суму 201 887,38 грн.

Стосовно ж пропуску строку за накладною від 03.03.2018 №45335, то позивачем не було заявлено позовних вимог щодо повернення надлишково сплаченої суми провізної плати за наведеною накладною.

Отже, з урахуванням викладеного позовні вимоги в частині зобов`язання Залізниці внести зміни до особового рахунку Товариства №8202893 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми 2 213 175,84 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 201 887,38 грн. надлишково сплаченої провізної плати за накладними №713088 і №713089 слід відмовити у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності для звернення до суду з зазначеними вимогами.

Що ж до доводів позивача стосовно того, що до позовних вимог не застосовується строк позовної давності за Угодою у зв`язку з тим, що Договір укладено на надання послуг, то оскільки Договір за своє правовою природою є договором перевезення, таке перевезення було у міжнародному сполученні, а відтак в даному випадку застосовується строк позовної давності, встановлений Угодою.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Логістик» (юридична адреса: 02140, м. Київ, вул. Срібнокільська, 22-а, оф. 158; поштова адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 4, каб. 10; ідентифікаційний код 34846461) до акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі його філії «Центр транспортної логістики» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32; ідентифікаційний код 40123465), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (34400, Рівненська область, м. Вараш; ідентифікаційний код 05425046), про зобов`язання внести зміни до особового рахунку задовольнити частково.

2. Зобов`язати акціонерне товариство «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі його філії «Центр транспортної логістики» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32; ідентифікаційний код 40123465) внести зміни до особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Логістик» (юридична адреса: 02140, м. Київ, вул. Срібнокільська, 22-а, оф. 158; поштова адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 4, каб. 10; ідентифікаційний код 34846461) №8202893 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми 2 213 175 (два мільйони двісті тринадцять тисяч сто сімдесят п`ять) грн. 84 коп.

3. Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі його філії «Центр транспортної логістики» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32; ідентифікаційний код 40123465) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-Логістик» (юридична адреса: 02140, м. Київ, вул. Срібнокільська, 22-а, оф. 158; поштова адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 4, каб. 10; ідентифікаційний код 34846461) 33 197 (тридцять три тисячі сто дев`яносто сім) грн. 64 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.10.2019.

Суддя О.В. Марченко