Рішення № 8520527, 01.03.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" березня 2010 р. Справа № 12/1947

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Федай Я.І. - дов.б/н від 09.12.09р. (в с/з 01.03.10р.).

від відповідача Давиденко В.В. - директор (в с/з 23.02.10р.); в судове засідання01.03.10 - не з'явився.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроУкраїна" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Аспект" (смт. Черняхів Черняхівський район Житомирська область)

про стягнення 183669,27 грн.

В судовому засіданні від 23.02.10р., у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 15:00 год. 01.03.10р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 183669,27грн., з яких 180149,85грн. - основний борг, 2556,97грн. - інфляційні, 962,45грн. - 3% річних та судових витрат.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні, яке відбулось 23.02.10 представник відповідача в усному порядку проти позову заперечив, наголосив, що отримане насіння є неякісним.

01.03.10 відповідач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з поданням зустрічного позову.

Незважаючи на вказане, зустрічний позов до суду не надійшов, а тому, виходячи з приписів ст. 79 ГПК України, у суду відсутні підстави для задоволення вищевказаного клопотання.

Враховуючи, що відповідача належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи, відсутність його представника, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У відповідності до ст. 75 ГПК України, спір вирішується за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.09р. між ТОВ "Агро Україна" (позивач) та ТОВ "Агро-Аспект" (відповідач) був укладений Договір №07/09-ЦАУ від 30.04.09р. (надалі-Договір), відповідно до п.1.1 якого позивач (продавець) зобов'язався продати та відвантажити погодженими партіями продукцію (надалі-товар) у власність покупця, а відповідач (покупець) - приймати товар і сплачувати за нього визначену грошову суму (ціну товару). Найменування товару, його кількість і ціна вказуються в додатках, специфікаціях, видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 3.2 Договору, приймання-передача товару за якістю та комплектністю здійснюється за місцем відвантаження. Факт приймання-передачі товару за якістю та комплектністю підтверджується видатковими накладними, підписаними продавцем та покупцем (його представником).

Загальна сума Договору становить 1000000,00 грн. з ПДВ, але у будь-якому разі точно складається з сум всіх додатків, специфікацій, видаткових накладних, що додаються та є невід'ємними складовими цього Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору, кількість, найменування (асортимент) і ціна кожної партії товару фіксуються у відповідній видатковій накладній, що видана на підставі додатку, специфікації або без неї.

П. 3.7 Договору сторони встановили, що у разі зміни курсу долара США або Євро по відношенню до курсу гривні (офіційний курс НБУ) ціна товару, визначена на момент підписання відповідного додатку, специфікації або видаткової накладної (у разі, якщо специфікація не підписувалася), змінюється пропорційно даному збільшенню на день фактичної оплати конкретної партії товару. Якщо на день оплати по відповідному рахунку-фактурі (термін дії якого закінчився) курс долара США або Євро по відношенню до курсу гривні (офіційний курс НБУ) не змінився, то покупець сплачує за товар, вказаний в рахунку-фактурі, за ціною, пропорційно збільшеною зміні курсу долара США, але не менше ціни, що була зафіксована у рахунку-фактурі, за ціною, пропорційно збільшеною зміні курсу долара США , але не менше ціни, що була зафіксована у рахунку-фактурі та у відповідній видатковій накладній.

Оплату товару, згідно п. 3.2 Договору та п.2 Додатку № 30/04/09/-НАС до Договору і і його специфікації, покупець зобов'язався здійснити, згідно даної специфікації за наступним графіком:

- 50% від загальної вартості продукції у розмірі 160500,00 грн. шляхом перерахування на рахунок продавця (разом або частками) до 07.05.09р. ;

- 25% від загальної вартості продукції у розмірі 80250,00 грн. шляхом перерахування на рахунок продавця (разом або частками) до 03.08.09р. ;

- 25% від загальної вартості продукції у розмірі 80250,00 грн. шляхом перерахування на рахунок продавця (разом або частками) до 20.10.09р.

На виконання умов Договору та Додатку до нього, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 321000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 80501 від 08.05.09р. та довіреністю серії ЯОН №567 від 07.05.09р. (а.с. 14-15).

Позивач зазначив, що відповідач до 20.10.09р. не здійснив остаточного розрахунку, заборгувавши станом на дату подання позовної заяви 160500,00 грн., так як розрахунки за товар було здійснено лише на суму 160500,00 грн., що підтверджено банківською випискою (а.с. 16).

Оскільки суму основної заборгованості відповідач в обумовлені строки не сплатив, 03.11.09р. та повторно 05.12.09р. (а.с.17-23) на його адресу було направлено, відповідно, лист-вимогу та претензію з вимогою погасити борг, які останній залишив без відповіді та задоволення.

Посилаючись на п. 3.7 Договору, позивач також просить стягнути з первісного відповідача 19649,85 грн., на які збільшено суму основного боргу, виходячи з курсу Національного банку України Євро до гривні станом на 25.12.09р. - 11,46 грн. (день звернення з позовом до суду). Вказав, що на день підписання додатку до Договору (30.05.09р.), курс Євро НБУ до гривні становив 10,21 грн.

За ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору та керуючись положеннями ст. 625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення з відповідача, за період з 21.10.09р. по 25.12.09р. 962,45 грн. 3% річних та за період з 21.10.09р. по 30.11.09р. - 2556,97 грн. інфляційних (а.с.8).

Згідно зі ст. 33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення представників позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та про відмову в задоволенні зустрічного позову, на підставі слідуючого.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник у зв'язку з виконанням умов договору №07/09-ЦАУ від 30.04.09р., предметом якого є поставка товару.

Згідно ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Вказане кореспондується з положеннями ч,ч.1,2 ст. 193 ГК України, згідно яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться...

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Оскільки відповідач порушив взяті на себе за Договором зобов'язання по проведенню остаточних розрахунків згідно Договору, позов, в частині стягнення 160500,00 грн. основного боргу, заявлено правомірно.

Що стосується нарахування позивачем 19649,85 грн. доплати, згідно п. 3.7 Договору, слід зазначити наступне.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Враховуючи положення ст. 691 ЦК України, умови п. 3.7 Договору, у якому йдеться про зміну ціни товару, у зв'язку з курсовою різницею, суд вважає, що позивачем без належної правової підстави нараховано до стягнення з відповідача доплату до суми основної заборгованості, яка грунтується на відповідному курсі Євро на день подання позовної заяви.

При цьому суд звертає увагу, що згідно п. 3.7 Договору, ціна змінюється виходячи з курсу долара США або Євро по відношенню до курсу гривні на день фактичної оплати конкретної партії товару. Однак, на день звернення позивача до суду фактичної оплати суми заборгованості, про яку йдеться в п. 3.7 Договору, не відбулося.

За таких обставин, в стягненні 19649,85грн. основної заборгованості, нарахованої згідно п. 3.7 Договору, слід відмовити.

Виходячи з вказаного, позивачем невірно визначено, заявлені до стягнення з відповідача, інфляційні та 3% річних, оскільки їх нарахування слід було здійснювати від суми основного боргу в розмірі 160500,00 грн., а не від 180149,85 грн., як це зробив позивач.

При цьому, судом встановлено, що позивачем допущено помилку і при визначенні періоду нарахування інфляційних, оскільки до нього, незважаючи на те, що заборгованість у відповідача виникла з 20.10.09р. (позивач вказав початком періоду здійснення нарахувань 21.10.09р.), включено і жовтень 2009 року, що суперечить Рекомендаціям Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ. Згідно вказаних Рекомендацій нарахування слід здійснювати наступним чином: сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного міясця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи вказане, та ту обставину, що період нарахування інфляційних позивач у своєму розрахунку обмежив 30.11.09р., стягненню підлягають інфляційні лише за листопад 2009 року.

За вказаних обставин, згідно зробленого судом розрахунку, сума інфляційних за листопад 2009 року складає 1765,50 грн., сума 3% річних за період з 21.10.09р. по 25.12.09р. - 870,66 грн.

В стягненні 19649,85грн. основного боргу (суми перерахунку), 91,79 грн. 3% річних та 791,47 грн. інфляційних слід відмовити.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню на суму 163136,16 грн., з яких 160500,00 грн. основного боргу, 870,66 грн. 3% річних, 1765,50 грн. інфляційних нарахувань. В стягненні 19649,85 грн. доплати, 91,79 грн. 3% річних та 791,47 грн. інфляційних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,33,49,69,82-85ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Аспект", 12301, Житомирська обл., смт. Черняхів, Майдан Радянський, 5, код 34909180,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроУкраїна", 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25/1, код 31351291

- 160500,00 грн. основного боргу;

- 1765,50 грн. інфляційних;

- 870,66 грн. 3% річних;

- 1631,36 грн. витрат по сплаті держмита;

- 209,62 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті суми позову відмовити.

Рішення господарського набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам