Рішення № 8520525, 25.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" лютого 2010 р.Справа № 17/1881

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Безносюк О.М.

за участю представників сторін

від позивача Черниш О.М., дор. № 1 від 01.10.2009р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер - Люкс" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" (смт. Любар)

про стягнення 12088,03 грн.

Справа розглядається у більш тривалий термін ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 12088,03грн., з яких: 5541,17грн. основного боргу, 261,24грн. пені, 831,18грн. штрафу, 4654,44грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 800грн. збитків.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки №2 від 15.01.2009р. щодо оплати отриманого товару у встановлений договором строк.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву не надав, свого представника у судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитер-Люкс" - постачальник (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес" - покупець (відповідач) був укладений договір поставки товару №2, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продовольчі товари: ТМ "Roshen" - кондитерські вироби; ТМ "Мрія" - спеції, та ін., а покупець зобов'язується прийняти товар в асортименті, кількості і по ціні, згідно накладних і оплатити його на умовах цього договору. Накладна формується на підставі заявки Покупця. Заявку покупець може надати як в письмовій так і в усній формі.

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Ціни на товари, які поставляються на підставі цього договору, визначаються Постачальником на кожну окрему партію товару і вказуються в накладній, яка одночасно є рахунком для оплати товару. Сумою цього договору є сума всіх накладних. (п. 1.2 договору).

Умовами договору сторони передбачили, що розрахунки з постачальником здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням номера і дати видаткової накладної, в протилежному випадку погашається заборгованість по першій неоплаченій накладній. Датою виконання обов'язку покупця по оплаті товару є дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п.3.1. договору).

Згідно з п.3.2. договору поставки товару №2 від 15.01.2009р. покупець оплачує товар, отриманий на підставі даного договору, на умовах відстрочки платежу в строки, вказані в п.3.3. цього договору.

У свою чергу, пункт 3.3. договору передбачає, що термін відстрочки платежу за товар, поставлений покупцю, становить чотирнадцять календарних днів від дати поставки товару покупцю по кожній окремій накладній.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 6825,11грн., що підтверджується видатковими накладними №Р01-084535 від 14.07.2009р., №Р01-084575 від 14.07.2009р., №Р01-086050 від 28.07.2009р., №Р01-086054 від 28.07.2009р., №Р01-086053 від 28.07.2009р., №Р01-086080 від 28.07.2009р., №Р01-086051 від 28.07.2009р., №Р01-086079 від 28.07.2009р., №Р01-087141 від 06.08.2009р., №Р01-083038 від 30.06.2009р., №Р01-083072 від 30.06.2009р., №Р01-084534 від 14.07.2009р. (а.с. 13 - 24).

Проте, відповідач свої зобов'язання за договорами щодо оплати вартості товару виконав частково, в результаті чого на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 5541,17 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 5541,17грн основного боргу.

Відповідно до п. 6.2 договору в разі прострочення Покупцем строку оплати за товар, що вказаний в п. 3.3 договору, він зобов'язаний виплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу, за кожен день прострочки платежу, а також , в разі прострочення Покупцем строку оплати товару більш ніж на двадцять календарних днів, Покупець повинен додатково сплатити Постачальнику штраф в розмірі 15 відсотків від суми боргу.

На підставі вищевикладеного пункту договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 261,24грн. за період з 27.08.2009р. по 18.11.2009р. та 831,18грн. штрафу.

Пеня і штраф є штрафними санкціями, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд вважає його правильним та задовольняє позов в частині стягнення 261,24грн. пені та 831,18грн. штрафу.

Крім того, позивач, посилаючись на п.6.8 договору, згідно якого у випадку прострочення Покупцем строку оплати товару більш ніж на тридцять календарних днів, що встановлений п. 3.3 даного договору Покупець зобов'язаний крім пені та штрафу, сплатити Постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами, в розмірі 1 відсотка від суми простроченого платежу, за кожен день такого прострочення, просить суд стягнути з відповідача 4654,44грн.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Пункт 6.1 договору передбачає, що за порушення умов даного договору винна Сторона відшкодовує спричинені цим збитки та шкоду, у тому числі не отриманий прибуток в порядку, передбаченому чинним законодавством. До таких збитків Сторони також відносять витрати понесені Постачальником на оплату послуг будь - якого фахівця в галузі права, що пов'язані з судовим розглядом справи про стягнення з Покупця заборгованості за поставлений йому товар та/або штрафу, пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, що нараховані на підставі даного договору, в тому числі витрати постачальника пов'язані з оплатою вартості проїзду такого спеціаліста до місця розгляду справи та інші витрати, понесені Постачальником для стягнення заборгованості з Покупця за поставлений товар.

Посилаючись на вищезазначений пункт договору, позивач просить стягнути з відповідача 800 грн. збитків, понесених для відшкодування свого порушеного права. В підтвердження понесених збитків надав договір про надання юридичних послуг №20 від 10.11.2009р., укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем Черниш Олександром Миколайовичем, а також касовий ордер №4823 від 17.11.2009р. на суму 800 грн., які сплачено в рахунок передплати за надані послуги.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та фізичною особою-підприємцем Чернишем Олександром Миколайовичем (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг №20 від 20.11.2009р., згідно якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги по підготовці документів до суду, подачі таких документів до суду та супроводженню справи в суді першої інстанції щодо стягнення заборгованості за поставлений товар, пені, штрафу, відсотків за користування чужими грошовими коштами, збитків з Товариства з обмеженою відповідальністю торгова компанія "Велес" за договором поставки товару №2 від 15.01.2009р., а замовник зобов'язався прийняти надані послуги та сплатити на користь виконавця в рахунок передплати 800грн. протягом семи календарних днів від дати укладення даного договору (а.с.29-30).

На виконання даного договору позивачем було сплачено Фізичній особі-підприємцю Чернишу О.М. 800грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №4823 від 17.11.2009р. (а.с.31).

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 800грн. збитків заявлені позивачем правомірно та такі, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню в сумі 12088,03грн., з яких 5541,17грн. боргу, 261,24грн. пені, 831,18грн. штрафу, 4654,44грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 800грн. збитків.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, у судове засідання не з'явився.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 11, 525, 526, 549, 626, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія "Велес", 13100, вул. Леніна,17, смт. Любар, Любарський район, Житомирська область, код 31884855 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер - Люкс", 10001, вул. Ватутіна, 188, м. Житомир, код 30503256:

- 5541,17 грн. боргу;

- 261,24 грн. пені;

- 831,18 грн. штрафу;

- 4654,44 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами;

- 800 грн. збитків, понесених для відновлення свого порушеного права;

- 120,88 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяШніт А.В.

Дата підписання рішення 04.03.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу