Рішення № 8520311, 22.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.10 р.                     Справа № 24/184                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі судового засідання Афоніній І.Ю.

за участю:

Представників сторін:

від позивача не з’явився.

від відповідача не з’явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк в особі Маріупольського регіонального виробничого управління, м. Маріуполь

до відповідача Маріупольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Маріуполь

про стягнення 435986 грн. 41 коп.

СУТЬ СПРАВИ:           

У судовому засіданні 30.09.2009р. оголошено перерву до 13.10.2009р., 13.10.2009р. до 27.10.2009р., 25.02.2010р. до 18.03.2010р. згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк в особі Маріупольського регіонального виробничого управління, м. Маріуполь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Маріуполь про стягнення 440515 грн. 87 коп. заборгованості за надання послуг водопостачання у липні 2008р., індексу інфляції та 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про зовнішнє централізоване водопостачання № 92 від 29.12.2003р., протокол розбіжностей № 1 від 09.02.2004р., протокол узгодження від 26.02.2004р. протоколу № 1 від 09.02.2004р., додаткову угоду від 30.12.2005р. до договору № 92 від 29.12.2003р., акти № 3 від 10.07.2006р., № 3а від 31.07.2006р., платіжні вимоги – доручення № 525/1943 від 11.07.2006р.,№ 530/1950 від 21.07.2006р., № 566/1985 від 31.07.2006р., лист № 866/05 від 08.12.2006р., акти заліку зустрічних однорідних вимог від 06.12.2006р., від 23.03.2007р., від 26.04.2007р., від 27.06.2007р., від 30.08.2007р., від 28.09.2007р., від 29.11.2007р., від 28.12.2007р., від 30.04.2008р.

Заявою від 04.09.2009р. № 41139/12 позивач збільшив позовні вимоги в частині 3%річних та індексу інфляції та просить стягнути 444306 грн. 79 коп., з яких 261524грн.17 коп. боргу за надані послуги водопостачання в липні 2006р., 29318грн.39коп. 3% річних та 153464 грн. 23 коп. індексу інфляції.

Заявою від 17.03.2010р. позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 174462 грн. 24 коп., провадження щодо суми боргу в розмірі 261524грн.17коп. боргу припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідач відзивами на позов № 1813 від 20.07.2009р. та від 17.09.2009р. заперечує проти стягнення індексу інфляції та 3% річних, оскільки вимоги щодо стягнення заборгованості за липень 2006р. на суму 261524 грн. 17 коп. виконані в повному обсязі в листопаді 2008р., посилається на договори від 15.12.2008р. та від 27.08.2009р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, а також припинення зобов’язання зарахуванням на підставі листа позивача від 13.11.2008р. № 08/вх7-1292-08.

Строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

29.12.2003р. між Маріупольським районним управлінням державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” (далі – постачальник) та Маріупольським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства (далі – водокористувач) укладеного договір на зовнішнє централізоване водопостачання № 92. Договір укладено з протоколом розбіжностей №1від 09.02.2004р., протоколом узгодження від 26.02.2004р. протоколу розбіжностей №1 від 09.02.2004р., додатковою угодою від 30.12.2005р. до договору № 92 від 29.12.2003р.

Згідно п.п. 1.1., 1.2 Статуту Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” створене відповідно до рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004р. № 4/24-557 із змінами, внесеними рішенням від 23.03.2007 № 5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет” і є правонаступником його прав та обов’язків.

          Відповідно до п. 1.2 договору водокористувач приймає узгоджений об’єм подаваємої води від постачальника, раціонально використовує її здійснює оплату по діючим тарифам на подачу води в строки, передбачені діючим договором.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що кількість поданої води оформлюється двостороннім актом.

Згідно показанням приборів обліку, 10.07.2006р. сторонами був підписаний без зауважень акт № 3 про те, що за першу декаду липня 2006р. позивачем було подано і враховано згідно договору № 92 від 29.12.2006р. питної води в кількості 129580 мі.

31.07.2006р. було складено акт № 3а про те, що без урахування кількості поданої і облікової води зазначеного в акті № 3. Позивачем було подано і враховано, а відповідачем отримано за цей же період питної води в кількості 2802 мі, що підтверджується актом №3а від 31.07.2006р. Зазначений акт був також підписаний сторонами без зауважень.

Відповідно до п. 5.5 договору, викладено в редакції рішення господарського суду Донецької області від 27.05.2004р., водокористувач самостійно здійснює платежі за постачання води рівномірно, приймаючи міри до оплати виставлених рахунків протягом місяця по 1/3 частині платежу в наступній періоди: 10, 20, 30 числа поточного місяця, виходячи із узгодженої кількості води і діючого на цей період часту тарифу.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що остаточний розрахунок за поставлену кількість води за минулий місяць водокористувач самостійно здійснює оплату постачальнику на підставі підписаного акту в отриманні води, платіжними дорученнями з урахуванням проплат в строк до 5-го числа місяця, наступного за звітним. У разі перевищення суми планових платежів, різниця буде враховуватись в суму планового поточного місяця.

Відповідачу були направлені платіжні вимоги-доручення № 525/1943 від 11.07.2006р. на суму 715538 грн. 88 коп. за спожиту воду в період з 01.07.2006р. по 10.07.2006р., отримане відповідачем 12.07.2006р., № 530/1950 від 21.07.2006р. – за період з 11.07.2006р. по 20.07.2006р., отримане відповідачем 20.07.2006р., № 566/1985 від 31.07.2006р. на суму 630835 грн.51 коп. за період з 21.07.2006р. по 31.07.2006р., отримане відповідачем 12.07.2006р. на загальну суму 2094214 грн. 39 коп.

Зобов’язання виконані частково. На момент звернення з позовом заборгованість складала 261524 грн. 17 коп.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо припинення зобов’язання зарахуванням 13.11.2008р., виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею ст. 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог і може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Згідно ч. 2 ст. 598 Цивільного кодексу України, припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідач вважає, що позивач листом від 13.11.2008р. № 08/вх-7-1292-08 надав згоду на проведення взаємозаліку на спірну суму боргу і саме з цієї дати відбулось припинення зобов’язання.

Разом з тим, як вбачається із зазначеного листа КП „Компанія „Вода Донбасу” дійсно не заперечувало проти погашення заборгованості, але визначає, що це повинно відбутись відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008р. № 440 „Про реалізацію статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Зазначена Постанова із подальшими змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 193 від 05.03.2009р., визначає механізм перерахування у 2008р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення визначеної в Порядку заборгованості. При цьому, підставою для проведення розрахунку є договір, який укладено між учасниками розрахунків на підставі документу, що підтверджує наявність кредиторської або дебіторської заборгованості за встановленою формою.

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм права та фактичних обставин, направленим позивачем листа від 13.11.2008р. на можна вважати здійснення припинення зобов’язання зарахуванням.

В ході розгляду справи сума боргу за надані послуги водопостачання в липні 2006р. в розмірі 261524 грн. 17 коп. погашена, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 27.11.2009р.

При таких обставинах провадження у справі щодо стягнення 261524 грн. 17 коп. боргу за надані послуги водопостачання в липні 2006р. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Також позивач просить стягнути з відповідача 28 712 грн. 97 коп. 3% річних за період з 05.08.2006р. по 04.08.2009р. та 145 749 грн. 27 коп. індексу інфляції за період з червня 2006р. по серпень 2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач в зазначеній частині вимог проти позову заперечував за вищевикладених обставин, а саме припинення зобов’язання зарахуванням, наявність договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.12.2008р. та від 27.08.2009р.

Дослідивши доводи, викладені позивачем та відповідачем суд дійшов наступного.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов’язок відповідача оплатити надану послугу з централізованого водопостачання згідно умов договору № 92 від 29.12.2003р. виникає з 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Оскільки грошове зобов’язання своєчасно не виконане, у позивача виникає право на нарахування встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

15.12.2008р. укладено договір № 44ОЕ275 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008р. № 440, який в тому числі підписаний Комунальним підприємством „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (сторона 3) та Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” (сторона 4) (далі – договір від 15.12.2008р.).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що предметом цього договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до статті 54 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та постанови Кабінету міністрів України від 25.04.2008р. № 440 із змінами згідно постанови КМУ від 08.10.2008р. № 902, від 22.10.2008р. № 944.

Згідно п. 2.5. договору від 15.12.2008р., сторона 3 перераховує стороні 4 кошти в сумі 187146, 70 грн., у тому числі ПДВ 31191, 12 грн., для погашення заборгованості за спожиту воду згідно з договором від 29.12.2003р. № 92 за 2006р.

Пунктом 2.9 договору від 15.12.2008р. передбачено, що ДП НАЕК „Енергоатом” перераховує кошти в сумі 187146 грн. 70 коп. до спеціального фонду державного бюджету як дострокове погашення податкової заборгованості з податку на прибуток (код 11021900, довідка від 04.12.2008р. № 68) за договором про реструктуризацію податкового боргу від 28.08.2006р. № 2.

Відповідно до п. 3.1 договору від 15.12.2008р., з метою реалізації договору сторони зобов’язується, в тому числі, до проведення взаєморозрахунку не вчинити дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього договору.

Згідно до п. 5.3 договору від 15.12.2008р., цей договір є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування.

З наведеного вбачається, що сторонами укладено багатосторонній правочин відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Виходячи з п. 5.3 сторони в договорі пов’язали виникнення правовідносин з настанням відкладальної умови – проведенням відповідного фінансування. При цьому, на момент укладення правочину права та обов’язки осіб ще не виникли, а їх виникнення відкладене до наступної певної події.

Оскільки визначене в договорі фінансування не відбулось, у сторін не виникли права та обов’язки, закріплені в договорі.

Цей факт також підтверджується тим, що аналогічний договір з тими ж умовами і за участю тих самих сторін укладено 27.08.2009р., який було виконано.

Крім того, виходячи з приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов’язання за рахунок іншої. Крім того, зазначена стаття визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов’язання. По-перше, боржник на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. По-друге, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити йому три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зазначене є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами і, отже стягуються незалежно від вини боржника.

При таких обставинах відповідач не звільняється від сплати встановлених індексу інфляції та 3% річних за грошові зобов’язання, які випливають із договору № 92 від 29.12.2003р.

Судом перераховані 3% річних та індексу інфляції. При цьому вбачається, що за період з 05.08.2006р. по 04.08.2009р. сума 3% річних складає 27783 грн. 12 коп., а сума індексу інфляції в розмірі 145 749 грн. 27 коп. за період серпень 2006р. – липень 2009р. нарахована відповідно до діючого законодавства. Саме зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.

Вимога щодо стягнення 3% річних в залишковій частині в розмірі 929 грн. 85 коп. задоволенню не підлягає у зв’язку з безпідставністю нарахування.

Враховуючи наведене позов підлягає задоволенню частково.

          Судові витрати покладаються на відповідача відповідно ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

           На підставі ст.ст. 212, 530, 598, 601, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008р. № 440 „Про реалізацію статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 25, 33, 34, 38, 43, 49, 78, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк в особі Маріупольського регіонального виробничого управління, м.Маріуполь до Маріупольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Маріуполь про стягнення 435986 грн. 41 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Маріупольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Варганова, 7, ЄДРПОУ 03361508) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі Маріупольського регіонального виробничого управління (87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 177а, п/р 26006301718425 в Жовтневому відділенні ПІБ МФО 334475, код ЄДРПОУ 3539832) 27783 грн. 12 коп. – 3% річних, 145749грн.27 коп. – індексу інфляції, 4 350 грн. 57 коп. – державного мита, 305грн.99коп. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження щодо стягнення суми боргу в розмірі 261524 грн. 17 коп. припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя