Рішення № 8520266, 22.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.10 р.                     Справа № 6/23                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Мукачівський лісокомбінат” смт.Чинадієво, Закарпатської області

до відповідача: Приватного підприємства „Дінікс-Компані” м.Горлівка, Донецької області

про стягнення 83673грн. 83коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Бондар Ю.М. – представник по довіреності №10/2010 від 10.02.2010р.

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Мукачівський лісокомбінат” смт.Чинадієво, Закарпатської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Дінікс-Компані” м.Горлівка, Донецької області заборгованості за поставлені заготовки букові пропареного ґатунку „Мікс” у розмірі 78720грн. 39коп. на підставі договору поставки №15/09 від 15.10.2009р.

Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою сторін у судове засідання, а також для представлення ними витребуваних та додаткових документів по справі.

У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України та просить суд стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар у розмірі 78720грн. 39коп., інфляційні у сумі 1456грн. 32коп., 3% річних у сумі 446грн. 44коп., пеню у сумі 3050грн. 68коп. (Усього 83673грн. 83коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

22 березня 2010р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 22.01.2010р. була направлена відповідачу 25.01.2010р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 17.02.2010р. була направлена відповідачу 22.02.2010р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 10.03.2010р. була направлена відповідачу 10.03.2010р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були надіслані відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі поставки №15/09 від 15.10.2009р., витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вих.№14/4-20/545 від 29.01.20010р. про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Повідомлення про вручення рекомендованих листів були повернуті з поштового відділення з відміткою про їх вручення відповідачу. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в :

15 жовтня 2009р. між Закритим акціонерним товариством „Мукачівський лісокомбінат” смт.Чинадієво, Закарпатської області та Приватним підприємством „Дінікс-Компані” м.Горлівка, Донецької області був укладений договір поставки №15/09, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити та передати у власність покупця заготівки букові пропареного сорту „Мікс”, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Додатком №1 до договору поставки №15/09 від 15.10.2009р. сторони визначили характеристику, параметри, сорт, маркування та упаковку товару.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору 30 жовтня 2009р. по видатковій накладній №ЛК-0000188 за довіреністю №318 від 21.10.2009р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 97 648грн. 80коп. відповідно асортименту товару вказаному у накладній У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткова, податкова накладні, довіреність до неї, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Приватного підприємства „Дінікс-Компані” м.Горлівка, Донецької області.

Пунктом 4.1 договору поставки №15/09 від 15.10.2009р. сторони встановили, що покупець оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином:

-          передоплата у розмірі 50% вартості партії товару на протязі 3-х. банківських днів з моменту підтвердження прийняття замовлення, на підставі рахунку, виставленого постачальником;

-          кінцевий розрахунок-50% вартості партії товару по факту прийому товару на протязі 3-х. банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі товару на складі постачальника.

Як пояснив позивач у судовому засіданні рахунок був наданий відповідачу відповідно п.4.1 укладеного договору для здійснення попередньої оплати. Як вбачається з видаткової накладної №ЛК-0000188 від 30.10.2009р. підставою для сплати сторони визначили рахунок-фактури №ЛК-0000014 від 21.10.2009р., а також підставою для одержання товарно-матеріальних цінностей відповідач у довіреності №318 від 21.10.2009р. вказав вищевказаний рахунок. Отже, суд дійшов висновку, що ПП „Дінікс-Компані” одержало від позивача рахунок-фактури №ЛК-0000014 від 21.10.2009р. Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково здійснивши попередню оплату на суму 18 928грн. 41коп., в результаті чого у Приватного підприємства „Дінікс-Компані” м.Горлівка, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість у сумі 78720грн. 39коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що асортимент у спірній видатковій накладній та укладеному договорі, додатку до нього повністю співпадає. Як вбачається з рахунку-фактури №ЛК-0000014 від 21.10.2009р він містить посилання на укладений договір.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що поставка товару згідно представленої позивачем видаткової накладної №ЛК-0000188 від 30.10.2009р. відбулася в межах договору поставки №15/09 від 15.10.2009р.

Крім того, 19.11.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу вих.№222 від 16.11.2009р. про сплату боргу, в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку термінову перерахувати грошові кошти в рахунок сплати заборгованості по договору у сумі 78720грн. 39коп., але відповідач не відреагував на претензію, заборгованість не сплатив.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Але як вбачається з заяви про збільшення розміру позовних вимог за вих.№152 від 17.03.2010р. позивач частково змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача інфляційні у сумі 1456грн. 32коп., 3% річних у сумі 446грн. 44коп. та пеню у сумі 3050грн. 68коп.

Суд вважає, що вимоги позивача по стягненню інфляційних, 3% річних та пені задоволенню не підлягають, оскільки згідно абзацу другого підпункту 3.7 пункту 3 роз”яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” під збільшенням розміру позовних вимог (ч.2 ст.22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов”язано з пред”явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, наприклад, якщо позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути інфляційні у сумі 1456грн. 32коп., 3% річних у сумі 446грн. 44коп. та пеню у сумі 3050грн. 68коп. Останні вимоги є новими. Проте суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом щодо стягнення з відповідача інфляційних, 3% річних та пені, в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань останнім.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Мукачівський лісокомбінат” смт.Чинадієво, Закарпатської області до Приватного підприємства „Дінікс-Компані” м.Горлівка, Донецької області про стягнення 83673грн. 83коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Дінікс-Компані” (84637 м.Горлівка, Донецької області, пр.Перемоги,103, п/р26002002798000 в ЗАТ „Донгорбанк” м.Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 30585302) на користь Закритого акціонерного товариства „Мукачівський лісокомбінат” (89640 смт.Чинадієво, Закарпатської області, вул.Кірова,5, п/р26009024000175 в АТ „КомІнвестбанк” м.Ужгород, МФО 312248, ЄДРПОУ 00274157) заборгованість за поставлений товар у розмірі 78720грн. 39коп., витрати по сплаті держмита у сумі 787грн. 20коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 222грн. 03коп.

В решті частині позову відмовити.

У судовому засіданні 22.03.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.03.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Суддя