Рішення № 85201894, 25.10.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 р. Справа № 480/2587/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.04.2019 р. №49412-5413-1819.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14 червня 2019 року отримав податкове повідомлення-рішення № 49412-5413-1819 від 10 квітня 2019 року, яким позивачу нараховано податок на земельну ділянку в сумі в сумі 12 954,69 грн 69 коп.

Позивач з прийнятим рішенням не згоден, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки всупереч п.286.1 ст. 286 Податкового кодексу України щодо позивача відсутні відомості у Державному земельному кадастрі України про перебування у його користуванні земельної ділянки на території міста Суми з ідентифікуючими ознаками переліченими у згаданій статті. Тобто у відповідача відсутні підстави для нарахування земельного податку, визначеного у податковому повідомленні-рішенні № 49412-5413-1819 від 10 квітня 2019 року. Крім цього, відповідач у оскаржуваному повідомленні-рішенні взагалі не вказує на яку земельну ділянку нараховується земельний податок, а також на підстави його нарахування. Тому позивач вважає, що база для оподаткування позивача земельним податком у відповідача відсутня. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.04.2019 р. №49412-5413-1819.

Ухвалою суду від 16.09.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Крім цього, відповідач зазначив, що позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення форми "Ф" по земельному податку з фізичних осіб на 2019 рік в сумі 12954,69 грн. Вищевказаний документ сформовано на підставі наданих документів, а саме: договору купівлі-продажу 30/100 частки нежилого приміщення від 25.10.2010 року та витягу про державну реєстрацію прав. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Посилання позивача на відсутність відомостей у Державному земельному кадастрі України про перебування у його користуванні земельної ділянки на території міста Суми, а також відсутність ідентифікуючих ознак, перелічених у ч.1 ст. 15 Закону України "Про державний земельний кадастр України", не звільняє його від обов`язку сплачувати земельний податок. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 24-25).

Відповідачем також надано клопотання про заміну відповідача, яке мотивовано тим, що Наказом Державної податкової служби України №14 від 12.07.2019 "Про затвердження Положення про територіальні органи ДПС" затверджено Положення про Головне управління ДПС у Сумській області, відповідно до п.1 якого ГУ ДПС у Сумській області є правонаступником усіх прав та обов`язків ГУ ДФС у Сумській області. Наказом ГУ ДПС у Сумській області №9 від 29.08.2019 "Про початок діяльності Головного управління ДПС у Сумській області" розпочато виконання ГУ ДПС у Сумській області функцій і повноважень ГУ ДФС у Сумській області, що припиняється (а. с. 21-22).

Дослідивши доводи клопотання відповідача про заміну відповідача у даній справі, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити, враховуючи наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №537 від 19.06.2019 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатками 1 та 2 даної Постанови утворено Головне управління ДПС у Сумській області, до якого приєдналось Головне управління ДФС у Сумській області. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" визначено до Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності. Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України визначені в Положенні про ДПС затвердженому Кабінетом Міністрів України №227 від 06.03.2019р. Відповідно до п.7 якого ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Головне управління ДПС у Сумській області зареєстровано як юридична особа публічного права і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом 43144399.

Наказом Державної податкової служби України №14 від 12.07.2019 "Про затвердження Положення про територіальні органи ДПС" затверджено Положення про Головне управління ДПС у Сумській області, відповідно до п.1 якого ГУ ДПС у Сумській області є правонаступником усіх прав та обов`язків ГУ ДФС у Сумській області.

Наказом ГУ ДПС у Сумській області №9 від 29.08.2019 "Про початок діяльності Головного управління ДПС у Сумській області" розпочато виконання ГУ ДПС у Сумській області функцій і повноважень ГУ ДФС у Сумській області, що припиняється.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне замінити відповідача у даній справі - Головне управління ДФС у Сумській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Сумській області.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Суд встановив, що 10.04.2019 ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення - рішення №49412-5413-1819, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 12954,69 грн (а.с. 5).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п. «в» частини 1 статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частинами 1, 2 статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі статтями 125, 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі XIII такого Кодексу.

Згідно з статтею 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункту 274.1 статті 274 ПК України).

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Статтею 289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Пунктом 286.5 статті 286 цього Кодексу встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

За змістом норм пункту 286.6 статті 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Також відповідно до пункту 287.8 статті 287 ПК України, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Поряд з цим, у частині 1, 2 статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

За результатами аналізу вищенаведених норм у сукупності, з урахуванням пріоритету норм ПК України, можна дійти висновку про наступне. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

При цьому, власники будівель, споруд (їх частини), що розташовані на земельній ділянці, сплачують податок за земельні ділянки на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, натомість, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Так, судом встановлено, що 25.10.2010 року позивачем укладено із ОСОБА_2 договір купівлі -продажу 30/100 часток нежилого приміщення загальною площею 435,0 м2, частка яка відчужується складає 133,7 м2, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 28-29).

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач не спростовує того факту, що він є власником об`єкта 30/100 часток нежилого приміщення загальною площею 435,0 м2, частка яка відчужується складає 133,7 м2, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , то виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, обов`язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що спростовує твердження позивача про те, що він не повинен платити земельний податок, оскільки не володіє земельними ділянками, на які було нараховане податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб, наслідком невчасної сплати якого стало оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, оскільки позивачем на наведено, а судом не виявлено жодних належних доказів на підтвердження того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, суд приходить висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Клопотання представника Головного управління ДФС у Сумській області про заміну відповідача - задовольнити.

Замінити відповідача у справі - Головне управління ДФС у Сумській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ 43144399).

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук