Рішення № 8520073, 22.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.10 р.                     Справа № 17/29                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Гебо», м. Запоріжжя,

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м. Донецьк

про стягнення суми 334’980,00 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Шмаровоз Т.М. – довіреність.

від відповідача: Сагін М.В. – довіреність.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Гебо» звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» про стягнення 336'678,68 грн. заборгованості у зв’язку із несплатою поставленої продукції.

Письмовою заявою від 10.03.10р. № 17/5 (а.с. 65) позивач зменшив розмір позовних вимог (див на звороті заяви) та просив стягнути з відповідача 334’980,00 грн. заборгованості за поставлений товар за специфікацією № 8 від 01.08.2008р.

          Зменшення розміру позовних вимог судом було прийнято. У зв’язку з чим в подальшому справа розглянута в межах суми 334'980,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 2700323 від 01.02.2007р., специфікації до нього № 8 від 01.08.2008р.; видаткові накладні №№ РН 0000050, РН 0000052, РН 0000053 від, відповідно, 09.09.08р., 19.09.08р., 03.10.08р.; довіреності та інші докази, долучені до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що на порушення умов зазначеного договору та специфікації позивач не склав та не надав на підпис відповідачу акт здачі/прийняття товару. Відтак з урахуванням приписів договору у позивача не виникло права вимагати від відповідача оплати отриманого ним товару, а у відповідача – обов’язку щодо такої оплати. Проти факту отримання товару згідно специфікації № 8 від 01.08.2008р. за видатковими накладними №№ РН 0000050, РН 0000052, РН 0000053 від, відповідно, 09.09.08р., 19.09.08р., 03.10.08р. відповідач не заперечував.

Розгляд справи був закінчений 10.03.2010р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 1330 години 22.03.2010р. для підготовки повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

01.02.2007р. сторонами був підписаний договір № 2700323 постачання продукції (а.с. 22 – 26, далі – «Договір»).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару погоджуються сторонами в специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно п. 5.7 договору разом з товаром постачальник зобов’язаний надати покупцю оригінали наступних товаротранспортних документів: залізничної або товарно–транспортної накладної, сертифіката якості виробника товару; сертифіката відповідності; податкової накладної; рахунку–фактури; паспорт на товар, передбачений специфікаціями до договору.

Відповідно до п. 6.1.1 та п. 6.1.2 договору товар приймається по кількості та по якості згідно Інструкцій П–6 та П–7 про порядок прийняття продукції виробничо–технічного призначення і товарів народного споживання по якості та по кількості.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що строки оплати товару погоджуються сторонами в специфікаціях.

Керуючись приписами п. 2.1. на постачання певної продукції сторонами укладалися специфікації (а.с. 27-32). У тому числі 01.08.2008р. сторонами була підписана специфікація № 8 (а.с. 64, 78).

Пунктом 4 специфікації № 8 встановлено, що покупець зобов’язаний здійснити поетапну оплату товару: 50% у формі передоплати в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника; 50% –протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на склад покупця та підписання акту прийому представниками покупця.

Відповідно до п. 11.1 договору він вступив в силу з моменту підписання його представниками обох сторін та діє до 31.12.2007 р. В подальшому сторони продовжували строк дії договору, що підтверджується підписанням ними 01.08.2008р. специфікації № 8 та видаткових накладних №№ РН 0000050, РН 0000052, РН 0000053 від, відповідно, 09.09.08р., 19.09.08р., 03.10.08р.; в яких наявне чітке посилання на те, що постачання відбувається згідно умов Договору Договір та специфікації підписані сторонами та скріплені печатками, завірені копії додані до позовної заяви.

Згідно на виконання вимог Договору та специфікації № 8 від 01.08.2008р позивач поставив відповідачу товар на суму 668’400,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН 0000050, РН 0000052, РН 0000053 від, відповідно, 09.09.08р., 19.09.08р., 03.10.08р. на порушення умов Договору та специфікації № 8 відповідач отриману продукцію оплатив лише у сумі 333’420,00 грн. Не оплаченою є сума 334’980,00 грн., яку позивач вимагає стягнути з відповідача.

Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача на вказаних накладних, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та рахунками-фактурами. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання Договору суд робить виходячи з того, що підставою поставки у видаткових, довіреностях та рахунках–фактурах вказаний саме договір № 2700323 від 01.02.2007 р. Крім того, характеристики товару, зазначені у видаткових накладних, повністю відповідають тим, що вказані в специфікації до Договору. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Зважаючи на те, що:

-          зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання ним зазначених обов’язків;

-          згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

-          відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

-          згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

-          відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

-          відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

-          боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст..625 ЦК України);

-          відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав;

-          за приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу;

-          з наданих позивачем доказів – видаткових накладних №№ РН 0000050, РН 0000052, РН 0000053 від, відповідно, 09.09.08р., 19.09.08р., 03.10.08р. та довіреностей, вбачається, що позивачем на виконання умов договору була поставлена продукція на суму 668’400,00 грн.;

-          відповідач вартість поставленої продукції оплатив частково. Неоплаченою є сума 334’980,00 грн. Відповідач належними доказами не довів оплати цієї суми,

господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Суд не приймає заперечення відповідача стосовно того, що остаточний строк оплати для нього не наступив у зв’язку з відсутністю актів приймання на підставі наступного:

Згідно п. 4 специфікацій остаточну оплату отриманого товару покупець зобов’язаний був здійснити протягом 30 календарних днів після поставки товару на склад покупця та підписання акту прийому продукції представниками покупця.

З матеріалів справи вбачається, що під час прийому–передачі товару сторони підписували видаткові накладні. Видаткова накладна є супроводжуючим документом, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товарно–матеріальні цінності, що передаються, відправляються або транспортуються. Таким чином, і акт приймання, і видаткова накладна виконують тотожні функції передатного акту, який є підставою для списування товарно–матеріальних цінностей у вантажовідправника (продавця) і оприбуткування їх у вантажоодержувача (покупця), для здійснення розрахунків та ведення первинного обліку.

Судові витрати відносяться на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” (юридична адреса: 86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, 9; код ЄДРПОУ 00191193; рахунок 26006127300 в ЗАТ “Донгорбанк” Відділення № 1 м. Єнакієве, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче підприємство «Гебо» (69032, м. Запоріжжя, вул.. Макаренка, 9, код ЄДРПОУ 31983790) суму основного боргу – 334’980,00 грн., на відшкодування витрат по сплаченому державному миту – 3’349,80 грн., на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 236,00 грн.

Суддя