Ухвала суду № 85200148, 19.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 серпня 2019 року Справа №804/2748/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 804/2748/18 в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до розпорядження керівника апарату від 08.08.2019 року № 847 д призначено повторний автоматичний розподіл справи № 804/2748/18, у зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. у тривалій відпустці.

За результатами розподілу справи автоматизованою системою документообігу, вказана заява передана на розгляд судді Боженко Н.В.

Ухвалою суду від 12 серпня 2019 року клопотання призначено до розгляду у судовому засіданні на 19 серпня 2019 року.

З огляду на те, що статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не встановлено порядку розгляду заяви про встановлення судового контролю та подачі звіту про виконання судового рішення, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву в порядку письмового провадження. При цьому, згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При вирішенні клопотання про встановлення контролю за виконанням судового рішення суд виходить з наступного.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року по справі № 804/2748/18 (суддя – Конєва С.О.) позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового рівня грошового забезпечення з 82 відсотків, з яких ОСОБА_1 було призначено основний розмір пенсії за вислугою років, до 70 відсотків при проведенні перерахунку та виплаті йому пенсії з 01.01.2016 р. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) з урахуванням загального розміру призначеної йому пенсії за вислугу років із розрахунку 82 відсотка від його грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016р. В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду набрало законної сили 03.07.2018 року. Виконавчий лист видано 10.08.2018 року.

14 вересня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження ВП № 57214925 щодо примусового виконання виконавчого листа № 804/2748/18 від 10.08.2018 року.

У зв`язку з невиконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року по справі № 804/2748/18, 03.12.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі 5100,00 грн.

В матеріалах справи міститься лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 11984/08-01/26 від 06.06.2019 року, в якому зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року у справі № 804/2748/18 пенсійним органом у жовтні 2018 року було здійснено виплату доплати ОСОБА_1 з 03.07.2018 року по 30.09.2018 року у розмірі 3 084,22 грн. Доплата за період з 01.01.2016 року по 02.07.2018 року у розмірі 31 587,89 грн. ОСОБА_1 буде виплачена в порядку, встановленому постановою КМУ від 22.08.2018 року № 649. З 01.10.2018 року пенсію ОСОБА_1 отримує з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року.

Відповідно до вимог частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначеній нормі відповідають також і положення п. 1 ч. 6 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до вимог статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

При вирішенні поданої заяви суд звертає увагу на те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт.

Так, норми частини першої статті 382 КАС України кореспондуються з положеннями частини шостої статті 246, пункту 4 частини першої статті 322 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначається, відповідно, встановлений судом порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Суд також наголошує, що зазначена норма законодавства не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про наявність або відсутність підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції, що викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 807/2358/15 (адміністративне провадження № К/9901/45276/18), у разі звернення позивача із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, оскільки примусове виконання судового рішення здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи те, що встановлення зазначеного зобов`язання є правом суду, а не його обов`язком, а позивачем не доведено необхідності застосування заходів судового контролю по даній справі, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, та членам їх сімей згідно статті 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини першої, другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

Судом встановлено, що 22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі Порядок № 649) та встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою; внесено до бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 8, зміни.

Як передбачено пунктом першим Порядку № 649, цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Згідно з пунктом четвертим Порядку № 649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Пунктом 10 Порядку № 649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Суд наголошує на тому, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Більш того, суд звертає увагу, що фактично Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчиняються дії по виконанню судового рішення по даній справі, а незгода позивача з характером виконання суб`єктом владних повноважень рішення суду не спростовує сам факт виконання відповідачем свого обов`язку щодо проведення перерахунку та виплати пенсії, що узгоджується зі змістом рішення суду.

У разі невиконання рішення суду, позивач не позбавлений права звернутись до суду із заявою, в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241, 248, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко