Рішення № 8519862, 24.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.10р.Справа № 31/50-10 За позовомВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж, м.Дніпродзержинськ

до відповідачаВідкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м.Дніпродзержинськ

про стягнення 392959,65 грн.

Суддя Єременко А.В.

Представники:

Від позивачаПідуст О.М., дов. від 11.08.09р.

Від відповідачаПроцик І.І., дов. №002/10-09 від 11.06.09р. СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суму заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 365 581,42 грн., 14 024,17 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання по оплаті за активну електроенергію; 2451,26 грн. втрат від інфляції, 2058,34 грн. трьох відсотків річних за прострочення оплати за активну електричну енергію; 8409,53 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію, 331,64 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання по оплаті за реактивну електричну енергію, 54,62 грн. інфляційних витрат та 48,67 грн. трьох відсотків річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором про постачання електричної енергії №1670 від 05.04.04р. щодо своєчасної оплати спожитої електроенергії.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву позов визнав частково в частині основної суми боргу за активну електричну енергію у розмірі 365581,42 грн. Разом з тим, заперечує проти нарахування позивачем сум інфляційних втрат, оскільки останнім було здійснено невірний розрахунок.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору про постачання електричної енергії №1670 від 05.04.04р. (надалі –Договір), укладеного між сторонами у справі, позивач взяв на себе зобов’язання поставити і передати електроенергію, а відповідач оплатити спожиту електроенергію.

Відповідно до п.2.10 Договору вартість поставленої (спожитої) у розрахунковому періоді (місяці) електроенергії визначається за чинними роздрібними тарифами щодо відповідної тарифної групи та за класом напруги, відповідно до яких здійснюється розрахунок обсягу спожитої електроенергії.

Згідно п.4.2. Договору споживач вносить передоплату за активну електричну енергію до першої, другої та третьої щотижневої середи розрахункового місяця оплачує за кожний тиждень 30% і з третьої до четвертої середи 10% вартості заявленого на розрахунковий місяць обсягу споживання електроенергії; остаточний розрахунок здійснюється за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці у термін до 07 числа місяця наступного за розрахунковим.

Окрім того, споживач здійснює економічну компенсацію втрат енергопостачальника, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом платежів на поточний рахунок енергопостачальника, протягом 5 днів після отримання рахунка-фактури енергопостачальника, з наведенням у платіжних документах інформації зазначеної в п.4.1. Договору (п.4. 3. Договору).

У разі несвоєчасних розрахунків споживач на момент погашення заборгованості сплачує енергопостачальнику пеню за кожний день прострочення платежу за споживання електроенергії у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня нараховується енергопостачальником, починаючи з першого дня після дати розрахунку, що наведені в п.4.2. і 4.3. договору, а також після 5-денного терміну з дня одержання рахунку-фактури на інші платежі (п.4.6. Договору).

Позивачем на підставі звітів про споживання електроенергії, виставлених рахунків заявлено до стягнення суми заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 365581,42 грн. та 14 024,17 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання по оплаті за активну електроенергію, а також 8409,53 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію та 331,64 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання по оплаті за реактивну електричну енергію.

Відповідачем не надано доказів сплати вартості спожитої електроенергії у заявленому до стягнення розмірі, чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону з огляду на що, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 365 581,42 грн. та 14 024,17 грн. нарахованої пені, а також 8409,53 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію та 331,64 грн. нарахованої пені.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За викладеного суд вбачає достатні підстави для задоволення позову в частині стягнення 2058,34 грн. трьох відсотків річних за прострочення оплати за активну електричну енергію, 2451,26 грн. втрат від інфляції та 48,67 грн. трьох відсотків річних за прострочення оплати за реактивну електроенергію, 54,62 грн. інфляційних витрат.

Розрахунок позивача відповідає матеріалам справи та фактичним обставинам.

При цьому суд не може прийняти до розгляду в межах даної справи заяву позивача про збільшення позовних вимог, за якою позивач, окрім заявлених вимог про стягнення сум основного боргу, пені, 3% річних та втрат від інфляції, додатково заявив нові вимоги про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, яка при поданні позову позивачем не заявлялася. У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, а також збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. А отже збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. На зазначене також вказується у інформаційному листі Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування нормГосподарського процесуального кодексу України,порушені у доповідних записках про роботугосподарських судів у 2005 році02.06.2006 N 01-8/1228. Таким чином вказаною заявою позивач вийшов за межі прав, наданих ст.. 22 ГПК України.

Судові витрати по справі на підставі ст.. 49 ГПК України слід покласти на відповідача, оскільки позов задоволено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” (51900, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул. Радянська, 2; код ЄДРПОУ 00130820) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”" (49000, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 233359034) 365 581,42 грн. боргу за активну електроенергію, 14024,17 грн. пені, 2451,26 грн. втрат від інфляції, 2058,34 грн. 3% річних, 8409,53 грн. боргу за реактивну електричну енергію, 331,64 грн. пені, 54,62 грн. інфляційних витрат та 48,67 грн. 3% річних, 3929,60 грн. витрат на сплату держмита; 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

          Суддя А.В.Єременко