Рішення № 85194247, 15.10.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа 635/3997/19

Провадження 2/635/2294/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання – Ус Ю.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

третя особа – Височанська селищна рада Харківського району Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 пред`явила до суду позов шляхом подання позовної заяви до відповідача ОСОБА_2 , третя особа - Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, яким просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вона є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у якому з 2004 року зареєстровані вона, її чоловік ОСОБА_3 та сини ОСОБА_2 та ОСОБА_2 Відповідач ОСОБА_2 деякий час проживав у належному позивачу будинку, однак з 2005 року переїхав разом із своєю сім`єю до м.Харкова та перестав підтримувати з сім`єю позивача будь-який зв`язок. ОСОБА_1 зазначає, що її син ОСОБА_2 інколи телефонує їй, та на прохання знятися з реєстрації в належному їй житловому будинку не заперечує та стверджує, що не має наміру проживати за місцем реєстрації, однак будь-яких дій щодо зняття себе з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою не здійснює. Місце проживання відповідача позивачу невідоме, оскільки ОСОБА_2 час від часу разом з дружиною знаходяться на заробітках, переїжджають з місця на місце, не виключно, що й за межі України. Отже, більше трьох років ОСОБА_2 не проживає за місцем реєстрації без поважних причин, ані своїх речей, ані речей членів своєї сім`ї у будинку позивача не зберігає, не приймає участі у сплаті комунальних послуг, тобто не користується своїм правом на проживання та не виконує обов`язків члена сім`ї власника житлового приміщення. З боку зареєстрованих та проживаючих у житловому будинку осіб, відповідачу не чинилося перешкод у проживанні в належному позивачу будинку. На теперішній час у позивача виникла необхідність в оформленні субсидії на оплату комунальних платежів, однак у зв`язку із реєстрацією відповідача у належному ОСОБА_1 будинку, остання не має можливості надати необхідні документи для отримання субсидії.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2019 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2019 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи, клопотання позивача про виклик у судове засідання та допит у якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі просила їх задовольнити, надала суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України шляхом виклику через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надійшло.

Представник третьої особи Височанської селищної ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з`явився, 10 жовтня 2019 року до суду надійшла заява за підписом секретаря Височанської селищної ради Нетецької Т.І. про розгляд справи за відсутності представника Височанської селищної ради.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності в цілому ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданим 19 серпня 2004 року Височанською селищною радою Харківського району Харківської області та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 , виданим 19 серпня 2004 Комунальним підприємством «Харківське районне бюро технічної інвентаризації».

Як вбачається зі змісту зі змісту адресної картки, у житловому будинку АДРЕСА_1 значиться зареєстрованим, у тому числі, ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються також відомостями, отриманими судом в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області та Височанської селищної ради Харківського району Харківської області.

Згідно акту, складеного 12 вересня 2019 року комісією Височанської селищної ради у складі секретаря виконавчого комітету Сичової О.С. та спеціалістів ОСОБА_6 І ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 зареєстрований, але фактично з 2015 року не мешкає, та зі слів ОСОБА_1 місце його проживання невідоме.

Крім того, факт непроживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , підвердила допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 Так, остання в судовому пояснила, що є сусідкою позивача, з якою вона спілкується та буває в останньої вдома. Протягом 4-5 років ОСОБА_2 не проживає в належному ОСОБА_1 будинку. Також ОСОБА_5 зазначила, що її син спілкувався з ОСОБА_2 Зі слів сина їй відомо, що ОСОБА_2 поїхав на заробітки та не проживає в будинку позивача з власної ініціативи.

Як вбачається з повідомлення начальника Харківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області Козленка О.О. за вих №Є-370/119-90/01/25-2019 від 22 травня 2019 року, згідно бази ІІПС «АРМОР» та журналу Єдиного обліку Харківського ВП ГУНП в Харківській області, в період з 01 січня 2018 року по 25 травня 2019 року будь-яких заяв та повідомлень від ОСОБА_2 щодо перешкод у проживанні за місцем реєстрації не надходило.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності, якщо він не порушує норм закону, моральних засад суспільства, екологічної ситуації та інтересів інших осіб.

Статтею 41 Конституцією України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Тобто, за змістом ст. 319 ЦК власник сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто правомочності власника не є безмежними, закон може встановлювати певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб`єктами права.

Отже, правомочності власника та межі здійснення ним прав встановлені законом.

Разом із тим, як вбачається зі змісту ст. 319 ЦК, обмеження права власності не підлягають розширеному тлумаченню.

Закріплений у п. 1 ч. 2 ст. 319 ЦК принцип, відповідно до якого дії власника щодо його майна не повинні суперечити закону, є загальним універсальним обмеженням прав власника. Відсутність прямої заборони в законі надає власнику широке коло можливостей для здійснення права власності, в той час як заборона на здійснення певних дій є механізмом стримання власника.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Частиною першою статті 156 ЖК України передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника ( подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є сином позивача ОСОБА_1 . Вказані обставини не спростовані сторонами в ході судового розгляду справи. Отже, ОСОБА_2 є членом сім`ї позивача.

Згідно ст. 405 ЦК України, член сім?ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім?ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.

Під час судового розгляду судом встановлено, що відповідач не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тривалий час, а саме з 2015 року, його особистих речей в будинку немає, перешкод у його проживанні за місцем реєстрації, а також поважність причин невикористання відповідачеми свого права користування спірним житловим приміщенням судом не встановлено.

Жодних беззаперечних, належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин відсутності відповідача за вищевказаною адресою понад один рік, суду не надано.

Докази, що підтверджують той факт, що позивач якимось чином перешкоджав відповідачу у користуванні спірним будинком в матеріалах справи також відсутні.

За положеннями ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Існування домовленості між сторонами про право користування житловим приміщенням не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням – будинком АДРЕСА_1 .

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 22 квітня 1999 року Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 30 липня 1999 року Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Третя особа – Височанська селищна рада Харківського району Харківської області, код ЄРПОУ 04396503, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, сел. Високий, вул. Бульварна, буд.12.

Повний текст рішення складений 25 жовтня 2019 року.

Суддя Т.В. Бобко