Рішення № 85192840, 25.10.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16600/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2019 м. Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi Кучиної Н.Г.,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

розглянувши у загальному позовному порядку в мiстi Рiвному

справу № 569/16600/18 за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором № 98/06Р від 31 жовтня 2006 року в сумі 2 469 126 грн 60 коп.

Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 15 годину 30 хвилин 16 жовтня 2018 року з повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строк для подання відзиву та заперечень.

24 липня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду на 10 годину 30 серпня 2019 року. Судом зобов`язано позивача надати уточнений розрахунок за кредитним договором в порядку ст.625 ЦК України.

Представник позивача в судове засідання 30 серпня , 20 вересня, 25 жовтня 2019 року не з"явився, в позовній заяві просив, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення судом.

Суду не надано уточненого розрахунку за кредитним договором в порядку ст.625 ЦК України, тому суд розглядає справу в порядку заявлених позивачем вимог.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з"явилися, жодних заяв чи клопотань від них не надходило. Враховуючи, що відповідачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також те, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідачі відзив не подали, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з"ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір № 98/06Р, згідно умов кредитного договору, банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 100 000,00 доларів США. Кредитні кошти було надано строком по 28.10.2026р. (п. 1.3 кредитного договору). За користування кредитними коштами була встановлена відсоткова ставка в розмірі 12,8% річних. (п. 1.4 договору).

Умови договору виконані позивачем, проте відповідачем ОСОБА_1 , умови договору, передбачені п. 2.5.1 та ст.ст. 526,530 ЦК України не виконувалися, що призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на 01.09.2011р. становила 683,059,32 грн. В якості забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 98/06Р від 30.10.2006 року. Згідно п. 1.1 цього договору, поручитель солідарно відповідає перед кредитодавцем -банком за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі. Відповідно до п. 3.1 договору поруки, у випадку невиконання зобов`язань по кредитному договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що регулює кредитні правовідносини, визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У зв`язку з порушенням відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором, ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся із позовом про стягнення заборгованості до Рівненського міського суду.

24 жовтня 2011 року Рівненським міським судом Рівненської області було прийнято рішення № 2-5675/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості по кредитному договору № 98/06Р від 30.10.2006 року в сумі 683 059,32 грн., кошти на відшкодування судових витрат в сумі 1820,00 грн., а всього 684 879 (шістсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 32 коп.

В судовому засіданні встановлено, що вказане рішення вступило в законну силу, проте, на момент розгляду справи не виконане.

Позивачем зазначено, що виходячи із системного аналізу ст.ст.525,526,599,611 ЦК України, змісту кредитного договору, вбачається що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, та не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Таким чином, на думку позивача, різниця нестягненої суми заборгованості за тілом кредиту та відсотків складає 89748,46 доларів США - 2357,401 грн. 80 коп., а сума різниці нестягненої заборгованості та штрафу за несвоєчасне погашення кредиту(неустойка нарахована за останній рік) становить 2469 126 грн. 60 коп.

Проте, суд не погоджується з такою позицією позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після винесення рішення, стягнення заборгованості за кредитним договором № 98/06Р від 30.10.2006 року, наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, оскільки згідно рішення суду відповідачі були зобов`язані повернути кредит в повному обсязі.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 02 грудня 2015 року (№ 6-1707цс15 та № 6-249цс15)

При вирішенні спору суд виходить з того, що після винесення рішення кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідачів відсотків за кредитним договором.

Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2018 року ( провадження № 61-2404 св 18).

Таким чином, кредитний договір припинив свою дію та позивач втратив можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором, оскільки, нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено.

Крім того, згідно положень абзацу 2 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, і не надає права на нарахування і отримання відсотків за Кредитним договором (нарахування і отримання яких можливо лише у разі стягнення коштів за виконавчим написом нотаріуса, згідно положень абзацу 3 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5).

Отже, після ухвалення рішення суду від 24 жовтня 2011 року про стягнення суми боргу, позивач має право лише на отримання трьох процентів річних від простроченої суми боргу, згідно положень ст. 625 ЦК України.

Тому, суд приходить до висновку, що позивач ПАТ "ВіЕйБі Банк" хоч і має право на стягнення з відповідач відсотків у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання в порядкуст.625 ЦК України, проте даних позовних вимог позивачем заявлено не було, а тому позов не підлягає до задоволення.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що позивачем позовні вимоги не змінювались, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суду наданий не був, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позові.

Зважаючи на вищевикладене, позивач в обґрунтування та підтвердження заявленого ним позову про стягнення грошових коштів за кредитним договором в загальному розмірі 2 469 126 грн. 60 коп. не надав жодного належного і допустимого доказу відповідно до їх розуміння, згідно ч.1 ст.76 і ч.1 ст.81 ЦПК України, позовні вимоги є безпідставними недоведеними в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.258,259,264,265,268,273,352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволення позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо або через Рівненський міський судв 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

позивач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», 04119, м.Київ. вул. Дегтярівська,27 Т, ЄДРПОУ 19017842 ,

відповідачі - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 25 жовтня 2019 року.

Суддя: Н.Г.Кучина