Рішення № 8518749, 15.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.10р.Справа № 33/30-10 За позовом Приватного підприємства "АРИЗОНА КО", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПЦ ГАРАНТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 161 684 грн. 40 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "АРИЗОНА КО" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АПЦ ГАРАНТ" про стягнення 161 684 грн. 40 коп. - основної заборгованості по договору поставки № 480 від 09.11.2009 року і витрат по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 02.02.2010 року.

В судове засідання 02.02.2010 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

          Відповідач не направив повноважного представника в судові засідання 02.02.2010 р., 16.02.2010 р., 10.03.2010 р., відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2009 р., 02.02.2010 р., суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено за адресами, які вказані в позовній заяві (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Обручева, 10; 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Трохимових, 46/6) та за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Памірська, буд. 3, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

          На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

          Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ :

          09.11.2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 480 (далі –Договір).

          Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов’язується передати товар у кількості та асортименті, замовленому покупцем, а покупець прийняти його та оплатити на умовах, передбачених даним договором.

          Відповідно до пункту 2.10. Договору перехід права власності на товар та ризиків по його загибелі від постачальника покупцю здійснюється в момент отримання товару покупцем.

          Відповідно до пункту 3.2. Договору місце передачі товару: при самовивозі –склад постачальника; при доставці силами постачальника –склад покупця.

          Згідно з пунктом 4.1. Договору відпуск товару проводиться з умовою сплати протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

          Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань поставив відповідачу товар на загальну суму 161 684 грн. 40 коп., що підтверджується видатковими накладними № ДНН-002624 від 17.11.2009 року на суму 27 294 грн. 00 коп., № ДНН-002623 від 17.11.2009 року на суму 60 000 грн. 00 коп., № ДНН-002642 від 19.11.2009 року на суму 74 390 грн. 40 коп. (а.с. 15-17).

          Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати за товар не виконав.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не надано суду доказів своєчасного виконання зобов’язання щодо оплати товару.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача по договору поставки № 480 від 09.11.2009 року складає 161 684 грн. 40 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно Промисловий Центр ГАРАНТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Памірська, буд. 3, код ЄДРПОУ 36440024) на користь Приватного підприємства "АРИЗОНА КО" (03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код ЄДРПОУ 34405467) 161 684 (сто шістдесят одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн. 40 коп. –основного боргу, 1 616 (одна тисяча шістсот шістнадцять) грн. 84 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення підписано 16.03.2010 року