Рішення № 8518742, 15.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.03.10р.Справа № 35/60-10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат

"Запоріжсталь",

м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 765,86 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Ткаченко Л.Л. начальник претензійного бюро, дов. від 24.12.2009р.

Селезень Г.Ю. юристконсульт, дов № 20-54 від 30.01.2010р.

Від відповідача: Селяков О.В. юристконсульт, дов. № 416 від 01.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ :

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.02. до 09.03.2010р.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача вартість недостачі вантажу - упору до металевого піддону – 765,86 грн, посилаючись на залізничну накладну №42261661, скаргу на відмову в складанні комерційного акту від 09.07.2009р. та акт експертизи №О-1444 від 16.07.2009р.

Відповідач-1 надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що в разі відмови начальника станції скласти комерційний акт позивач повинен був здійснити приймання вантажу відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, що затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965р. №П-6 (надалі Інструкція П-6), чого не було зроблено позивачем та він не повідомив залізницю про виклик експерта, чим порушив її право на участь в експертизі. Просить в позові відмовити.

Позивач надав заперечення на відзив, в яких вважає, що відмова станції від складання комерційного акту була безпідставною, позивачем та залізницею узгоджене таке найменування вантажу та воно відповідає нормативно-правовим актам, що регулюють ці відносини, залізнична накладна містила всі відомості про вантаж, а упор є невід’ємною частиною піддонів для х/к рулонів.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, представник відповідача проти вимог заперечував.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ :

08.07.2009р. на адресу позивача у вагоні №67856443 за залізничною накладною №42261661 надійшов вантаж –обладнання з'ємне, кріпіжне піддони металеві для х/к рулонів, вантажовідправником якого являється УА СП "Трейс". Вважаючи, що вантаж надійшов з ознаками втрати під час перевезення позивач надав відповідачу заявку №1468 від 08.07.2009р. на видачу вантажу з перевіркою та оскаржив відмову в складанні комерційного акту начальнику Запорізької дирекції залізничних перевезень (скарга №80-6-1467 від 09.07.2009р.)

В зв’язку з відмовою залізниці скласти комерційний акт про стан вантажу позивачем було передано вантаж на експертизу, про що Запорізькою торгово-промисловою палатою було складено акт експертизи №О-1444 від 16.07.2009р.

В акті зазначено, що піддон №6726 розукомплектований та на ньому відсутній упор.

За даними бухгалтерського обліку позивача вартість упору складає 765,86 грн, яку він і просить стягнути із залізниці.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу пошти здійснюється за договором переве-зення, який укладається у письмовій формі. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів госпо-дарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодек-сами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача

при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. Якщо начальник залізничної станції необґрунтовано відмовився скласти комерційний акт або акт загальної форми, вантажоодержувач має право оскаржити таку відмову в порядку, передбаченому пунктом 16 Правил складання актів, і здійснити приймання вантажу відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. N П-6, чи інших нормативно-правових актів, які регулюють такі відносини.

Відповідно до п. 6 вище вказаної Інструкції приймання продукції, що поставлена без тари, у відкритій тарі, а також приймання за вагою брутто та кількості місць проводиться в місці розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів чи на складі органу транспорту –при доставці та видачі продукції органом залізничного, водного, автомобільного транспорту.

Строки приймання продукції визначені в п. 9 Інструкції та прийман-ня продукції, що надійшла без тари, у відкритій тарі, в пошкодженій тарі повинно бути здійснено в момент отримання її від постачальника чи зі складу органу транспорту або в момент розкриття опломбованих і розвантаження неопломбованих транспортних засобів і контейнерів, але не пізніше термінів, встановлених для їх розвантаження.

Як вбачається із матеріалів справи, вантаж надійшов на адресу позивача 08.07.2009р. та був виданий залізницею 09.07. 2009р. в 0 год 15 хв, що підтверджується відомістю №67. Вантаж надійшов у відкритому рухомому складі –напіввагоні та в зв’язку з відмовою залізниці скласти комерційних акт його приймання повинно бути здійснено відповідно до вимог Інструкції П-6 під час видачі вантажу залізницею в порядку, передбаченому п. 10-11 Інструкції або в такі ж терміни за участю представника незацікавленої організації чи експерта.

На момент видачі вантажу акт про фактичний стан вантажу на час передачі його залізницею позивачем у вказаному порядку не складався. Експертиза вантажу була проведена тільки 16.07.2009р., тобто через сім днів після видачі вантажу, вагони під час проведення експертизи знаходилися в цеху холодної прокатки №1 ВАТ «Запоріжсталь», що слідує із акту експертизи. Жодних доказів щодо відсутності доступу до вантажу сторонніх осіб позивачем не надано.

З огляду на порушення позивачем правил та строків приймання вантажу, суд доходить висновку, що його вимоги не доведені належними доказами та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 908, 920 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 307, 311, 351 Господарського кодексу України, ст.ст. 105, 111 Статуту залізниць України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 12.03.2010р.