Рішення № 85182625, 23.10.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/829/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Скаб В.О.

з участю: представника позивача Кісь О.Р.,

представника відповідача Гасюк Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права власності на реконструйовану квартиру та господарські приміщення будинку, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася в суд з позовом до ЛМР про визнання права власності на реконструйовану квартиру та господарські приміщення будинку, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 . Квартира складається із трьох житлових кімнат площею 65,0 кв.м., кухні площею 8,2 кв.м., ванної кімнати 2,3 кв.м., вбиральні площею 1,7 кв.м., коридору площею 3,9 кв.м. До квартири також належить комора в підвалі площею 12,0 кв.м. Стверджує, що попередні власники квартири також користувалися частиною нежитлових приміщень першого поверху вказаного вище будинку, позначених на поверховому плані під індексами XVII площею 3,5 кв.м., та XIX площею 7,7 кв.м. Стверджує, що вона декілька разів зверталася до відповідача з проханням узаконити її реконструйовану квартиру, однак позитивного результату не отримала. На думку позивачки, відповідачем порушено її право власності, у зв`язку із чим вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Позивачка неодноразово уточнювала своїх позовні вимоги.

21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 через канцелярію Галицького районного суду м.Львова подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій вона просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на: реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 , загальною площею 84,3 кв.м.; комірку, позначену на поверховому плані будинку під індексом XIX, площею 7,70 кв.м.; підвальні приміщення в будинку АДРЕСА_2 , зокрема підвальне приміщення позначене під індексом VIII загальною площею 13,70 кв.м., підвальне приміщення, позначено під індексом IX, загальною площею 20,0 кв.м. та підвальне приміщення, позначено під індексом X, загальною площею 12,7 кв.м. Підвальне приміщення площею 12,0 кв.м. та підвальне приміщення, позначене під індексом VIIIa загальною площею 6,0 кв.м. залишити в користуванні мешканців квартири АДРЕСА_1 , оскільки такі були куплені.

Стверджує, що мешканці будинку не заперечують щодо користування нею спірними приміщеннями.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 07 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 08 травня 2019 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, надавши пояснення про те, що підвальні приміщення будинку є спільною сумісною його співвласників, які не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. Стверджує, що позивачка не мала права проводити реконструкцію своєї квартири за рахунок господарських будівель.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи із таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивачці на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 , яка складається із трьох житлових кімнат площею 65,0 кв.м., в тому числі: 1-ша кімната 21,2 кв.м., 2-га – 21,1 кв.м., 3-я – 22,7 кв.м., кухні площею 8,2 кв.м., ванної кімнати 2,3 кв.м., вбиральні площею 1,7 кв.м., коридору площею 3,9 кв.м., загальна площа квартири 81,1 кв.м., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 109607458 (а.с.6) та поверховим планом квартири.

Крім того, до вказаної вище квартири належить комора в підвалі площею 12,0 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу від 29 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком Ю.Р., який зареєстрований в реєстрі за №2632 (а.с. 32-33).

Також, позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить підвальне приміщення під літ.VIIIа (вісім «а»), загальною площею 6,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить договір купівлі продажу від 17 січня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мандрощук В.Є., який зареєстрований в реєстрі за №19 (а.с.68) та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстр рацію права власності, індексний номер 153020049 (а.с.67).

Згідно довідки ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» №3074 від 23.07.2019 року (а.с.70), квартира АДРЕСА_1 складається із трьох житлових кімнат та кухні. Загальна площа квартири становить 81.1 м.кв., в тому числі житлова 65,0 м.кв., комора в підвалі 12.0 м.кв. Відомостями про приєднання комірки площею 7,7 м.кв. та тамбуру площею 3,2 м.кв. ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» не володіє. Щодо підвальних приміщень: комора в підвалі площею 12,0 м.кв. на поверховому плані в інвентаризаційній справі бюро відсутня, є підвальне приміщення під індексом X/12.7 м.кв. У чиїй власності знаходяться підвальні приміщення під індексами VI/7.0 м.кв., VII/8.2 м.кв., IX/20.0 м.кв. БТІ не володіє. Підвальні приміщення під індексами VIII/13.7 м.кв. та VIIIa/6.0 м.кв. на поверховому плані вищевказаного будинку відсутні, під даними індексами знаходяться підвальні приміщення площею VIII/13,5 м.кв. та VIIIа/6.4 м.кв.

Предметом спору у даній справі є нежитлові (господарські) приміщення першого поверху будинку АДРЕСА_3 , позначеного на поверховому плані вказаного будинку під індексом XVII площею 3,5 кв.м., індексом XIX, площею 7,7 кв.м., та підвали вказаного будинку, позначені на поверховому плані під індексом VI площею 7,0 кв.м., VII площею 8,2 кв.м., індексом VIII площею 13,5 кв.м., під індексом X, площею 12,7 кв.м. та під індексом IX площею 20,0 кв.м.

Також, позивачка стверджує, що після реконструкції загальна площа її квартири збільшилася з 81,1 кв.м. до 84,3 кв.м. за рахунок приєднання тамбору площею 3,2 кв.м., позначеного на поверховому плані будинку під індексом XVI.

На думку ОСОБА_1 , оскільки вказані вище приміщення тривалий час перебували у користуванні попередніх власників квартири АДРЕСА_1 , після придбання якої вона також продовжує ними користуватися, за власні кошти здійснила їх ремонт, у неї виникає право на узаконення її реконструйованої квартири та вказаних приміщень.

Згідно з ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Однак, позивачка не довела суду яке її право було порушено, невизнане чи оспорюване відповідачем, адже вона не є власником спірних приміщень і користується ними без дозвільних документів відповідних органів місцевого самоврядування, про що ОСОБА_1 вказала у своїй позовній заяві.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положеньчастин другої - п`ятої статті 13цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою та її представником не доведено в належний спосіб, в чому ж саме полягає порушення її прав користування спірними господарськими приміщеннями будинку.

Крім того, приєднання допоміжних приміщень вимагає дотримання певної процедури визначеної законом.

Зокрема, Ухвалою Львівської міської ради №3808 від 29.07.2010 року затверджено «Положення про порядок приєднання допоміжних приміщень» яке регламентувало порядок розгляду питань приєднання допоміжних приміщень.

07.12.2017 року Ухвалою Львівської міської ради №2682 скасовано вказане вище положення.

Рішенням виконавчого комітету ЛМР №120 від 09.02.2018 року затверджено інформаційні картки адміністративних послуг суб`єктами надання яких є районні адміністрації.

У вказаній інформаційні картці вказано, що на погодження технічної можливості приєднання (об`єднання) окремих кімнат; приєднання нежитлового (допоміжного) приміщення, яке перебуває у приватній власності, до квартири; об`єднання квартир в одну, поділу однієї квартири на різні, необхідно подати такі документи: 1. Заява від усіх повнолітніх співвласників будинку (квартири) із зазначенням повної адреси і номера телефону на ім`я голови районної адміністрації. 1.2. Проектні пропозиції (ескізний проект), виконані ліцензованою проектною організацією (3 примірники). 1.3. Довідка житлово-експлуатаційної організації з місця проживання за формою Ф-2. 1.4. Копії правовстановлюючих документів на будинок (квартиру) та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно (при наявності). 1.5. Поверховий план приміщення, що приєднується. 1.6. Акт розрізу димовентканалів (при необхідності). 1.7. Акт обстеження будинку (квартири), складений ЛКП. 1.8. Копія технічного паспорта на будинок (квартиру), до яких відбувається приєднання. 1.9. Копія паспорта громадянина України (сторінки 1, 2, 11). 1.10. При потребі на вимогу комісії інші документи, передбачені чинним законодавством.

На приєднання допоміжних приміщень до квартири або до нежитлового приміщення: 2.1. Заява від усіх повнолітніх співвласників будинку (квартири) із зазначенням повної адреси і номера телефону на ім`я голови районної адміністрації. 2.2. Заява-згода всіх повнолітніх співвласників (наймачів) квартири. 2.3. Заява-згода всіх мешканців будинку (власників квартир або квартиронаймачів, власників нежитлових приміщень) у разі, коли будинок належить територіальній громаді м.Львова, об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку, відомству. 2.4. Копія рішення загальних зборів кооперативу, якщо будинок належить кооперативу. 2.5. Довідка з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію за формою Ф-2. 2.6. Поверховий план допоміжного риміщення, що приєднується. 2.7. Копія правовстановлюючого документа на квартиру (нежитлове приміщення). 2.8. Копія технічного паспорта на квартиру (нежитлове приміщення). 2.9. Довідка від власника (балансоутримувача) будинку про вільне допоміжне приміщення. 2.10. Передпроектні пропозиції про приєднання допоміжного приміщення, розроблені ліцензованою проектною організацією. 2.11. Акт обстеження, виданий відповідним львівським комунальним підприємством. 2.12. Поверхові плани верхнього, нижнього поверхів та поверху, на якому планується приєднання. 2.13. Довідка, видана відповідним львівським комунальним підприємством, про кількість та нумерацію квартир у будинку. 2.14. Довідка, видана відповідним львівським комунальним підприємством, про співвласників (наймачів) всіх квартир, нежитлових приміщень. 2.15. Довідка, видана відповідним львівським комунальним підприємством, про приналежність підвалів мешканцям будинку у разі приєднання підвалу. Підписи на документах завіряє директор відповідного львівського комунального підприємства, управитель об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, голова житлово-будівельного кооперативу за місцем розташування об`єкта. Документ засвідчує особа, яка приймає документи згідно з оригіналом, пред`явленим заявником. Напис про засвідчення документа складається зі слів “Згідно з оригіналом“, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Довідки подаються оригінальні, передбаченої чинним законодавством форми, та дійсні один місяць з дня видачі.

Однак, позивачем на надано доказів її звернення до відповідних органів місцевого самоврядування для узаконення проведеного нею перепланування квартири за рахунок нежитлових приміщень та користування підвальними приміщеннями, у спосіб передбачений вище.

Натомість, у матеріалах справи є лише звернення ОСОБА_1 із запитами до Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» (а.с.71); Управління комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР (а.с.72); Галицької районної адміністрації ЛМР (а.с.73), що не свідчить про вжиття позивачкою заходів передбачених законом для узаконення перепланування квартири та користування спірними підвальними, господарськими приміщеннями будинку.

Також, суд приймаючи рішення у вказаній справі виходить з наступних міркувань

За приписами статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Водночас згідно з положеннями частини другої статті 106 Конституції України Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

При цьому, як зазначено у пункті 4.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005, розглядаючи положення частини четвертої статті 5 Конституції України «ніхто не може узурпувати державну владу» у системному зв`язку з положеннями частин другої, третьої цієї статті, іншими положеннями Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що узурпація державної влади означає неконституційне або незаконне її захоплення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об`єднаннями тощо.

Гарантією недопущення узурпації державної влади є, зокрема, закріплені Конституцією України принципи здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6) та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19). Про це йдеться і в Рішенні Конституційного Суду України у справі про фінансування судів від 24 червня 1999 року № 6-рп/99 (абзац перший пункту 2 мотивувальної частини).

З огляду на положення Конституції України та ЦПК України суд не може підміняти інший орган державної влади чи місцевого самоврядування та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.

У цьому випадку мова йде про органи місцевого самоврядування до повноважень яких належить надання дозволі на реконструкцію житла та узаконення користування підвальними та нежитловими приміщеннями будинку.

Суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані органам місцевого самоврядування Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

у задоволені позову ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Львівської міської ради (юридична адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896) про визнання права власності на реконструйовану квартиру та господарські приміщення будинку – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 24 жовтня 2019 року.

Суддя І.Р. Волоско