
Справа № 461/7967/19
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
"24" жовтня 2019 р. суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди.
Вивчивши позовну заяву, суд вважає, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що повинна містити позовна заява.
Проте, в порушення вимог ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).
Аналогічна правова позиція визначена і у статті 23 Цивільного кодексу України.
При цьому, пунктом 4 Постанови від 31 березня 1995 року визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Тобто, ОСОБА_1 чітко не зазначила в чому полягає заподіяна моральна шкода та з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із наданої квитанції 0.0.1496010864.1 від 17 жовтня 2019 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 768,40 грн. та не більше 9 605 грн. Судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).
Згідно положень ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Зі змісту позовних вимог, вбачається, що позивач звернулась до суду з двома позовними вимогами майнового та немайнового характеру, при цьому, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., тобто за одну позовну вимогу.
З урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 року, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання позову із вимогою майнового характеру складає: 111 336,0 х 1% = 1 113,36 грн.
Тому, для належного оформлення позову, позивачу ОСОБА_1 слід доплати судовий збір за позовну вимогу майнового характеру.
Відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення зазначених вимог, всі копії письмових доказів, які додані до позовної заяви, поданої ОСОБА_1 не засвідчені неналежним чином, а саме: не зазначено слів "Згідно з оригіналом", особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища і дати засвідчення.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, вважаю, що заяву слід залишити без руху, надавши позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди – залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, але не більше п`яти днів з дня отримання ним її копії.
Попередити позивача, що у випадку не усунення ним зазначених недоліків заяви у встановлений судом строк така буде визнана неподаною та повернута йому.
Судовий збір здійснюється за наступними реквізитами:
БАНК ОТРИМУВАЧА – Казначейство України (ЕАП);
ОТРИМУВАЧ – УКуГалиць.р м.Льв./Галицький/22030101
РОЗРАХУНКОВИЙ РАХУНОК – UA448999980000031215206013004
МФО – 899998; ЄДРПОУ – 38007573
КОД КЛАСИФІКАЦІЇ ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ – 22030101
НАЙМЕНУВАННЯ КОДУ КДБ – Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
Ухвала є остаточною та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Х.М. Мисько
Судове рішення № 85182618, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 24.10.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/7967/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: