Рішення № 85182540, 23.10.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

23.10.19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м.Запоріжжя

Справа №336/3145/19

Провадження № 2/336/2385/2019

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Зарютіна П.В., за участі секретарки судового засідання: Чернишової І.В., розглянув у м.Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №336/3145/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування,

без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи),

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за довіреністю Левченко Я.В. в інтересах позивача засобами поштового зв`язку 14.05.2019 звернулась до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача сплачене страхове відшкодування у сумі 25 522,91 гривень.

За змістом позовної заяви 15.06.2018 в м.Мелітополі на пр. Б.Хмельницького відповідач скоїв зіткнення з транспортним засобом «Ford», д/н НОМЕР_1 , якому заподіяв механічні пошкодження. ОСОБА_1 скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що встановлено постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2018.

Пошкоджений з вини відповідача автомобіль «Ford», д/н НОМЕР_1 , застраховано позивачем відповідно до договору страхування транспортних засобів №3415913 від 02.02.2018. Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку №63С/06/18 від 02.07.2018, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Ford», д/н НОМЕР_1 , внаслідок ДТП становить 48 886,80 гривень. За рахунком-фактурою №ЛТ-00002178 від 25.06.2018 ТОВ «Автокомп Сервіс ЛТД» вартість ремонту автомобіля становить 47 010,00 гривень.

На виконання умов договору страхування №3415913 від 02.02.2018 та на підставі страхового акту №7732/10 від 05.07.2018, позивач відшкодував страхувальнику 47 010,00 гривень 09.07.2018. Позивач, із врахуванням вимог ст. 1192 ЦК України вважає, що суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Позивач звернувся із позовною заявою про стягнення страхового відшкодування з відповідача (завдавача шкоди), оскільки свої зобов`язання за договором добровільного страхування щодо відшкодування потерпілій особі завданих внаслідок ДТП збитків страховик виконав в повному обсязі. Зауважує, що до ПрАТ «УАСК «АСКА», в цьому випадку, перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, у порядку суброгації.

Крім того, ПрАТ СК «Інтер-Поліс» на підставі полісу, яким застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 (№АМ/ НОМЕР_2 ) відшкодовано ПрАТ «УАСК «АСКА» суму збитків за вказаним страховим випадком, з урахуванням зносу, у сумі 21 487,09 гривень. За змістом ст. 1194 ЦК України, оскільки страхова виплата, перерахована ПрАТ СК «Інтер-Поліс» на користь позивача, є недостатньою, щоб покрити фактичні збитки ПрАТ «УАСК «АСКА» перед страхувальником (потерпілим у ДТП) у сумі 47 010,00 гривень, позивач звернувся до суду.

З підстав, передбачених ст. 22, 993, 1166, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», оскільки розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості виконаних робіт, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 23.10.2019 заяву ОСОБА_1 із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було за відсутності клопотань сторін.

Відповідач 20.06.2019 подав до матеріалів справи відзив на позовну заяву, за змістом якого просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. Обставини щодо події ДТП (15.06.2018), внаслідок якої сталося зіткнення автомобіля марки «Форд», д.р.н. НОМЕР_1 , та мотоциклу «BAJAJ Pulsar NS200», під його керуванням, визнає. Зазначає, що його цивільно-правова відповідальність, як власника наземного транспортного засобу, застрахована полісом №АМ/4227888 від 13.06.2018 у ПрАТ СК «Інтер-Поліс», ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000,00 гривень, з нульовою франшизою.

Повідомляє, що 18.02.2019 Господарським судом м. Києва у справі №910/16937/18 за позовом ПрАТ «УАСК «АСКА» до ПрАТ СК «Інтер-Поліс» про стягнення 47 010, 00 гривень відшкодування, сплаченого позивачем страхувальнику у зв`язку з настанням ДТП 15.06.2018 з вини страхувальника відповідача за полісом №АМ/4227888, ухвалено рішення, яким стягнуто з ПрАТ СК «Інтер-Поліс» на користь ПрАТ «УАСК «АСКА» 21 487,09 гривень, в решті позову відмовлено. Тобто, загальний розмір відшкодування, враховуючи нульову франшизу, за полісом №АМ/4227888, складає 21 487, 09 гривень, що відповідає п.22.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Як зазначає відповідач, на виконання рішення суду у справі №910/16937/18 ПрАТ СК «Інтер-Поліс» перераховано 21 487,09 гривень на користь позивача.

За твердженням ОСОБА_1 , у позовній заяві позивач зазначає, що страховик відповідача виконав свої зобов`язання, відшкодувавши витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, з урахуванням його зносу. Всупереч зазначеному, ним отримано претензію №204-15/2 від 28.02.2019 від колекторського управління ПрАТ «УАСК «АСКА» із вимогою відшкодувати заборгованість у сумі 25 522, 91 гривень, у зв`язку із недостатністю страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди, на що він письмово відмовив, що заборгованості не визнає. Вважає, що сума витрат, яка підлягають відшкодуванню, може визначатися лише відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу, розрахованого у встановленому порядку. Крім того, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Підстав для застосування ст. 1194 ЦК України не вбачає. Пред`явлення вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту, без урахування коефіцієнта фізичного зносу, не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003.

04.07.2019 до справи надійшла відповідь позивача на відзив, згідно з якою ПрАТ «УАСК «АСКА» не погоджується із викладеними доводами. Пояснює, що договір страхування транспортного засобу № НОМЕР_3 укладений між ПрАТ «УАСК «АСКА» та ТОВ «Телерадіокомпанія Україна» 02.02.2018. Застрахованим майном відповідно до договору є автомобіль «Ford», д.р.н. НОМЕР_1 , а одним із страхових випадків – збитки від пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частин в результаті ДТП. Із посиланням на п. 4.2, 4.2.1, 4.2.2 Договору, вважає, що розмір завданої майнової шкоди розрахований вірно. Наполягає на застосуванні норми ст. 1192 ЦК України, оскільки відшкодуванню потерпілому підлягає розмір збитків, який визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вважає визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля «Ford», д.р.н. НОМЕР_1 на підставі рахунка ТОВ «Автокомп Сервіс ЛТД» у сумі 47 010,00 гривень правомірним, оскільки підтверджує реальні витрати, необхідні для проведення відновлювального ремонту пошкодженого при ДТП транспортного засобу. Вартість ремонту також підтверджена актом виконаних робіт №ЛТ000002350 від 23.07.2018. За змістом відповіді, відповідач має нести додаткову (субсидіарну) відповідальність за завдану шкоду, як власник джерела підвищеної небезпеки, оскільки страхова виплата ПрАТ СК «Інтер-Поліс» була недостатньою. Інші доводи тотожні позовній заяві.

01.08.2019 відповідач подав до суду заперечення по суті справи. Наголошує, що, з урахуванням наданих позивачем доказів, Господарський суд м.Києва у рішенні від 18.02.2019 вже встановив розмір матеріального збитку у сумі 21 487,09 гривень. Під час розгляду господарської справи акт здачі-прийняття робіт від 23.07.2018 позивачем суду не надавався. Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, повністю виконано відповідачем. Відповідно до договору, укладеного із ПрАТ СК «Інтер-Поліс», ліміт страхової відповідальності складає 100 000,00 гривень, тобто є достатнім для відшкодування завданої потерпілому шкоди, тому вважає позовні вимоги безпідставними. Інші доводи тотожні відзиву.

Суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні письмові докази у справі, вивчивши заяви сторін по суті спору, суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами, та дійшов висновку про те, що позовна заява не підлягає задоволенню у зв`язку із таким.

Рішенням Господарського суду м.Києва у справі №910/16937/18 від 18.02.2019 позов ПрАТ "УАСК "АСКА" до ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» про відшкодування 47 010,00 гривень задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 21 487,09 гривень відшкодування, здійснено розподіл судових витрат. Ухвалено видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили. В решті позову відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили 14.03.2019.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказаним рішенням встановлені наступні фактичні обставини справи: «02.02.2018 між ПрАТ “УАСК АСКА” (страховик), ТОВ “Телерадіокомпанія «Україна” (страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № НОМЕР_3 , програма «Прем`єр-Форте», за умовами якого застраховані транспортні засоби, у т.ч. автомобіль “Форд”, д.р.н. НОМЕР_1 , на строк дії договору з 18.02.2018 по 17.02.2019.

15.06.2018 у м.Мелітополь Запорізької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля “Ford”, д.р.н. НОМЕР_1 , який належить страхувальнику позивача, та яким керував ОСОБА_2 та мотоцикла “Bajaj”, д.р.н. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_1 , в результаті чого пошкоджено автомобіль страхувальника позивача. Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.07.2018 у справі № 336/3458/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу.

Відповідно до Звіту СПД ОСОБА_3 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 63С/06/18, складеного 02.07.2018, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику пошкодженого КТЗ, склала 21 487,09 гривень. Відповідно до Рахунку-фактури ТОВ «Автокомп сервіс ЛТД» №ЛТ-00002178 від 25.06.2018, вартість ремонтних робіт пошкодженого в ДТП автомобіля страхувальника позивача склала 47 010,00 гривень, з ПДВ.

09.07.2018 позивачем на підставі страхового акта №7732/10 від 05.07.2018 виплачено страхове відшкодування на рахунок ТОВ “Автокомп сервіс ЛТД” у розмірі 47 010,00 гривень, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 7035 від 09.07.2018 на суму 47 010,00 грн.

На час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» на підставі полісу №АМ/004227888 з лімітом відповідальності по майну у сумі 100 000,00 гривень та нульовою франшизою.

Згідно з розрахунком ПрАТ “УАСК АСКА”, ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», як страховик цивільно-правової відповідальності винної в ДТП особи, з урахування розміру понесених витрат на ремонт пошкодженого автомобіля за полісом № АМ/004227888, зобов`язаний відшкодувати 47 010,00 гривень.».

Копії вказаних письмових доказів на підтвердження встановлених під час розгляду господарської справи обставин позивач також надав в якості додатків до позовної заяви, яка розглядається судом: копії договору СТД №3145913 від 02.02.2018, укладеного між ПрАТ “УАСК «АСКА” (страховик) та ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» із додатком (переліком застрахованих транспортних засобів); постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.07.2018 у справі 336/3458/18, пр.3/336/1236/2018 про визнання ОСОБА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП; розрахунку страхового відшкодування на загальну суму 47 010,00 гривень №7732/10 від 05.07.2018 на підставі полісу №3415913 від 02.02.2018 на рахунок ТОВ «Автокомп сервіс ЛТД» за страховим випадком №7732 від 15.06.2018 (застрахований транспортний засіб Ford Focus, д.р.н. НОМЕР_1 ; страхового акту №7732/10 від 05.07.2018 по страховому випадку відповідно до договору страхування №3415913 від 02.02.2018 у зв`язку із зіткненням транспортного засобу клієнта із іншим транспортним засобом про визнання події страховою та виплату страхового відшкодування у сумі 47 010,00 гривень; звіту СПД ОСОБА_3 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №63С/06/18 від 02.07.2018, згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження транспортного засобу Ford Focus, д.р.н. НОМЕР_1 становить, з урахуванням ринкової вартості КТЗ на момент пошкодження, коефіцієнту фактичного зносу складників КТЗ, вартості відновлювального ремонту КТЗ, - 21 487,09 гривень; підтвердження про надіслання телеграм щодо проведення огляду; рахунку-фактури №ЛТ-00002178 від 25.06.2018 ТОВ «Автокомп сервіс ЛТД»; заяви ОСОБА_2 про шкоду транспортному засобу від 18.06.2018 до ПрАТ «УАСК «АКСА»; платіжного доручення №7035 від 09.07.2018 про перерахування ПрАТ «УАСК «АКСА» на рахунок ТОВ «Автокомп сервіс ЛТД» 47 010,00 гривень страхового відшкодування відповідно до договору страхування №3415913 від 02.02.2018 на ремонт Ford Focus, д.р.н. НОМЕР_1 згідно з рахунком-фактурою №ЛТ-00002178 від 25.06.2018.

Крім того, позивачем додано до матеріалів справи копію акту № ЛТ000002350 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.07.2018 ТОВ «Автокомп сервіс ЛТД» на замовлення ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» та рахунку-фактури №ЛТ-00002178 від 25.06.2018, що підтверджує виконання робіт з відновлення пошкодженого транспортного засобу Ford Focus, д.р.н. НОМЕР_1 на суму 9 487,50 гривень, без урахування ПДВ, та вартість використаних запчастин на суму 29 687,50 гривень, без урахування ПДВ. Всього, з ПДВ, згідно з актом, виконано робіт на суму 47 010,00 гривень.

Судом також встановлено, що колекторське управління ПрАТ «УАСК «АКСА» листом від 28.02.2019 №204-15/2 звернулось до ОСОБА_1 із вимогою про відшкодування в 10-денний строк з моменту отримання листа заборгованості у сумі 25 522,91 гривні відповідно до ст.1194 ЦК України, із розрахунку 47 010,00 гривень – 21 487,09 гривень, сплачених ПрАТ СК «Інтер-Поліс», з урахуванням фізичного зносу.

19.03.2019 ОСОБА_1 у письмовій відповіді повідомив про незгоду із вимогою у зв`язку із тим, що його цивільно-правова відповідальність застрахована належним чином і страховик на виконання вказаного вище рішення суду, в межах ліміту страхової відповідальності, сплатив заборгованість у сумі, визначеній судом (21 487,09 гривень).

При розгляді справи суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ЦК України та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 988 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Ст. 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст.. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи - завдавача шкоди, на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як врегульовано ст. 3 цього Закону, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної, зокрема, майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 вказаного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Ст. 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Так, позивачем внаслідок настання страхового випадку 15.06.2018 реалізоване його право на відшкодування страхової виплати, здійсненої страхувальнику (потерпілому) 09.07.2018, шляхом судового захисту у порядку господарського судочинства.

Господарським судом м.Києва у справі за позовом ПрАТ «УАСК «АСКА» до страховика відповідача встановлено, що саме ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», як страховик цивільно-правової відповідальності мотоцикла “Bajaj”, д.р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , тобто особи, яка визнана винною у ДТП, має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок ДТП в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, а позивач, як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок ДТП, набув право вимоги, яке ця особа має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. З мотивувальної частини рішення видно, що в якості належного розрахунку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу “Ford”, д.р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням зносу, за відсутності акту виконаних робіт по рахунку-фактурі ТОВ “Автокомп сервіс ЛТД» №ЛТ-00002178 від 25.06.2018, суд прийняв Звіт СПД ОСОБА_3 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 63С/06/18, складений 02.07.2018, відповідно до якого вартість матеріального збитку, нанесеного власнику пошкодженого КТЗ, склала 21 487,09 гривень. За таких обставин, розмір відшкодування, враховуючи нульову франшизу за полісом №АМ/004227888, стягнуто судом саме у сумі 21 487, 09 гривень.

За змістом ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В цьому спорі суд враховує висновки, зроблені у постановах Верховного Суду від 20.04.2018 у справі №910/8982/17, Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, та вважає заявлені вимоги до завдавача шкоди ( ОСОБА_1 ) необґрунтованими, адже позивач реалізував своє право кредитора шляхом пред`явлення вимоги до ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», оскільки за договором страхування відповідальності (Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") останнє надало згоду на прийняття обов`язку сторони боржника у деліктному зобов`язанні, якщо воно виникне. Вказані правовідносини є суброгацією.

Оскільки ліміт страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/004227888 від 13.06.2018 становить 100 000,00 гривень, ця сума була достатньою для відшкодування страховику потерпілої у ДТП особи завданої шкоди, відповідно, норма ст. 1194 ЦК України застосуванню в цьому випадку не підлягає.

Відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а тому, в силу вимог ст. 1194 ЦК України, на нього покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, як на власника джерела підвищеної небезпеки - учасника ДТП, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.

До цього висновку суд приходить, оскільки нормою ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В даному випадку, розмір страхової виплати був визначений судом, виходячи з обставин справи та наданих сторонами доказів і її виплата у меншому розмірі у порівнянні із заявленими вимогами у господарському спорі не пов`язана з лімітом страхової відповідальності.

Тому, правові висновки, зроблені у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №911/482/17, від 20.03.2019 у справі № 199/6667/15-ц, застосовані бути не можуть, оскільки здійснені не у аналогічних правовідносинах.

Рішення Господарського суду м. Києва в апеляційному порядку не оcкаржено, в повному обсязі виконане відповідачем ПрАТ СК «Інтер-Поліс», що визнається позивачем та відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

На час розгляду первісного спору акту № ЛТ000002350 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.07.2018 ТОВ «Автокомп сервіс ЛТД» суду не надано, своє право вимоги позивач реалізував, а подання вказаного доказу до цієї справи правовідносин не змінює, не є підставою для стягнення заявленої до відшкодування шкоди з ОСОБА_1

Після здійснння ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» виплати на користь ПрАТ «УАСК «АКСА» деліктне зобов`язання вважається припиненим його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. І лише за певних умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Проте, наявність або відсутність таких обставин не відноситься до предмету розгляду у цій справі.

Суд наголошує, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі ст. 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене ст.993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Слід зазначити, що у своїй постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду (п.62) відступила від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Таким чином, оскільки страховик відповідача виконав свої зобов`язання, відшкодувавши витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу, у розмірі, встановленому рішенням суду, встановлено підстави для залишення позовних вимог ПрАТ «УАСК «АСКА» до завдавача шкоди без задоволення.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи, що судом ухвалюється рішення про залишення позовних вимог без задоволення, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921,00 гривні залишаються за ПрАТ «УАСК «АСКА».

Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 12-13, 76-82, 89, 133, 141, 229, 245, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 275, 278-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування залишити без задоволення.

Судові витрати Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» зі сплати судового збору у сумі 1 921,00 гривні залишити за позивачем.

Реквізити сторін: Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», код ЄДРПОУ 13490997, адреса: 03186, м. Київ, вул. А.Антонова, буд.5.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його складення (із врахуванням п.15.5 Перехідних положень).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 23.10.2019.

Суддя: П.В. Зарютін