Ухвала суду № 85181552, 24.10.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1638/16-к

1-кс/310/2800/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі

слідчого судді Мариніна О.В.

при секретарі Артьоменко Д.О.

за участю прокурора Клименко О.А.

слідчого Карзової О.С.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Арман В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 11.12.2015 року до ЄРДР за № 12015080130005872 клопотання слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Карзової О.С. від 23.10.2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь, Донецької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, не військовозобов`язаного, який місця реєстрації не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) ч.2 ст.146, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2019 року до Бердянського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області Карзової О.С. погоджене прокурором Бердянської місцевої прокуратури Клименко О.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

З клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2 з метою шахрайського заволодіння майном ОСОБА_3 , заволоділи його трикімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , де останній проживав і був зареєстрований, і ці дії були поєднані з незаконним позбавленням волі ОСОБА_3 , за наступних обставин.

Так, установлено, що ОСОБА_3 внаслідок збігу тяжких обставин: смерті матері та брата, а також відсутності можливості оплачувати трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 оскільки йому перестали виплачувати пенсію, почав розповідати сусідам про намір продажу указаної квартири та придбання однокімнатної.

В один з днів липня місяця 2019 року, більш детально слідством не установлено, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , з метою шахрайського заволодіння майном потерпілого – його житлом, а як встановлено слідством, для обох з них ця діяльність є одним із основних джерел доходу, останні для досягнення наміру, бажаючи увійти в довіру до потерпілого ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, познайомилися з останнім і, користуючись тим, що потерпілий малозабезпечений громадянин, стали періодично приїжджати за місцем проживання потерпілого, пригощаючи ОСОБА_3 спиртними напоями та при цьому вели розмову про продаж належної йому квартири з купівлею іншої. Хоча наміру купувати потерпілому інше житло не мали. При цьому ОСОБА_1 цікавився з ким мешкав потерпілий, хто прописаний у квартирі, наявністю родичів, а ОСОБА_2 правоустановчими документами. З метою відшукання документів, указаними особами проведено огляд його квартири. Не знайшовши, як правоустановчі так і які посвідчують особу ОСОБА_3 документи указані особи діючи з умислом спрямованим на заволодіння квартирою потерпілого, сприяли останньому у вступі у спадщину та оформленні паспорту, яким після виготовлення та отримання ОСОБА_3 в Бердянському ВП ГУ ДМС України в Запорізькій області незаконно заволодів ОСОБА_1 Продовжуючи діяти з єдиним умислом, спрямованим на шахрайське заволодіння квартирою ОСОБА_3 , у приватного нотаріуса оформили право на спадщину за ОСОБА_3 на квартиру по АДРЕСА_2 , а також від імені ОСОБА_3 довіреність на ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо продажу цієї квартири. З метою усунення перешкод для подальшого шахрайського заволодіння квартирою ОСОБА_3 в липні 2019 року,більш детальна дата на цей час слідством не установлена, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою не допустити можливості ОСОБА_3 , від якого вже отримано розписку про отримані за продаж квартир гроші, перешкодити реалізувати їхній умисел на заволодіння квартирою, а також звільнити квартиру від речей потерпілого, маючи на руках вищевказану довіреність від ОСОБА_3 , під вигаданим приводом запропонували потерпілому, проїхатися з ними на автомобілі за місто, подивитись житло, яке вони йому куплять, але фактично робити цього не мали наміру це робити.

В один з днів влітку 2019 року, після оформлення спадщини, довіреності та виписки ОСОБА_3 , із квартири до нього приїхав ОСОБА_1 сказав збирати речі, бо він переїздить. ОСОБА_3 сів в автомобіль фольксваген темного кольору, державний номерний знак він не запам`ятав, після чого цього ж дня, точний час в ході судового слідства не встановлено, був доставлений в закинутий будинок по АДРЕСА_3 .

ОСОБА_1 , який діючи за попередньому змовою, групою осіб, із корисливих мотивів з ОСОБА_2 , з метою шахрайського заволодіння квартирою ОСОБА_3 , усунувши перешкоди в її продажу з боку ОСОБА_3 , якого вивезли та утримували ізольовано в закинутому будинку, за домовленістю з ОСОБА_2 , виставили, в тому числі через сайт ОЛХ, залишивши контактний телефон ОСОБА_2 , яка продавця.

Знайшовши покупців на квартиру, прийнявши від них завдаток, 18.10.2019 за участю ОСОБА_2 підписано документи з купівлі продажу квартири за адресою Туристична ( АДРЕСА_2 , внаслідок чого вона вибула з власності потерпілого, всупереч його волі, чим останньому спричинено збитки у особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_1 діючи умисно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та бажаючи шахрайським шляхом заволодіти квартирою ОСОБА_3 , який внаслідок збігу тяжких обставин: смерті матері та брата, а також відсутності можливості оплачувати трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 оскільки йому перестали виплачувати пенсію, почав розповідати сусідам про намір продати указану квартиру та придбати однокімнатну.

В один із днів липня 2019 року, після оформлення спадщини за ОСОБА_3 на квартиру по АДРЕСА_2 , довіреності від імені ОСОБА_3 на ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а також виписки ОСОБА_3 із квартири за вказаною адресою, до нього приїхав ОСОБА_1 , який сказав збирати речі, оскільки він переїздить. ОСОБА_3 будучи введений в оману справжністю намірів ОСОБА_1 сів автомобіль фольксваген темного кольору, держзнак він не запам`ятав, після чого цього ж дня, точний час в ході судового слідства не встановлено, був доставлений в закинутий будинок по АДРЕСА_3 , який знаходиться в полі, на значній відстані від громадської інфраструктури. Оскільки потерпілий був без документів, якими незаконно заволоділи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дороги додому не знав та і не знав наскільки далеко він вивезений від м. Бердянська, а також через те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , особливо в вересні-жовтні поточного року дуже рідко приїздили та привозили мало їжі, яких хватало на день два, а найдовше указані особи не приїздили близько двох тижнів, і будучі без води та їжі, він вимушений був харчуватися шановником та пити воду з річки. Внаслідок утримування у виснажливих для людського організму умовах (без їжі, води, у холодному приміщенні), не знаючи дороги додому, потерпілий бажав але не зміг залишити указаний будинок., а зрозумівши протиправні наміри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо його квартири, про отримання грошей від продажу якої він написав ще влітку 2019 року, не бажаючи більше перебувати в указаному будинку, він прохав указаних осіб відвезти його до міста та лікарні, але його прохання були залишені поза увагою, і він утримувався у вказаному будинку до 21.10.2019 до часу поки місце його знаходження не були встановлено під час досудового розслідування та звільнено з будинку.

22.10.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.146, ч. 4 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання. Вказує на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризики, визначені п.1, п.3, п.5 ст.177 КПК України. Просив обрати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, оскільки посилається на те, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п.3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Ці дані підтверджуються матеріалами досудового розслідування та матеріалами НРСД.

Захисник Арман В ОСОБА_5 . не погодився з клопотанням, вказує на те, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра за ч.4 ст. 190 КК України необґрунтована з огляду на те, що відсутня оцінка майна; а за ч.2 ст. 146 КК України - оскільки не доведено що ОСОБА_3 утримувався у будинку насильно, з огляду на те, що під час проведення обшуку у потерпілого було виявлено паспорт громадянина Російської Федерації, тому він мав можливість самостійно поїхати звідти. Просив застосувати до ОСОБА_1 більш м`який вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю, оскільки він має постійне місце проживання та реєстрації, стійкі соціальні зв`язки, на підтвердження чого надав копію паспорту ОСОБА_1 з реєстрацією місця проживання в м. Бердянську, довідку про склад сімї та характеристику.

Підозрюваний під час розгляду клопотання пояснив що із пред`явленою йому підозрою не згоден, пояснив що домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 є фактичного його, але зареєстроване на ім`я його товариша. Підтвердив, що при спілкування з потерпілим Омаровим дійсно представлявся як ОСОБА_6 . Щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав свого захисника.

Клопотань про виклик певних осіб чи дослідження доказів не надійшло.

Дослідивши клопотання, вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання слідчим відділом Бердянського ВП ГУ НП в області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015080130005872 від 11.12.2015 за ч. 1,3,4 ст. 190, ч. 2 ст. 146 КК України, № 12019080130002947 за фактом незаконного позбавлення волі ОСОБА_3 , за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст. 146 КК України; № 12019080130002951 за фактом незаконного заволодіння квартирою ОСОБА_3 , за ознаками складу злочину передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

22.10.2019 кримінальне провадження № 12019080130002947 та кримінальне провадження № 12019080130002951, були об`єднанні в одне кримінальне провадження та присвоєно єдиний номер 12019080130002947.

23.10.2019 кримінальне провадження № 12015080130005872 та кримінальне провадження № 12019080130002947, були об`єднанні в одне кримінальне провадження та присвоєно єдиний номер 12018080130005872.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості та особливо тяжкого кримінальних правопорушень за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років.

Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме: - протоколом обшуку від 21.10.2019, - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , - протоколами впізнання за фотознімками від 23.10.2019.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків передбачених п. 1, п. 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Таким вином виходячи з характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких повідомлено про підозру ОСОБА_1 , які згідно вимог ч. 3 ст.12 КК України є особливо тяжким та середньої тяжкості, усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує, у разі визнання вини, підозрюваний ОСОБА_1 може ухилитись від органів досудового розслідування та суду, що є ризиком передбаченим п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає також наявним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки потерпілий є одинокою людиною похилого віку, зважаючи на характер та дії які вчинені відносно нього в результаті яких він зазнав фізичних та психологічних страждань, слідчий суддя вважає ймовірним незаконний вплив на потерпілого зі сторони ОСОБА_1

Ризик передбачений п. 5 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає недоведеним з огляду на те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів лише відносно потерпілого ОСОБА_3 , а тому посилання органу досудового розслідування на наявність інших кримінальних проваджень минулих років, у яких потерпілі вказують що були позбавлені житла внаслідок протиправних дій саме ОСОБА_1 наразі є необґрунтованим.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку що перебуваючи на волі ОСОБА_1 матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_3 , тому до нього необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме цей вид запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти наявним ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання доцільності застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.4 ст. 190 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; наявність ризиків, передбачених п. 1, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу: вік та стан його здоров`я, характеризуючи дані, на підставі чого слідчий суддя приходить до висновку про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам та про доведеність необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Враховуючи особу обвинуваченого, слідчий суддя, згідно з вимогами ч.3 ст.183 КПК України, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України та вважає необхідним і достатнім розмір застави, передбачений п. 3 ч.5 ст.182 КПК України, в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 576300( п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Карзової О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 11-00 години 19 грудня 2019 з утриманням у ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11).

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання з 11-00 години 21 жовтня 2019 року.

Строк дії ухвали до 11-00 години 19 грудня 2019 року включно.

Визначити заставу в розмірі 576300( п`ятсот сімдесят шість тисяч триста) грн. 00 коп.

У разі внесення застави, звільнити ОСОБА_1 з-під варти, та покласти на нього відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатись з м. Бердянська Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора, суду.

- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_3

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та до нього знову буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалу передати для виконання до Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Маринін