Постанова № 8517739, 19.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47978/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Дрижирук М.І.,

представника позивача - Подалось Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїдо суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1634,75 грн, -

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2009 року Карлівська міжрайонна державна податкова інспекціязвернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 634,75 грн, накладених на вказаного субєкта господарювання рішеннями Машівського відділення Карлівської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.10.2009 № 0001212306 та від 22.10.2009 № 0001262306 на підставі пунктів 1, 6 статті 17, статей 21, 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на встановлені актами перевірок від 06.10.2009 та від 12.10.2009 обставини порушення відповідачем вимог пунктів 1, 2, 11, 12, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, накладення на відповідача контролюючим органом фінансових санкцій на загальну суму 1 634,75 грн та відмови відповідача від сплати фінансових санкцій у добровільному порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, про що маються докази в матеріалах справи.

Відтак, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі зібраних судом та долучених до матеріалів справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача в цьому випадку не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована Машівською районною державною адміністрацією 06.12.2002 та перебуває на податковому обліку в Машівському відділенні Карлівської МДПІ з 09.12.2002.

06 жовтня 2009 року працівниками Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції на підставі направлень на перевірку № 358 та 359 проведена перевірка за дотриманням субєктом господарювання ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в кафетерії “Магніт”, що розташований за адресою: Полтавська область, Машівський район, с. Кошманівка, вул. Жовтнева, 2 та в якому здійснює свою господарську діяльність відповідач.

За результатами перевірки складено акт від 06.10.2009, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не забезпечення:

- проведення розрахункових операцій через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, про що свідчить фіскальний касовий чек № 4486, який не містить повної адреси господарської одиниці згідно дозвільного документу (назви вулиці та номеру будинку);

- надання особам, які отримують товари, розрахункових документів встановленої форми;

- ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів на загальну суму 47,90 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Машівським відділенням Карлівської МДПІ прийнято рішення про застосування до СПД-ФО ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 614,00 грн від 20.10.2009 № 0001212306.

12.10.2009 працівниками Державної податкової адміністрації у Полтавській області на підставі направлень на перевірку № 6384 та 6385 проведена перевірка за дотриманням субєктом господарювання ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині “Водолій”, що розташований за адресою: Полтавська область, Машівський район, с. Кошманівка, вул. Жовтнева, 3 а та в якому здійснює свою господарську діяльність відповідач.

За результатами перевірки складено акт від 12.10.2009, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог пунктів 11, 12, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не забезпечення:

- проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості;

- ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 241,50 грн;

- відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму 90,55 грн.

На підставі цього акту перевірки Машівським відділенням Карлівської МДПІ прийнято рішення про застосування до СПД-ФО ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій від 22.10.2009 № 0001262306.

Відповідач вказані рішення ні в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржував, але при вирішенні цього спору суд бере до уваги припис частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки норми КАС України не встановлюють виключення з наведеного правила, то суд вважає, що воно підлягає застосуванню в тому числі і при розвязанні спору за зверненням субєкта владних повноважень.

А відтак, підстави застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій згідно зазначених рішень підлягають перевірці судом.

Статтею 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій /пункт 1/; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції /пункт 2/.

Перевіркою від 06.10.2009 виявлено, що при продажу товарів в період з 04.10.2009 по 06.10.2009 відповідачем не забезпечено проведення розрахункових операцій через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, про що свідчить фіскальний касовий чек № 4486, який не містить повної адреси господарської одиниці згідно дозвільного документу (назви вулиці та номеру будинку).

Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форма, зміст розрахункових документів встановлюється Державною податковою адміністрацією України.

Пунктами 2.1 та 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296, передбачено, що установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обовязкові реквізити розрахункових документів; у разі відсутності хоча б одного з обовязкових реквізитів документ не є розрахунковим /пункт 2.1/; одним із обовязкових реквізитів розрахункового документу є адреса господарської одиниці /пункт 3.2/.

За визначенням розділу 1 цього Положення адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності чи користування господарською одиницею).

Судом на підставі наявної в матеріалах справи копії договору оренди від 03.01.2007 встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір оренди приміщення за адресою: с. Кошманівка, вул. Жовтнева, 2 в цілях розміщення кафетерію «Магніт».

Отже, є підстави для висновку, що фіскальний касовий чек № 4486 за 06.10.2009 не містить повної адреси господарської одиниці.

А відтак, суд погоджується з позивачем в тому, що відповідачем не забезпечено проведення розрахункових операцій через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг».

Разом з тим, позивач документально не підтвердив, що це порушення мало місце, крім 06.10.2009, ще й 04.10.2009,05.10.2009 та що загальна денна виручка відповідача за ці дні склала 88,80 грн.

Таке унеможливлює висновок суду про правомірне застосування до відповідача фінансової санкції в розмірі 444,00 грн /88,80 грн х 5/ на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у пятикратному розмірі вартості проданих товарів.

Неправомірним є і застосування до відповідача фінансової санкції за неведення обліку товарів за місцем їх реалізації і зберігання на загальну суму 653 грн /min 170,00 грн + (241,50 грн х 2)/, виходячи з наступного.

Пунктом 12 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Перевірками СПД-ФО ОСОБА_1 виявлено, що субєктом господарювання не забезпечено облік товарних запасів на загальну суму 47,90 грн - 06.10.2009 та на загальну суму 241,50 грн - 12.10.2009.

На підтвердження вказаних порушень позивачем надано суду інвентаризаційні відомості, згідно записів в яких у відповідача були відсутні накладні на товар.

Як встановлює стаття 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

За змістом Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (ІV розділу) та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи ведуть книги обліку доходів і витрат.

Як визначають ці законодавчі акти та Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат» від 26.09.2001 № 1269 і Наказ ДПА України від 29.10.1999 № 599 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 752/4045) «Про затвердження свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» форма книги обліку доходів та витрат затверджується Державною податковою адміністрацією України.

Форма Книги обліку доходів і витрат наведена у додатку N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64, і передбачає облік таких відомостей: «період обліку», «кількість виготовленої продукції, наданих послуг (в одиницях виміру)» «витрати на виробництво продукції», «кількість проданої продукції, (наданих послуг) (в одиницях виміру)», «ціна продажу продукції (послуг), «сума виручки (доходу)», «чистий доход».

При цьому для платника єдиного податку обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход" / пункт 8 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом ДПА України від 29.10.1999 № 599 /.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, що перебуває на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, забезпечується веденням Книги обліку доходів і витрат шляхом заповнення відповідних рядків, а для фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, ведення обліку товарів не передбачено взагалі і це відповідає тому, що для перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності згідно чинного законодавства вирішальне значення має лише обсяг виручки, тобто розмір отриманих платником податку грошових коштів.

Суд погоджується з позивачем в тому, що заповнення фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, що перебуває на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, Книги обліку доходів і витрат здійснюється на підставі документів, однак, їх відсутність у субєкта господарювання має своїм наслідком збільшення податковим органом оподатковуваного доходу та визначення платнику податку податкового зобовязання з податку на доходи від зайняття підприємницькою діяльністю /стаття 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»/.

З огляду на це доводи позивача про відсутність у відповідача накладних в підтвердження неведення відповідачем обліку товарів судом відхиляються.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Актом перевірки від 12.10.2009 зафіксовано, а звітом «Дані по товарам» за це число підтверджено, що відповідач не забезпечив проведення розрахункових операцій через РРО з використанням режиму попереднього програмування обліку кількості товарів, чим порушив наведену норму Закону.

Відповідальність за вказане порушення встановлена пунктом 6 статті 17 названого Закону і полягає у застосуванні до субєкта господарювання фінансової санкції в розмірі пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 грн /5х17/.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як свідчить наявний в матеріалах справи опис грошових коштів за 12.10.2009, в місці здійснення розрахунків було грошових коштів на суму 124, 25 грн, тоді як проведено через РРО згідно Х-звіту за 12.10.2009 33,70 грн.

Таким чином, невідповідність грошових коштів склала 90,55 грн і за це до відповідача застосовано фінансову санкцію в пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, - 452,75 грн відповідно до статті 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Статтею 25 зазначеного Закону встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

На підставі картки особового рахунку відповідача станом на дату судового розгляду справи судом встановлено, що фінансові санкції у спірній сумі відповідачем добровільно не оплачені.

Між тим, з врахуванням встановленого у цій справі сплаті з боку відповідача підлягають фінансові санкції на суму 537, 00 грн.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Враховуючи вищезазначене, позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Карлівської міжрайонної державної податкової інспекціїдо субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1про стягнення заборгованості по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1634,75 грн задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до бюджету (р/р 31113104700288, одержувач УДК у Машівському районі, банк одержувача УДК у Полтавській області, код одержувача 34698668, МФО 831019) заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій в сумі 537 (пятсот тридцять сім) грн 75 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 24 березня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк