Вирок № 85177187, 24.10.2019, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/102/19

Провадження № 1-кп/590/73/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року Ямпільський районний суд

Сумської області

в складі: головуючого судді – Бондарчук Я.П.

за участю секретаря судового засідання – Кубрак В.Г.

за участю: сторони обвинувачення, прокурора – Калюжного С.В.

за участю: сторони захисту, обвинуваченої – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Ямпіль Сумської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дружба, Ямпільського району, Сумської області, українки, громадянки України, яка має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштованої, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ст.89 КК України раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч.1 ст.358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , проживаючи за адресою: АДРЕСА_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виховуючи з ним спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , керуючись корисним мотивом, вирішила шляхом обману заволодіти коштами державної соціальної допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям згідно Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми». З цією метою ОСОБА_1 09.01.2018 року, перебуваючи в Управлінні соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації (надалі УСЗН Ямпільської РДА), розташованого за адресою: Сумська область, Ямпільський район, смт. Ямпіль, Спасо-Преображенська, 48, при заповненні «Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги» (надалі «Декларація»), в розділ І внесла недостовірні відомості, а саме не зазначила ОСОБА_2 членом своєї сім`ї, хоча проживають спільно однією сім`єю більше 13 років. Крім цього, діючи єдиним умислом, ОСОБА_1 , при заповненні «Декларації» в розділ ІІ внесла недостовірні відомості, а саме не зазначила відомості про доходи ОСОБА_2 , який в період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року отримував державну соціальну допомогу, як особа з інвалідністю з дитинства. Таким чином ОСОБА_1 , шляхом внесення недостовірних відомостей в офіційний документ, підробила «Декларацію» з метою використання його в подальшому для отримання державної соціальної допомоги.

В подальшому, 09.01.2018 року ОСОБА_1 , з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на заволодіння шляхом обману коштами державної соціальної допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям згідно Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», після підроблення «Декларації», передала її відповідному спеціалісту УСЗН Ямпільської РДА, тим самим використала завідомо підроблений нею документ.

В період з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року ОСОБА_1 , на підставі підробленої нею «Декларації» шляхом внесення до неї неправдивих відомостей, а також на підставі використання нею завідомо підробленого документу, шляхом передачі вказаної «Декларації» відповідному спеціалісту УСЗН Ямпільської РДА, шляхом обману отримувала щомісячно державну соціальну допомогу одиноким матерям на обох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у сумі 2789,50 грн. щомісячно, на загальну суму 16737,00 грн., на одержання якої вона не мала права, в зв`язку з тим, що фактично проживала спільно з особою, від якої має дітей, тобто ОСОБА_2 , оскільки згідно абзацу 4 ст.18-1 Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» не мала права, оскільки «Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває у зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає та виховує дітей право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має». Таким чином ОСОБА_1 , шляхом внесення неправдивих відомостей в розділ І та ІІ «Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги» підробила офіційний документ, а також шляхом передачі вказаної «Декларації» відповідному спеціалісту УСЗН Ямпільської РДА, використала завідомо підроблений нею документ, на підставі чого в період з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року шляхом обману заволоділа грошовими коштами, призначеними на соціальну допомогу одиноким матерям, на загальну суму 16737,00 грн..

Будучи допитаною в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона, проживаючи за адресою: АДРЕСА_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виховуючи з ним спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вирішила шляхом обману заволодіти коштами державної соціальної допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям згідно Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми». З цією метою вона 09.01.2018 року, перебуваючи в Управлінні соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації, при заповненні «Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги» в розділ І внесла недостовірні відомості, а саме не зазначила ОСОБА_2 членом своєї сім`ї, хоча проживають спільно однією сім`єю більше 13 років. Крім цього, при заповненні «Декларації» в розділ ІІ вона внесла недостовірні відомості, а саме не зазначила відомості про доходи ОСОБА_2 , який в період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року отримував державну соціальну допомогу, як особа з інвалідністю з дитинства. В подальшому, 09.01.2018 року вона передала вказану декларацію відповідному спеціалісту УСЗН Ямпільської РДА. В період з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року на підставі підробленої нею «Декларації» шляхом внесення до неї неправдивих відомостей, а також на підставі використання нею завідомо підробленого документу, шляхом передачі вказаної «Декларації» відповідному спеціалісту УСЗН Ямпільської РДА, вона отримувала щомісячно державну соціальну допомогу одиноким матерям на обох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у сумі 2789,50 грн. щомісячно, на загальну суму 16737,00 грн..

Заслухавши пояснення обвинуваченої, думку учасників судового провадження, за згодою обвинуваченого, суд відповідно до ч.3 ст.26 та ч.3 ст.349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченої змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності її позиції, роз`яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, стосуються речових доказів та судових витрат.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року – «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань обвинуваченої.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.358 КК України, що виразились у підробленні офіційного документу з метою його використання підроблювачем; за ч.4 ст.358 КК України, що виразились у використанні завідомо підробленого документу; за ч.1 ст.190 КК України, що виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Згідно ст.337 КПК України суд діє в межах висунутого обвинувачення.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_1 у відповідності до положень ст.12 КК України вчинила злочини невеликої тяжкості, у вчиненому розкаялась, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а.с.63), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.с.63), на підставі ст.89 КК України раніше не судима (а.с.59,82), посередньо характеризується за місцем мешкання (а.с.66).

Органом пробації було складено досудову доповідь, відповідно висновку якої «Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченої, історію правопорушень, враховуючи спосіб життя, наявність життєвих цілей, відносин з родиною та у суспільстві, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення (визначену на підставі Оцінки), та те, що обвинувачена практично не може становити небезпеку для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів. При цьому слід враховувати, що ризик небезпеки з боку особи, яка вже вчинила правопорушення, потенційно залишається завжди та зростає за умови зміни обставин, таких як, наприклад, втрата роботи, розрив відносин з рідними та близькими, відсутність підтримки з боку близьких людей».

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

При розгляді даного кримінального провадження суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно ст.6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, обставин, які пом`якшують та обтяжують її покарання, беручи до уваги висновки досудової доповіді, враховуючи роз`яснення, надані в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливе без ізоляції її від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання у виді штрафу, остаточне покарання обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити з врахуванням положень ст.70 КК України.

Обрана підсудній міра покарання буде необхідною і достатньою для її виправлення та попередження нових злочинів.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід під час досудового розслідування відносно ОСОБА_1 не обирався.

Управлінням соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації Сумської області в особі начальника Терентьєвої О.О. заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації Сумської області, про стягнення шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням (в порядку ст.ст. 36, 127, 128 КПК України) (кошти, якими незаконно заволоділа ОСОБА_1 під приводом отримання державної соціальної допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям) на суму 16737,00 грн. (шістнадцять тисяч сімсот тридцять сім грн. 00 коп.).

В ході судового розгляду даний позов знайшов своє підтвердження та був в повному обсязі визнаний обвинуваченою.

Керуючись п.1.,п.2, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», ч.3 ст.349, ст.ст.368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.);

- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн. (п`ятсот десять грн. 00 коп.);

- за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 грн. (шістсот вісімдесят грн. 00 коп.).

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.).

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази, а саме:

- завірену копію заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації, субсидії та пільг №5097, поданої ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації Сумської області 09.01.2018 року на 1 арк.; завірену копію декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, поданої ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації Сумської області 09.01.2018 року на 1 арк.; завірені копії актів обстеження матеріально-побутових умов проживання дітей ОСОБА_1 від 19.10.2017 року, 10.01.2017 року, 30.03.2018 року, 05.07.2016 року Службою у справах дітей Ямпільської районної державної адміністрації Сумської області на 4 арк., які знаходяться в матеріалах кримінального провадження за №12019200290000013 від 17.01.2019 року– залишити в матеріалах кримінального провадження за №12019200290000013 від 17.01.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації Сумської області (41200, Сумська область, смт. Ямпіль, вул. Спасо-Преображенська, 48, поточний рахунок № НОМЕР_1 , одержувач – Управління соціального захисту населення Ямпільської РДА, код ЄДРПОУ 03198043, МФО 837013, банк одержувача – ГУДКСУ в Ямпільському районі Сумській області, призначення платежу: повернення допомоги одинокої матері за минулі роки (КЕКВ 0000)) кошти, якими незаконно заволоділа ОСОБА_1 під приводом отримання державної соціальної допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям) на суму 16737,00 грн. (шістнадцять тисяч сімсот тридцять сім грн. 00 коп.).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Ямпільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору

Суддя Я.П. Бондарчук