Рішення № 85175214, 09.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року Справа № 160/6813/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії шляхом виключення (оптимізації), здійснені без заяви ОСОБА_1 – періоду 37 місяців з 01.07.2000 по 31.07.2003 – протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивача за віком відповідно до законодавства України, виключивши періоди за які враховується заробітна плата з 01.09.2003 по 30.11.2009 (з урахуванням перерв) – на підставі абзацу 3 пункту 1 статті 40, та з урахуванням норм частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - «…за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів…», та згідно ст.1, 2, 3, 4, 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів» у зв`язку з порушенням строків їх виплати – за весь час, починаючи з 05 березня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено:

- Позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 05.03.2013 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1;

- 24.01.2018 року позивач відповідно до абз.3 п.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Першотравенськ Дніпропетровської області з відповідною заявою про виключення зі страхового стажу періоду, за який враховувалась заробітна плата, а саме: з 01.02.2005 року по 24.11.2011 року (зазначений період загального трудового стажу склав менше 10% з відповідним урахуванням перерв), та перерахування пенсії у відповідності до Закону;

- після більш ретельного підрахунку, вищезазначений період роботи ОСОБА_1 змінив на інший, а саме: з 01.09.2003 року по 30.11.2009 року (вибраний зараз). Період, за який заробітна плата враховувалась, з урахуванням перерв становить менше 37 місяців, що разом складає не більше 10% трудового стажу, врахованого у одинарному розмірі;

- Відповідач всупереч ч.4 ст.28 Закону України «Про селянське фермерське господарство», що визначає «…4. Членам селянського (фермерського) господарства…призначені пенсії виплачуються у повному розмірі без урахування одержуваного заробітку…» не надав відповіді, на якій підставі виключив («оптимізував») період «зарплати», що зазначений нулями;

- при цьому співробітниці Головного управління Пенсійного фонду у м.Першотравенськ в усній формі повідомили, що шляхом оптимізації була виключена «зарплата» за відповідний період моєї роботи членом фермерського господарства «Росток» - 36 місяців з 01.09.2000 року по 01.08.2003, яка зазначена за цей період нулями;

- на цю відмову, 05.04.2018 року ОСОБА_1 подав заяву до відповідача, де чітко зазначив, що період для виключення («оптимізації»), який без його заяви було використано Першотравенським УПФУ, є періодом, коли позивач працював членом фермерського господарства, а отже – цей трудовий стаж враховується згідно законодавства без урахування заробітної плати і не може бути виключений, також зазначив вибраний мною період, за який зарплата враховувалась;

- відмову відповідача у перерахунку пенсії від 19.04.2018 року я оскаржив до Пенсійного Фонду України, що мало наслідком незаконне позбавлення мене всього фермерського трудового стажу (разом більше 10 років) та протиправне зменшення розміру пенсії з вересня 2018 року;

- 29.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся з судовим позовом про визнання наведених дій протиправними та поновлення загального трудового стажу за період роботи членом фермерського господарства «Росток». 04.04.2019 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд повністю задовольнив зазначений позов. Рішення набрало законної сили 07.04.2019 року;

- 04.06.2019 позивач вдруге звернувся з заявою про перерахунок пенсії до управління Пенсійного фонду України у м.Першотравенстьк та аналогічною заявою 06.06.2019 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

- 10.07.2019 року отримав відповідь відповідача від 20.06.2019 року, якою в задоволенні заяв відмовлено;

- виключення періодів роботи з 01.07.2000 року по 37.07.2003 року у фермерському господарстві «Росток» відповідачем при здійсненні перерахунку з метою оптимізації пенсії, позивач вважає протиправним, так як не звертався до управління з відповідною заявою про таке виключення;

- управлінням Пенсійного фонду протиправно не здійснено перерахунок пенсії позивача за його заявою з виключенням періодів роботи з 01.09.2003 року по 30.11.2009 року;

- на підставі ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. ст. 1, 2, 3, 4, 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» позивач просить здійснити виплату компенсації з за весь час, починаючи з 05.03.2013 року;

- не погодившись з діями відповідача та з метою захисту свої прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні), відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач позов не визнав, 13.08.2019 року на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду за вх.№5398-ел та 16.08.2019 року до канцелярії адміністративного суду надав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши наступне:

- згідно ч. 1 ст. 44 та ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пп. 1.5, п. 1 постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Згідно п. 4.1, п. 4 Порядку, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Позивач в порядку, встановленому Законом №1058 та Порядком, до управління з заявою встановленого зразка про проведення перерахунку пенсії не звертався. Отже, управління не мало підстав для вчинення дій, спрямованих на здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

- відповідно до ст.ст. 1-4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Враховуючи вище викладене, передумовою виплати компенсації громадянам втрати частини доходів є нарахування заборгованості та її подальша невиплата, при цьому, спір між сторонами ще не вирішений, сума заборгованості управлінням не нараховувалась, та управління не відмовляло у виплаті компенсації шляхом його добровільного нарахування та виплати, отже, спір у даній частині є передвчасним.

Слід додатково зазначити, що заявник до управління із вимогою виплати компенсації громадянам, суми компенсації у зверненнях, які містяться в матеріалі судової справи, від 24.01.2018 року, від 05.04.2018 року, від 04.06.2019 року, від 06.06.2019 року не звертався, зазначене питання управлінням не розглядалось, та у виплаті компенсації не відмовлялось.

- рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 року по справі № 160/905/19 зобов`язано управління здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням трудового стажу у період роботи членом ФГ "Росток" з 18.04.1991 року по 03.01.1992 року та з 01.04.1993 року по 14.04.2004 року.

На виконання рішення суду, до стажу роботи додано періоди роботи з 18.04.1991 року по 03.01.1992 року та з 01.04.1993 року по 14.04.2004 року. Загальний страховий стаж, який зараховано по 03.12.2012 року склав 30 років 11 місяців 24 дні (371 місяць) коефіцієнт страхового стажу склав — 0,40917.

При обчисленні пенсії, застосовано заробітну плату за період з 01.03.1985 року по 28.02.1990 року та данні системи персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 року по 31.12.2012 року.

За даннями системи персоніфікованого обліку відомості про суми нарахованого заробітку за період з 01.07.2000 року по 31.08.2003 року та з 01.01.2004 року по 31.03.2004 року - відсутні, тому при розрахунку заробітку зазначені періоди враховано нулями.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону, за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Слід зазначити, що п. 3 ч. ст. 40 Закону застосовується саме при призначенні пенсії.

При здійсненні перерахунку пенсії в автоматичному режимі визначено оптимальний період заробітної плати позивача, а саме: виключено період з 01.07.2000 року по 31.07.2003 року (37 місяців). Індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 1,64909.

- посилання заявника на ч .4 ст. 28 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" суперечить чинному законодавству, оскільки зазначений Закон, втратив чинність на підставі Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 року №973-IV, крім того, ч. 4 ст. 28 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" регулює питання щодо обмеження у виплаті пенсії на час офіційного влаштування на роботу, тобто до даної справи не має відношення.

20.08.2019 року позивачем подана до суду відповідь на відзив за вх. №46677, в якій останній не погоджується з позицією відповідача та просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Частиною 3 ст. 263 КАС України встановлено, що заявами по суті справи є позов та відзив, при цьому ч. 8 ст. 262 КАС України визначено, зокрема, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, таким чином судом будуть досліджуватись саме позов та відзив.

Суд зазначає, що оскільки провадження у справі відкрито ухвалою суду від 23.07.2019 року, то справа повинна бути розглянута по суті у строк до 22.08.2019 року.

При цьому, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юхно І.В. в період з 20.08.2019 року по 06.09.2019 року перебувала у щорічній відпустці. 07.09.2019 року та 08.09.2019 року припадають на вихідні дні.

Частиною 6 ст. 120 КАС України встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, вирішення справи по суті було перенесено на перший робочий день, а саме: 09.09.2019 року.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.03.2013 року є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Пенсійним Фондом України 05.06.2013 р. Серія ААЗ №045341, яка міститься в матеріалах справи. Перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Дніпропетровській області.

24.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області з заявою довільної форми, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, виключивши періоди за які враховується заробітна плата для обчислення пенсії – максимально можливий відсоток його страхового стажу починаючи з 01 лютого 2005 року по 24 листопада 2011 року, та призначити йому пенсію в новому розмірі. Просив надати йому докладну та обґрунтовану письмову відповідь на дану заяву.

Першотравенським відділом обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь від 14.01.2018 року за №Р/23-18 про розгляд звернення позивача, в якому повідомлено про наступне:

- загальний стаж роботи складає 30 років, що складає 360 місяців. Таким чином при обчисленні пенсії можливо виключення періодів заробітної плати не більше ніж 36 місяців.

- для розрахунку розміру пенсії використана заробітна плата за період з 01.03.1985 року по 28.02.1990 року, та з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року, з 04.04.2004 року по 30.04.2005 року, з 02.08.2005 року по 27.07.2006 року, з 19.09.2006 року по 31.01.2007 року, з 21.05.2007 року по 06.06.2007 року, з 01.09.2007 року по 30.03.2009 року, з 13.06.2009 року по 25.11.2010 року, з 01.01.2011 року по 30.11.2011 року, з 09.03.2012 року по 03.12.2012 року, відповідно до якої індивідуальний коефіцієнт для обчислення середньомісячного заробітку для розрахунку пенсії становить 1,67023;

- оптимізацією виключено період заробітної плати з 01.09.2000 року по 31.08.2003 року, що складає 36 місяців;

- таким чином сума коефіцієнтів заробітної плати (156 міс.) після оптимізації склала 260,55658;

- при проведенні розрахунку пенсії з урахуванням періоду оптимізації зазначеної і Вашій заяві за період з 01.02.2005 року по 24.11.2011 року сума коефіцієнтів заробітної плати склала 182,92404 (122 міс.), середній коефіцієнт -1,49938;

- крім того, період заробітної плати, який Ви пропонуєте виключити при розрахунку пенсії перевищує 60 календарних місяців, що суперечить дії ст.. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- провести розрахунок згідно Вашої заяви немає законних підстав.

05.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою довільної форми, в якій просив здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до законодавства України, виключивши періоди з 01 лютого 2005 року по 24 листопада 2011року, та вилучивши перерви відповідно до абз.3 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

13.04.2018 року управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало на вищезазначену заяву відповідь №Р5433-18 «Про розгляд звернення» відповідно до закону України «Про звернення громадян», в якій повідомлено зокрема про наступне:

- за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Іншого законодавством не передбачено.

- пенсія обчислена за період Вашої роботи з 01.03.1985 по 28.02.1990 та з урахуванням даних персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2003, з 01.04.2004 по 30.04.2005, з 01.08.2005 по 31.07.2006, з 01.09.2006 по 31.01.2007, з 01.05.2007 по 30.06.2007, з 01.09.2007 по 31.03.2009, з 01.06.2009 по 30.11.2010, 01.01.2011 по 3011.2011, з 01.03.2012 по 31.12.2012. За документами пенсійної справи Ви маєте страхового стажу 30 років 8 місяців 21 день, тобто 368 повних місяців із заробітної плати яка враховується для обчислення пенсії можливо виключити не більш ніж 36 місяців. Враховуючи зазначене, індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації ( виключено 36 місяців з 01.09.2000 по 01.08.2003) - 1,67023 ( до оптимізації - 1,35707).

- провести перерахунок Вашої пенсії виключити при цьому додатково періоди Вашої роботи з 01 лютого 2005 року по 24 листопада 2011 року не має законних підстав.

04.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області з заявою довільної форми, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, виключивши періоди за які враховується заробітна плата для обчислення пенсії – максимально можливий відсоток його страхового стажу починаючи з 01 лютого 2005 року по 24 листопада 2011 року на підставі абз.3 ст. 40 та з урахуванням норм ч.2. ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

06.06.2019 року Позивач звернувся з ідентичною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (копії заяв міститься в матеріалах справи).

20.06.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відповідь №4374/Р-09, №4485/Р-09 за результатом розгляду вищезазначених звернень відповідно до закону України «Про звернення громадян», в якій повідомило таке:

- Ви отримуєте пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- відповідно до статті 24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Статтею 40 Закону №1058 передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв;

- рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 по справі № 160/905/19 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок Вашої пенсії за віком з урахуванням трудового стажу у період роботи членом фермерського господарства «Росток» з 18.04.1991 по 03.01.1992 та з 01.04.1993 по 14.04.2004. Дата, з якої слід провести перерахунок, в рішенні не зазначена.

Рішення суду від 04.04.2019 по справі № 160/905/19 набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, на виконання рішення суду від 04.04.2019 по справі №160/905/19 проведено перерахунок Вашої пенсії з дати набрання чинності рішенням суду (з 07.05.2019). До стажу роботи додано періоди з 18.04.1991 по 03.01.1992 та з 01.04.1993 по 14.04.2004. Загальний страховий стаж, який зараховано по 03.12.2012 склав 30 років 11 місяців 24 дні, в тому числі за Списком №1-1 рік 10 місяців 16 днів та на підземних роботах за Списком №1 - 8 років 6 місяців 12 днів. Коефіцієнт страхового стажу - 0,40917.

- при обчисленні пенсії застосовано заробітну плату за період з 01.03.1985 по 28.02.1990 та данні системи персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.12.2012;

- за даними системи персоніфікованого обліку відомості про суми нарахованого заробітку за період з 01.07.2000 по 31.08.2003 та з 01.01.2004 по 31.03.2004 - відсутні, за таких обставин, при розрахунку заробітку зазначені періоди враховано нулями;

- відповідно до пункту 3 статті 40 Закону України №1058, за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі;

- при здійсненні перерахунку пенсії в автоматичному режимі визначено оптимальний період Вашого заробітку, а саме: виключено період з 01.07.2000 по 31.07.2003 (37 місяців). Індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 1,64909;

- середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки, з урахуванням коефіцієнта 1,17 склав 7263,17 грн (4404,35 грн-х1,64909). Загальний розмір Вашої пенсійної виплати з 07.05.2019 складає 3046,72 грн, з яких: 2971,87 грн - основний розмір пенсії за віком (7263,17 грн х 0,40917), 74,85 грн - доплата за понаднормативний стаж 5 років (1497,00 грн х 5%).

Не погодившись з діями відповідача, вважаючи їх таким, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у солідарній системі, призначення, перерахунок та виплата пенсії врегульовані нормами Розділу VI Закону №1058 –IV.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону №1058 –IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Порядок №22-1 або Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Пунктом 1.5 розділу І Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Відповідно до пункту 1.7 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно з абзацом перший підпункту 2 пункту 2.7 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2) (додаток 3 в редакції зазначеного Положення від 15.03.2019 року). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

За положеннями 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Частиною 5 статті 45 встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

В аналогічному порядку після визначення Пенсійним фондом України розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, здійснюється перерахунок пенсії у разі відсутності на дату призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

У разі якщо на дату звернення особи за перерахунком пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про страховий стаж за двадцять четвертий місяць після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, за бажанням особи перерахунок пенсії проводиться за наявні місяці страхового стажу або після надходження відповідних даних за цей місяць за умови, якщо дані надійшли не пізніше трьох місяців від дня звернення за перерахунком пенсії. У цьому разі днем звернення за перерахунком пенсії є день приймання органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Згідно пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-11 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

З аналізу наведених норм права суд приходить до висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 06.12.2016 року у справі №№2-а-4639/11/2414 та Верховним судом у постанові від 18.07.2018 року у справі №461/4328/16-а провадження №К/9901/16879/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надані до матеріалів справи заяви Позивача від 24.04.2018 року, 05.04.2018 року, 04.06.2019 року та 06.06.2019 року за своєю суттю є інформаційним запитом, на які листами Відповідача від 14.01.2018 року за №Р/23-18, від 13.04.2018 року №Р5433-18 та від 20.06.2019 №4374/Р-09, №4485/Р-09 «Про розгляд звернення» було надано відповіді.

Посилання Позивача на те, що відповідь Відповідача на звернення від 24.01.2018 року датована 14.01.2018, не спростовує факт надання відповіді по суті питання відповідно до вимог закону України «Про звернення громадян».

При цьому, у межах заявленого спору позивач не звертається до суду з вимогами про оскарження правомірності зазначених рішень органу Пенсійного фонду, як рішень наданих за результатами звернення в порядку закону України «Про звернення громадян».

Крім того з будь-якою заявою аналогічною змісту позовної вимоги (заявленою в даному спорі): «про здійснення перерахунку пенсії позивача за віком відповідно до законодавства України, виключивши періоди за які враховується заробітна плата з 01.09.2003 по 30.11.2009 (з урахуванням перерв) – на підставі абзацу 3 пункту 1 статті 40», Позивач взагалі не звертався до Відповідача.

Таким чином, доказів звернення позивача із особистою заявою для відповідних перерахунків пенсії, встановлених Порядком №22-1 форми, до суду не надано.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Згідно з п.п. 3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.

Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 р. №821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» реорганізовано територіальні органи Пенсійного фонду України в м.Дніпрі шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

В той же час, згідно з п.п. 3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене вище, суд позбавлений можливості втручатись в дискреційні повноваження відповідача та зобов`язувати останнього провести перерахунок пенсії позивачу без його звернення з письмовою заявою відповідного зразка та в порядку визначеному законом до органів пенсійного фонду.

Таким чином, у суду також відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за віком відповідно до законодавства України, виключивши періоди за які враховується заробітна плата з 01.09.2003 по 30.11.2009 (з урахуванням перерв) – на підставі абзацу 3 пункту 1 статті 40, та з урахуванням норм частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Щодо вимоги позивача про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії шляхом виключення (оптимізації), здійснені без заяви ОСОБА_1 – періоду 37 місяців з 01.07.2000 по 31.07.2003 – протиправними суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2009 року у справі №160/905/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виключення з загального стажу ОСОБА_1 страхового стажу - періодів роботи членом фермерського господарства «Росток» з 18.04.1991р. по 03.01.1992р. та з 01.04.1993р. по 14.04.2004р. протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням трудового стажу у період роботи членом фермерського господарства «Росток» з 18.04.1991р. по 03.01.1992р. та з 01.04.1993р. по 14.04.2004р.

Дане рішення суду відповідно до інформації Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 07.04.2019 року.

06.06.2019 року відповідачем отримано заяву ОСОБА_1 про призначення (перерахунок) пенсії згідно зазначеного рішення суду встановленого зразка (копія міститься в матеріалах справи).

На виконання вищезазначеного рішення з 07.05.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується «індивідуальним перерахунком» ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсій від 06.06.2019 року, «індивідуальним перерахунком: у зв`язку з уточненням даних в ЕПС» (копії міститься в матеріалах справи).

При цьому питання щодо своєчасності виконання судового рішення позивачем не завлялось.

До стажу роботи ОСОБА_1 додано періоди з 18.04.1991 по 03.01.1992 та з 01.04.1993 по 14.04.2004. Загальний страховий стаж, який зараховано по 03.12.2012 склав 30 років 11 місяців 24 дні, в тому числі за Списком №1 - 1 рік 10 місяців 16 днів та на підземних роботах за Списком №1 - 8 років 6 місяців 12 днів. Коефіцієнт страхового стажу - 0,40917.

При обчисленні пенсії застосовано заробітну плату за період з 01.03.1985 по 28.02.1990 та данні системи персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.12.2012.

За даними системи персоніфікованого обліку відомості про суми нарахованого заробітку за період з 01.07.2000 по 31.08.2003 та з 01.01.2004 по 31.03.2004 - відсутні, за таких обставин, при розрахунку заробітку зазначені періоди враховано нулями.

При здійсненні перерахунку пенсії в автоматичному режимі визначено оптимальний період заробітку, а саме: виключено період з 01.07.2000 по 31.07.2003 (37 місяців). Індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 1,64909.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки, з урахуванням коефіцієнта 1,17 склав 7263,17 грн (4404,35 грн-х1,64909).

Загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 07.05.2019 складав 3046,72 грн, з яких: 2971,87 грн - основний розмір пенсії за віком (7263,17 грн х 0,40917), 74,85 грн - доплата за понаднормативний стаж 5 років (1497,00 грн х 5%).

Надаючи оцінку діям Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії шляхом виключення (оптимізації) періоду 37 місяців з 01.07.2000 по 31.07.2003 без заяви ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 –IV (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, далі Закон №1058 –IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст. 42 Закону №1058 –IV (в редакції на момент здійснення перерахунку) зокрема визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058 –IV У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

При цьому згідно з ч.1 ст. 40 Закону України №1058 –IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати;

Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою: Зд=Д/Т*100%, де:

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

З аналізу зазначених норм суд приходить до висновку, що Відповідачем проведено перерахунок на виконання рішення суду відповідно до вимог чинного законодавства, в автоматичному режимі визначено оптимальний період заробітної плати, перераховано пенсію за даними персоніфікованого обліку на найбільш вигідних умовах.

Вирішуючи питання про компенсацію втрати частини доходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 цього Закону встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі – Порядок № 159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з п.3 Порядку № 195, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 4 Порядку № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Частиною 2 ст. 46 Закону №1058-IV визначено, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

З огляду на викладені вище норми, суд приходить до висновку, що передумовою для виплати компенсації є наявність заборгованості з виплати пенсії перед особою з боку суб`єкта владний повноважень, яка не виплачується з вини органу, який призначає і виплачує пенсію, при цьому право на отримання компенсації особа набуває в момент отримання невиплаченого доходу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.09.2018 року по справі №522/535/17 (провадження К/9901/964/18).

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд здійснити виплату компенсації з 05.03.2015 року, проте в порушення вищенаведених норм останнім до матеріалів справи не надано жодного доказу, який би підтверджував існування заборгованості в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з виплати пенсії останньому.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що позивачем не доведено той факт, що відповідачем нарахована сума пенсії та не виплачена з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то зазначена вимога задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За положеннями частини першої ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 73-77, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно