Рішення № 85171841, 24.10.2019, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/571/19

Провадження № 2/483/427/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

24 жовтня 2019 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря – Данилової А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В :

17 квітня 2019 року ОСОБА_2 , який є представником акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із позовною заявою, предметом якої є: стягнення з відповідача 15 659 грн 33 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором № б/н від 01 травня 2010 року.

В обґрунтування позову зазначив, що 01 травня 2010 року сторони уклали кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредит у розмірі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 26 березня 2019 року перед позивачем виникла вищезазначена заборгованість. Оскільки відповідач добровільно взяті на себе за договором зобов`язання не виконує, банк змушений звернутися з позовом до суду.

09 серпня 2019 року відповідач надав до суду відзив, згідно з яким він визнає заборгованість лише за простроченим тілом кредиту у сумі 679 грн 98 коп., до якої просить застосувати позовну давність, та у зв`язку з цим відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 69). Незгоду з наявною заборгованістю за штрафами та пенею обґрунтовує тим, що позовна заява не містить підтверджень того, що на момент підписання ним заявки-анкети про приєднання до умов та правил надання банківських послуг діяли зазначені позивачем у позовній заяві умови щодо сплати пені та штрафів.

04 вересня 2019 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що підписання відповідачем заявки-анкети зобов`язує останнього ознайомлюватися з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які знаходились у публічному доступі у мережі Інтернет.

Сторони в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності (а.с. 34, 99).

Дослідивши письмові докази, що є у справі, суд дійшов такого.

01 травня 2010 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з одного боку, та ОСОБА_1 , з другого боку, був укладений кредитний договір, що складається з анкети-заяви позичальника (а. с. 7).

За змістом цієї заяви, відповідач погодився на те, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, які опубліковані на сайті www.privatbank.ua, складають укладений між сторонами Договір про надання банківських послуг.

З долучених до позовної заяви витягів з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» (а.с. 8) слідує, що жоден з них не містить підпису відповідача.

Також, підпис відповідача відсутній на долученому до позовної заяви Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 9-23).

За змістом наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором №б/н від 01 травня 2010 року, станом на 26 березня 2019 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 15 659 грн 33 коп., з яких: 679 грн 98 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 10 738 грн 40 коп. – заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання, 3 019 грн 08 коп. – заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на 1221 грн 97 коп. – заборгованість за судовими штрафами (а.с. 5-6).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина 2 статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України)

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частина 2 статті 207 ЦК України).

З дослідженої судом заяви позивальника вбачається, що відповідачем підписано лише заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

При цьому доказів того, якими були ці умови під час підписання заяви, матеріали справи не містять.

Так, долучені до позовної заяви витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 15-29) не містять підпису відповідача, а отже не можуть визнаватися кредитним договором.

При цьому суд зазначає, що підписана відповідачем заява на кредитування, що містить посилання на умови та правила надання банківських послуг, не містить прив`язки до редакції таких умов і правил, а тому не дозволяє встановити, які саме умови мали на увазі сторони у 2010 році (рік укладення договору).

Отже, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, враховуючи відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, суд дійшов висновку, що надані банком Витяги з Тарифів та Витяг з Умов і Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічну позицію висловила Велика палата Верховного суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, зазначивши, що надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання до запропонованого договору.

З урахуванням викладеного, а також того факту, що суду не надано письмового договору, підписаного відповідачем, про те, що він приймає умови щодо нарахуванням пені та штрафів, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог – стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту та відмови в позові в частині стягнення суми пені та штрафів.

Також слід зазначити, що оскільки відповідач частково здійснював погашення заборгованості за кредитом, зокрема в серпні 2016 року, заборгованість відповідача за простроченим тілом кредиту у сумі 679 грн 98 коп. виникла 01 квітня 2018 року (а.с. 5), а цивільний позов поданий до суду 17 квітня 2019 року (а.с. 1), суд дійшов висновку, що строк позовної давності, визначений законом у три роки, позивачем не пропущений, а тому підстав для відмови в позові немає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, що складаються із суми судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, слід виходити з такого.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, суд стягує на користь позивача сплачену ним суму судового збору в розмірі 1921 грн 00 коп. (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) в рахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 01 травня 2010 року, що виникла станом на 26 березня2019 року 679(шістсот сімдесят дев`ять) гривень 98 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривень 00 коп. – в рахунок відшкодування судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: