Рішення № 85171721, 02.10.2019, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 490/2146/19

Провадження № 2/488/1276/19 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2019 року м. Миколаїв Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючої по справі судді – Чернявської Я.А.,

за участю секретаря судового засідання – Кулави А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом військового прокурора Миколаївського гарнізону Південного регіону України в інітересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, Міністерства оборони України, Військової частини А1080 до ОСОБА_1 про стягнення завданої державі матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 року військовий прокурор Миколаївського гарнізону Аракелян В. В інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А1080 звернувся до Центрального районного суду міста Миколаєва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Міністермтва оборони України в особі військової частини А1080 завдану державі матеріальну шкоду у розмірі 80 725,10 грн., а також стягнути судовий збір.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.04.2019 року справу було передано за підсудністю до Корабельного районного суду м. Миколаєва, відповідно до ст.ст. 30,31 ЦПК України.

28.05.2019 року визначено суддю, для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618 — ІV (у редакції Закону № 2147 — VIII від 03.10.2017 року) та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

30.05.2019 року ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва, провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В обґрунтування позову зазначив, що 18.03.2016 року молодший сержант ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В3575 № 63, призначений на посаду сержанта з матеріального забезпечення ремонтної роти бронетанкової техніки ремонтно-відновлювального батальйону та зарахований до списків особового складу частини та на усі види забезпечення.

На підставі накладної № 25 від 28.01.2016 року молодший сержант ОСОБА_1 від старшого сержанта ОСОБА_2 прийняв військове майно речової служби, що підтверджується його особистим підписом.

В жовтні 2016 року у військовій частині - польова пошта В3575 була проведена позапланова інвентаризація наявності та якісного стану засобів речового майна ремонтно-відновлювального батальйону бронетанкової техніки.

Актом проведення інвентаризації речового майна ремонтно - відновлювального батальйону бронетанкової техніки від 28.10.2016 року встановлена нестача окремих видів речового майна, про що зазначено у додатку до Акту.

За даним фактом у військовій частині - польова пошта В3575 було призначене службове розслідування.

Службовим розслідуванням встановлено, що під час передачі посади старшим солдатом ОСОБА_1 посади молодшому сержанту ОСОБА_3 останнім було встановлено нестачу військового майна по речовій службі.

Згідно довідки-розрахунку вартість військового майна речової служби, яке було втрачене ОСОБА_1 , з урахуванням кратності, складає 88 379,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністра оборони України № 82 від 15.03.2004 року ОСОБА_1 ознайомлений з Актом службового розслідування, що підтверджується його особистим підписом. При цьому, жодних заперечень з боку ОСОБА_1 у акті не зазначено.

Наказом командира військової частини - польова пошта В3575 №46 від 03.02.2017 року, на виконання наказу командира частини №459 від 28.10.2016, ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності на суму 88 379,00 грн.

З даним наказом ОСОБА_1 ознайомився, про що засвідчив своїм підписом.

22.03.2017 року згідно наказу командира військової частини - польова пошта В3575 старшого солдата ОСОБА_1 відповідно до п.1. ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язкові і військову службу» звільнено у запас та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно довідки військової частини №639 від 23.03.2017 року із ОСОБА_1 , згідно наказу командира військової частини А1080 №46 від 03.02.2017 року, стягнено завдані державі збитки в розмірі 7 653,90 грн.

Тобто, на день звільнення ОСОБА_1 з військової служби за ним рахувалися нестягнені збитки у розмірі 80 725 грн. 10 коп.

Знаходячись на посаді сержанта з матеріального забезпечення ремонтної роти бронетанкової техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини - польова пошта В3575, відповідно до ст.ст. З, 7 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 5, 13, 14, 15, «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 4 серпня 2000 року, відповідав за зберігання майна та повинен був забезпечувати збереження його у належному якісному (технічному) стані, виключати можливість втрати.

Зважаючи на те, що Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади і військового управління в системі Збройних Сил України до теперішнього часу будь-яких заходів до відшкодування відповідачем завданих державі збитків не вчинило, враховуючи бездіяльність Міністерства оборони України та військової частини А1080, наявні порушення інтересів держави з боку відповідача, військовою прокуратурою Миколаївського гарнізону подано позовну заяву до суду для захисту інтересів держави.

У зв`язку з тим, що шкода завдана державі невідшкодована, позивач вимушений звернутися до суду і просить стягнути з відповідача на користь держави спричинену матеріальну шкоду у розмірі 80 725,10 грн.

Прокурор військової прокуратури Миколаївського гарнізону, в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, заяв до суду не надавав, про причини неявки не відомо.

Представник позивача Міністерства оборони України С.О., в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, заяв до суду не надавав, про причини неявки не відомо.

Представник позивача військової частини А 1080 Барна Е.О., в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив задовольнити. Проти заочного розгляду не заперечував.

Відповідач, повідомлений своєчасно та належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунаційну систему.

Крім того, ухвалу суду від 30.05.2019 року про відкриття провадження у даній справі було відразу розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення відповідачу.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з”явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.03.2016 року молодший сержант ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В3575 № 63, призначений на посаду сержанта з матеріального забезпечення ремонтної роти бронетанкової техніки ремонтно-відновлювального батальйону та зарахований до списків особового складу частини та на усі види забезпечення.

На підставі накладної № 25 від 28.01.2016 року молодший сержант ОСОБА_1 від старшого сержанта ОСОБА_2 прийняв військове майно речової служби, що підтверджується його особистим підписом.

В жовтні 2016 року у військовій частині - польова пошта В3575 була проведена позапланова інвентаризація наявності та якісного стану засобів речового майна ремонтно-відновлювального батальйону бронетанкової техніки.

Актом проведення інвентаризації речового майна ремонтно - відновлювального батальйону бронетанкової техніки від 28.10.2016 року встановлена нестача окремих видів речового майна, про що зазначено у додатку до Акту.

За даним фактом у військовій частині - польова пошта В3575 було призначене службове розслідування.

Службовим розслідуванням встановлено, що під час передачі посади старшим солдатом ОСОБА_1 посади молодшому сержанту ОСОБА_3 останнім було встановлено нестачу військового майна по речовій службі.

Згідно довідки-розрахунку вартість військового майна речової служби, яке було втрачене ОСОБА_1 , з урахуванням кратності, складає 88 379,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністра оборони України № 82 від 15.03.2004 року ОСОБА_1 ознайомлений з Актом службового розслідування, що підтверджується його особистим підписом. При цьому, жодних заперечень з боку ОСОБА_1 у акті не зазначено.

Наказом командира військової частини - польова пошта В3575 №46 від 03.02.2017 року, на виконання наказу командира частини №459 від 28.10.2016, ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності на суму 88 379,00 грн.

З даним наказом ОСОБА_1 ознайомився, про що засвідчив своїм підписом.

22.03.2017 року згідно наказу командира військової частини - польова пошта В3575 старшого солдата ОСОБА_1 відповідно до п.1. ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язкові і військову службу» звільнено у запас та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно довідки військової частини №639 від 23.03.2017 року із ОСОБА_1 , згідно наказу командира військової частини А1080 №46 від 03.02.2017 року, стягнено завдані державі збитки в розмірі 7 653,90 грн.

Тобто, на день звільнення ОСОБА_1 з військової служби за ним рахувалися нестягнені збитки у розмірі 80 725 грн. 10 коп.

Знаходячись на посаді сержанта з матеріального забезпечення ремонтної роти бронетанкової техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини - польова пошта В3575, відповідно до ст.ст. З, 7 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 5, 13, 14, 15, «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 4 серпня 2000 року, відповідав за зберігання майна та повинен був забезпечувати збереження його у належному якісному (технічному) стані, виключати можливість втрати.

Відповідно до пунктів 13, 14 «Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» затвердженого постановою Верховної Ради України 23.06.1995 р. N 243/95-ВР, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину;недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв`язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних силах України» передбачено, що військове майно є державною власністю, тому заподіяння шкоди окремим військовим частинам, зокрема військовій частині А1080, це шкода яка заподіяна безпосередньо державі.

Разом з тим, ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судахми цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови: - що дії останньої були неправомірними; - між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок; - є вина зазначеної особи, яка доведена в законному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, з урахування того, що відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, наявності довідки-розрахунку , яка підтверджує належну невідшкодовану суму, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача військової частини А 1080 підлягає стягненню 80 725,10 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої втратою майна.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь військової прокуратури Миколаївського гарнізону судовий збір за подання позову майнового характеру в розмірі 1 921,00 грн.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-265, 280 - 282 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги військового прокурора Миколаївського гарнізону Південного регіону України в інітересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, Міністерства оборони України, Військової частини А1080 до ОСОБА_1 про стягнення завданої державі матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини А 1080 (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 70, код ЄДРПОУ 24983059) завдану державі матеріальну шкоду у розмірі 80 725,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11, ідентифікаційний код 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м. Київ, р/р № 35216073082762) судовий збір у розмірі 1 921,00грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У відповідності до п.п. 15.5 ч.1 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Сторони по справі:

Позивач: Міністерство оборони України (Ідентифікаційний код 00034022, місце знаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6);

Позивач Військова частина А 1080 (код ЄДРПОУ 24983059, місце знаходження: 54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 70);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя Яна Анатоліївна Чернявська