Ухвала суду № 85169582, 27.09.2019, Василівський районний суд Запорізької області

316/2061/19

27.09.2019 Провадження №1-кп/311/290/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., суддів Носика М.А., Сидоренко Ю.В., секретар судового засідання Дудка Н.В., за участю прокурора Купенко А.В., захисника – адвоката Паскал П.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018080000000281, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2018 року, з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

26 вересня 2019 року з Енергодарського міського суду Запорізької області до Василівського районного суду за визначеною ухвалою Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2019 року підсудністю надійшли матеріали кримінального провадження №12018080000000281, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2018 року, з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст.187 КК України.

Ухвалою суду від 26 вересня 2019 року по справі призначено підготовче судове засідання.

По даному кримінальному провадженню обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 30 вересня 2019 року.

В підготовчому судовому засіданні від прокурора Купенко А.В. надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Паскал П.М., заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на недоведеність зазначених прокурором ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та просили розглянути питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Вивчивши клопотання про застосування запобіжних заходів, заслухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи

доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

В ході досудового розслідування кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді від 14.04.2019 року підозрюваному ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк триманні під вартою продовжувався відповідними ухвала слідчого судді від 05.06.2019 року, 02.08.2019 року. Строк обраного підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 30 вересня 2019 року. Під час розгляду клопотань слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

При розгляді питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, а саме: нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, також враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, те що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення в тому числі корисливих злочинів, офіційно не працевлаштований, під час досудового розслідування тривалий час перебував у розшуку.

Вищевикладені обставини, а також конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , та покарання, яке йому загрожує, у своїй сукупності дозволяють зробити висновок про наявність ризиків, передбачених п.п1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховування від суду, незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, колегією суддів не встановлено.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У пункті 51 справи «Летелье проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку в наслідок скоєння злочину.

У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо можливості зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, колегія суддів вважає доводи про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту сумнівними з огляду на обставини справи та особу обвинуваченого. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність встановлених в провадженні ризиків, передбачених ст.177 КПК України, або виникнення будь-яких нових обставин, які б свідчили про необхідність застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою стороною захисту не доведено. Обставин, які б перешкоджали триманню обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою не встановлено.

Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим ОСОБА_1 , тяжкість покарання яке йому загрожує у разі визнання винним, даних про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які встановлені судом застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, враховуючи інтереси правосуддя, колегія суддів вважає можливим продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25 листопада 2019 року включно.

Колегія суддів вважає, що сукупна тривалість застосування обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя.

Відповідно до положень п.1 ч.4 ст. 183 КПК України суд не визначає розміру застави, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 315, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Купенко А.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 25 листопада 2019 року включно.

В задоволенні клопотання захисника – адвоката Паскал П.М. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи дібз дня її оголошення.

Головуючий - суддя С.О.Нікандрова

Судді: М.А.Носик

Ю.В.Сидоренко